Ухвала суду № 112560184, 31.07.2023, Вільшанський районний суд Кіровоградської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 384/499/23

№пр. 2-з/384/11/2023

31 липня 2023 року смт. Вільшанка

Суддя Вільшанського

районного суду

Кіровоградської області Сорокіна О.О.,

розглянувши заяву керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області Максиміліана Горщака про забезпечення позову у цивільній справі за позовом керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області Максиміліана Горщака, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки -

в с т а н о в и в:

Керівник Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області Максиміліан Горщак звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з позовом до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки.

Ухвалою Вільшанськогорайонного судуКіровоградської областівід 31липня2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено підготовчесудове засіданняз повідомленнямучасників справина 06 вересня 2023 року.

Одночасно з подачею позову керівник Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області Максиміліан Горщак звернувся із заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 4.3879 га, яка розташована за межами села Сухий Ташлик Голованівського району Кіровоградської області з кадастровим номером 3524384200:02:000:0533, та заборонити органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначає, що він звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з позовом до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки. ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 3524384200:02:000:0533, площею 4,3879 га, яка знаходиться за межами села Сухий Ташлик Голованівського району Кіровоградської області. Право власності на зазначену земельну ділянку 11.06.2018 зареєстроване за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Науменком Ф.С. За змістом частини четвертої статті 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч.ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

У заяві заявник посилається на те, що ОСОБА_1 , будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення не відчужив її, тож є підстави для конфіскації даної земельної ділянки у власність держави. Відповідач протиправно володіє спірною земельною ділянкою та може розпорядитись нею на власний розсуд передати в оренду, об`єднати або ж роз`єднати. Вищевикладене створює очевидну небезпеку для подальшого реального поновлення інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, а також може унеможливити або ускладнити виконання рішення суду.

Заява про забезпечення позову розглянута судом в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що керівник Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області Максиміліан Горщак звернувся до суду в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з позовом до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить конфіскувати у власність держави Україна в особі Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області земельну ділянку, належну на праві приватної власності громадянину російської федерації ОСОБА_1 із кадастровим номером 3524384200:02:000:0533 площею 4,3879 га, яка знаходиться за межами с. Сухий Ташлик Голованівського району Кіровоградської області.

Згідно зіст. 5 ЦПК України,здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч.1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову,серед іншого,повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч.7ст.153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Системний аналіз статей 149-153 ЦПК України дає підстави для висновку, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. (аналогічний висновок викладено у Постанові Верховного Суду від 17.10.2018 №183/5864/17-ц).

Відповідно до роз`яснень, які містяться в пунктах 1, 4постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Разом з цим, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Судом встановлено, що згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №332815104 від 19 травня 2023 року, за ОСОБА_1 11 червня 2018 року зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3524384200:02:000:0533, площею 4,3879 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Сухоташлицької сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області.

З позовної заяви вбачається, що підставою звернення прокурора до суду є те, що ОСОБА_1 , як громадянин російської федерації, набувши і зареєструвавши право власності на вказану земельну ділянку, упродовж року після набуття права власності не здійснив дій з її відчуження, та на даний час без перешкод її використовує, тому цим порушено вимоги законодавства України.

Таким чином, суд переконався у тому, що між сторонами існує спір відносно права власності на земельну ділянку, з кадастровим номером 3524384200:02:000:0533, площею 4,3879 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Сухоташлицької сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області (наразі Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області) та належить відповідачеві по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У п. 20 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07 лютого 2014 року роз`яснено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно, суд, за клопотанням позивача, може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976ЦК (судовий секвестр).

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої дол. цього майна.

Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов`язана з необхідністю збереження об`єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.

Отже, враховуючи правомочності власника майна, які визначені у ч. 1 ст. 317 ЦК України, прокурор обґрунтовано допускає високу ймовірність відчуження відповідачем, як власником, належної йому спірної земельної ділянки третім особам, зміни її конфігурації (перетворення, поділу, об`єднання з іншими земельними ділянками, зміни цільового призначення, тощо).

Зміст позовної заяви та заяви про забезпечення позову дає підстави для висновку, що метою вжиття заходів забезпечення позову є необхідність збереження правового статусу і стану спірної земельної ділянки у незмінному вигляді, який існує на час виникнення спору.

