Постанова № 11258471, 26.05.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2010 р. Справа № 2-а-14745/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василенко Г.Ю.,

при секретарі: Мельниченко О.В.,

За участю представників:

позивача - Сторубльовцева В.В., Бутенка Д.В.

відповідача - Мкртчян Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Импекс, ЛТД" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про скасування рішення про застосування штрафних санкцій,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта-Импекс, ЛТД» (далі по тексту Позивач або ТОВ) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі по тексту Відповідач або ДПІ) про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 10.08.2009 року, №0008452307.

Під час судового розгляду справи представники Позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, суду пояснили, що оскаржуваним рішення про застосування штрафних санкцій до Позивача застосовано штрафні санкції на загальну суму 201810 грн. 73 коп. Зазначене рішення винесено на підставі акту перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 08.07.2009 року, №788/21/22/23/22757927. Перевірка Позивача проведена з порушенням вимог процесуального та матеріального права. Так, посадові особи Відповідача при проведенні перевірки не надали Позивачу під розпис направлення на перевірку та копію наказу керівника податкового органу про проведення позапланової перевірки, не ознайомили з актом перевірки керівника ТОВ. Крім цього, листом ДПА України від 21.02.2002 року, №3187/7/23-3117 визначено, що відсутність накладних або їх неправильне оформлення не може бути віднесене до порушень установленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, що на думку Позивача свідчить про безпідставність нарахування штрафних санкцій. Не відповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків пояснюється допущенням оператором АЗС арифметичної помилки при перерахунку грошей, фактично ж надлишку готівкових коштів не було. У звязку з цим позов просили задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача проти позову заперечив, так як вважає, що Відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990, №509-XII (далі по тексту Закон №509-XII), Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995, № 265/95-ВР (далі по тексту Закон № 265/95-ВР). Так, перевірка проведена відповідно до направлення від 03.07.2009 року, №001086/237 та плану перевірок. Перевірка проведена у присутності оператора АЗС ОСОБА_1 тобто особи, яка здійснювала розрахункові операції, якою власноручно знято денний «Х» звіт РРО та складено опис наявних готівкових коштів. Рішення про застосування штрафних санкцій отримано уповноваженою особою підприємства 21.08.2009 року поштою з повідомленням про вручення. Розрахунок фінансових санкцій проведено відповідно до вимог чинного законодавства. У звязку з цим у задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом №265/95-ВР визначені правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до ст.15 Закону №265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно розділу 3 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків (затверджено наказом ДПА України від 27.05.2008 року №355) працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі - розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій.

До матеріалів справи Відповідачем надано наказ ДПА у Херсонській області від 24.06.2009 року, №182, яким затверджений план перевірок СГ відділом контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб з 01.07.2009 р. по 31.07.2009 р. відповідно до якого планувалась перевірка позивача. Крім цього, надано направлення від 03.07.2009 року за №001086/237 та витяг з журналу обліку видачі направлень на перевірку щодо контролю за здійсненням субєктами господарювання розрахункових та касових операцій.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ДПА у Херсонській області при організації перевірки Позивача та при її проведені діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законом.

Разом з цим, відповідно до глави 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджене постановою Національного банку України, від 15.12.2004 року, №637 (далі по тексту Положення №637), якщо перевіркою підприємства було виявлено порушення, то за її результатами складається акт, у якому викладається зміст порушення з відповідним обґрунтуванням. Акт про перевірку має містити висновки про результати перевірки, а також рекомендації керівництву підприємства щодо усунення виявлених недоліків. Акт про перевірку підписують службові особи, які проводили перевірку, а також керівник та головний бухгалтер підприємства. Керівник підприємства або особа, що його заміщує, підприємець має право під час складання акта про перевірку не погодитися з результатами перевірки і надати щодо цього відповідні обґрунтовані зауваження (пояснення) у письмовій формі, які додаються до акта про перевірку.

Однак судом встановлено, що посадовими особами ДПА у Херсонській області при складанні акту зазначені вимоги Положення №637 були порушені, керівник Позивача, акт не підписував та надати на нього зауваження не мав можливості.

Щодо законності рішення про застосування штрафних санкцій від 10.08.2009 року №0008452307.

Так, наказом ДПА у Херсонській області від 24.06.2009 року №182 затверджено план перевірок СГ відділом контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб з 01.07.2009 року по 31.07.2009 року, відповідно до якого у липні 2009 року передбачена перевірка Позивача.

Відповідно до зазначеного наказу №182 та плану перевірок, на підставі направлення на перевірку №001086/237 від 03.07.2009 року з метою здійснення контролю за додержанням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, торгових патентів та ліцензій посадовими особами ДПА у Херсонській області Позивача. Перевірка проведена в присутності оператора АЗС ОСОБА_1, що підтверджується підписом зазначеної особи в акті та направленні на перевірку в графі «З направленням ознайомлений, один примірник отримано».

