Постанова № 11258989, 07.07.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2010 р. Справа № 2-а-8327/08/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченка К.В.,

при секретарі Садовій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головних державних податкових ревізорів-інспекторів ДПА у Херсонській області Оліфіренка Максима Івановича, Лебедь Дмитра Андрійовича, Державної податкової інспекції у м.Херсоні, Державної податкової адміністрації у Херсонській області про захист порушених прав та за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій,

встановив:

В травні 2008 р. ОСОБА_1 (далі - Підприємець) звернулась до Комсомольського районного суду м.Херсона з позовом до головних державних податкових ревізорів-інспекторів ДПА у Херсонській області Оліфіренка Максима Івановича (далі-відповідач-1) та Лебедь Дмитра Андрійовича (далі-відповідач-2) в якому просила визнати дії вказаних посадових осіб по проведенню перевірки протиправними та скасувати акт перевірки №002739 від 23.01.2008 р.

На підставі ухвали Комсомольського районного суду м.Херсона від 26.01.2009 р. справу направлено на розгляд за предметною підсудністю до Херсонського окружного адміністративного суду та ухвалою останнього від 23.04.2010 р., в звязку з наданою заявою ОСОБА_1 про зміну позовних вимог, до участі у справі в якості співвідповідачів залучені Державна податкова інспекція у м.Херсоні (далі ДПІ) та Державна податкова адміністрація у Херсонській області (далі відповідач-4).

Крім того, в листопаді 2008 р. Державна податкова інспекція у м. Херсоні звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути фінансові санкції в сумі 1553,50 грн., нараховані рішенням від 28.01.2008 р. № 0001302305, на підставі акту перевірки від 23.01.2008 р. № 21220097/0235/87.

Ухвалою від 21.05.2010 р. вищевказані справи обєднані в одне провадження для спільного розгляду та справі присвоєно номер 2а-8327/08/2170.

Відповідно до заяви про зміну предмету та підстав позову, Підприємець просить захистити порушені відповідачами права будь-яким способом на розсуд суду, мотивуючи тим, що перевірка Підприємця 23.01.2008 р. відповідачем-1 та відповідачем-2 була здійснена з порушенням чинного законодавства, а саме: мало місце порушення організації перевірки, тобто відсутність повноважень у вказаних посадових осіб на її проведення, крім того здійснення перевірки без згоди на це Підприємця, без її присутності, що позбавило її можливості реалізувати свої права, визначені ст.. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності», а також при винесені рішення про застосування фінансової санкції за результатами такої перевірки були порушені права Підприємця, визначені ст..57,59 Конституції України та ст.. 31 Закону України «Про інформацію», оскільки таке рішення приймалось без її участі.

В судове засідання 07.07.2010 р. Підприємець не зявилася, відповідно до заяви про зміну предмету та підстав позову просила розглянути справу без її участі.

Відповідач-1та відповідач-2 у вказане судове засідання також не зявилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

ДПІ у м.Херсоні надала письмові заперечення на позов, в яких просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1, посилаючись на те, що перевірка Підприємця щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу проведена 23.01.2008 р. на законних підставах з дотриманням вимог законодавства, висновки в акті перевірки щодо виявлених порушень ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та до Підприємця правомірно було застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Представники ДПІ та відповідача-4 в судовому засіданні проти позову ОСОБА_1 заперечували, посилаючись на відсутність порушень вимог законодавства при проведенні перевірки Підприємця та законність прийнятого за результатами перевірки рішення про застосування до неї фінансових санкцій.

Представник ДПІ у м. Херсоні в судовому засіданні підтримала позов до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1553,50 грн., просила задовольнити його з підстав, викладених в позові ДПІ від 17.11.2008 р.

Суд, заслухавши пояснення представників ДПА у Херсонській області та ДПІ у м.Херсоні, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.

23.01.2008 р. відповідачем-1 та відповідачем-2 на підставі направлень відповідача-4 за №346/235 та №347/235 від 21.01.2008 р. року проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності адміністративно-господарської одиниці кіоску АДРЕСА_2, де здійснює свою підприємницьку діяльність ОСОБА_1

За результатами даної перевірки складений акт від 23.01.2008 р. № 21220097/0235/87.

На підставі даного акту перевірки Державною податковою інспекцією прийнято рішення про застосування до Підприємця штрафних (фінансових) санкцій від 28.01.2008 року №0001302305 на загальну суму 1553,50 грн. на підставі п.1,4 ст.17, ст..22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР за порушення п.1,9,13 ст. 3 зазначеного Закону у вигляді проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій на суму 94,00 грн., не зберігання денних звітів РРО в книзі обліку розрахункових операцій та у вигляді незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, яка зазначена у денному звіті РРО.

