Рішення № 112560095, 31.07.2023, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/5629/23

2-о/296/151/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" липня 2023 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі:

головуючого судді Шкирі В.М.,

за участі секретаря Бабич А.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Хорошівська селищна рада Житомирського району Житомирської області про встановлення факту родинних відносин,-

В С Т А Н О В И В :

14.06.2023 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її матір`ю.

На обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_2 , 1943 р.н., однак, в актовому записі про її народження, зазначено, що її мати « ОСОБА_3 ».

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 29.09.1950 померла мати заявниці була зареєстрована, як « ОСОБА_4 », ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьками вказані: « ОСОБА_5 і ОСОБА_6 ». Однак, при реєстрації шлюбу її батьків, мати вказана, як наречена « ОСОБА_7 », після реєстрації шлюбу прізвище дружини вказано « ОСОБА_8 ».

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданнізаявлені вимоги підтримала, просила задовольнити їх у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи, Хорошівської селищної ради Житомирської області в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, проти заявлених вимог не заперечував.

В судовому засіданні допитано в якості свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які будучи попереджені про кримінальну відповідальність, засвідчили суду, що вони особисто знали ОСОБА_2 , проте всі її називали ОСОБА_3 . Вона за життя не вважала за необхідне впорядкувати документи та говорила, що хай після смерті цим займається донька - ОСОБА_1 .

Суд заслухавши заявницю та покази свідків, дослідивши заяву, наявні у суду матеріали, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 09.09.1950, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками вказані: « ОСОБА_13 та ОСОБА_6 » (а.с. 8).

У свідоцтві про одруження серія НОМЕР_2 виданого Зубрівською сільською радою Черняхівського району Житомирської області 18.10.1964, вказано, що ОСОБА_14 та ОСОБА_15 уклали шлюб 18 жовтня 1964 року, прізвище подружжя після укладення шлюбу - " ОСОБА_8 " (а.с. 10).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_16 , серії НОМЕР_3 , виданого Виконавчим комітетом Зубринської сільської ради Хорошівськогог району Житомирської області 29.04.2022 (повторно), її матір`ю вказана ОСОБА_3 , батьком- ОСОБА_14 (а.с. 7)

ОСОБА_16 внаслідок укладення шлюбу 13.09.1997 з ОСОБА_17 змінила прізвище на " ОСОБА_18 ", що підтверджено витягом з ДРАЦС громадян № витягу 00034565583 від 13.01.2022 (а.с.12) 15.10.1997 року їй видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 (а.с.5)

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 про що зроблено актовий запис №131 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим Виконавчим комітетом Хорошівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, від 25.11.2022 (а.с. 9).

Для оформлення своїх спадкових прав заявниця ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріусу Житомирського районного нотаріального округу Косинського С.О., із заявою про прийняття спадщини, однак, отримала лист з роз`ясненням, що у поданих нею документах, а саме: свідоцтві про смерть та у Повному витязі з ДРАЦС громадян щодо актового запису про народження, існують розбіжності в імені та по батькові її матері, в зв`язку з чим неможливо видати свідоцтво про право на спадщину (а.с. 11).

Згідно листа приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Косинського Сергія Олександровича від 07.06.2023 №81/02-14, вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведена спадкова справа за №41/2023, єдиний спадкоємець по даній справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 13).

Таким чином судом встановлено, що у заявника існує необхідність у встановленні юридичного факту - родинних відносин, для отримання спадщини

Вислухавши заявника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження№ 61-51 сво 18) зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Отже, у судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника і в судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

При зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту важливе значення має мета його встановлення, оскільки саме вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

Мета встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 - отримання спадщини після смерті ОСОБА_2 .

Спору про право наразі не має, про це свідчить лист приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Косинського Сергія Олександровича від 07.06.2023 №81/02-14, згідно якого після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведена спадкова справа за №41/2023, єдиний спадкоємець по даній справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 13) та лист представника заінтересованої соби, що вони не заперечують проти встановлення факту родинних відносин між заявником та ОСОБА_2 , отже, суд вважає, що дійсно цей факт (родинних відносин) є юридичним і тягне правові наслідки - отримання спадщини.

Щодо вирішення заяви по суті.

Статтею 293 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п.1 ч. 1ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що встановлення факту родинних відносин для заявниці має юридичне значення, оскільки їй необхідно реалізувати право на оформлення спадщини псля смерті ОСОБА_2 .

Згідно листів приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Косинського Сергія Олександровича від 07.06.2023 №81/02-14, та №71/02-14 від 26.04.2023 після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведена спадкова справа за №41/2023, єдиний спадкоємець по даній справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 проте вона через розбіжності в документах не може підтвердити факту родинних відносин, а саме, що вона є донькою ОСОБА_2 що є перешкодою у видачі свідоцтва про спадщину.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що в свідоцтві про народження заявниці, серія НОМЕР_3 , виданого Виконавчим комітетом Зубринської сільської ради Хорошівського району Житомирської області 29.04.2022 (повторно), у графі мати вказана - « ОСОБА_3 ».

Однак, факт родинних відносин між заявницею ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується в своїй сукупності: копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 09.09.1950 (де мати заявниці зареєстрована як « ОСОБА_4 », батьками вказані: « ОСОБА_13 і ОСОБА_6 » (а.с. 8); копією свідоцтва про шлюб батьків заявниці, серія НОМЕР_2 виданого Зубрівською сільською радою Черняхівського району Житомирської області 18.10.1964 (а.с. 10); показами свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які засвідчили в судовому засіданні, будучи попереджені про кримінальну відповідальність, що вони особисто знали ОСОБА_2 , проте всі її називали ОСОБА_3 . Вона за життя не вважала за необхідне впорядкувати документи та говорила, що хай після смерті цим займається донька - ОСОБА_1 .

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що надані суду докази в свої совокупності підтверджують, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 , оскільки заявницею надано достатньо доказів на підтвердження цього факту.

Судові витрати на підставі ч. 7 ст. 294 ЦПК України не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 12, 81, 258-259, 263, 265, 273, 279, 280 ч.1, 282, 284, 289, 293, 294, 319, 352, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Хорошівська селищна рада Житомирського району Житомирської області про встановлення факту родинних відносин - задовільнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду безпосередньо або через Корольовський районний суд м.Житомира. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Cуддя В. М. Шкиря