За наслідками перевірки посадовими особами ДПА у Херсонській області складено акт перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 08.07.2009 року, №788/21/22/23/22757927, який підписаний оператором АЗС ОСОБА_1, із застереженнями в графі «Зауваження до акту перевірки», відповідно до яких заміри ПММ провести неможливо, так як ключ знаходиться у старшого оператора; накладні на отримання ПММ будуть надані в податкову.

Відповідно до резолютивної частини акту, перевіркою виявлені порушення п.12,13 ст.3 Закону № 265/95-ВР, а саме порушено порядок ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та не забезпечена відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

У звязку з цим, Відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.08.2009 року №0008452307, відповідно до якого до Позивача за порушення вимог п.п.12,13 ст.3 Закону № 265/95-ВР застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 201810 грн. 73 коп.

Згідно з п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та /або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені і такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Тобто з викладеного слідує, що облік товарних запасів може вестись не тільки за місцем реалізації товарних запасів, а і в іншому місці.

Відповідно до ст.6 Закону №265/95-ВР облік товарних запасів юридичною особою ведеться у порядку визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року, №996-XIV (далі по тексту Закон №996-XIV) бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1, 3 і 5 статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Статтею 2 Закону №996-XIV визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Зазначену позицію також прийняла Державна податкова адміністрація України в своєму листі від 03.03.2009 року, № 4364/7/23-7017/159 «Щодо правомірності застосування до субєктів господарювання фінансових санкцій».

Спільним наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та звязку, Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року, №281/171/578/155 затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі по тексту Інструкція) відповідно до якою встановлений єдиний порядок організації та виконання робіт, повязаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів.

Відповідно до розділу 3 Інструкції обліком нафти і нафтопродуктів є операція, яка проводиться на підприємстві під час технологічного процесу і яка полягає у визначенні обєму і маси нафти або нафтопродуктів для подальших облікових операцій.

Розділом 6 Інструкції встановлений порядок обліку нафтопродуктів на АЗС, відповідно до якого матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами нафтопродуктів у змінному звіті, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий залишається у матеріально відповідальної особи.

Бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (товарно-транспортні накладні, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання та надходження готівки.

Отже первинні бухгалтерські документи (товарно-транспортні накладні, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші) можуть зберігатися в бухгалтерські службі підприємства для перевірки, яка не обовязково має знаходитись в одному приміщенні з АЗС.

Відповідно до правової природи актів перевірки органів державного контролю, актом є службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлення порушення вимог законодавства. Саме в акті перевірки має містить перелік виявлених перевіркою порушень, а у разі відсутності інших доказів про порушення субєктом господарювання вимог законодавства рішення по перевірці приймається виключно на підставі акту.

Ретельним аналізом акту перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 08.07.2009 року, №788/21/22/23/22757927, встановлено, що посадовими особами ДПА у Херсонській області в ході перевірки Позивача виявлено відсутність на АЗС накладних.

Відповідач будь-яких інших доказів, які на його думку свідчать про порушення порядку ведення обліку товарних запасів суду не надав. Змінний звіт, відповідно до акту, ними не перевірявся.

Тобто фактично підставою для застосування відносно Позивача штрафної санкції за порушення порядку ведення обліку товарних запасів стала відсутність у оператора АЗС накладних, які відповідно до Інструкції мали перебувати у бухгалтерській службі підприємства.

Відповідно до ст.20 Закону № 265/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 21 Закону № 265/95-ВР встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, проаналізувавши викладене суд приходить до висновку, що застосування Відповідачем штрафних санкцій до Позивача за порушення порядку ведення обліку товарних запасів є необгрунтованим та незаконним.

Крім цього, аналізом матеріалів адміністративної справи, а саме акту перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 08.07.2009 року, №788/21/22/23/22757927, описом наявних готівкових коштів суд приходить до висновку, що в діяльності Позивача мали місце порушення вимог п.13 ст.3 Закону № 265/95-ВР, а саме не забезпечена відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня. При цьому покази свідка ОСОБА_1 щодо вчинення ним помилки при проведенні перерахунку готівкових коштів суд оцінює критично.

Статтею 2 КАС України визначені принципи прийняття рішень субєктом владних повноважень, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, тощо.

Однак Відповідач порушив зазначені принципи прийняття субєктом владних повноважень рішення, позбавив Позивача права на прийняття участі у процесі прийняття рішення, що підтверджується запереченням Відповідача на позов від 19.02.2010 року №2715/9/10-105.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішення, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі не надав суду доказів, які б підтверджували його правомірність щодо застосування до Позивача штрафних санкцій за порушення порядку ведення обліку товарних запасів.

Таким чином, аналізуючи матеріали адміністративної справи у своїй сукупності слід прийти до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-Импекс, ЛТД» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 10.08.2009 року, №0008452307 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта-Импекс, ЛТД" про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення про застосування штрафних санкцій від 10 серпня 2009 року №0008542307.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 31 травня 2010 р..

Суддя Василенко Г.Ю.

кат. 2.11.8