Вирок № 112567, 22.06.2006, Апеляційний суд Вінницької області

Справа №1-4 2006 р.

ВИРОК ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2006 р. Судова палата в кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого - судді Слободяна К.Б. Судді Ващук В.П.

Народних засідателів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 При секретарях Діденко В.В., Воронюк О.О. з участю прокурора Ужвак Н.О. адвоката ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5

Розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в місті Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_6, українця, громадянина України, з незакінченою середньою освітою, розлученого, жителя АДРЕСА_1, не працюючого, раніше не судимого, -

зач. З ст. 185, ч. 2 п. 9, 6 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 14-ч. 2 п. 6, 9, 13 ст. 115, ч. 1 ст. 14 - ч. 4 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Підсудний ОСОБА_6 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіж­ку), поєднану з проникненням у житло, що завдала значної шкоди потерпілому; розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із заподіян­ням тяжких тілесних ушкоджень; вбивство, тобто умисне протиправне заподі­яння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, з метою полегшити вчинення іншого злочину(крадіжки); таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчи­нену повторно, поєднану з проникненням у житло, вчинену в особливо великих розмірах; готування до вбивства, тобто готування до умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, з метою приховати ін­ший злочин або полегшити його вчинення, вчинене особою, яка раніше вчини­ла умисне вбивство; готування до розбою, тобто готування до нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднане із заподіянням тяжких тілесних ушко­джень, вчинене особою, яка раніше вчинила розбій, спрямований на заволодін­ня майном у особливо великих розмірах, за наступних, встановлених судом, об­ставин:

ОСОБА_6, діючи умисно, з метою протиправного заволодіння чужим майном, 03.07.2003 року біля 12-ї години, скориставшись наявними у нього ключами від квартири АДРЕСА_2, таємно, у відсутності власника, проник до неї.

Перебуваючи у вказаній квартирі ОСОБА_6, діючи умисно, таємно від власника, у присутності ОСОБА_7, який не усвідомлював протиправності дій ОСОБА_6, заволодів майном, належним ОСОБА_8, а саме телевізором "Блаупункт" sb 82-100 с/н НОМЕР_1 з пультом управління до нього, вартістю 2000 гривень та CD - програвач "SONY" с/н НОМЕР_2, вартістю - 1000 гри­вень. Загальна вартість майна, яким протиправно заволодів ОСОБА_6, складає 3000 гривень.

В цей же день, тобто 03.07.2003 року, ОСОБА_6 розпорядився вкра­деними речами, зокрема, телевізор "Блаупункт" sb 82-100, с/н НОМЕР_1 він здав до ломбардного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1, за договором ломбардної позики та закладу майна до ломбарду № НОМЕР_3 і отримав за нього 500 гривень, які привласнив та витратив на власні потреби, а CD - програвач "SONY" ОСОБА_6 про­дав ОСОБА_9 за 200 гривень, обумовивши, що гроші отримає пізніше.

Крім того, ОСОБА_6, перебуваючи раніше у квартирі ОСОБА_8, ба­чив, що там зберігаються цінні речі, заволодівши якими він зміг би протиправ­но збагатитись. У зв'язку з цим, ОСОБА_6, діючи із корисливим мотивом, бажаючи досягти для себе матеріальної вигоди, а саме з метою безперешкодно­го доступу в подальшому до майна ОСОБА_8, що зберігалось у його квартирі, та заволодіння цими речами, а також з метою заволодіти майном, яке перебувало у особистому користуванні ОСОБА_8 при собі (мобільний телефон та золотий пер­стень 583 проби), спланував вчинити розбійний напад та умисне вбивство ОСОБА_8

З цією метою ОСОБА_6 03.07.2003 року біля 16-ї години прибув до ОСОБА_8 на роботу - у ІНФОРМАЦІЯ_2, де ОСОБА_8 займався ре­монтом автомобілів. Із собою ОСОБА_6 приніс продукти харчування та ал­когольні напої, які він разом з ОСОБА_8 та іншими особами, які працювали у вказаному місці, вжили. Біля 20-ї години ОСОБА_6, вживаючи заходів що­до реалізації самостійно розробленого плану вчинення злочину, а саме розбій­ного нападу та умисного вбивства ОСОБА_8, під надуманим приводом, нібито для допомоги у перевезенні меблів, запропонував ОСОБА_8 поїхати у с. Лисян-ка на той час Жмеринського району Вінницької області, на що останній пого­дився.

Після цього ОСОБА_8 та ОСОБА_6, за пропозицією останнього, на автомобілі "Волга" ГАЗ -3111 д/н НОМЕР_4 (автомобіль "таксі"), яку найняв ОСОБА_6, прибули в с. Лисянка на той час Жмеринського району. Перебу­ваючи в будинку АДРЕСА_3, разом з ОСОБА_8, ОСОБА_6, згідно заздалегідь розробленого плану вчинення розбійного на­паду та подальшого вбивства ОСОБА_8, біля 23-ї години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи із корисливим мотивом та маючи на меті в подальшому полегшити заволодіння майном ОСОБА_8, яке знаходилось в його квар­тирі, озброївся побутовою сокирою та діючи раптово для потерпілого, вчинив розбійний напад на нього, а саме: з прикладанням значної сили двічі наніс гос­трою частиною сокири удари ОСОБА_8 косо повздовж правій поверхні черепа та на долонну поверхню правої кисті, якою ОСОБА_8 намагався захиститись від нанесення ударів. Після завданих ударів ОСОБА_8 впав на диван, а ОСОБА_6, намагаючись довести свій намір до кінця щодо протиправного позбав­лення життя ОСОБА_8, двічі гострою частиною сокири з прикладанням значної сили наніс йому удари у життєво-важливі органи, а саме: по шиї, причинивши рубані рани шиї та 4 шийного хребця. Від завданих тілесних ушкоджень наста­ла смерть ОСОБА_8.

Згідно висновку судово-медичного експерта № НОМЕР_5 ОСОБА_8 заподіяно рубані рани голови та шиї з ушкодженням правої скро­невої кістки, органів шиї та 4 шийного хребця, рублена рана гіпотенора правої кістки, як наслідок дії зі значною силою за життя рублячого предмету по типу сокири. Смерть ОСОБА_8 настала від рублених ран шиї і голови, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент запо­діяння, між ними та смертю є прямий причинний зв'язок. Сокира подіяла двічі поперек шиї, двічі косо повздовж правої поверхні черепа та на долонну поверх­ню правої кисті.

Вчинивши умисне вбивство ОСОБА_8, ОСОБА_6 протиправно заво­лодів його майном, а саме мобільним телефоном "PANASONIK" номер НОМЕР_5 вартістю - 1060 грн., та золотим перснем 583 проби вартістю 800 гривень, всього майном на загальну суму 1860 гривень.

В подальшому ОСОБА_6, з метою приховування слідів своєї злочин­ної діяльності, захоронив труп ОСОБА_8 неподалік місця скоєння злочину, спа­лив його одяг, змив сліди крові у будинку, а сам з місця події зник.

Продовжуючи свої злочинні дії, позбавивши ОСОБА_8 життя та достовір­но знаючи, що мати ОСОБА_8 - ОСОБА_10 в літній період року проживає поза межами м. Вінниці, ОСОБА_6, маючи ключі від його квартири, отримав можливість вільно та безперешкодно проникати та заволодівати речами, що пе­ребували у квартирі АДРЕСА_2.

