Постанова № 11255466, 07.09.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2010 р. № 2а-7355/10/1370

о 16 год., 17 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.

секретар судового засідання Черній Ю.Л.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Буському районі Львівської області, представник Ткачук Т.А.

доСпоживчого товариства «Терен», представник не з'явився

простягнення боргу в сумі 1106,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Буському районі Львівської області звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Споживчого товариства «Терен»про стягнення податкового боргу в сумі 1106,37 грн.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що заборгованість перед бюджетом у відповідача виникла внаслідок порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств. Заборгованість підтверджується корінцем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, довідкою про заборгованість по платежах до бюджету.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задоволити позов повністю з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засівання не забезпечив, причини неявки не повідомив, заперечення на позовну заяву не подав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Заслухавши пояснення представника позивача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини:

02.06.2000 року Буською районною державною адміністрацією проведено державну реєстрацію Споживчого товариства «Терен», що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності юридичної особи. Відповідач перебуває у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, згідно копії Довідки № 3474 від 16.06.2010 року.

02.10.2000 року відповідач узятий на облік в органах державної податкової служби, згідно довідки № 1803/28 від 03.10.2010 року.

23.04.2010 року відповідачем подано декларацію з податку на прибуток підприємств за перший квартал 2010 року, згідно якої сума податкового зобовязання становить 1500,00 грн.

27.04.2010 року ДПІ у Буському районі Львівської області проведено перевірку за дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами проведеної перевірки складено акт № 19479/2308/30933864.

Проведеною перевіркою встановлено порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

З боку відповідача зауваження та претензії щодо акту перевірки до перевіряючих відсутні.

Згідно пояснення від 27.04.2010 року, написаного власноручно продавцем Споживчого товариства «Терен»ОСОБА_1 на акт перевірки № 19479/2308/30933864, нею не було виписано та не видано на руки розрахункову квитанцію за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

29.04.2010 року ДПІ у Буському районі Львівської області, на підставі акту перевірки № 19479/2308/30933864 від 27.04.2010 року, прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С»№ 0000722308/0/115, згідно якого загальна сума штрафних (фінансових) санкцій, за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів, складає 1093,00 грн. Вказане рішення відповідачем отримано 29.04.2010 року.

Зі слів представника відповідача, згадане податкове повідомлення рішення відповідачем не оскаржувалось, відповідно визначене по ньому зобовязання є узгодженим.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року із змінами і доповненнями, Законом України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 року за № 1251-XII із змінами і доповненнями, Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»06.07.1995 року за № 265/95-ВР із змінами і доповненнями, Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року за № 327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за N 925/11205, КАС України.

Щодо позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій, застосованих за порушення відповідачем вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»в сумі 1093,00 грн., суд зазначає наступне:

Згідно ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

- у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.

- вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно ст. 20 цього ж Закону України, до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо позовних вимог в частині стягнення податкової заборгованості з податку на прибуток підприємства в сумі 13,37 грн., суд зазначає наступне:

Згідно п. 1.1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, цей Порядок розроблено для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами.

Згідно п. 1.3 цього ж Порядку, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт.

Акт службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Згідно п. 1.5. цього ж Порядку, акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

Згідно п. 1.7. цього ж Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Обставини встановлені актом перевірки № 19479/2308/30933864 від 27.04.2010 року узгоджуються із зазначеними вимогами законодавства.

Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковим боргом (недоїмкою), вважається, податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 цього ж Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього ж Закону для подання податкової декларації.

Згідно п.п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 цього ж Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією ж статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в України», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції - подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про систему оподаткування», контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Заборгованість відповідача, станом на дату розгляду справи, становить 1106,37 грн., що підтверджується вищевказаними доказами, а також довідкою № 6957/10/19-026 від 09.08.2010 року про заборгованість по платежах до бюджету станом на 09.08.2010 року, яка відповідачем не сплачена.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області, підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 15 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 159-163, 167 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Споживчого товариства «Терен»(ЄДРПОУ 30933864, Львівська область, Буський район, смт. Красне, вул. Золочівська, 1) до бюджету кошти в розмірі 1106,37 грн.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду, у порядку та строки згідно ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 10.09.2010 року.

Суддя Гавдик З.В.