При вирішені питання щодо законності дій відповідачів, повязаних з проведенням вищевказаної перевірки Підприємця, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 16 вказаного Закону контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Статтями 11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-ХІІ (далі Закон № 509-ХІІ) передбачені підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок.

Проте, як слідує з назви статті 11-1 - «Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів)», а також з визначення поняття планової, позапланової перевірки, підстав їх проведення, що зазначені в тексті цієї статті, її положення регулюють підстави та порядок проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

В той же час, згідно до частини 7 статті 11-1 Закону № 509-ХІІ, перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг №265/95-ВР, вважаються позаплановими.

Виходячи з системного аналізу статті 11-1 Закону №509-ХІІ, слідує висновок про урегульованість підстав проведення планових, позапланових перевірок, які спрямовані на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів), саме частиною 6 цієї статті. При цьому, віднесення до позапланових перевірок, які здійснюються в межах повноважень податкових органів, визначених Законом №265/95-ВР, не означає необхідність застосування підстав, викладених в частині 6 статті 11-1 Закону №509-ХІІ, оскільки ці підстави стосуються лише позапланових перевірок, спрямованих на контроль сплати податків, зборів (обовязкових платежів).

У межах повноважень, визначених Законом № 265/95-ВР органи Державної податкової служби проводять перевірки згідно з затвердженими керівником податкових органів планами-графіками.

Частиною 8 ст. 11-1 Закону № 509-ХІІ передбачено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Відповідно до п. 2.6 та 2.7 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб, затверджених наказом ДПА України від 11.10.2005 р. N 441 (далі Наказ 441), передбачено, що перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби. З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій та запобігання дублюванню перевірок у ДПІ в містах і районах формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок. При цьому за дорученням Кабінету Міністрів України можуть проводитись позапланові перевірки суб'єктів господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки. Перевірки проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку.

Згідно ч. 7 розділу І Наказу 441, - при складанні планів-графіків проведення перевірок суб'єктів господарювання необхідно керуватися вимогами ст. 11-1 Закону України від 04.12.90р. N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (із змінами та доповненнями), який визначає, що планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.

Таким чином, на підставі викладених правових позицій норм законодавства слідує висновок про наявність у податкових органів права на проведення перевірок щодо контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), які можуть носити плановий або позаплановий характер, і проводяться на підставі рішення керівника відповідного органу державної податкової служби, яким затверджується план (графік) проведення таких перевірок.

До матеріалів справи наданий графік перевірок субєктів підприємницької діяльності з 02.01.2008 р. по 31.01.2008 р., в якому передбачена і перевірка ОСОБА_1

Обґрунтованими визнає суд посилання відповідачів на те, що визначені ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" підстави проведення планових та позапланових виїзних перевірок стосуються саме фінансово-господарської діяльності платника податків. Зі змісту передбачених підстав вбачаються недоліки саме при веденні фінансово-господарської діяльності, пов'язаної зі сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету та державних цільових фондів, податкового обліку та фінансової звітності, які жодним чином не можуть застосовуватись відносно сфери готівкового обігу, правил торгівлі та патентування, до них не застосовуються відповідні положення щодо підстав проведення, зокрема, планових чи позапланових виїзних перевірок, передбачених ст. 11-1 Закону України "Про Державну податкову службу в Україні".

Виходячи з встановлених фактичних обставин справи, суд вважає, що дії відповідачів, які повязані із проведенням 23.01.2008 р. перевірки Підприємця, вчинені відповідачами в межах їх компетенції, з дотриманням вимог законодавства, і без порушень охоронюваних законом прав Підприємця.

Суд не приймає до уваги посилання Підприємця на недотримання відповідачами вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності», оскільки дії відповідачів в процесі контролю за дотриманням податкового законодавства, законодавства в сфері готівкових розрахунків, правил торгівлі, патентування та ліцензування не належать до сфери господарської діяльності, а є відносинами, що виникають у сфері управління. Тому правове регулювання цих дій відповідачів здійснюється спеціальним законодавством, і зокрема, Законами України "Про державну податкову службу в Україні", «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Щодо правомірності рішення ДПІ від 28.01.2008 р. про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для винесення ДПІ рішення №0001302305 від 28.01.2008 р. стали відображені в акті перевірки факти проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій на суму 94,00 грн., не зберігання денних звітів РРО в книзі обліку розрахункових операцій та у вигляді незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, яка зазначена у денному звіті РРО - невідповідність склала 242,70 грн.

