Постанова № 112593571, 01.08.2023, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/4411/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2023 року слідчий суддя Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника, адвоката ОСОБА_6 ,

законного представника неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Овідіополь клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУ ОСОБА_4 , погоджене з процесуальним керівником прокурором Чорноморської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023162380000371 від 30.07.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець селища Овідіополь, Одеської області, громадянин України, українець за національністю, має неповну середню освіту, не одружений, не має на утриманні малолітніх дітей, офіційно не працевлаштований, учень ІІ-го курсу Державного навчального закладу «Одеський центр професійно-технічної освіти» (код ЄДРПОУ 05537377), зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

підозрюваного у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділенням відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12023162380000371 від 30.07.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

В відповідності до наданого клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що з 24 лютого 2022 року відповідно Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України введено та діє воєнний стан, який неодноразово продовжено відповідно Указів Президента України з 24 лютого до 25 травня 2022 року; з 25 травня до 23 серпня 2022 року; з 23 серпня до 21 листопада 2022 року; з 21 листопада 2022 року до 19 лютого 2023 року; з 19 лютого до 20 травня 2023 року; з 20 травня до 18 серпня 2023 року; з 18 серпня до 15 листопада 2023 року, однак не дивлячись на це у невстановленому на теперішній час слідством місці та у невстановлений час, у неповнолітнього ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на викрадення майна у вигляді грошових коштів потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом проникнення в житло потерпілого.

Так, 26.07.2023 приблизно о 15 годині, неповнолітній ОСОБА_5 , з метою реалізації свого злочинного умислу, та підготовки до його вчинення, перебуваючи біля Калаглійської ЗЗСО Овідіопольської селищної ради за адресою: Одеська область, Одеський район, село Калаглія, вулиця Шкільна 25, зустрівся із своїми друзями неповнолітніми ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_5 , яким повідомив, про намір здійснити проникнення та викрадення грошових коштів з будинку ОСОБА_8 . На пропозицію ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 погодились. Окрім цього, ОСОБА_5 обумовив із учасниками час початку вчинення злочину на 28.07.2023 о 23 годині 40 хвилин, місце початку - біля місця мешкання ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_3 , а також необхідність застосування засобів маскування у вигляді предметів для приховування обличчя, темного одягу, наявності рукавичок тощо.

Так, 28.07.2023 приблизно о 23 годині 40 хвилин, усі співучасники ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 прийшли та зустрілись біля території домоволодіння за місцем мешкання ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_3 , звідки, усі четверо пішли з АДРЕСА_2 , де підійшли до території домоволодіння будинку АДРЕСА_2 , за місцем мешкання ОСОБА_8

ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 впевнившись в тому, що їх дії залишаються непоміченими сторонніми особами, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи злочинний намір спрямований на заволодіння чужим майном, проникли на територію домоволодіння ОСОБА_8 , а саме перелізли через металевий паркан. Перебуваючи на території домоволодіння, ОСОБА_11 зайняв обумовлену позицію, яка дозволяла забезпечення контролю за обстановкою та надавала можливість попередити співучасників про появу сторонніх осіб.

В подальшому, перебуваючи на території домоволодіння ОСОБА_8 , у ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виник єдиний злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнає нападу. З метою реалізації свого єдиного злочинного умислу, діючи умисно, розуміючи, що в приміщенні в яке ведуть окремі двері з території двору спальна кімната, відпочиває ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 шляхом зламу вхідних дверей, за допомогою винайденої на території будинку металевої палиці, проникають у приміщення де знаходився ОСОБА_8 .

Знаходячись в приміщенні спальні, ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 продовжуючи злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном, побачивши ОСОБА_8 , який прокинувся, починають наносити удари руками, ногами та металевою палицею в різні частини тіла ОСОБА_8 , після чого кладуть ОСОБА_8 на підлогу, заводять обидві руки за спину, та зв`язують їх за спиною за допомогою попередньо винайденого на території будинку металевого дроту. Після чого, ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій у вигляді порушення права власності іншої особи, починають вимагати у ОСОБА_8 надання грошових коштів, при цьому продовжуючи нанесення умисних тілесних ушкоджень, в результаті чого ОСОБА_8 повідомляє місце знаходження 60 000 гривень, які зберігав у скляній бані, в шафі приміщення спальні, які знайшов ОСОБА_5 .

Після чого, ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , витягли ОСОБА_8 з будинку до внутрішнього двору території будинку, а самі в цей же час продовжили пошуки інших грошей, які могли бути в інших приміщеннях. За результатами пошуку додаткових грошових коштів, нічого не знайдено.

Приблизно о 03 годині 00 хвилин 29.07.2023 територію домоволодіння ОСОБА_8 покинули ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а ОСОБА_5 та ОСОБА_9 залишились, та перетягли зв`язаного ОСОБА_8 назад у приміщення спальної кімнати, попередньо зв`язавши останньому ноги за допомогою наявних на території двору електричними дротами, ременем та шнурками. Після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_9 також покинули територію домоволодіння ОСОБА_8 , із викраденими грошима в розмірі 60 000 гривень, у невідомому напрямку, тим самим, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми протиправними діями ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , завдали потерпілому ОСОБА_8 , матеріальний збиток на загальну суму 60 000 (шістдесят тисяч) гривень

В результаті нападу ОСОБА_8 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді політравми, ЗЧМТ, струс головного мозку, садна та гематоми голови, шиї, тулубу, верхніх та нижніх кінцівок.

