Рішення № 112554206, 19.07.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2023 року

справа №380/23540/21

провадження № П/380/23780/21

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Раєнко О.В., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовом обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Автосвіт», представник Медвідь Ю.О. обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап», представник МедвідьЮ.О. товариства з обмеженою відповідальністю «Галтекс-Брухт», представник - Попов Д.І. обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Автомеханік», представник Попов Д.І. обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Сілвер Авто», представник Шнир О.Б.до Львівської обласної ради, представник Гасяк Я.В. за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача: Львівської міської ради, представник Поліщук М.А. Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, представник не з`явився За участю прокурора Львівської обласної прокуратури - Місінська М.А.про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивачі Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Автосвіт», Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап», Товариство з обмеженою відповідальністю «Галтекс-Брухт», Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Автомеханік», Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Сілвер Авто» звернулися до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Львівської обласної ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівської міської ради та Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, та за участю прокурора Львівської обласної прокуратури, в якому просили:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської обласної ради від 29.10.2019 №907 «Про оголошення ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у вересні 2021 позивачам за адміністративним позовом стало відомо про те, що на розгляді у Господарському суді Львівської області перебувають спори про визнання недійсними рішень Рясне-Руської сільської ради, скасування державної реєстрації прав та припинення речового права, за позовними заявами Франківської окружної прокуратури міста Львова до обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Автосвіт» (справа №914/2540/21); обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» (справа №914/2542/21); обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Автомеханік» (справа №914/2539/21); Товариства з обмеженою відповідальністю «Галтекс-Брухт» (справа №914/2539/21); Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Сілвер Авто» (справа №914/2538/21).

Підставами господарських позовів стала неправомірна, на думку прокурора, передача у власність земельних ділянок позивачам Рясне-Руською сільською радою, оскільки на цих земельних ділянках повинен знаходитися об`єкт природно-заповідного фонду - ландшафтний заказник місцевого значення «Торфовище Білогорща», який нібито створено на підставі рішення Львівської обласної ради від 29.10.2019 № 907 «Про оголошення ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща».

Земельні ділянки передані Рясне-Руською сільською радою у власність позивачів, набуті у комунальну власність Рясне-Руської сільської ради у зв`язку із підписанням «Меморандум про порозуміння між Львівською міською радою та Рясне-Руською сільською радою» від 03.11.2017. Метою вказаного меморандуму стало узгодження меж між населеними пунктами, вирішення багаторічного конфлікту між містом та селом в частині погодження меж міста та села.

14.02.2019 Львівською міською радою прийнято ухвалу №4647 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель міста Львова». Цією ухвалою затверджено технічну документацію із землеустрою на земельні ділянки загальною площею 209,0 га, в тому числі земельна ділянка №15 площею 91,1650 га (кадастровий номер 4610136300:06:012:0003) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, на якій нібито і створено ландшафтний заказник місцевого значення «Торфовище Білогорща» орієнтовною площею 58,8 га.

Після здійснення державної реєстрації права державної власності на земельні ділянки за Львівською ОДА 29.11.2019, на підставі розпорядження Львівської обласної державної адміністрації від 15.12.2019 та акту прийому-передачі земельних ділянок від 18.12.2019, підписаного між Львівською ОДА та Рясне-Руською сільською радою, а також на підставі рішення Рясне-Руської сільської ради від 18.12.2019, земельні ділянки загальною площею 209,0 га перейшли в комунальну власність Рясне-Руської сільської ради, в тому числі і земельна ділянка площею 91,1650 га з кадастровим номером 4610136300:06:012:0003, яку за основним цільовим призначенням віднесено до категорії земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (земельна ділянка на якій нібито створено ландшафтний заказник місцевого значення «Торфовище Білогорща» площею 58.8. га на території Львівської міської ради).

Право комунальної власності за Рясне-Руською сільською радою на земельні ділянки загальною площею 209,0 га згідно даних Державного реєстру прав на нерухоме майно зареєстровано 19.12.2019, зокрема і на земельну ділянку за кадастровим номером 4610136300:06:012:0003.

19.05.2020 Рясне-Руською сільською радою прийнято рішення №3698 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок», на підставі вказаного рішення та затвердженої технічної документації, Рясне-Руська сільська рада присвоїла кадастрові номери та зареєструвала за собою право комунальної власності на сформовані земельні ділянки, а також згідно рішення №3698 від 19.05.2020 року змінила функцію використання земельних ділянок в межах однієї категорії (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оброни та іншого призначення) із КВЦПЗ 16.00 землі запасу (земельні ділянки з кожної категорії земель, які не надані у власність або в користування громадянам чи юридичним особам) на КВЦПЗ 12.04 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (для будівництва та обслуговування гаражного кооперативу).

Надалі Рясне-Руською сільської радою в межах наданих їй повноважень, здійснено передачу новосформованих земельних ділянок із комунальної власності сільської ради у приватну власність позивачів на підставі ст. 41 Земельного кодексу України.

У зв`язку із розглядом вказаних справ Господарським судом Львівської області, позивачам стало відомо про прийняття Львівською обласною радою рішення від 29.10.2019 року №907 «Про оголошення ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща».

Позивачі вважають таке рішення протиправним, прийнятим із порушенням вимог законодавства України та таким що підлягає скасуванню у зв`язку із наступним.

Порядок створення й оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду регламентований розділом VII Закону України «Про природно-заповідний фонд України», а саме статтями 51, 52, 53.

Вказаними нормами законодавець чітко розмежовує повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування до компетенції яких належить створення об`єктів природно-заповідного фонду відповідно до їх категорії (загальнодержавного або місцевого значення).

Законом України «Про природно-заповідний фонд України» передбачений різний порядок погодження, створення чи оголошення об`єктів природно-заповідного фонду. До прикладу клопотання про необхідність створення чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду попередньо розглядається у місячний строк:

щодо територій та об`єктів загальнодержавного значення - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища;

щодо територій та об`єктів місцевого значення - обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

На противагу вказаному, Проект створення заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща», на підставі якого прийнято оскаржуване рішення Львівської обласної ради №907 (проект отримано позивачами із матеріалів справ, які знаходяться на розгляді в Господарському суді Львівської області, на підставі цього проекту створення, приймалося рішення Львівської обласної ради від 29.10.2019 №907), не містить усіх належних погоджень передбачених Законом №2456-XII.