В період з 4 по 8 липня 2003 року ОСОБА_6, діючи умисно, з метою протиправного заволодіння чужим майном, скориставшись наявними у нього ключами від квартири АДРЕСА_2, таємно, у відсутності власника, повторно, проник до неї та заволодів майном, належним ОСОБА_8, а саме:

· мобільним телефоном "NOKІА" вартістю - 530 грн.,

· пультом універсальним, вартістю 159 гривень;

· відеокасетами в кількості - 25 шт. по ціні - 20 грн. за 1 шт., на суму 500 грн.,

· аудіо касетами в кількості 25 шт. по ціні - 7 грн. за 1 шт. на суму -175 грн.,

СD - дисками в кількості 65 шт. по ціні -15 грн. за 1 шт. на суму - 975 грн., -бойлером "SIMENS" опалювальним для водонагрівання імпортного вироб­ництва вартістю - 318 грн.,

· дублянкою зимовою, коричневого кольору, імпортного виробництва вартістю-1060 грн.,

· трьома светрами чоловічими імпортного виробництва по ціні - 85 грн. за 1 шт. на суму -255 грн.,

· туфлями чоловічими шкіряними, імпортного виробництва вартістю - 636 грн.,

· кросівками чоловічими "АDIDAS" - вартістю - 742 грн.,

· п'ятьма чоловічими сорочками вартістю по 50 грн. кожна на суму - 250 грн.,

· відеомагнітофоном "РАNASONIK" вартістю -1060 грн.,

· пультом універсальним вартістю - 53 грн.,

· двома джинсовими штанами по ціні -135 грн. за 1 шт. на суму - 270 грн.,

· шкіряною чоловічою курткою вартістю - 795 грн.,

· двома чоловічими бріджами по ціні 100 та 120 грн. на загальну суму - 220 грн.,

· фотоапаратом "КODАК" вартістю -150 грн.,

· футболкою імпортною вартістю - 80 грн.,

· шкіряним чоловічим поясом вартістю -120 грн.,

· відеокамерою "Самсунг" вартістю - 3790 грн.

· приставкою "SONY" вартістю 477 гривень

Загальна вартість речей, якими заволодів ОСОБА_6 складає - 12615 грн., що на момент вчинення злочину більше як в шістсот разів перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Водонагрівач "SIMENS" ОСОБА_6 взяв для власного користування та приніс додому, за місцем свого постійного проживання. Іншими речами ОСОБА_6 розпорядився невстановленим слідством шляхом.

Після скоєння зазначених вище злочинів, ОСОБА_6, усвідомлюючи протиправність та караність скоєних діянь, розумів, що його злочинну діяль­ність може бути викрито матір'ю ОСОБА_8 - ОСОБА_10. У зв'язку з цим ОСОБА_6, діючи з метою позбавитись від ОСОБА_10, як особи, яка може його викрити у вчиненні ним злочинів - крадіжок майна з квартири АДРЕСА_2, а також діючи із корис­ливим мотивом, з метою заволодіти майном ОСОБА_10, яке зберігалось при ній на дачі та маючи намір заволодіти її житлом - квартирою АДРЕСА_2, розробив план здійснення роз­бійного нападу та подальшого умисного вбивства ОСОБА_10 та почав готува­тись до їх вчинення.

ОСОБА_6, будучи достовірно обізнаним про спосіб життя ОСОБА_10, знав, що вона самотньо в літній період року проживає ІНФОРМАЦІЯ_4. ОСОБА_6 був знайомий з ОСОБА_10, в силу чого мав змогу віль­ного доступу до її дачної ділянки, де планував вчинити розбійний напад та умисне вбивство ОСОБА_10.

Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_6 09.07.2003 року в ранко­ву годину часу, біля 7 годин 30 хвилин, громадським транспортом приїхав на дачну ділянку ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4.

Приїхавши, ОСОБА_6 зустрів ОСОБА_10 на подвір'ї дачної ділян­ки у той час, коли вона мала намір спрямувати до громадського транспорту, для поїздки у м. Вінницю у власних справах.

ОСОБА_6, створюючи умови для вчинення злочинів, під надуманим приводом попросив ОСОБА_10 залишитись та нікуди не їхати. Зокрема, ОСОБА_6 ввів в оману ОСОБА_10, повідомивши, що найближчими годи­нами на дачну ділянку приїде її син - ОСОБА_8 та привезе п'ять тисяч штук цег­ли, яку йому нібито вдалось недорого придбати. При цьому ОСОБА_6 був достовірно обізнаним, що ОСОБА_8 не приїде, оскільки ОСОБА_6 03.07.2003 року, тобто за 6 днів до цієї розмови, протиправно позбавив ОСОБА_8 життя.

Не підозрюючи, що ОСОБА_6 може вчинити протиправні дії, ОСОБА_10 послухала його та повернулась на дачну ділянку і почала, за пропозицією ОСОБА_6, шукати рукавиці для розвантаження цегли. При цьому ОСОБА_10 запропонувала ОСОБА_6 поснідати, на що той відповів відмовою, по­просивши зробити йому чай. Перебуваючи у господарському приміщенні, в се­редині якого розташований вхід до погребу та знаходяться предмети побутово­го призначення (сокира, молоток, лопати, тощо), ОСОБА_6 під надуманим приводом запропонував ОСОБА_10 полізти у погріб дістати малинове варен­ня, з тим, щоб створити умови для ОСОБА_10, при яких був би обмежений простір для її рухів, та мати можливість у цей час безперешкодно напасти на ОСОБА_10 та нанести їй тілесні ушкодження, не сумісні із життям. В цей час у вхідних дверях сараю, де перебували ОСОБА_10 та ОСОБА_6, став ОСОБА_11 та його дружина ОСОБА_12, про перебування яких на дачі ОСОБА_6 нічого відомо не було. Побачивши вказаних осіб, ОСОБА_6 припинив реалізацію власних злочинних намірів, усвідомивши, що само­тужки вчинити злочин він вже не зможе, а в разі вчинення протиправних дій буде відразу викритий.