31.07.2023 о 23 годині 40 хвилин ОСОБА_5 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Підозра відносно ОСОБА_5 , у вчиненні злочину, на теперішній час, підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколом огляду в АДРЕСА_2 від 30.07.2023; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 30.07.2023; протоколом обшуку у ОСОБА_11 в АДРЕСА_3 від 30.07.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 31.07.2023; наданими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_11 від 31.07.2023; наданими поясненнями неповнолітнього ОСОБА_9 від 31.07.2023; протоколом обшуку у ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 від 31.07.2023; протоколом обшуку у ОСОБА_9 в АДРЕСА_4 від 31.07.2023; протоколом обшуку у ОСОБА_10 в АДРЕСА_5 від 31.07.2023; протоколом огляду у ОСОБА_11 в АДРЕСА_3 від 01.08.2023; протоколом пред`явлення речей для впізнання свідку ОСОБА_12 від 01.08.2023; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_9 від 01.08.2023.

В відповідності з вимогами ч.1 ст.177 КПК України під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, які дають підстави вважати про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що унеможливлює застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу під час досудового розслідування, а саме: п.1 ч.1 ст.177 КПК України: ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування, так як він являється неповнолітнім що дає право на перетин державного кордону України у період воєнного стану. Також усвідомлюючи ймовірну особливу тяжкість покарання, яка загрожує йому у разі визнання його винним, підозрюваний може переховуватись з метою уникнути покарання; п.2 ч.1 ст.177 КПК України: ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме в зв`язку з тим, що на даний час триває досудове розслідування, може з`явитись необхідність у винайдені ще не встановлених речових доказів, які ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може знищити чи сховати, а саме на теперішній час ще не винайдена більша частина грошових коштів, які були викрадені у ОСОБА_8 ; п.3 ч.1 ст.177 КПК України: ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, потерпілого адже мешкає в селі де саме було вчинено напад, де має багато знайомих, які можуть бути свідками, знає місце мешкання потерпілого, що дає можливість вчинювати незаконний вплив на учасників процесу, перебуваючи на волі; п.4 ч.1 ст.177 КПК України: ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків покладених на нього, як на підозрюваного у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м`якого виду запобіжного заходу; п.5 ч.1 ст.177 КПК України: ОСОБА_5 може вчинити інші кримінальні правопорушення, адже в юному віці вчинив умисний корисливий особливо тяжкий злочин, із застосуванням фізичного насилля яке є небезпечним для життя та здоров`я особи, що вказує на можливість вчинити інший злочин з метою приховування попереднього, наприклад знищення речових доказів, насилля до учасників процесу тощо. Окрім цього, за наявною військовою агресією з боку росії проти України, суттєво обмежують можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршується криміногенна обстановка. Вказаний ризик підтверджує те, що теперішня криміногенна обстановка в Україні може схилити особу до нового злочину.

Таким чином, слідчий вважає, що беручи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено відповідальність у вигляді позбавлення волі строком до п`ятнадцяти років, що у відповідності п.4 ч.2 ст.183 КПК України дає змогу застосувати тримання під вартою, може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та призначеного покарання в подальшому, а також те, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, у цьому ж провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили його задовольнити з підстав, зазначених в клопотанні.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, просили відмовити в задоволені клопотання, мотивуючи зазначене тим, що підозрюваний не визнає себе винуватим, пред`явлена йому підозра необґрунтована, недоведені ризики, які б могли слугувати обґрунтуванням обрання запобіжного заходу.

Заслухавши пояснення слідчого, прокурора та підозрюваного, дослідивши додані до клопотання докази, вважаю, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно ч. 5 ст. 12 КК України ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за ч. 4 ст. 187 КК України, за який законом передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків.

Відповідно до ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.9 Конституції України міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Так, рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011, Суд зазначив (п. 175 справи),що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Кембел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_5 , із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадження з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.

Крім того, обрання виключного запобіжного заходу вигляді тримання під вартою підозрюваного не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», яка 11.09.1997 набрала чинності для України (пункт «с» частини 1 статті 5 Конвенції).

Вирішуючи питання доцільності запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до статті 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що суворість передбаченого покарання «є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У справі «Летелье проти Франції» вказано, особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі строком до п`ятнадцяти років, а також те що підозрюваний може переховуватись від слідства, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших учасників процесу, у цьому ж провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, неможливо запобігти ризикам передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, та такий захід, з урахуванням особи підозрюваного, відповідає суспільним інтересам.

Таким чином, підстави обрання виключного запобіжного заходу підозрюваному є цілком обґрунтованими, а застосування менш суворого запобіжного заходу не забезпечить належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно положень п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Cуд вважає можливим не визначати розмір застави з підстав, передбачених ч.4 ст.183 КПК України, так як ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється в скоєні особливо тяжкого злочину з застосуванням насильства.

Керуючись ст.ст. 183, 193, 194, 197, 376 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене з процесуальним керівником прокурором Чорноморської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023162380000371 від 30.07.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , задовольнити.

Застосувати у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ Одеський Слідчий Ізолятор строком на 60 днів, до 17 години 30 хвилин 30.09.2023 року.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 30.09.2023року о 17 годині 30 хвилин.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту в залі суду.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського Апеляційного суду на протязі п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 03.08.2023 р. о 09.15.

Слідчий суддя ОСОБА_1