Так, в проекті створення заказника міститься клопотання «Про необхідність створення ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Торфовище Білогорща» написане на ім`я директора департаменту екології та природних ресурсів Гречаника Руслана, від імені мешканців Львова (Білогорща, Рясне, Левандівка), без дати, з додатками: наукове обґрунтування, картосхема пропонованого ландшафтного заказника, список виконавців науково-дослідних робіт. Подання такого клопотання передбачено ст. 51 Закону № 2456-XII.

Попередній розгляд клопотання про створення об`єкта природно-заповідного фонду, згідно з ст. 52 Закону № 2456-XII здійснюється у місячний строк щодо територій та об`єктів загальнодержавного значення - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Таким центральним органом є Міністерство екології та природних ресурсів України (зараз Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів).

Згідно листа Міністерства екології та природних ресурсів України (Мінприроди) від 29.12.2016, який наявний в проекті створення заказника, Мінприроди схвалює клопотання про створення заказника загальнодержавного (чи місцевого) значення на землях Рясне-Руської і Зимноводівської сільських рад та Львівської міської ради площею 119,6 га та просить Львівську обласну державну адміністрацію погодити клопотання із землекористувачами земельних ділянок, заінтересованими органами державної влади та місцевого самоврядування та подати Проект створення заказника (клопотання, наукове обґрунтування та рішення або листа про погодження, картографічні матеріали) до Львівської обласної ради для прийняття відповідного рішення.

До проекту створення заказника долучено ухвалу Львівської міської ради від 23.03.2017 року №1711 «Про підтримку петиції «про необхідність створення ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Торфовище Білогорща».

Окрім цього в проекті створення заказника наявний звіт про виконання послуг щодо проекту створення об`єкту природно-заповідного фонду ландшафтного заказника «Торфовище Білогорща» (заключний) виконаний за договором №19/17 від 09.06.2017 з Департаментом містобудування ЛМР. У вказаному звіті, на противагу усім попереднім документам не зазначено категорію об`єкта створення (загальнодержавного чи місцевого значення).

Всі інші документи, котрі містяться в проекті створення заказника, а саме: лист Інституту екології Карпат НАН України від 01.10.2018 №169 «Про коригування проекту створення об`єкту природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща»; Ухвала Львівської міської ради від 14.02.2019 «Про надання згоди на створення об`єкта природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща» стосуються створення об`єкта іншої категорії об`єкта природно-заповідного фонду місцевого значення, а не загальнодержавного значення, як зазначається в клопотанні про створення заказника, погодженні Мінприроди та ухвалі ЛМР про підтримку петиції щодо створення об`єкта.

Також, до проекту створення заказника долучено лист за підписом голови департаменту містобудування ЛМР С. Коровайника від 21.03.2019 №24-вих-155 на ім`я директора департаменту екології та природних ресурсів ЛОДА Р. Гречаника. Даним листом директор департаменту містобудування ЛМР просить директора департаменту екології та природних ресурсів ЛОДА підготувати та винести на розгляд сесії Львівської обласної ради проект рішення про створення об`єкта природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща» на території Львівської міської ради площею 58,8 га за рахунок земель міста Львова, що не надані у власність чи користування.

В проекті створення об`єкта природно-заповідного значення наявні матеріали, котрі стосуються створення двох абсолютно різних категорій об`єктів природно-заповідного фонду, тобто частина матеріалів стосується створення об`єкта категорії загальнодержавного значення, а частина матеріалів стосується створення об`єкта місцевого значення.

Вказане суперечить процедурі створення об`єкта природно-заповідного значення регламентованій розділом VII Закону України «Про природно-заповідний фонд України», оскільки суб`єктами розгляду створення та оголошення об`єктів природно-заповідного фонду згідно вказаних норм є різні органи. Зокрема, згідно зі ст. 52 Закону, клопотання щодо територій та об`єктів загальнодержавного значення розглядається у місячний строк центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, тобто Міністерством екології та природних ресурсів. А клопотання щодо територій та об`єктів місцевого значення - обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

При прийнятті рішення Львівською обласною радою від 29.10.2019 року №907 «Про оголошення ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща» не дотримано процедури створення заказника, оскільки в проекті створення об`єкта природно-заповідного фонду «Торфовище Білогорща» відсутнє рішення Львівської обласної державної адміністрації за наслідками розгляду клопотання про створення заказника місцевого значення (ст. 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).

В проекті створення заказника повинні були б бути погодження (рішення) Львівської обласної державної адміністрації, Зимноводівської сільської ради про надання згоди на розміщення об`єкта природно-заповідного фонду на земельних ділянках, котрі знаходяться в їхній державній (для ЛОДА) та комунальній (для Зимноводівської сільської ради) власності.

Однак в проекті створення ландшафтного заказника наявна лише ухвала Львівської міської ради «Про надання згоди на створення об`єкта природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща».

На момент прийняття спірного рішення, земельна ділянка, на якій нібито повинен був бути створений ландшафтний заказник місцевого значення вибула із комунальної власності Львівської міської ради згідно з ухвалою Львівської міської ради від 14.02.2019 №4647 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель». Згідно вказаної ухвали ЛМР затверджено технічну документацію та п. 3 даної ухвали передано земельні ділянки комунальної власності Львівської міської ради до земель державної власності Львівської обласної державної адміністрації. Згідно п. 4 ухвали ЛМР від 14.02.2019 №4647 уповноважено департамент містобудування ЛМР від імені Львівської міської ради підписати акт приймання-передачі земельних ділянок комунальної власності у державну власність ЛОДА.

В подальшому Львівською обласною державною адміністрацією прийнято розпорядження від 23.08.2019 №916/0/5-19 «Про прийняття земельних ділянок комунальної власності у державну власність», а також 25.09.2019 складено та підписано акт приймання-передачі земельних ділянок із комунальної власності Львівської міської ради у державну власність Львівської обласної державної адміністрації.

Державна реєстрація права власності на земельні ділянки за ЛОДА, згідно даних Державного реєстру прав на нерухоме майно здійснено 29.11.2019.

Позивачі зазначають, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які долучені до матеріалів справи, яка знаходиться на розгляді в Господарському суді Львівської області, щодо земельної ділянки з кадастровим номер 4610136300:06:012:0003, площею 91.165 га (це земельна ділянка на котрій мав би бути створений об`єкт природно-заповідного фонду площею 58,8 га на території міста Львова) на стор. 2 вказано підставу для державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Згідно відомостей підставою для державної реєстрації є: розпорядження, серія та номер: 916/0/5, видане 23.08.2019 року, видавник: Львівська обласна державна адміністрація, акт приймання-передачі нерухомого майна, земельних ділянок, серія та номер: б/н, виданий 25.09.2019 року, видавник: Львівська міська рада, Львівська обласна державна адміністрація; ухвала, серія та номер: 4647, видана 14.02.2019 року, видавник: Львівська міська рада.