Вчинення дій щодо відчуження спірної земельної ділянки та зміни її конфігурації може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду про її конфіскацію у власність держави у разі задоволення позовних вимог.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснень Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів прокурора щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; а також встановлений між сторонами по справі спір щодо права власності на належне відповідачеві нерухоме майно, суд вважає, що заявлені заходи забезпечення позову є співрозмірними заявленим вимогам, відносяться до предмету позову в цій справі, а невжиття заходів забезпечення позову може значним чином ускладнити виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача, а відтак й порушить права позивача на судовий захист, з урахуванням того, що до розв`язання виниклого між сторонами по справі спору по суті, відповідачем спірне нерухоме майно може бути відчужене на користь третіх осіб, здійснені додаткові дії з перетворення, поділу, зміни конфігурації чи цільового призначення, на підставі чого суд доходить до висновку про обґрунтованість заяви прокурора про вжиття заходів забезпечення позову у заявлений спосіб.

Суд вважає, що обрані прокурором у заяві про забезпечення позову види забезпечення позову, зокрема, накладення арешту на земельну ділянку та заборону вчинення щодо неї певних дій, не призведе до невиправданого обмеження прав відповідача, як власника майна, оскільки це не перешкоджає йому володіти та користуватись нерухомим майном, а лише обмежується можливість ним розпоряджатись та вчинити щодо нього певні дії, пов`язані зі зміною конфігурації.

Отже, вжиті вказані заходи забезпечення позову на спірне майно до вирішення спору по суті, слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав держави.

Крім того, вжиття судом вказаних у заяві про забезпечення позову заходів забезпечення не є тотожними з позовною вимогою про конфіскацію спірної земельної ділянки у власність держави, оскільки такі заходи є тимчасовими і застосовуються з метою надання можливості прокурору довести у суді факт порушення прав та законних інтересів держави і їх поновлення в межах одного цього судового провадження, без нових звернень до суду.

Вжиття заявлених заходів забезпечення позову на майно не порушує принципів змагальності і процесуальної рівності сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

У випадку відмови прокурору у позові про повернення (конфіскацію) спірної земельної ділянки на користь держави, відповідачеві не може бути завдано значних збитків в силу того, що запропоновані заходи забезпечення позову не перешкоджають йому володіти та користуватись належним спірним нерухомим майном, такі заходи забезпечення не створять жодних перешкод у їх відшкодуванні.

У зв`язку з чим, станом на час розгляд заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець пов`язує обов`язок суду застосувати зустрічне забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

Одночасно суд роз`яснює, що відповідач у відповідності до вимог ст. 154 ЦПК України, не позбавлений права після застосування судом заходів забезпечення позову на звернення до суду з відповідним клопотанням про вжиття заходів зустрічного забезпечення позову.

Керуючись ст. 149-153, 258-261, 268, 352-355 ЦПК України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Заяву керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області Максиміліана Горщака про забезпечення позову у цивільній справі за позовом керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області Максиміліана Горщака, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки, задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову у цивільній справі за позовом керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області Максиміліана Горщака, який діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки.

Накласти арешт на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 3524384200:02:000:0533, площею 4,3879 га, яка знаходиться на території Сухоташлицької сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області (на даний час Побузької селищної ради Голованівського району Кіровоградської області) та заборонити органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки, до набрання законної сили судовим рішенням.

Учасник справи може подати до суду вмотивоване клопотання про скасування засобу забезпечення позову.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Роз`яснитизаявнику,щозаходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі: неподання заявником протягом десятиднів здня постановленняухвали прозабезпечення позовувідповідної позовної заяви; повернення позовної заяви; відмови у відкритті провадження у справі.

Ухвала про вжиття заходів забезпечення позову діє у строки, встановлені частинами 7-10 ст. 158 ЦПК України.

Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивачі: Голованівська окружна прокуратура Кіровоградської області, місцезнаходження: вул. Паркова, 13, смт. Голованівськ, Голованівський район, Кіровоградська область;

Головне управління Держгеокадасту у Кіровоградській області, код ЄДРПОУ 39767636, місцезнаходження: вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький;

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , російська федерація.

Суддя О.О. Сорокіна