Незважаючи на це, ОСОБА_6, продовжив вживати заходів щодо здій­снення розбійного нападу та умисного вбивства ОСОБА_10, а саме: підшуку­вати собі співучасників. Так, будучи раніше добре знайомим з ОСОБА_11, ОСОБА_6 відкликав його в сторону та повідомив про свої злочинні наміри. Зокрема, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_11, що на дачу він приїхав для вчинення вбивства ОСОБА_10, з метою заволодіти в подальшому її майном, що перебувало при ній на дачі та її квартирою АДРЕСА_2. При цьому ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_11 вчинити розбійний напад та умисне вбивство ОСОБА_10 спі­льно. ОСОБА_11 на пропозицію ОСОБА_6 не погодився, при цьому він (ОСОБА_11) вжив заходів до попередження ОСОБА_10 про можливі про­типравні дії щодо неї. ОСОБА_6, побачивши, що заплановані розбійний напад та умисне вбивство ОСОБА_10 йому не вдається вчинити з причин, не­залежних від його волі, будучи викритим у своїх злочинних намірах, покинув територію ІНФОРМАЦІЯ_4 та скрився у невідому напрямку.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 визнав себе вин­ним лише у перевищенні меж необхідної оборони, а по пред'явленому обвину­ваченню винним себе не визнав та пояснив, що з ОСОБА_8 був знайомий десь з 90-х років, стосунки були різні, в основному - добрі. На прохання ОСОБА_8 допомагав йому робити ремонт в квартирі в будинку ІНФОРМАЦІЯ_3. В той момент в квартирі жив ОСОБА_8, а його мати жила на дачі. Оскільки ремонт ро­бив у свій вільний час, деколи залишався ночувати в квартирі ОСОБА_8, від якої ОСОБА_8 дав йому ключі. ОСОБА_8 домовився з ОСОБА_7, щоб продати його речі, оскільки йому потрібні були гроші. Тому 3 липня 2003 року разом з ОСОБА_7, який при­їхав до ОСОБА_6, щоби той допоміг вирішити деякі питання із сесією в сільгосп-інституті, приїхали в квартиру ОСОБА_8 і взяли телевізор і СD-програвач. Телевізор, на прохання ОСОБА_8, здали в ломбард на ім'я ОСОБА_6, оскільки в ОСОБА_8 не було пас­порта, а СD-програвач забрав ОСОБА_7, пообіцявши гроші привезти пізніше. На отримані гроші ОСОБА_6 купив на прохання ОСОБА_8 випивку та закуску, поїхав до нього на роботу, де повернув йому здачу та почекав, поки він закінчить робити машину. Потім всі, хто був у майстерні, повечеряли, після чого ОСОБА_6 попро­сив ОСОБА_8 поїхати з ним разом в село, щоб забрати в ремонт меблі. Викликавши таксі, поїхали в село. По дорозі ще брали продукти та горілку. В селі ще випи­вали з ОСОБА_8. Розмова зайшла за дівчину ІНФОРМАЦІЯ_5, з якою ОСОБА_6 раніше зу­стрічався і про яку ОСОБА_8 погано відізвався. ОСОБА_6 підійшов до ліжка, де лежав ОСОБА_8, зірвав ковдру та почав вимагати, щоби ОСОБА_8 залишив будинок. ОСОБА_8 почав бити ОСОБА_6, оскільки він був сильніший за нього. Від удару ОСОБА_8 ОСОБА_6 впав, і біля нього опинилась сокира. Не пам'ятає як і куди наносив удари. При­йшов до пам'яті, коли вийшов на вулицю курити, а ОСОБА_8 залишився лежати на дивані. Вранці поїхав у Вінницю, хотів розповісти батькам і повідомити в мі­ліцію, але пожалів маму, у якої хворе серце, а в міліцію йти побоявся, бо там б'ють. Поїхав на роботу, забрав речі, був вдома, у брата, якому також нічого не сказав. Повернувся в село і закопав тіло ОСОБА_8 у дворі, одяг спалив. На дачу до ОСОБА_10 поїхав тому, що знав, що приїхав ОСОБА_11 - родич матері, якого мати ОСОБА_8 забрала до себе на дачу. ОСОБА_11 був судимий і ОСОБА_6 хо­тів порадитись з ним, що робити в такій ситуації. Коли приїхав, то попросив ОСОБА_10 покликати ОСОБА_11, якому розповів про вбивство ОСОБА_8. На дачі була ОСОБА_10 і дружина ОСОБА_11 - ОСОБА_12. Умислу на розбійний напад та вбивство ОСОБА_10 ОСОБА_6 не мав, крадіжок з квартири не скоював, вва­жає, що потерпіла його оговорила. Виявлений вдома водонагрівач "SIMENS" ОСОБА_8 приніс йому для ремонту, в день смерті ОСОБА_8 золотого перстня і мобільного телефону в нього не було. Не заперечував, що після вбивства ОСОБА_8 побував у йо­го квартирі, звідки забрав речі, але це був лише його старий робочий одяг.

Вина ОСОБА_6, не дивлячись на лише часткове визнання ним своєї ви­ни, повністю підтверджується зібраними по справі доказами.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_10 суду пояснила, що її дочка - ОСОБА_13 є дружиною рідного брата підсудного ОСОБА_6 - ОСОБА_6. Тому з підсудним вони є родичами. Але вона не вважає, що вони в спорі. 9 липня 2003 року ОСОБА_10 збиралась їхати в Вінницю, щоб отримати пенсію. Біля 7-ї години ранку, коли ОСОБА_11 з ОСОБА_12 ще спа­ли, біля хвіртки побачила ОСОБА_6, якому зраділа, запросила до хати, за­питала чи він снідав і що його привело до неї. ОСОБА_6 сказав, що має приїхати син та привезти некондиційну цеглу, хоча вони про це раніше не домовлялись. Вони шукали місце де скласти п'ять тисяч штук цегли. За пропозицією ОСОБА_6 ОСОБА_10 пішла в сарай та знайшла три пари рукавиць і одну рукавицю від четве­ртої пари, почала шукати другу рукавицю, але ОСОБА_6 сказав, що її можна знайти потім і попросив дістати з підвалу варення з малини. Вважала, що ОСОБА_6 це зробив спеціально, щоб вона полізла в підвал, оскільки на столі було ва­рення з смородини. ОСОБА_6 питав, чи підвал глибокий, а побачивши його, ска­зав, що він досить глибокий. ОСОБА_10 думала лізти в погріб, але з початку все ж таки знайти рукавицю. Проте ОСОБА_6 продовжував наполягати на тому, щоб вона лізла по варення. В цей час ОСОБА_6 побачив в сараї тінь - це вийшли ОСОБА_11 з ОСОБА_12, і ОСОБА_6 сказав ОСОБА_11, що їм треба поговорити наодинці. Вони пішли і повернулись хвилин через 50-60, придбавши в магазині пляшку горілки, цигарки і банку тушонки. ОСОБА_10 в хаті готувала їжу, а ОСОБА_11 з ОСОБА_6 розмовляли на ділянці, ОСОБА_12 теж стояла на подвір'ї. Ра­птом ОСОБА_12 зайшла в хату, впала перед ОСОБА_10 на коліна, була дуже збу­джена і просила її тікати, бо ОСОБА_6 приїхав її вбити. Про це їй сказав ОСОБА_11. ОСОБА_12 сказала, що ОСОБА_19 вбили і закопали в кар'єрі, що ОСОБА_6 хо­че продати квартиру ОСОБА_10 і купці вже були в хаті. Не повіривши ОСОБА_12, ОСОБА_10 вийшла на подвір'я, але ОСОБА_11 не дав можливості порозмо­вляти з ОСОБА_6 і наполягав, що треба піти до сусіда ОСОБА_13, в якого він ба­чив металеві кутники. По дорозі ОСОБА_10 зрозуміла, що саме у цього сусіда ОСОБА_11 нічого не міг бачити і цей привід він видумав. Вона йшла попереду ОСОБА_11, він сказав, щоб вона не оглядалась і швидко розповів, що ОСОБА_19 вбили, і ОСОБА_6 приїхав, щоб вбити її та заволодіти квартирою. ОСОБА_10 не мо­гла повірити, що її сина вже нема, але, обернувшись, і побачивши, що ОСОБА_6 йде слідом, взяла металевий прут і сказала, що зараз всі четверо поїдуть до Він­ниці. Після цього ОСОБА_6 втік, залишивши пакет чорного кольору з написом «В0SS», в якому знаходились старі джинси та светр.

Приїхавши в Вінницю, ОСОБА_10 зайшла у свою квартиру, відкривши вхідні двері своїм ключем. В квартирі було все перекинуто, в шафах було пус­то, залишилось лише три чоловічих сорочки. Зникла вся апаратура, бойлер, ди­ски, касети. Залишивши ОСОБА_12 біля будинку, ОСОБА_10 з ОСОБА_11 поїхали до ОСОБА_8 на роботу, де з'ясувалось, що він відсутній з 4 липня 2003 року. Зрозумівши, що сина вже немає, ОСОБА_10 заявила про його зникнення та крадіжку в міліцію. Наступного дня хтось із працівників автомайстерні, де працював ОСОБА_8, згадав, що ОСОБА_8 просив завезти їх в село Пултівці, тому ОСОБА_10 зрозуміла, що він міг просити завезти лише в село Лисянку, що розташоване поруч. Поїхавши туди із працівниками автомайстерні, почали шу­кати і на подвір'ї побачили свіжоскопану землю, на якій лежали три колоди. Хлопці знайшли арматурний прут і почали ним протикати землю. Наткнувшись на щось м'яке, виявили тіло ОСОБА_8 та викликали міліцію.

Етапований з Сімферопольської виправної колонії та допитаний в якості сві­дка ОСОБА_11 пояснив, що потерпіла ОСОБА_10 є його тіткою, а підсуд­ний ОСОБА_6 - троюрідним братом. Вранці 9 липня 2003 року його з дру­жиною ОСОБА_12 розбудила ОСОБА_10, в якої він перебував на дачі, та по­відомила, що має приїхати ОСОБА_8 та привезти якісь будматеріали, які треба допомогти розгрузити. Про це ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_6, який приїхав на да­чу. Разом з ОСОБА_6 ОСОБА_11 пішов у магазин за цигарками, де ОСОБА_6 при­дбав пляшку горілки і запропонував ОСОБА_11 випити, але він відмовився, оскільки в той час вживав наркотики. ОСОБА_6 хотів сам випити горілку, але ОСОБА_11 просив його не пити доки не розвантажать цеглу. Тоді ОСОБА_6 по­відомив, що ОСОБА_8 не приїде, оскільки він його вбив. ОСОБА_6, мабуть, хотів порадитись, що йому робити, оскільки ОСОБА_11 вже раніше відбував пока­рання. ОСОБА_11 не знав що порадити, оскільки ОСОБА_6 вбив його брата. ОСОБА_6 просив про це нікому не розповідати, але ОСОБА_11 розповів ОСОБА_12 та ОСОБА_10. ОСОБА_6 не пропонував вчинити вбивство, він просто про­сив мовчати.

З'ясовуючи причину зміни свідчень, які давав ОСОБА_11 на досудовому слідстві, суд встановив, що при етапуванні свідка в судове засідання він, всупе­реч письмовому застереженню, своєчасно направленому судом начальнику Він­ницької тюрми №1, утримувався в одному боксі з підсудним ОСОБА_6, який попросив його змінити показання.

Після встановлення цих обставин, свідок ОСОБА_11 попросив суд зро­зуміти його становище, оскільки він є одночасно родичем і потерпілої, і підсуд­ного, перебуває під вартою та пояснив, що правдиві свідчення він давав на до­судовому слідстві.

З оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_11 на досудово­му слідстві (т. 1, а.с. 51-52; т. 4, а.с. 67-70) вбачається, що ОСОБА_6, який приїхав на дачу до ОСОБА_10, повідомив ОСОБА_11, що ніяких хлопців з будма­теріалами не буде, це він видумав, щоби затримати ОСОБА_10, яку приїхав вбити та заволодіти її майном, що знаходиться на дачі, та квартирою у м. Він­ниці, яку вже домовився продати за сім тисяч доларів США. ОСОБА_6 запропо­нував ОСОБА_11 допомогти здійснити задумане, так як відступати вже нікуди, оскільки ОСОБА_8 він вже вбив. На прохання ОСОБА_11 не вбивати тітку ОСОБА_6 не реагував, продовжував наполягати на її вбивстві та пропонував за допомогу половину грошей від продажу квартири. Скориставшись моментом, коли ОСОБА_6 відвернув свою увагу, ОСОБА_11 повідомив про почуте ОСОБА_12 та ОСОБА_10. Вони спробували затримати Ліщенка, але він, зрозу­мівши, що ОСОБА_11 його викрив, з дачі втік, залишивши чорний пакет із ста­рими джинсами та светром. Після цього, ще не вірячи у розповідь ОСОБА_6, всі троє - ОСОБА_10, ОСОБА_12 О.Е. та ОСОБА_11 - поїхали у Вінницю, де в квартирі виявили відсутність телевізора "BLAUPUNКТ" та інших речей. За­кривши квартиру, поїхали на фірму, де працював ОСОБА_8, та дізнались, що на роботі його не було з 3 липня 2003 року. Про все повідомили в міліцію, а на­ступного дня - 10.07.2003 року - з друзями Владислава поїхали в с. Лисянку, оскільки хтось згадав, що ОСОБА_8 ввечері 3 липня шукав автомобіль для поїздки в село. Зірвавши навісний замок на будинку АДРЕСА_3, зайш­ли всередину, де знайшли сокиру з плямами бурого кольору, у подвір'ї виявили місце, де палилось вогнище, та горбок землі, прикладений травою і трьома по­лінами. Розгорнувши землю, побачили простирадло та відчули неприємний за­пах. Викликавши працівників міліції, викопали тіло ОСОБА_8.

Аналогічне вбачається і з показань свідка ОСОБА_12, які оголошені в судовому засіданні в порядку ст. 306 КПК України (т. 1, а.с. 53-54; т. 1, а.с. 239-241).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показала, що з ОСОБА_6 була просто знайома, оскільки здавала йому в ремонт своє взуття. Ніколи не була дівчиною ОСОБА_6 та з ним не зустрічалась. З ОСОБА_8 знайома ніколи не була.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_15 - рід­ний брат підсудного і чоловік потерпілої ОСОБА_16 - пояснив, що його брат має складний характер, він запальний, алкоголь негативно впливає на його пси­хіку. Свідок працював разом з ОСОБА_8, ремонтуючи автомобілі. Ввечері того дня, коли ОСОБА_8 останній раз був на роботі, приїхав ОСОБА_6 та привіз пакет з горілкою та їжею. Всі, хто був у майстерні, разом повечеряли, пили го­рілку. ОСОБА_6 просив ОСОБА_8 допомогти перевезти меблі з села Лисян-ки, де у них є будинок, який належить бабусі. Чому з таким проханням ОСОБА_6 звернувся до ОСОБА_8, а не до рідного брата, свідок не знав. На таксі ОСОБА_6 та ОСОБА_8 поїхали в Лисянку, по дорозі завезли додому ОСОБА_15. Наступного дня ОСОБА_6 ОСОБА_16 приїхав в майстерню та питав ОСОБА_15, чи немає на роботі ОСОБА_8, просив щось йому переказати. 9 липня 2003 року приїхав ОСОБА_11 та повідомив, що на дачу до ОСОБА_10 вранці приїжджав ОСОБА_6 та сказав, що він вбив ОСОБА_8

З показань свідка ОСОБА_15 на досудовому слідстві вбачається, що після того, як брат поїхав з ОСОБА_8 на таксі в село, він повернувся додому 4.07.2003 ро­ку та зразу ліг спати. ОСОБА_15 з ним не спілкувався, але мати сказала, що він прийшов якийсь «вчумлений» і вона бачила на його руці сліди свіжих уко­лів. До 9 липня 2003 року ОСОБА_16 знаходився вдома, був спокійним. Вранці, біля 5-ї години 9.07.2003 року, ОСОБА_6 кудись пішов. В цей же день після обіду приїхав ОСОБА_11, який проживав з матір'ю ОСОБА_8 в с. Рибаче, та запитав де ОСОБА_16 і чи давно бачили ОСОБА_8. ОСОБА_11 повідомив, що вран­ці до них на дачу приїжджав ОСОБА_6,затримав тітку ОСОБА_17, яка збира­лась їхати до Вінниці отримувати пенсію, та повідомив, що має приїхати ОСОБА_8 і привезти цеглу. Відкликавши ОСОБА_11, ОСОБА_6 запропонував йому допомогти вбити ОСОБА_10, повідомив, що ОСОБА_8 він вже вбив і до­мовився про продаж їх квартири в центрі м. Вінниця за сім тисяч доларів, яки­ми пообіцяв поділитися. Про це ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_10, а ОСОБА_6, зрозумівши, що ОСОБА_11 його не підтримує, з дачі втік. (т. 1, а.с. 61-69)

З протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_15 вбачається, що бойлер з'явився в них вдома після 4 липня 2003 року і батько ще сварився на ОСОБА_6 ОСОБА_16, допитуючись де він його взяв. (т. 1, а.с. 70-71)

Свідок ОСОБА_18 - мати підсудного ОСОБА_6 та свекруха потерпі­лої ОСОБА_16 - в судовому засіданні пояснила, що 3 липня 2003 року її син ОСОБА_15 приїхав додому близько 21-ї години та пояснив, що ОСОБА_16 кудись по­їхав з ОСОБА_8 на таксі. Наступного дня ОСОБА_6 повернувся додому під вечір, він був «чорний», по його поведінці зрозуміло, що щось трапилось. Він пішов до своєї кімнати і ліг на ліжко обличчям до стіни. Підійти до нього та на­хилитись свідок побоялась, оскільки ОСОБА_6 міг різко вдарити - це його захисна реакція. 5-6 липня 2003 року ОСОБА_6 ОСОБА_15 теж був вдома, оскільки на роботі не було ОСОБА_8. Свідок сказала сину ОСОБА_15у, щоби він разом з дружиною ОСОБА_13 брали ключ від квартири ОСОБА_8, який у них лежав в шух­ляді, і їхали до ОСОБА_8 на квартиру подивитись що з ним. Повернувшись, ОСОБА_15 і ОСОБА_13 повідомили, що ОСОБА_8 в квартирі теж немає, вони залишили йо­му записку і взяли велику чорну парасолю, оскільки почався дощ. В ніч на 9 липня 2003 року ОСОБА_6 ОСОБА_16 позичав в матері будильник, оскільки мав рано вставати.

Батько підсудного ОСОБА_6 - ОСОБА_19 в судовому засіданні від­мовився давати свідчення щодо сина, скориставшись правом, передбаченим ст.. 63 Конституції України, пояснивши, що підтверджує ті свідчення, що давав на досудовому слідстві, і там все вірно записано. З оголошених в судовому засі­данні показань свідка ОСОБА_19 на досудовому слідстві вбачається, що 8 липня 2003 року син ОСОБА_16 звечора взяв будильник та навів його на 5-у годину ранку. Коли всі спали, вранці 9 липня 2003 року, ОСОБА_6 пішов з дому, нікому нічого не сказавши. В післяобідній час до них додому приїхав ОСОБА_11 та повідомив, що вранці до них в село Рибаче на дачу приїжджав ОСОБА_16. Коли він підходив до будинку ОСОБА_10, то зустрів її - вона йшла з дому отримувати пенсію, і сказав негайно повертатися додому і чекати ОСОБА_19, який повинен з хвилини на хвилину привезти цеглу, яку потрібно розвантажу­вати. Коли вони повернулись додому, ОСОБА_6 виявив, що там є племін­ник ОСОБА_10 - ОСОБА_11, якого він відізвав в сторону та запропонував зараз же вбити ОСОБА_10 і вкинути її в погріб. ОСОБА_16 повідомив ОСОБА_11, що ОСОБА_8 він вже вбив і закидав його в кар'єрі камінцями, а після вбивства ОСОБА_10 продасть її квартиру в м. Вінниці і поділиться з ним грішми. ОСОБА_11 розповів про плани ОСОБА_10, а ОСОБА_6, зрозумівши, що його викри­то, втік з дачі в невідомому напрямку, (т. 1, а.с. 75-78)

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 показали, що працювали разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_15 в ав-томайстерні. 9 липня 2003 року прийшла мати ОСОБА_8 і сказала, що його ніде немає і, можливо, його вбив ОСОБА_6. Також вона казала, що ОСОБА_6 приїздив до неї на дачу, говорив, що ОСОБА_8 має привезти цеглу, але в дійс­ності хотів її вбити заради квартири, пропонував її племіннику заманити її в по­гріб, але ОСОБА_11 став в нього на заваді. Один з водіїв мікроавтобуса згадав, що того дня, коли всі разом випивали, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_6 просили завезти їх в село, але він їх не повіз, бо був напідпитку. Наступного дня поїхали в с. Лисянку, де в будинку знайшли сокиру із слідами крові, а в дворі знайшли закопаний труп ОСОБА_8, накритий дерном.

Аналогічне вбачається з оголошених в судовому засіданні показань свідків ОСОБА_23 (т. 1, а.с. 89-90), ОСОБА_24 (т. 1, а.с. 91-93), ОСОБА_25 (т. 1, а.с. 94-96), ОСОБА_26 (т.1, а.с. 86-88). Крім того, з протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_26 вбачається, що після зникнення ОСОБА_8 приблизно 8 липня 2003 року він бачив на автобусній зупинці ОСОБА_6 з жовтим про­зорим пакетом в руках, в якому був бойлер білого кольору. Коли ж знайшли труп ОСОБА_8, то свідок згадав, що той бойлер, який був у ОСОБА_6, дуже схожий по розміру та кольору на той бойлер, який він неодноразово бачив у квартирі ОСОБА_8. (т. З, а.с. 95-96)

Свідок ОСОБА_27, 1923 року народження, яка не змогла з'явитися в суд через похилий вік, і показання якої оголошені в порядку ст.. 306 КПК України, пояснила, що проживає в с. Лисянка поруч із будинком, в якому раніше прожи­вав ОСОБА_11. До цього будинку з м. Вінниці приїжджає жінка на ім'я ІНФОРМАЦІЯ_6 та її син ОСОБА_16. В липні 2003 року біля 14-ї години бачила ОСОБА_16 біля будинку, він копав біля її межі дерн і відром носив його на подвір'я. Потім з то­го подвір'я йшов дим, але що там ОСОБА_16 палив вона не бачила, (т. З, а.с. 269)

Допитаний судом свідок ОСОБА_10 показав, що працює таксистом на слу­жбі «059». В липні 2003 року був виклик на Сабарів, у машину сіло три чолові­ка, одного завезли в с. Пирогово, потім поїхали на електромережу, пасажири зайшли в магазин, щось купили і сказали, що їх потрібно завезти в с. Лисянку. Про що розмовляли пасажири не пам'ятає, розраховувався за поїздку чоловік, який сидів на передньому сидінні, впізнати його не може, бо пройшло багато часу.

Свідок ОСОБА_28 суду пояснив, що ОСОБА_8 був його найкращим другом. 9 липня 2003 року йому зателефонувала мати ОСОБА_8 і повідомила, що цього дня в с. Рибаче її намагався вбити ОСОБА_6 ОСОБА_16, від якого стало відомо, що ОСОБА_8 вже вбитий. Вони поїхали в міліцію, де зробили відповідну заяву, а потім з працівниками міліції поїхали у квартиру ОСОБА_10. Неозброєним оком було видно, що квартира пограбована - викрадені телевізор, апаратура, одяг. Свідок також пояснив, що він щороку запрошував ОСОБА_8 на святкуван­ня свята Івана Купала. Напередодні свята, 5 липня 2003 року, він в черговий раз заїхав додому до ОСОБА_8 і тривалий час дзвонив у двері. Коли вже зібрався йти, вважаючи, що нікого немає дома, двері відчинились і він побачив ОСОБА_6, який повідомив, що ОСОБА_8 немає - він поїхав до своєї колишньої дру­жини в с. Вапнярку, а його мобільний телефон не відповідає, оскільки він його забув на роботі. Запитав у ОСОБА_6, що він робить у квартирі ОСОБА_8. Підсуд­ний відповів, що робить невеликий ремонт.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що навчається у сільгоспакадемії і познайомився з ОСОБА_6, який працював чоботарем на території академії, здаючи йому в ремонт своє взуття. Крім того, з'ясувалось, що вони є земляками з одного села, і з того часу почали спілкуватися частіше. 03 липня 2003 року він разом із ОСОБА_29, ОСОБА_30,ОСОБА_31, ОСОБА_32 на автомобілі останнього приїхали в Вінницю. Свідок мав проблеми із здачею одного із заліків, тому звернувся до ОСОБА_6, який був знайомий із багатьма викладачами, про допомогу. Владнавши питання, ОСОБА_7 на прохайня ОСОБА_6, взявши в ОСОБА_32 машину, поїхав з підсудним в центр м. Вінниці до будинку, розташованого ІНФОРМАЦІЯ_3. ОСОБА_6 відкрив своїм ключем двері квартири, яку свідок вважав належною підсудному, та попросив допомогти йому винести великий телевізор. Сам ОСОБА_6 взяв пульт до телевізора та СО-програвач. Телевізор завезли в ломбард ІНФОРМАЦІЯ_1а здали його по паспорту ОСОБА_6 за 500 гривень. Коли повернулись до хлопців, ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_30 придбати СИ-програвач, пояснивши, що він належить йому особисто. Вони домовились, що Швець передасть гроші в сумі 200 гривень через ОСОБА_7 приблизно че­рез тиждень. Потім поїхали в Сабарів, де ОСОБА_6 розмовляв з ОСОБА_8 з при­воду продажу мобільного телефону, який хотів купити ОСОБА_33, але не домовились. Після того поїхали на Центральний базар, де ОСОБА_6 обіцяв всім допомогти придбати дешеві шкіряні штани, але, прочекавши його біля двох годин в автомобілі, вирішили повернутись додому. Гроші за СБ-програвач ОСОБА_6ві передати не встигли, оскільки СБ-програвач був вилучений праців­никами міліції.

Аналогічні показання дали в судовому засіданні свідки ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_33.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_16 - рідна сестра загиб­лого ОСОБА_8, дочка потерпілої ОСОБА_10 та дружина рідного брата підсуд­ного - показала, що в останнє бачилась з ОСОБА_8 в червні 2003 року на дні народження сина. Через деякий час чоловік, який разом з ним працював, сказав, що ОСОБА_8 немає на роботі. На третій - четвертий день після його зникнення вона з ОСОБА_15 ходила на квартиру брата, від якої був ключ. В квартирі було розстелено ліжко, стояло пиво, таранька. Не було апаратури, телевізора, коло­нок, аудіо і відеокасет. Написала записку брату та взяла велику чорну парасо­льку, оскільки розпочався дощ. Сусід, до якого подзвонила в квартиру, повід­омив, що ОСОБА_8 не бачив декілька днів, але весь час в квартирі проживав його ро­дич. Дома, в присутності ОСОБА_6, говорила, що в квартирі брата немає апаратури, а підсудний сказав, що ОСОБА_8 мав намір поїхати до своєї колишньої дружини у Вапнярку.

Також потерпіла ОСОБА_16 пояснила, що через деякий час приїхав ОСОБА_11, запитав про ОСОБА_8, сказав, що приїхав з дачі її матері - ОСОБА_10. ОСОБА_13 повідомила ОСОБА_11, що ОСОБА_8 вже днів п'ять немає. Тоді ОСОБА_11 розповів, що на дачу приїжджав ОСОБА_6 і сказав, щоби ОСОБА_10 затрималась на дачі, бо приїде ОСОБА_8 і привезе цеглу. Потім ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_11 піти разом в магазин за горілкою і закускою. По дорозі ОСОБА_6 розповів, що ОСОБА_8 вбили і закопали в кар'єрі, він про­сив ОСОБА_11 А.І. допомогти вбити ОСОБА_10 заради квартири. З собою в ОСОБА_6 була сумка з якимись речами. Після цього приїхала ОСОБА_10, яка також все розповіла в присутності свекра - ОСОБА_19. Працівники мі­ліції, яких було викликано, в подальшому вилучили у них вдома бойлер, чорну парасольку та ключ від квартири ОСОБА_8. Пізніше, коли вона вдома була з ба­бусею ОСОБА_34, до них приїжджав ОСОБА_11, який пропонував змінити показання на користь ОСОБА_6, якщо йому за це заплатять, проте, вона відмовилась.

Свідок ОСОБА_34 - бабуся підсудного ОСОБА_6, допитана в су­довому засіданні за клопотанням захисника ОСОБА_5, - показала, що ОСОБА_11 просив п'ятсот доларів США за те, що змінить показання, які він дав міліції. При цьому ОСОБА_11 говорив їй, що ОСОБА_6 він оговорив, сказавши про нього неправду.

Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_34 в тій частині, що ОСОБА_11 нібито говорив їй, що повідомив міліції завідомо неправдиві дані про ОСОБА_6, оговорив його та сказав неправду, оскільки вони спросто­вуються показаннями потерпілої ОСОБА_16 та поясненнями в судовому засі­данні самого ОСОБА_11, який не заперечував, що просив гроші, оскільки в той час вони йому були потрібні на придбання наркотиків, але гроші просив за те, що повідомить місце знаходження ОСОБА_6.

Суд також критично оцінює показання свідка ОСОБА_34, допитаного за клопотанням захисника ОСОБА_5, про те, що він, здаючи у ремонт взуття, був свідком того, що ОСОБА_8, якого він раніше не знав, привіз ОСОБА_6 бойлер розмірами 40x50x6см та просив віддати його в ремонт електрикам, оскільки, оглянутий в судовому засіданні речовий доказ - бойлер - має значні відмінності від повідомлених свідком розмірів, а його пояснення в інших дета­лях має суттєві розбіжності із достовірно встановленими судом обставинами.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 пояснила, що розлучи­лась із ОСОБА_8 в 2000 році, виховує його сина. ОСОБА_8 приїздив до сина, піклувався про нього, допомагав їм матеріально. Не може пояснити п'ятирічному сину, де подівся батько, переживає, а тому пред'явила позов про відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі сто тисяч гривень. На позо­вних вимогах наполягає, про фактичні обставини вбивства колишнього чолові­ка їй нічого не відомо, про все знає зі слів інших.

Крім того, вина ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованих йому злочинів до­ведена іншими зібраними по справі доказами:

· Протоколом огляду місця події - території домогосподарства АДРЕСА_3. В ході проведення даної слідчої дії виявлено труп з ознаками вираженого гниття. На трупі виявлено численні тілесні ушкодження. На час проведення огляду труп був закопаний на території вказаного домогосподарства. Труп був загорнутий у сорочку, покривало та простирадло. При огляді будинку виявлено на підвіконні соки­ру, яка на час огляду містить плями бурого кольору, схожі на кров. (т. 1 а.с. 10-25)

Протоколом огляду місця події - дачної ділянки ОСОБА_10. В ході прове­дення огляду встановлено, що дачна ділянка розташована ІНФОРМАЦІЯ_4. В ході огляду встановлено наявність господарських будівель, що розташовані в глибині ділянки (на від­ставні понад 27 метрів від хвіртки). До однієї з них ведуть дерев'яні одност-ворчаті двері, відразу за порогом розташований вхід до погребу, який являє собою отвір у підлозі 0,7 X 0,7 м, до погребу веде металева драбина. У правому ближньому куті від входу на час проведення огляду знаходиться побу­това сокира з дерев'яною ручкою, (т. 4 а.с.41-51)

· Протоколом огляду речового доказу - господарської сокири, вилученої з мі­сця пригоди, із застосуванням якої ОСОБА_6 було вчинено вбивство ОСОБА_8 (т.2а.с.169-170)

· Висновком судово-медичної експертизи № НОМЕР_6, згідно якої при встановленні групової належності слини на недопалках цигарок, вилу­чених з місця події - 10.07.2003 р. з будинку в с. Лисянка, знайдено антиген А, що свідчить про те, що дані цигарки палила особа, кров якої належить до групи А з ізогемаглютинином анти-В, що не виключає належність слини на вказаних цигарках і потерпілому ОСОБА_8, що підтверджує перебування по­терпілого в будинку ОСОБА_6. ( т.1 а.с.223)

· Висновками судово-медичних експертиз № НОМЕР_7, згідно яких кров трупа ОСОБА_8, відноситься до групи А з ізогемаглютинином анти-В. На зіскобах, вилучених з підлоги на місці події, наявності крові не встановлено.

На плямах на сокирі, спортивній кофті, вирізці з килима, рушнику, вирізці з войлока, вилучених з місця події, ковдрі, покривалі, підодіяльнику, простирадлі, сорочці, в яких було завернуто тіло ОСОБА_8, знайдено кров людини, при визначені групової належності якої виявлено антиген А.

Таким чином, кров у вказаних об'єктах може походити від будь-якої лю­дини з групою крові А з ізогемаглютинином анти-В, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_8 (т.1 а.с.228)

• Висновком судово-медичної експертизи № НОМЕР_8, згідно якого у ОСОБА_8 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: рубаних ран голови та шиї з ушкодженням правої скроневої кістки, органів шиї та 4 шийного хребця, рублена рана гіпотенора - наслідок дії зі значною силою за життя рублячого предмету по типу сокири.

Смерть ОСОБА_8 настала в короткий проміжок часу ( в межах хвилини) від рублених ран голови та шиї та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, між ним та смертю є прямий причинний зв'язок.

Рублену рану правої кисті можна можливо оцінювати і як нанесену при самозахисті.

Сокира подіяла двічі поперек шиї, двічі косо поздовж правої поверхні черепа та на долонну поверхню правої кисті.

Враховуючи розвиток ознак гниття, смерть настала за 5-9 днів до часу судово-медичного дослідження трупа в морзі. Судово-медичних даних про те, що ОСОБА_8 потрапив під шар землі за життя немає.

При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа ОСОБА_8 ви­явлено етиловий спирт в концентрації 1,5 0/00, що відповідає легкому ступе­ню алкогольного сп'яніння на час смерті, (т.1 а.с.136)

· Висновком додаткової судово - медичної експертизи № НОМЕР_9 згідно якого тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_8, могли утвори­тись за обставин, на які посилається ОСОБА_6, тобто рублячим пред­метом ззаду справа. Смерть ОСОБА_8 наступила в проміжок часу, який визначається хвилинами (можливо миттєво, але не виключається, що аго-нальний період протягнувся на декілька хвилин). Рублена рана на правій кисті ОСОБА_8 могла утворитись при нанесені удару рублячим предметом в область голови ( можливо і при знаходженні руки в ділянці голови), (т. З а.с.227-228)

· Заявою ОСОБА_10 (т. З а.с. 78)

· Відповідями на запит ЗТ "Скарбниця" про те, що саме ОСОБА_6 1975 року народження, звертався за послугами до ломбардного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1, до якого 03.07.03 р. здав телевізор " ВLAUPUNКТ " sb 82-100 с/н НОМЕР_1 (т.З а.с.156, 181, 182)

· Протоколом виїмки від 15.07.2003 року, відповідно якого в ломбарді вилу­чено кольоровий телевізор "ВLAUPUNКТ", який здавав ОСОБА_6. (т.1 а.с.111-112)

· Протоколом виїмки СD - програвача "SONY", вилученого у ОСОБА_9 (т.1а.с.П4)

· Протоколом виїмки речей ОСОБА_6 у ОСОБА_10 (т.1 а.с. 196)

· Речовими доказами, які постановою слідчого приєднано до матеріалів кримінальної справи (т.2 а.с. 169-171), та оглянутими у судовому засіданні за клопотанням потерпілої ОСОБА_10.

Даючи юридичну оцінку діям ОСОБА_6, суд враховує, що він діяв з ко­рисливим умислом, направленим на заволодіння майном, належним ОСОБА_8 та ОСОБА_10 та саме з цією метою вчинив крадіжки особистого майна, роз­бійний напад та умисне вбивство ОСОБА_8, готувався до розбійного нападу та вбивства ОСОБА_10. Суд критично оцінює показання ОСОБА_6, що вбивство ОСОБА_8 він вчинив при перевищенні меж необхідної оборони, захи­щаючись, оскільки це суперечить достовірно встановленим судом фактичним обставинам справи. Таку позицію ОСОБА_6 суд розцінює як обраний ним спосіб захисту.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_6 за:

• ст. 185 ч. З КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєд­

нана з проникненням у житло, що завдала значної шкоди потерпілому.

· ст. 187 ч. 4 КК України, розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

· ст. 115 ч. 2 п. 6, 9 КК України, вбивство, тобто умисне протиправне заподі­яння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, з метою полегшити вчи­нення іншого злочину( крадіжки).

· ст. 185 ч. 5 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчине­на повторно, поєднана з проникненням у житло, вчинена в особливо великих розмірах.

· ч. 1 ст. 14 , ст. 115 ч. 2 п. 6, 9, 13 КК України, готування до вбивства, тобто готування до умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів, з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.

· ч. 1 ст. 14, ст. 187 ч. 4 КК України, тобто готування до розбою, тобто готу­вання до нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із заподі­янням тяжких тілесних ушкоджень, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій, спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах.

Суд не вбачає підстав для кваліфікації дій ОСОБА_6 у попередньому обсязі, підтриманому потерпілою ОСОБА_10, а саме за ст.. 15 ч.З - ст.. 187 ч. 4, ст.. 15 ч. З, ст.. 115 ч. 2 п. 6, 9, 13 КК України - незакінчений замах на розбій та умисне вбивство, оскільки така кваліфікація суперечить вимогам закону та фактичним обставинам справи, достовірно встановленим в судо­вому засіданні.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_6, судова колегія у відповідності до вимог ст.. 65 КК України враховує характер і ступінь суспі­льної небезпечності скоєного злочину, дані про особу винного:

• Згідно висновку стаціонарної судово-психолого-психіатричної експертизи №НОМЕР_10, ОСОБА_6 є особою з емоційно нестабільним роз­ладом особистості по імпульсивному типу, ускладненим органічним ура­женням головного мозку нез'ясованого генезу. Також ОСОБА_6 власти­ва емоційна нестійкість, демонстративність поведінки, егоцентрованість, легковажність та поверховість суджень, які схильні до в'язкості, конкретно­сті, деталізації, схильність психічних процесів до інертності, неврологічна симптоматика. ОСОБА_6 в період вчинення інкримінованого йому діяння не страждав на будь-яке психічне захворювання. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

В теперішній час ОСОБА_6 не страждає на будь-яке психічне за­хворювання. У нього виявлений емоційно нестабільний розлад особистості по імпульсивному типу, ускладнений органічним ураженням головного моз­ку нез'ясованого генезу. Може усвідомлювати дії та керувати ними. ОСОБА_6 застосування примусового лікування не потребує. В період вчинення злочину ОСОБА_6 в стані фізіологічного афекту не перебував.

(т.2а.с.128-130)

• Згідно висновку амбулаторної судово-наркологічної експертизи № НОМЕР_11 про те, що ОСОБА_6, 1975 р.н., не виявляє ознак алкоголізму. Виявляє ознаки зловживання алкоголем. Лікування не потребує.

(ті а.с. 136)

• ОСОБА_6 на наркологічному та психіатричному обліку не перебуває, (т. 2 а.с. 142)

• ОСОБА_6 по місцю проживання характеризується позитивно, як ввічливий та доброзичливий. (т.2а.с.143)

• ОСОБА_6 за даними УОІ УМВС України у Вінницькій області раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

(т. 2 а.с. 144)

До обставин, що згідно ст. 66 КК України, пом'якшують покарання ОСОБА_6, суд відносить його молодий вік, те, що до кримінальної відповідальності він притягується вперше, частково визнав свою вину.

Обставиною, що згідно ст. 67 КК України, обтяжує покарання ОСОБА_6, є вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння.

За таких обставин суд не вбачає підстав для призначення ОСОБА_6 най­більш суворого покарання - довічного позбавлення волі.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 в частині стягнення за­вданих матеріальних збитків суд вважає необхідним задоволити його повністю, стягнувши з ОСОБА_6 на її користь вартість викраденого майна під час вбивства ОСОБА_8 та речей з квартири, а також вартість підтверджених докуме­нтами витрат на поховання ОСОБА_8 та встановлення пам'ятника (т. 5, а.с. 70-76) у сумі 16.329 грн. 44 коп. (1.860 + 12.615 + 1.854,44). При цьому зазначену потерпілою суму позову 15.313 грн. суд вважає арифметичною помилкою. Ци­вільний позов потерпілої ОСОБА_10 про стягнення завданих їй моральних збитків у сумі 500.000 грн. суд вважає за необхідне задоволити частково, стяг­нувши на її користь з ОСОБА_6 70.000 грн., враховуючи, що внаслідок зло­чину вона втратила єдиного сина та сама ледь не загинула.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 про стягнення завданих їй моральних збитків в сумі 100.000 грн. суд враховує, що шлюб між нею і загиб­лим ОСОБА_8 було розірвано за 3 роки до його смерті, разом вони не прожива­ли, а тому вважає за необхідне задоволити його частково в сумі 10.000 гривень, з огляду інтересів малолітньої дитини, яка втратила батька.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, судова палата, -

ЗАСУДИЛА:

Визнати винним ОСОБА_6 у скоєнні злочинів, передбаче­них ст. 185 ч. 3; ст. 187 ч. 4; ст. 115 ч. 2 п. 6, 9; ст. 185 ч. 5; ч. 1 ст. 14, ст. 115 ч. 2 п. 6, 9,13; ч. 1 ст. 14, ст. 187 ч. 4 КК України та призначити йому покарання:

· За ст. 185 ч. З КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;

· За ст. 115 ч. 2 п. 6, 9 КК України - 15 (п'ятнадцять) років позбавлення во­лі з конфіскацією всього майна;

· За ст. 187 ч. 4 КК України - 14 (чотирнадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

· За ст. 185 ч. 5 КК України - 10 (десять) років позбавлення волі з конфіс­кацією всього майна;

· За ч. 1 ст. 14, ст. 115 ч. 2 п. 6, 9, 13 КК України - 14 (чотирнадцять) років та 6 (шість) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

· За ч. 1 ст. 14, ст. 187 ч. 4 КК України - 13 (тринадцять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покаран­ня більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_6 у вигляді 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання - 23 листопада 2004 року. (т. 2, а.с. 89)

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 про стягнення матеріальних збит­ків задоволити повністю, стягнувши на її користь з ОСОБА_6 16.329 грн. 44 коп.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 про стягнення завданої моральної шкоди задоволити частково, стягнувши на її користь з ОСОБА_6 70.000 грн.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 про стягнення завданої моральної шкоди задоволити частково, стягнувши на її користь з ОСОБА_6 10.000 грн.

Судові витрати покласти на засудженого ОСОБА_6, стягнувши з нього на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області (Банк - УДК у Вінницькій області МФО 802015 код 24525055 рахунок 35227002000019) 72 грн. 92 коп. за проведення криміналістичної експертизи (т. 2, а.с. 65).

Речові докази:

· вилучені та передані на зберігання потерпілій ОСОБА_10 - телевізор "ВLAUPUNKТ" та СD - програвач "SONY" - передати їй за належніс­тю;

· вилучені електроводонагрівач (бойлер) "SIMENS" та чорну чоловічу парасолю - повернути потерпілій ОСОБА_10;

· старі штани джинсові синього кольору та светр сіро-зеленого кольору, дев'ять недопалків цигарок, чотири пляшки від пива, спортивну кофту сірого кольору із синтетичного матеріалу, фрагмент войлоку, фраг­мент килима, два зіскоби з підлоги, порожню пачку від цигарок "LМ", рушник білого кольору, ковдру, простирадло, сорочку, покривало (т. 5, а.с. 87) та знаряддя злочину - сокиру -знищити, як такі, що не є цінними;

Запобіжний захід ОСОБА_6 залишити без змін - тримання під вартою.

Вирок може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом одного місяця з моменту його оголошення, а засудженим ОСОБА_6 у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий:

Суддя:

Народні засідателі: