Рішення № 112577774, 01.08.2023, Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/542/23

Номер провадження № 2-а/371/21/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2023 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Каневського В. О.,

за участю секретаря судового засідання Семерей Л. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Миронівського районного суду Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся із позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області про оскарження постанови у справі про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Позов обґрунтований тим, що постановою серії БАД №786304 від 18.04.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн. За вказаною постановою, 18.04.2023 о 23 год. 37 хв. в Київській області Обухівського району м. Миронівка на вул. Красилівська водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2101 н. з. НОМЕР_1 , перед зміною напрямку руху не подав сигнал світловим показчиком повороту відповідного напрямку, чим порушив вимоги п.5.2 а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушеннч, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.

Указану постанову позивач вважає незаконною, з огляду на наступне.

Матеріали справи не містять будь яких доказів вчинення адміністративного правопорушення. Також, за п.9.2 а ПДР України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед початком руху, і зупинкою. Маневр зміна напрямку рух пунктом 9.2 не передбачена. Крім того, позивач не змінював напрямок руху, про що повідомляв під час зупинки.

Разом з тим, було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення: не залучені свідки, не досліджені докази, не забезпечено право на захист та під час винесення постанови та накладення адміністративного стягнення не враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступень його вини, майновий стан, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

З огляду на викладене, просив скасувати постанову серії БАД №786304 від 18.04.2023 винесену відносно ОСОБА_1 про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП; стягнути з відповідача понесені судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив, відзиву не надав.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суд встановив, що постановою серії БАД №786304 від 18.04.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн. За вказаною постановою, 18.04.2023 о 23 год. 37 хв. в Київській області Обухівського району м. Миронівка на вул. Красилівська водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2101 н. з. НОМЕР_1 , перед зміною напрямку руху не подав сигнал світловим показчиком повороту відповідного напрямку, чим порушив вимоги п.5.2 а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушеннч, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.

Так, ч.2 ст.122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Указана стаття є банкетною, містить різні склади адміністративного правопорушення та передбачає посилання на нормативний акт (його пункти, частини, статті). У даному випадку на Правила дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10жовтня 2001року №1306 (далі - ПДР).

Постанова містить послання на порушення ОСОБА_1 п.9.2 а ПДР України.

За п.9.2 а ПДР України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед початкомруху ізупинкою.

За фабулою постанови водій ОСОБА_1 здійснював зміну напрямку руху.

Отже, кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП (порушення п. 9.2 а ПДР України) суперечить суті вказаного правопорушення, зазначеного у постанові БАД №786304 від 18.04.2023.

Інші докази, на підставі яких можна було б встановити наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, а саме за порушення п. 9.2 а ПДР України, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно з положення ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. За ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що заявлений позивачем позов про скасування спірної постанови в справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Також, керуючись ст.139 КАС України, за якою судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, суд стягує з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6, 9, 44, 73-78, 90, 139, 241-246, 286 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Київській області (місцезнаходження: 03601 вул. Володимирська, 15 м. Київ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову серії БАД №786304 від 18.04.2023 винесено стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП скасувати.

Провадження у справі закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 536,80 грн (п`ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В. О. Каневський