На думку позивачів право власності на земельну ділянку з кадастровим номер 4610136300:06:012:0003 у Львівської обласної державної адміністрації виникло з моменту прийняття рішення Львівською міською радою про передачу такої земельної ділянки у власність (рішення №4647 від 14.02.2019 року) та підписанням акту приймання-передачі земельної ділянки від 25.09.2019, що також регламентується нормами ст. 117 ЗК України, а також підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

29.11.2019 у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на земельну ділянку за Львівською ОДА відбулося лише офіціи?не визнання і підтвердження державою факту набуття права власності.

На момент прийняття спірного рішення, земельна ділянка з кадастровим номером №4610136300:06:012:0003, де планували створення об`єкта природно-заповідного фонду ландшафтного заказника перебувала у власності Львівської ОДА і наявність погодження про створення об`єкту природно-заповідного фонду на вказаній земельній ділянці прямо передбачена ст. 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» і є недотриманою в процесі створення ландшафтного заказника.

Також позивачі зазначають про невідповідності проекту створення ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща» Методичним рекомендаціям щодо розроблення проектів створення природних територій та об`єктів природно-заповідного фонду України, затверджених Наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 21.08.2018 №306, щодо змісту наукового обґрунтування необхідності створення чи оголошення території або об`єкта ПЗФ, пропонованих розділів, пунктів, загального оформлення Проекту, його підписання, визначення змісту, долучення додатків до нього тощо.

Відповідно до Технічного завдання до договору про надання послуг від 09.06.2017 №19/17, проект створення ландшафтного заказника повинен пройти громадські слухання та бути затвердженим Львівською міською радою, а також Рясне-Руською та Зимноводівською сільськими радами, якщо на їх території створюватиметься об`єкт природно-заповідного фонду. В матеріалах проекту створення відсутні будь-які відомості щодо проведення громадських слухань (протоколи, витяги з протоколів чи інше) та відсутнє й саме рішення Львівської міської ради про затвердження такого проекту створення, а також рішення Рясне-Руської та Зимноводівської сільських рад. Окрім вказаного, проект створення ландшафтного заказника абсолютно не відповідає вимогам Методичних рекомендацій щодо розроблення проектів створення природних територій та об`єктів природно-заповідного фонду України, а за своїм змістом нагадує збірку листів та інших документів, а не є одним структурованим документом.

Відтак, на думку позивачів процедура створення ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща», а також розроблення проекту його створення - не відповідали визначеним вимогам чинного законодавства щодо створення та оголошення об`єктів природно-заповідного значення.

У відповідь на адвокатський запит представника позивача, згідно листа Інституту екології Карпат НАН України від 20.10.2021 №237, також одержано оригінал Звіту про виконання послуг щодо проекту створення об`єкту природно-заповідного фонду ландшафтного заказника «Торфовище Білогорща» (заключний) за договором №19/17 від 09 червня 2017 року з Департаментом містобудування Львівської міської ради від 10.12.2017.

Ознайомившись із вказаним звітом, позивачі звертають увагу на те, що він категорично відрізняється від звіту долученого до проекту створення заказника, який став підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Проект створення ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща» на підставі якого приймалося рішення Львівської обласної ради №907 від 29.10.2019, а саме частина проекту створення заказника звіт про виконання послуг щодо проекту створення об`єкту природно-заповідного фонду ландшафтного заказника «Торфовище Білогорща» містить суттєві розбіжності та неточності в порівнянні із оригіналом такого звіту, відтак такий звіт не може бути підставою прийняття рішення про оголошення заказника, адже він є недостовірним.

Проекти створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду підлягають державній екологічній експертизі. Про це також вказано й у Звіті, як частині Проекту створення об`єкту природно-заповідного фонду.

Проектні рішення генерального плану населеного пункту повинні включати межі та правові режими всіх режимоутворюючих об`єктів та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі обмежень у використанні земель у сфері забудови), встановлених до або під час розроблення проекту генерального плану (у тому числі межі та правові режими територій і об`єктів природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду, прибережних захисних смуг, водоохоронних зон, пляжних зон, інших охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель)

Згідно містобудівного законодавства, до генерального плану території (м. Львова) повинні бути внесені обмеження у використанні земель (територій), в тому числі земель у сфері забудови, причому такі обмеження встановлюються до або під час розроблення проекту генерального плану (у тому числі межі та правові режими територій і об`єктів природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення). А у детальному плані території повинні бути деталізовані положення генерального плану населеного пункту щодо розвитку частини території населеного пункту без зміни функціонального призначення цієї території.

У відповідь на адвокатський запит від 29.09.2021 №01/29/09-21 Управлінням архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради Листом від 18.10.2021 за вих. №94129 повідомлено представника позивача, що спірна земельна ділянка площею 91.1650 га (кадастровий номер 4610136300:06:012:0003), станом на 2019 розташована поза межами опрацювання детальних планів територій. Діючий Генеральний план м. Львова затверджений ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2010 року №3924. Зміни у діючий Генеральний план м.Львова - не вносилися.

Позивачі звертають увагу, що згідно інформації одержаної у відповідь на адвокатські запити, відсутня будь-яка затверджена у встановленому законом порядку документація із землеустрою щодо організації і встановлення меж території об`єкту природно-заповідного фонду, особами відповідальними за збереження режиму охорони території не проведено робіт з винесення меж заказника та закріплення їх в натурі (на місцевості), межі заказника на сьогодні не визначені, відсутні відомості в Державному земельному кадастрі про об`єкт природно-заповідно фонду чи відповідні природоохоронні території, відсутні підписані органом місцевого самоврядування охоронні зобов`язання тощо.

Для створення об`єкта природно-заповідного значення не достатньо лише прийняти рішення про оголошення такого об`єкта, необхідно дотриматися процедури створення такого об`єкта, котра розпочинається із підготовки і подання клопотань про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а завершується відведенням земельної ділянки, винесенням її меж в натуру (на місцевість) та підписанням охоронного зобов`язання. Окрім цього, жодних відомостей в ДЗК щодо наявності на спірній земельній ділянці об`єкта природно-заповідного призначення немає, так само відсутні будь-які обмеження у використанні земель передбачені земельним законодавством, проект землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки об`єкту природно-заповідного фонду не виготовлявся та не затверджувався, охоронне зобов`язання не підписувалося, тобто фактично такий об`єкт і не створювався.

В ухвалі Львівської міської ради №1711 від 23.03.2017, як складовій Проекту зазначено про створення заказника загальнодержавного значення на площі 119,6 га, з яких 61,6 га за рахунок території Львівської міської ради та 38,4 за рахунок земель Зимноводівської сільської ради. В ухвалі Львівської міської ради від 14.02.2019 вказано про створення об`єкта природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення на території Львівської міської ради площею 58,8 га за рахунок земель м. Львова.

У клопотанні про створення заказника загальнодержавного значення запропоновано його створити на площі 119,6 га. У звіті про виконання послуг Інституту екології Карпат 2017 року, як складовій частині Проекту запропоновано створення ландшафтного заказника місцевого значення на площі 100 га, площа охоронної зони може становити 866 га, проте, питання охоронної зони потребує проведення екологічної експертизи для оцінки в її межах господарської діяльності.

У Листі Мінприроди від 29.12.2016 року надано згоду на створення заказника площею 119,6 га. Згідно картографічних матеріалів, долучених до Проекту площа земельної ділянки, на якій запропоновано створити заказник становить 92 га.

У спірному рішенні Львівської обласної ради оголошено ландшафтний заказник орієнтованою площею 92,0 га, зокрема на території Львівської міської ради площею 58,8 га, і Зимноводівської сільської ради площею 33,2 га. Підстави коригування площі за рахунок земель Зимноводівської сільської ради з 38,4 до 33,2 га. - не зазначені. Таким чином, точних меж та площі заказника, за відсутності документації із землеустрою щодо організації і встановлення меж території об`єкту природно-заповідного фонду, ніде не зазначено.

Покликання Львівської обласної ради при прийнятті рішення на орієнтовну площу заказника, також свідчить про те, що його межі та розміри загалом не є визначеними.

Визначити точні межі та площу об`єкту природно-заповідного фонду відповідно до Проекту створення ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща» є неможливим, оскільки: по-перше, самі запропоновані площі такого заказника в Проекті відрізняються; по-друге, в Проекті відсутні координати меж створення, а також план меж створення ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща» згідно координат. Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Торфовище Білогорща» - станом на сьогодні не затверджувалося.

Також позивачі зазначають, що прийняття Львівською міською радою ухвали №4647 від 14.02.2019 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель міста Львова» (рішення, яким передано земельну ділянку у власність Львівської ОДА, для подальшої передачі у власність Рясне-Руській сільській раді) та в подальшому прийняття ухвали Львівської міської ради №4697 від 14.02.2019 року «Про надання згоди на створення об`єкта природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща», по суті є порушенням принципу «належного урядування».

Однак потреба виправити минулу помилку, допущену державним органом, не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного урядування може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові. (Позиція ВС викладена в постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року у цивільній справі №294/220/14-ц (касаційне провадження № 61-9564св18).

Крім цього, передача земельної ділянки площею 91,1650 га (кадастровий номер 4610136300:06:012:0003) Львівською міською радою з комунальної власності у державну власність (ЛОДА) та подальша її передача у комунальну власність здійснювалась з метою виконання «Меморандуму про порозуміння між ЛМР та Рясне-Руською сільською радою», метою якого стало узгодження меж між населеними пунктами та початок діяльності ТОВ «СіТіПарк», вирішення багаторічного конфлікту між містом та селом в частині погодження меж міста та села, встановлення меж між населеними пунктами, визначення належних розпорядників спірних територій, щоб за рахунок отриманих земельних ділянок Рясне-Руська сільська рада забезпечила мешканців сільської ради земельними ділянками, землі яких увійшли до складу земельної ділянки відчуженої на користь ТОВ «СіТіПарк».

Проте, Львівська міська рада вчинила дії, щоб перешкодити реалізації наведеному меморандуму, фактично передає землю, але прагне зробити її територію заказником, щоб сільська рада з однієї сторони і отримала землю, а з іншої не мала змоги нею розпоряджатись.

Наведене виразилось у прийнятті спочатку Львівською міською радою ухвали №4647 від 14.02.2019 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель міста Львова» (рішення, яким передано земельну ділянку у власність Львівської ОДА, для подальшої передачі у власність Рясне-Руській сільській раді) та прийняття в цей же день наступної ухвали Львівської міської ради №4697 від 14.02.2019 «Про надання згоди на створення об`єкта природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща».

Наведені дії суперечать доктрині «venire contra factum proprium» (заборона суперечливої поведінки), яка знаходить своє відображення в практиці та висновках Верховного Суду.

В даному випадку поведінка Львівської міської ради (дії щодо підтримки створення заказника) суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, не відповідає попереднім заявам і поведінці сторони, яка виражена у затвердженому Львівською міською радою «Меморандумі про порозуміння між ЛМР та Рясне-Руською сільською радою» та його виконанні.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Спірне рішення Львівської обласної ради прийнято із порушенням процедури створення об`єктів природно-заповідного фонду передбаченої Законом України «Про природно-заповідний фонд України», за відсутності документів передбачених Законом України «Про природно-заповідний фонд України» та порушує права позивачів, оскільки оголошення ландшафтного заказника місцевого значення на земельних ділянках, власниками яких є позивачі ними не погоджувалось (ст. 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»). А при оголошенні об`єкта природно-заповідного фонду на земельних ділянках позивачів без їх згоди, з порушенням встановлених законодавством обов`язкових процедур, позивачі будуть обмежені у праві вільно володіти, користуватись та розпоряджатись власним майном. Відтак, враховуючи неправомірність прийняття оскаржуваного рішення, таке підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Представники позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду додаткові пояснення та докази, просили позов задоволити повністю.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, що Ландшафтний заказник «Торфовища Білогороща» - це унікальна територія природних екосистем торфовищ, яких на території України є досить мало. Ландшафтні комплекси торфовища виконують важливу санітарно-екологічну роль у перевантаженій транспортними магістралями і промисловими підприємствами західній околиці міста Львова.

Основною перевагою цієї території є те, що вона не була меліорована, тобто її майже не торкнулося осушення. Унікальність неосушених торфовищ насамперед у їхній водорегуляційній та кліматорегулюючій функції.

З метою збереження унікальних торфово-болотних комплексів на Головному європейському вододілі з найглибшим у регіоні заляганням покладів торфу, унікальних фітоценозів рідкісних та зникаючих видів місцевої флори, а також підтримання біорізноманіття регіону, громадськість Львівщини ініціювала питання оголошення цієї території об`єктом природно-заповідного фонду.

Петиція ОСОБА_1 у 2016 набрала достатню кількість голосів та згодом була предметом розгляду Львівською міською радою. Ухвалою № 1711 від 23.03.2017 Львівська міська рада підтримала вказану петицію та доручила визначеному Львівським міським головою виконавчому органу з врахуванням поданих до проекту ухвали зауважень підготувати відповідну дорожню карту для подальшого оголошення цієї території об`єктом природно-заповідного фонду.

14.02.2019 Львівська міська рада прийняла ухвалу № 4697 «Про надання згоди на створення об`єкта природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща», якою орган місцевого самоврядування надав свою згоду.

28.05.2019 Зимноводівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області прийняла рішення № 260 «Про розгляд звернення Департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща», площею 33,2 га», яким орган місцевого самоврядування надав свою згоду.

29.10.2019 Львівською обласною радою було прийнято рішення № 907 «Про оголошення ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща», яке оскаржується по цій судовій справі.

Позивачі, звертаючись до суду з позовом, жодним чином не доводять, які саме їхні права, свободи та інтереси порушені оскаржуваним рішенням Львівської обласної ради.

12.06.2020 розпорядженням Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» було визначено об`єднані територіальні громади, їхню територію та адміністративні центри.

Постановою Верховної Ради України від 15.07.2020 року «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році» на неділю 25.10.2020 року було призначено чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.

З огляду на вказані вище нормативно-правові акти, Рясне-Руська сільська рада Яворівського району ввійшла до Львівської міської територіальної громади, а відтак у день набрання повноважень Львівською міською радою VIII скликання після місцевих виборів 25.10.2020 року, повноваження Рясне-Руської сільської ради мали б припинилися. Відбулось це 24.11.2020 року в день відкриття першої сесії Львівської міської ради.

Цілком розуміючи усі правові наслідки втрати повноважень щодо розпорядження земельними ділянками, незважаючи на обізнаність як Рясне-Руської сільської ради, так і громадськості про прийняте обласною радою оскаржуване по цій справі рішення про оголошення ландшафтного заказника, заінтересовані в безоплатному отриманні близько 52 га землі вирішили створити юридичні особи (гаражно-будівельні кооперативи) та в подальшому отримати у власність земельні ділянки.

Як вбачається із долучених до позову документів, рішеннями Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області у вересні-листопаді 2020 року позивачам було передано у власність земельні ділянки на території ландшафтного заказника «Торфовище Білогорща».

Згодом, органами прокуратури в інтересах Львівської міської ради було скеровано до Господарського суду Львівської області позовні заяви про визнання недійсними вказаних рішень Рясне-Руської сільської ради, скасування державної реєстрації та припинення речових прав позивачів на земельні ділянки.

Відповідач заперечує, що права, свободи та інтереси позивачів взагалі могли бути порушені на момент прийняття Львівською обласною радою оскаржуваного рішення № 907 від 29.10.2019 року, адже юридичні особи позивачі були утворені лише у вересні-листопаді 2020 року - фактично через рік після його прийняття, одразу набувши право власності на земельні ділянки.

Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

На думку відповідача, з огляду на відсутність порушених прав позивачів на момент прийняття оскаржуваного рішення Львівської обласної ради № 907 від 29.10.2019 року, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засідання позовні вимоги заперечив, надав суду додаткові пояснення та докази, просив в задоволені позову відмовити повністю.

Третя особа - Зимноводівська сільська рада Львівського району Львівської області, проти позову заперечила, просила суд справу розглядати без участі її представника.

Представник третьої особи Львівської міської ради та прокурор Львівської обласної прокуратури, в судовому засідання позовні вимоги заперечили з підстав по суті аналогічних заперечень відповідача, підтримали правову позицію відповідача повністю, надали суду додаткові пояснення та докази, просили в задоволені позову відмовити повністю.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою від 11.01.2022 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі. Ухвалою суду від 18.05.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Судом встановлені наступні обставини:

29.10.2019 Львівською обласною радою прийнято рішення за № 907 «Про оголошення ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща», в якому зазначено:

«Розглянувши подання Львівської обласної державної адміністрації від 14.05.2019 № 5/23-3232/0/2-19-31 (вх № 02-2379 від 14 05.2019), лист департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації від 11.06.2019 № 31-2373/0/2-19 (вх № 02-2889 від 14.06.2019) і проект створення ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща»; відповідно до статей 51-53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»; на виконання Указу Президента України від 21.11.2017 № 381 «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об`єктів природно-заповідного фонду»; на підставі рішення Львівської обласної ради від 02.12.2008 № 765 «Про затвердження Регіональної програми розвитку заповідної справи у Львівській області до 2020 року»; керуючись пунктом 24 частини першої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»; беручи до уваги погодження Міністерства екології та природних ресурсів України від 29.12.2016 № 5/3-9/11979-16, ухвалу Львівської міської ради від 14.02.2019 № 4697 «Про надання згоди на створення об`єкта природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща», рішення Зимноводівської сільської ради Пустомитівського району від 28.05.2019 № 260 «Про розгляд звернення департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща» площею 33,2 га»; враховуючи висновок постійної комісії з питань екології, природних ресурсів та рекреації, Львівська обласна рада

ВИРІШИЛА:

1. З метою збереження унікальних торфово-болотних комплексів на Головному європейському вододілі з найглибшим у регіоні заляганням покладів торфу, унікальних фітоценозів рідкісних та зникаючих видів місцевої флори, а також підтримання біорізноманіття регіону, оголосити ландшафтний заказник місцевого значення «Торфовище Білогорща» орієнтовною площею 92,0 га (без вилучення в землевласника/землекористувача), зокрема на території Львівської міської рада площею 58,8 га за рахунок земель м. Львова і Зимноводівської сільської рада площею 33,2 га за рахунок земель запасу.

2. Львівській міській раді (А. Садовий) і Зимноводівській сільській раді (В. Гутник) у встановленому законодавством порядку винести в натуру (на місцевість) межі ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща» та позначити його державними знаками встановленого взірця.

3. Департаментові екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації (Р. Гречаник) у встановленому законом порядку передати під охорону з оформленням охоронних зобов`язань ландшафтний заказник місцевого значення «Торфовище Білогорща» Львівській міській раді і Зимноводівській сільській раді.

4. Львівській міській раді і Зимноводівській сільській раді забезпечити охорону та збереження ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща».

5. Головному управлінню Держтеокадастру у Львівській області (А. Петришии) за поданням Львівської міської ради і Зимноводівської сільської ради внести зміни у відповідні земельно-облікові документи.

6. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію з питань екології, природніх ресурсів та рекреації (А.Прокопів)».

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивачі, як власники земельних ділянок, вважають спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню з підстав, що таке не відповідає фактичним обставинам справи, вимогам законодавства, відповідно порушує їхні права та інтереси.

Судом не враховуються аргументи наведені позивачами про протиправність спірного рішення з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Суд зазначає, що надає оцінку спірному рішення відповідно до обставин та вимог законодавства, які існували на момент його прийняття.

Згідно із ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

29.10.2019 Львівською обласною радою прийнято спірне рішення за № 907 «Про оголошення ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща».

19.12.2019 згідно даних Державного реєстру прав на нерухоме майно зареєстровано Право комунальної власності за Рясне-Руською сільською радою на земельні ділянки загальною площею 209,0 га. зокрема і на земельну ділянку за кадастровим номером 4610136300:06:012:0003.

Згідно із ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Тобто на вказаний час 19.12.2019, спірне рішення від 29.10.2019 за № 907 «Про оголошення ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща», вже було обов`язковими до виконання.

Згідно із ч. 4 ст. 91 ЦК України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно із ч. 1 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Про те, що позивачі Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Автосвіт», Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап», Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Автомеханік», Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Сілвер Авто», були створені в період вересня листопада 2020, сторонами у справі не заперечується, відповідно у таких виникла правоздатність та дієздатність з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про їх створення, відповідно.

Вказані позивачі, а саме:

- Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Автосвіт», на підставі рішення Рясне-Руської сільської ради № 4835 від 12.11.2020 набув у власність земельну ділянку за кадастровим № 4610136300:06:012:0010, площею 3,2914, державна реєстрація 24.11.2020;

- Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап», на підставі рішення Рясне-Руської сільської ради № 4825 від 12.11.2020 набув у власність земельну ділянку за кадастровим 4610136300:06:012:0011 площею 3,2914, державна реєстрація 20.11.2020;

- Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Сілвер Авто», на підставі рішення Рясне-Руської сільської ради № 4851 від 12.11.2020 набув у власність земельну ділянку за кадастровим № 4610136300:06:012:0014 площею 2,7472, державна реєстрація 19.11.2020;

- Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Автомеханік», на підставі рішення Рясне-Руської сільської ради № 4108 від 11.09.2020 набув у власність земельну ділянку за кадастровим № 4610136300:06:012:0013 площею 2,7472, державна реєстрація 20.11.2020, яка в подальшому на підставі рішення загальних зборів ОК «ГБК «Автомеханік» від 25.12.2020 внесена в статутний капітал ТОВ «Галтекс-Брухт».

Тобто, позивачі набули у власність вказані земельні ділянки вже із відповідним статусом, встановленим спірним рішенням.

Належні позивачам на праві власності земельні ділянки знаходиться на території ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща», відповідно позивачі зобов`язані здійснювати право власності щодо належних їм земельних ділянок з врахуванням положень Закону України «Про природно заповідний фонд України».

Згідно із ч. 3 ст. 26 Закону України «Про природно заповідний фонд України» власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

При цьому, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, згаданий заказник місцевого значення був створений 29.10.2019, тоді як належні позивачам на праві власності земельна ділянка були придбані ними у вересні, листопаді 2020, а тому позивачі знали або мали можливість дізнатися про особливості використання земельних ділянок, які знаходяться на території природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща».

Суд також виходить з того, що власність не тільки надає переваги власнику, а й покладає на нього низку обов`язків перед суспільством та державою. Поняття «власність зобов`язує» пов`язане з принципом поєднання інтересів власника та інших осіб обов`язком використовувати власність у своїх інтересах з неухильним обов`язком поважати інтереси всього суспільства.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26 лютого 2020 року у справі №826/13788/15.

Згідно із ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На сьогодні Україна взяла на себе низку міжнародних зобов`язань, які, зокрема передбачають створення та забезпечення функціонування об`єктів природно-заповідного фонду. До таких міжнародних договорів, серед іншого, слід віднести Конвенцією про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (дата та місце укладання: 16 листопада 1972 р., м. Париж, Франція; дата ратифікації Україною: Указ Президії Верховної Ради Української РСР «Про ратифікацію Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини» від 4 жовтня 1988 р. № 6673-XI), Конвенцією про охорону біологічного різноманіття (дата та місце укладання: 5 травня 1992 р., м. Ріо-де-Жанейро, Бразилія; дата ратифікації Україною: Закон України «Про ратифікацію Конвенції про охорону біологічного різноманіття» від 29 листопада 1994 р. № 257/94-ВР); Конвенцією про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція) (дата та місце укладання: 19 вересня1979 р., м. Берн, Швейцарія; дата ратифікації Україною Закон України «Про приєднання України до Конвенції 1979 р. про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі» від 29 жовтня 1996 р. № 436/96-ВР), а також Європейською ландшафтною конвенцією (дата та місце укладання: 20 жовтня 2000 р., м. Флоренція, Італія; дата ратифікації Україною: Закон України «Про ратифікацію Європейської ландшафтної конвенції» від 7 вересня 2005 р. № 2831-ІV).

Вказана позиція суду повністю узгоджується із позицією ВС викладеною у Постанові від 14.05.2020 по справі № 316/1416/17.

Таким чином, в результаті прийняття спірного рішення 29.10.2019 публічно-правових відносин між відповідачем та позивачами не виникало і не могло виникнути, а відтак і відсутній публічно-правовий спір, що, у свою чергу, означає відсутність безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між рішенням відповідача і порушеними правами, як їх ідентифікують позивачі.

З огляду на викладене, спірне рішення не породжує для позивачів права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом, адже для ефективного захисту порушених прав необхідно, щоб існував чіткий зв`язок між стверджуваним порушенням та способом захисту прав або інтересів.

Вказаний підхід щодо права на захист порушених прав висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 14.03.2018 у справі № 9901/22/17, 12.06.2018 у справі № 800/587/17, 16.10.2018 у справі № 9901/415/18, 18.09.2019 у справі № 9901/284/19, 09.04.2019 у справі № 9901/611/18.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Вказана позиція суду повністю узгоджується із позицією ВС викладеною у Постанові від 14.06.2023 по справі № 1840/3226/18.

Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» та Закон України «Про природно-заповідний фонд України» наділяють повноваженнями обласну раду оголосити «заказником», в якості об`єкту природно-заповідного фонду України, природну територію (акваторію) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів.

Згідно із ст. 25 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» Львівською обласною радою відповідну територію було оголошено «об`єктом природно-заповідного фонду України», зокрема «ландшафтним заказником» та присвоєно історичну назву «Торфовище Білогорща».

Відповідно судом не враховуються аргументи позивачів про те, що на окремій території «відсутній торф», адже територія оголошувалась «ландшафтним заказником» з метою збереження унікальних торфово-болотних комплексів, унікальних фітоценозів рідкісних та зникаючих видів місцевої флори, а також підтримання біорізноманіття регіону, що підтверджується долученими обласною радою до відзиву на позовну заяву документами, а також позицією профільного міністерства.

Також судом не враховуються аргументи позивачів про те, що земельні ділянки передані Рясне-Руською сільською радою у власність позивачів, набуті у комунальну власність Рясне-Руської сільської ради у зв`язку із підписанням «Меморандум про порозуміння між Львівською міською радою (надалі по тексту ЛМР) та Рясне-Руською сільською радою» від 03.11.2017.

В цій частині, на переконання суду, позивачі не вправі ставили питання про виконання чи не належне виконання згаданого Меморандуму, оскільки не були його учасниками та не наділені відповідним повноваження на представництво сторін цього ж Меморандуму.

Суд розглядає справу згідно із ч. 2 ст. 9 КАС України, не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього ж Кодексу, в межах позовних вимог.

Позивачі також не вправі здійснювати по суті захист порушених на їх думку прав та інтересів Рясне-Руської сільської ради, оскільки не мають таких повноважень. Позивачі добровільно придбали згадані земельні ділянки у Рясне-Руської сільської ради, відповідно до фактичних обставин, які існували на момент придбання, відтак по суті погодились із такими.

Крім цього, як зазначають позивачі вони звернулись до суду по даній справі у зв`язку із розглядом вищевказаних справ Господарським судом Львівської області.

В цій частині суд зазначає, що Господарський суд Львівської області у відповідності до ст. 86 ГПК України, надасть відповідну оцінку доказам в межах своїх справ.

Як встановлено судом позивачі ще не були створені на момент прийняття спірного рішення, однак вказують про численні на їх думку порушення порядку створення відповідного заказника.

В цій частині, суд зазначає, що якщо і були порушення процедури створення спірного заказника, то такі порушення стосувалися виключно суб`єктів, задіяних в його створенні. Позивачі не наділенні повноваженнями вказувати за певного суб`єкта владних повноважень причетного до створення спірного заказника, коли і ким порушеного його право, чи коли і на підставі яких документів у нього виникло відповідне право чи обов`язок. Оскільки позивачі придбали згадані земельні ділянки вже із існуючими щодо них правами і обов`язками.

На переконання суду, аргументи позивача про ефективний захист прав, свобод, інтересів можуть стосуватися лише щодо позивачів у справі, а не інших учасників певних правовідносин без будь яких повноважень на це позивачів.

Також суд, вважає необґрунтованими аргументи позивачів про те, що цільове призначення земельних ділянок на момент створення ландшафтного заказника суперечило вимогам Закону України «Про природно-заповідний фонд України», оскільки норми вказаного закону не вимагають обов`язкової зміни цільового призначення земельної ділянки на момент створення об`єкту природно-заповідного фонду.

Крім цього, в матеріалах справи наявне погодження Міністерства екології та природних ресурсів України № 5/3-9/11979-16 від 29.12.2016 року, у якому по суті Міністерство також зазначило про погодження оголошення ландшафтного заказника «Торфовище Білогроща» об`єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного або місцевого значення.

Судом по суті справи враховуються аргументи відповідача про те, що Ландшафтний заказник «Торфовища Білогороща» - це унікальна територія природних екосистем торфовищ, яких на території України є досить мало. Ландшафтні комплекси торфовища виконують важливу санітарно-екологічну роль у перевантаженій транспортними магістралями і промисловими підприємствами західній околиці міста Львова.

Основною перевагою цієї території є те, що вона не була меліорована, тобто її майже не торкнулося осушення. Унікальність неосушених торфовищ насамперед у їхній водорегуляційній та кліматорегулюючій функції.

З метою збереження унікальних торфово-болотних комплексів на Головному європейському вододілі з найглибшим у регіоні заляганням покладів торфу, унікальних фітоценозів рідкісних та зникаючих видів місцевої флори, а також підтримання біорізноманіття регіону, громадськість Львівщини ініціювала питання оголошення цієї території об`єктом природно-заповідного фонду.

Петиція ОСОБА_1 у 2016 набрала достатню кількість голосів та згодом була предметом розгляду Львівською міською радою. Ухвалою № 1711 від 23.03.2017 Львівська міська рада підтримала вказану петицію та доручила визначеному Львівським міським головою виконавчому органу з врахуванням поданих до проекту ухвали зауважень підготувати відповідну дорожню карту для подальшого оголошення цієї території об`єктом природно-заповідного фонду.

14.02.2019 Львівська міська рада прийняла ухвалу № 4697 «Про надання згоди на створення об`єкта природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща», якою орган місцевого самоврядування надав свою згоду.

28.05.2019 Зимноводівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області прийняла рішення № 260 «Про розгляд звернення Департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща», площею 33,2 га», яким орган місцевого самоврядування надав свою згоду.

29.10.2019 Львівською обласною радою було прийнято рішення № 907 «Про оголошення ландшафтного заказника місцевого значення «Торфовище Білогорща», яке оскаржується по цій судовій справі.

Згідно із ч. 2 ст. 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ч. 1 ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», до природно-заповідного фонду України належать:

- природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища;

- штучно створені об`єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам`ятки природи, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва.

При цьому, заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України»).

Відповідно, заказником, як одним із об`єктів природно-заповідного фонду, оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів, і лише в залежності від ступеня охорони та статусу заказники можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Міністерство екології та природних ресурсів України у своєму погодженні № 5/3-9/11979-16 від 29.12.2016 року також зазначило про погодження оголошення ландшафтного заказника «Торфовище Білогроща» об`єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного або місцевого значення.

На момент прийняття спірного рішення Львівської обласної ради про оголошення ландшафтного заказника «Торфовище Білогроща» об`єктом природно-заповідного фонду місцевого значення, власником земельних ділянок (в тому числі і які в подальшому відчуженні позивачам) юридично була саме Львівська міська рада.

Львівська обласна державна адміністрація погодила створення ландшафтного заказника «Торфовище Білогроща» об`єктом природно-заповідного фонду місцевого значення, що підтверджується, зокрема, листом Львівської обласної державної адміністрації № 5/23-3232/0/2-19-31 від 14.05.2019.

Згідно із ч. 2 ст. 25 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

Невідповідність, на думку позивачів, проекту оголошення ландшафтного заказника «Торфовище Білогроща» об`єктом природно-заповідного фонду місцевого значення Методичним рекомендаціям щодо розроблення проектів створення природних територій та об`єктів природно-заповідного фонду України, які були затверджені наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 306 від 21.08.2018, відповідач спростовує тим, що вказані Методичні рекомендації не можуть слугувати підставою для скасування та визнання протиправним рішення Львівської обласної ради № 907 від 29.10.2019, з чим суд погоджується, адже:

Згідно із п. 1.1. Методичних рекомендацій, вони розроблені з метою забезпечення уніфікованого підходу до розроблення та затвердження проектів створення природних територій та об`єктів природно-заповідного фонду України - природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, заказників, пам`яток природи, заповідних урочищ.

Згідно із п 1.2. Методичних рекомендацій прямо зазначено, що вони не є нормативно-правовим актом, не встановлюють нових правових норм та відтворюють позицію Мінприроди як уповноваженого органу державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду.

Згідно із п. 1.3. Методичних рекомендацій, у них узагальнено та використано практику Мінприроди, а також напрацювання органів місцевої влади та наукових установ. Використовуючи зазначені матеріали, на основі законодавства України запропоновано базові положення для розроблення проектів створення природних територій та об`єктів природно-заповідного фонду України.

Згідно із ст. 51 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», підготовка і подання клопотань про створення чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду можуть здійснюватися: обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення; науковими установами, природоохоронними громадськими об`єднаннями або іншими заінтересованими підприємствами, установами, організаціями та громадянами - щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення. Клопотання подаються до державних органів, уповноважених проводити їх попередній розгляд.

Клопотання має містити обгрунтування необхідності створення чи оголошення території або об`єкту природно-заповідного фонду певної категорії, характеристику природоохоронної, наукової, естетичної та іншої цінності природних комплексів та об`єктів, що пропонуються для заповідання, відомості про місцезнаходження, розміри, характер використання, власників та користувачів природних ресурсів, а також відповідний картографічний матеріал.

До клопотань додаються документи, що підтверджують та доповнюють обгрунтування необхідності створення чи оголошення територій або об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно із ст. 52 цього ж Закону, клопотання про необхідність створення чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду попередньо розглядається у місячний строк:

щодо територій та об`єктів загальнодержавного значення - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища;

щодо територій та об`єктів місцевого значення - обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

У разі схвалення клопотань центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища проводиться їх погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання. Створення, оголошення, розширення територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також резервування цінних для заповідання територій та об`єктів у межах земель, переданих у комунальну власність територіальних громад відповідно до пункту 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України, які на момент передачі не були передані у користування фізичних, юридичних осіб, погодження не потребують.

На підставі результатів погодження клопотань центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, забезпечує розробку спеціалізованими проектними та науковими установами проектів створення природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, заказників, пам`яток природи, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Розробка проектів створення регіональних ландшафтних парків, заповідних урочищ, а також заказників, пам`яток природи та парків-пам`яток садово-паркового мистецтва місцевого значення забезпечується обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

Забезпечення розробки проектів створення ботанічних садів, дендрологічних парків та зоологічних парків може бути доручено заінтересованим державним органам чи установам.

Проекти створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду передаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища у встановленому порядку уповноваженим приймати рішення про створення чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно із ст. 53 цього Закону, рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України.

Рішення про створення біосферних заповідників приймається з додержанням вимог міжнародних договорів та міжнародних програм, учасником яких є Україна.

Рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Порядок відведення земельних ділянок природним заповідникам, біосферним заповідникам, національним природним паркам, регіональним ландшафтним паркам, а також ботанічним садам, дендрологічним паркам, зоологічним паркам визначається Земельним Кодексом України.

Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню, суд зазначає, що таке по суті відповідає всім вимогам законодавства і жодним чином не порушує і не може порушувати права чи інтереси позивачів із врахуванням часу його прийняття та набуття позивачами відповідних земельних ділянок.

Крім цього, всі інші обставини, про які зазначають позивачі, а саме про невиконання чи не належне виконання різними суб`єктами владних повноважень спірного рішення, також судом не враховуються, як аргументи його протиправності, оскільки такі не існували на момент його прийняття.

Також суд зазначає, що саме собою порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його правомірності, крім випадків, прямо передбачених законом. Зважаючи на міркування розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти як вимоги не до самого акта, а до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на його прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, спричинюють настання дефектних наслідків.

Водночас не кожен дефект акта робить його неправомірним. Фундаментальне порушення це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то вони залежно від характеру можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, але в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його правомірність.

Отже, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

На переконання суду, зазначені позивачами, на їх думку, процедурні порушення прийняття спірного рішення, які полягали у рішеннях, діях чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, жодним чином не впливають на правильність спірного рішення по суті, а лише вказують на певну поведінку таких суб`єктів владних повноважень, дії чи рішення яких причетні до прийняття спірного рішення. Однак такі не є предметом судового розгляду по даній справі. Як встановлено судом позивачі також не є, і не могли бути учасниками таких публічно правових відносин, що в свою чергу виключає можливість порушення їх прав та інтересів.

Також суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

З цих же по суті підстав, судом не враховуються аргументи позивача та враховується аргументи відповідача третіх осіб і прокурора.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволені позову обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Автосвіт», обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап», товариства з обмеженою відповідальністю «Галтекс-Брухт», обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Автомеханік», обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Сілвер Авто» до Львівської обласної ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівської міської ради та Зимноводівської сільської ради Львівського району Львівської області, та за участю прокурора Львівської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст 295 -297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Рішення складено в повному обсязі 31.07.2023 року.

Суддя Гавдик З.В.