Відповідно до пунктів 1,9,13 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;

- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Статтею 17 Закону № 265/95-ВР встановлено, що за порушенням вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірах, встановлених цим Законом.

Так, у разі виявлення проведення розрахункової операції без використання РРО - у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність; у разі не зберігання денних звітів РРО в книзі обліку розрахункових операцій - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 22 цього Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

З акту перевірки вбачається, що у вказаному кіоску розрахункові операції проводяться Підприємцем з використанням реєстратора розрахункових операцій та книги обліку розрахункових операцій №2103009969р/1. На момент загальна сума готівкових коштів, яка зазначена в поточному звіті РРО склала 166,55 грн.; сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків 409,25 грн.; невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків 242,70 грн..

До матеріалів перевірки долучений опис наявних готівкових коштів, відповідно до якого загальна сума готівкових коштів, яка виявлена на місці проведення розрахунків, склала 409,25 грн..

Таким чином, порушення вимог Закону № 265/95-ВР, що стали підставою для винесення ДПІ рішення №0001302305 від 28.01.2008 р., знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи і підтверджуються належними доказами.

За порушення п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР ДПІ застосувала до Підприємця штрафну санкцію на суму 470,00 грн. (94х5=470,00), а за порушення п.9 цієї статті на суму 340,00 грн. (20х17=340,00) та за порушення п.13 ст. 3 цього ж Закону 743,50 грн. ((409,25-94-166,55)х5=743,50).

Отже, розміри штрафних санкцій, застосованих рішенням №0001302305 від 28.01.2008 р., відповідають положенням Закону № 265/95-ВР.

Згідно з ч. 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст.. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності

Відповідно до п.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень суди перевіряють чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Слід зазначити, що виявлення невідповідності діяльності субєкта владних повноважень хоча б одному із зазначених у п.3 ст. 2 КАС України критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів Підприємця.

Всі дії та рішення відповідачів, які стосуються проведеної 23.01.2008 р. перевірки Підприємця, були зафіксовані та оформлені у визначений законодавством спосіб.

Підстави для визнання дій відповідачів неправомірними та для скасування рішення ДПІ про застосування до Підприємця штрафних санкцій від 28.01.2008 р. відсутні.

Суд не приймає до уваги посилання Підприємця на те, що при винесені ДПІ вказаного рішення про застосування до Підприємця штрафних санкцій були порушені її права на правову допомогу, право доступу до інформації, право надавати своє заперечення, оскільки згідно акту перевірки від 23.01.2008 р., перевірка була проведена в присутності продавця, приватного підприємця ОСОБА_1, копія вказаного акту була одержана нею особисто, про що свідчать її пояснення в акті та підписи, де ОСОБА_1 запрошувалася 28.01.2008 р. прибути до ДПІ у м.Херсоні для ознайомлення з матеріалами перевірки, надання вмотивованих пояснень щодо фактів, викладених в акті перевірки, та надання необхідних документів.

Невикористання субєктом господарювання свого права на ознайомлення з матеріалами перевірки та ненадання своїх пояснень щодо виявлених порушень не виключає можливості прийняття податковим органом відповідного рішення за результатами перевірки.

Згідно зі ст. 25 Закону № 265/95-ВР суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Оскільки судом не встановлено порушень відповідачами вимог законодавства і прав Підприємця при проведені перевірки та при винесені за результатами такої перевірки рішення про застосування штрафних санкцій, підстави для судового захисту прав ОСОБА_1 відсутні, а позовні вимоги ДПІ у м. Херсоні є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до головних державних податкових ревізорів-інспекторів ДПА у Херсонській області Оліфіренка Максима Івановича, Лебедь Дмитра Андрійовича, Державної податкової інспекції у м.Херсоні, Державної податкової адміністрації у Херсонській області про захист порушених прав - відмовити.

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Херсоні до ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до Державного бюджету (код платежу 3021080900, на р/р 3118104700002; Держказначейство у м. Херсоні, код ЗКПО 24104230, в установі банку УДК у Херсонській області, м. Херсон, МФО 852010) фінансові санкції в сумі 1553 (одна тисяча пятсот пятдесят три) грн.. 50 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 08 липня 2010 р..

Суддя Кравченко К.В.

кат. 6.6.5