Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 757/60692/19-ц
Провадження № 2/761/7059/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., за участю секретаря судового засідання Каніковського Б.А., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві на стадії підготовчого розгляду заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Матвєєвої Ю.О. в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої майну посадовою особою органу державної влади, -
ВСТАНОВИВ :
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої майну посадовою особою орган державної влади.
Вказана справа перебуває на розгляді судді Шевченківського районного суду м. Києва Матвєєвої Ю.О.
31.07.2023 року в день проведення підготовчого розгляду вказаної цивільної справи до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Шевченківського районного суду м. Києва Матвєєвої Ю.О. в рамках вищезазначеної цивільної справи, в обґрунтування якої заявник зазначає про те, що суддя Матвєєва Ю.О. незаконно обіймає посаду судді Шевченківського районного суду м. Києва, оскільки її відрядження до вказаного суду відбулось із порушенням діючих норм законодавства, крім того вказує на : порушення порядку визначення судді для розгляду справи ; залучення ОСОБА_2 в якості представника відповідача без окремого доручення керівника ГУНП у місті Києві;відсутність електронного підпису судді Матвєєвої Ю.О. на судових рішеннях про відмову в задоволенні заяви позивача про відвід судді;фальсифікацію під час підготовчого розгляду цивільної справи 17 травня 2023 року, яка полягає в не оголошенні складу суду;незастосування технічних засобів фіксування під час судового засідання 17 травня 2023 року; необґрунтоване залишення без розгляду зауважень позивача на технічний запис судового засідання від 17.05.2023 року та клопотання позивача про визнання юридичної нікчемності протоколу судового засідання від 17 травня 2023 року, також вважає, що в діях судді Матвєєвої Ю.О. містяться ознаки державної зради, родинні зв`язки та психічні захворюванні судді Матвєєвої Ю.О. перешкоджають виконанню функцій зі здійснення правосуддя.
Враховуючи, що заява про відвід судді надійшла в день розгляду справи, суд розглядає її в судовому засіданні за участі сторін.
Заявник в судовому засіданні підтримав заявлений відвід, просив його задовольнити.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції у місті Києві Глущенко О.М. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні відводу, оскільки він є необґрунтованим, а дії позивача направлені на затягування розгляду цивільної справи, який, подаючи численні відводи, не зацікавлений у вирішенні ініційованого ним спору.
Суд, вислухавши сторони, ознайомившись із заявою про відвід, приходить до висновку, що заявлений відвід задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за ново виявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.
Відповідно до ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Отже, за умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви внеупередженості або об`єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України).
З огляду на нормативний зміст пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.
Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
(і) "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
(іі) "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Одночасно суд підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді суд також бере до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу a priori не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.
Зокрема, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 36 ЦПК України).
Проаналізувавши підстави відводу, на які вказує заявник, слід зазначити, що частина з них, а саме : порушення порядку визначення судді для розгляду справи, відсутність в ухвалі судді Шевченківського районного суду м. Києва Матвєєвої Ю.О. від 25 квітня 2023 року дати та місця її постановлення, найменування суду та складу суду, фальсифікація під час підготовчого розгляду цивільної справи 17 травня 2023 року, яка полягає в не оголошенні складу суду, незастосування технічних засобів фіксування під час судового засідання 17 травня 2023 року вже були розглянуті і в задоволенні відводу судді з цих причин було відмовлено ухвалами Шевченківського районного суду м. Києва від 17.05.2023 року, 28.06.2023 року та 04 липня 2023 року. Таким чином заяву позивача про відвід в цій частині слід залишити без розгляду.
Що стосується інших мотивів відводу, а саме порушення процедури відрядження судді Матвєєвої Ю.О. до Шевченківського районного суду м. Києва, слід зазначити, що ця процедура відбулась із дотриманням вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Наявність родинних зв`язків судді Матвєєвої Ю.О., її, на думку заявника, психічні розлади та ознаки в її діях державної зради суд розцінює як особисті припущення заявника, які не мають під собою доказового підґрунтя та не свідчать про неможливість здійснювати правосуддя суддею та розглядати конкретну справу.
Наведені заявником аргументи стосовно ухвалення суддею процесуальних рішень свідчать саме про незгоду особи з рішеннями, що у значенні вказаних вище імперативних приписів частини 4 статті 36 ЦПК України не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу.
Крім того, у заяві про відвід не наведено фактів прояву суддеюповедінки, яка б свідчила про її упередженість чи небезсторонність у цій справі.
Отже, аргументи, якими ОСОБА_1 мотивує свою заяву про відвід судді Матвєєвої Ю.О. не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цієї судді як з погляду "суб`єктивного критерію", так і з погляду "об`єктивного критерію", якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини.
Інших обставин, визначених статтею 36 чи статтею 37 ЦПК України, які б свідчили про особисту упередженість судді або її необ`єктивність під час розгляду справи у заяві не вказано і суд під час розгляду заяви таких обставин також не встановив, тому в задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33,40,260,353 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Матвєєвої Ю.О. в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої майну посадовою особою органу державної влади - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 02.08.2023 року.
Суддя Ю.О. Матвєєва
31 липня 2023 року
Судове рішення № 112580657, Шевченківський районний суд міста Києва було прийнято 31.07.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 757/60692/19-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: