Постанова № 11256474, 07.09.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1582/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серги С.М.,

при секретарі Курбалі А.В.,

за участю:

представника позивача - Земляни І.О.,

представника відповідача - Денисенка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Логістик Центр"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

19 квітня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Логістик Центр" (далі- позивач, ТОВ "ТД "Логістік-Центр")звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ)про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0004252301/0/2664 від 25.08.2009, № 0004252301/1/3581 та № 0005352301/1/3582 від 18.11.2009, № 0005352301/1/3994 від 16.12.2009, № 0004252301/2/357 від 11.02.2010, 0005352301/2/624 від 26.02.2009 про визначення податкового зобов"язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 55 979,00 грн, штрафних санкцій в розмірі 12748,00 грн та 8420,20 грн.

В судовому засіданні 22.06.2010 (07.09.2010 клопотання оформлено в письмовій формі) представник позивача заявив про зміну позовних вимог та просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0004252301/0/2664 від 25.08.2009, № 0004252301/1/3581 та № 0005352301/1/3582 від 18.11.2009, № 0005352301/1/3994 від 16.12.2009, № 0004252301/2/357 від 11.02.2010 та 0005352301/2/624 від 26.02.2009, № 0004252301/3/1208 від 22.04.2010, № 005352301/3/1222 від 23.04.2010 про визначення податкового зобов"язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 55 979,00 грн, штрафних санкцій в розмірі 12748,00 грн та 8420,20 грн.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач вказував на помилковість висновків відповідача щодо заниження податку на прибуток, оскільки надання транспортно-експедиторських та транспортних послуг підтверджуються первинними документами: рахунками за транспортно-експедиторські послуги, платіжними дорученнями, актами здачі-приймання виконаних робіт.

В ході судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. Завищення валових витрат на 16000,00 грн у 1 кварталі 2009 року внаслідок помилкового подвійного відображення операції у бухгалтерському обліку не спростовував.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на безпідставне віднесення позивачем до складу валових витрат сум оплати за надані послуги експедирування при перевезенні вантажу автотранспортом, транспортні послуги та вартість придбаних будівельних матеріалів у розмірі 15999,85 грн.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до протоколів загальних зборів учасників ТОВ "ТД "Тульчинка-Центр" від 11.12.2009 змінилось найменування товариства на ТОВ "Торговий дім "Логістік-Центр".

У термін з 06.07.2009 по 07.08.2009 відповідачем проведена виїзна планова документальна перевірка ТОВ "ТД "Тульчинка-Центр" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2009.

Перевірку проведено з відома директора ТОВ "ТД "Тульчинка-Центр" та в присутності головного бухгалтера.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складений акт № 4602/23-209/32945955 від 11.08.2009, в якому відображені, зокрема, порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 55979,00 грн, в тому числі, за 4 квартал 2008 року - 15523,00 грн, за 1 квартал 2009 року - 40456,00 грн, завищення від"ємного значення об"єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 113327,00 грн, в тому числі за 4 квартал 2008 року - 113327,00 грн.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0004252301/0/2664 від 25.08.2009.

За наслідками адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень скарги позивача залишені без задоволення, а Кременчуцькою ОДПІ прийняті податкові -повідомлення-рішення № 0004252301/1/3581 від 18.11.2009, № 0004252301/2/357 від 11.02.2010, № 0004252301/3/1208 від 22.04.2010 про визначення податкового зобов"язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 55 979,00 грн, штрафних санкцій в розмірі 12748,00 грн, № 0005352301/1/3582 від 18.11.2009, № 0005352301/1/3994 від 16.12.2009, 0005352301/2/624 від 26.02.2009, № 005352301/3/1222 від 23.04.2010 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 8420,20 грн.

У рішенні про результати розгляду перевинної скарги від 06.11.2009 за № 68341/10/25-010 та рішенні про результати розгляду повторної скарги від 20.01.2010 за № 830/10/25-016 відмічено про невірне визначення перевіряючими в акті сум заниження податку на прибуток та завищення від"ємного значення об'єкта оподаткування, які не вплинули на донараховані суми податку на прибуток.

Перевіряючи обгрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

В акті перевірки № 4602/23-209/32945955 від 11.08.2009 відповідачем зроблений висновок про порушення ТОВ "ТД "Тульчинка-Центр" пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” щодо безпідставного віднесення до складу валових витрат суму у розмірі 123125,00 грн з отриманих послуг транспортно-експедиційного обслуговування від приватних підприємців ОСОБА_3 (54417,00 грн), ОСОБА_4 (27875,00 грн), ОСОБА_5 (40833,00 грн).

Судом встановлено, що позивачем укладено договори транспортного експедирування № 10/01/08 від 10.01.2008 із суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_3, № 07(з)-07 від 18.10.08 - із суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_4, № 05(З)-08 від 08.04.2008 - із суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_5.

Відповідно до умов зазначених договорів контрагенти позивача зобов'язалися надавати останньому послуги з організації транспортно-експедиційних послуг.

Так, відповідно до договору № 10/01/08 від 10.01.2008 суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3 зобов'язався за дорученням та за рахунок позивача виконати та організувати виконання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів позивача автомобільним транспортом у міському, міжміському сполученні. Експедитор в інтересах позивача повинен був виконувати пов'язані із перевезенням транспортно-експедиційні операції: пошук перевізника, організація забезпечення відправлення та одержання вантажу, інші операції, пов'язані із перевезенням.

Згідно з положеннями договорів № 07(з)-07 від 18.10.08, № 05(З)-08 від 08.04.2008 суб'єкти підприємницької діяльності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідн,о зобов'язувались надати позивачеві послуги по організації перевезення найманим вантажним транспортом, довіреною особою власника якого вони є, відповідно до чинного законодавства України, вимог міжнародних конвенцій і угод в галузі міжнародних перевезень, Статуту автомобільного транспорту України, Правил перевезень вантажів, та інших законодавчих та нормативних актів, що регулюють правові відносини в галузі перевезень вантажів в межах України та в міжнародному сполученні. На підставі договору експедитор надавав позивачеві одну чи декілька послуг: організація перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України та за її межами на підставі відповідних заявок: розсилка товарно-транспортної документації, здійснення розрахунків з усіма учасниками транспортного процесу; участь у складанні актів у випадках, передбачених чинним законодавством, вирішення із замовником претензійних питань; виконання інших доручень замовника.

З аналізу наведених положень договорів, укладених позивачем із СПД ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, вбачається, що контрагенти позивача взяли на себе обов'язки виключно з організації перевезень вантажів позивача.

Зазначене кореспондується зі змістом досліджених судом актів виконаних робіт про надання позивачеві транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів, послуг з організації вантажних перевезень за певними, визначеними маршрутами. Аналогічне визначення отриманих позивачем від контрагентів-експедиторів послуг міститься і документах, на підставі яких були проведені розрахунки між сторонами, найменування продукції транспортно-експедиторські послуги по перевезенню вантажів або організація вантажних перевезень.

Кременчуцькою ОДПІ в ході проведення перевірки встановлено та не заперечувалося представником позивача в ході розгляду справи, що ТОВ "Торговий дім "Тульчинка-центр" не перераховувалися на користь СПД ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 грошові кошти за перевезення вантажів, що належали позивачеві.

З матеріалів справи також вбачається, що вказаними експедиторами послуги з перевезення вантажів позивачеві не надавалися. Такі послуги виконувалися фактично іншими суб'єктами господарювання, копії ліцензій про право надання послуг з перевезення вантажів яких наявні в матеріалах справи. Проте, даними особами документів первинного бухгалтерського обліку позивачеві, за поясненнями його представника не надавалися. Договорів про надання послуг з перевезення вантажів позивачем із транспортними організаціями не укладалося, актів приймання-передачі послуг з перевезення вантажів позивачем не підписувалося.

Отже, позивачем проведено оплату за надані СПД ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 транспортно-експедиторські послуги за фактичної відсутності первинних документів, які б свідчили про здійснення перевезень вантажів особами, які зазначені в товарно-транспортних накладних як автопідприємства.

Також судом прийнято до уваги відсутність в матеріалах справи доказів, які б дозволили розмежувати вартість комісійної винагороди СПД ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яка відповідно до пункту 4.1.1 угод з цими контрагентами входить до ціни договору, від інших сум, які впливають на формування вартості послуг, в тому числі, призначених для проведення розрахунків з учасниками транспортного процесу у разі надання цієї послуги на виконання пункту 2.1 договорів. Аналогічна ситуація з визначенням ціни товару по договору з СПД ОСОБА_3.

Крім того, згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Аналізуючи представлені позивачем товарно-транспортні накладні, судом встановлено, що вони не відповідають загальним вимогам первинних бухгалтерських документів, а саме: не містять деяких реквізитів: в наявності тільки печать та штамп ТОВ "ТД "Тульчинка Центр"; штампи або печатки перевізника, вантажовідправника та вантажоодержувача відсутні; прізвища та номери автомобілів зазначено нерозбірливо; графи "Прийняв водій експедитор", "За дорученням дата та номер", "Транспортні послуги", "Вантажно- розвантажувальні операції", "Інші відомості", "Відмітка про складені акти", "Таксування", "Підпис таксувальника" не заповнені.

Також, пунктом 10.8 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні регламентовано, що у товарно-транспортній накладній зазначається прізвище, ім'я, по батькові представника Замовника та документ, згідно з яким він уповноважений супроводжувати вантаж.

Проте, у досліджених судом накладних відсутні відомості щодо експедитора, що виключає визнання їх належними доказами підтвердження надання СПД ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 транспортно-експедиційних послуг позивачеві.

Відповідно до пунктів 11.1, 11.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

До матеріалів справи не долучено подорожніх листів, які б вказували на дотримання позивачем вимог пунктів 11.1, 11.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні. Доводи представника позивача про відсутність у позивача подорожніх листів внаслідок їх оформлення перевізником оцінюються судом критично з огляду на положення пункту 4.2.2 договору № 10/01/08 від 10.01.2008 з СПД ОСОБА_3, згідно з яким забезпечення оформлення подорожніх листів віднесено до обов'язків позивача, та пункту 2.3 договорів-доручень з СПД ОСОБА_5, ОСОБА_4, де вказано, що подорожні листи є підставою для одержання вантажу до перевезення вантажовідправником.

Відповідно до статті 9 Закону України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996 від 16.07.1999 (далі - Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів на підтвердження правомірності формування позивачем валових витрат від операцій з СПД ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Крім того, судом встановлено, що 01.09.2006 між позивачем та ПП ОСОБА_6 укладено договір перевезення № 01/09-01П. Отримання транспортних послуг оформлено актами виконаних робіт та товарно-транспортними накладними.

При дослідженні товарно-транспортних накладних встановлено, що в один день, один і той же водій здійснював перевезення вантажу на різних транспортних засобах та в різних напрямах, зокрема, згідно з актом виконаних робіт № 31/01-08 та товарно-транспортними накладними від 11.01.2008, 15.01.2008, 25.01.2008 водій Ткаченко здійснював перевезення на автомобілі Вольво по маршруту Крижопіль-Кременчук, а згідно з актом виконаних робіт № 31/01-08/02 та товарно-транспортними накладними також від 11.01.2008, 15.01.2008, 25.01.2008 цей же водій Ткаченко вже на автомобілі ГАЗ НОМЕР_1 здійснював перевезення по маршруту Дніпропетровськ-Дніпропетровськ. Подорожні листи на автомобіль ГАЗ НОМЕР_1 позивачем до суду не представлені. Згідно з актом виконаних робіт № 31/01-08 та товарно-транспортними накладними від 16.01.2008 водій Ткаченко здійснював перевезення на автомобілі Вольво по маршруту Кременчук-Донецьк, а по акту виконаних робіт № 31/01-08/02 та товарно-транспортною накладною від 16.01.2008 він здійснював перевезення по маршруту Дніпропетровськ-Дніпропетровськ на іншому автомобілі ГАЗ НОМЕР_1. Подорожній лист на автомобіль ГАЗ НОМЕР_1 також відсутній. Аналогічні факти, коли в один і той же день, один і той же водій здійснював перевезення на різних транспортних засобах по різним маршрутам, спостерігаються при перевірці документів за лютий, березень, травень - серпень 2008 року, січень-березень 2009 року та підтверджуються актами виконаних робіт, товарно-транспортними накладними, копії яких наявні в матеріалах справи, що ставить під сумнів використання зазначених транспортних послуг у господарський діяльності у зв'язку з фізичною неможливістю одного водія здійснити перевезення на різних транспортних засобах та по різних маршрутах.

Суд звертає увагу, що подорожні листи виписувались тільки на один з декількох транспортних засобів, на яких здійснювались перевезення в один і той же день відповідно до товарно-транспортних накладних.

Також, суд вважає за необхідне відмітити, що в товарно-транспортних накладних, зокрема, від 27.02.2008, 25.02.2008, 20.02.2008, 01.07.2008 державний номер транспортного засобу зазначений АИ 8874 АН, в товарно-транспортних накладних від 22.02.22008, 13.03.2008, 14.03.2008, 21.05.2008, 20.08.2008 державний номер транспортного засобу зазначений ВИ 8874 АН, проте згідно з технічним паспортом транспортного засобу його державний номер - ГАЗ ВІ 8874 АН, в товарно-транспортних накладних, зокрема, від 23.05.2008, 26.06.05.2008, 15.05.2008, 02.06.2008, 09.06.2008 державний номер транспортного засобу зазначений АВ 0604АМ, в товарно-транспортних накладних від 29.02.2008,11.02.2008, 05.02.2008, 15.01.2008, 03.01.2008, 04.06.2008 державний номер транспортного засобу зазначений ВИ 0604АМ, проте згідно з технічним паспортом транспортного засобу державний номер - МАЗ ВІ 0604 АМ. Зазначене ставить під сумнів достовірність даних, вказаних у товарно-транспортних накладних, копії яких надані на підтвердження використання транспортних послуг, отриманих від ПП ОСОБА_6.

Викладене свідчить про недотримання позивачем вимог статті 9 Закону України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, пунктів 11.1, 11.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України.

Отже, позивачем не представлені до суду належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи на підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат суми з отриманих від ПП ОСОБА_6 транспортних послуг у розмірі 84790,00 грн.

Безпідставне віднесення до валових витрат за 1 квартал 2009 року вартості придбаних будівельних матеріалів у розмірі 15999,85 грн внаслідок помилкового зазначення в рядку 04.10 "витрати на поліпшення основних фондів" декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року вартості списаних на ремонт матеріалів, представником позивача та свідком ОСОБА_7 головним бухгалтером ТОВ "ТД "Логістік-Центр", в ході судового розгляду не спростовувалось.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 (далі Закон № 334/94-ВР) під валовими витратами виробництва та обігу розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР вказано, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи вищевикладене, правомірним є висновок відповідача щодо безпідставного віднесення ТОВ "ТД "Логістік Центр" до складу валових витрат суми за отримані послуги транспортно-експедиційного обслуговування у розмірі 123125,00 грн, в тому числі, наданих суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 на суму 54417,00 грн, суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 27875,00 грн, суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5 40833,00 грн, транспортних послуг у розмірі 84790,00 грн від ПП ОСОБА_6 та вартість придбаних будівельних матеріалів у розмірі 15999,85 грн.

Згідно з підпунктом 4.2.2 пунктом 4.2 статті 4 України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-111 (далі - Закон -2181), контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальної перевірки результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Підпунктом 17.1.3. пункту 17.1. статті 17 Закону № 2181, визначено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4. цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, суд вважає правомірним донарахування позивачеві податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 55979,00 грн, штрафними санкціями у розмірі 12748,00 грн і 8420,20 грн, а тому позовні вимоги ТОВ "ТД "Логістик -Центр" є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Логістик Центр" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 13 вересня 2010 року.

СуддяС.М. Серга