Рішення № 112553793, 31.07.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/9965/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2023 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Карп`як О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік Плюс» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Керамік Плюс» (вул. Промислова, 60, м. Львів, 79024; код ЄДРПОУ 39459965) до Львівської митниці (вул. Костюшка Т., буд.1, м. Львів; код ЄДРПОУ 43971343) із адміністративним позовом, в якому просить:

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000079/2 від 18.04.2023.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000082/2 від 26.04.2023.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000083/2 від 28.04.2023.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000084/2 від 01.05.2023.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Карп`як О.О.

Позов обґрунтований тим, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, так як 14.04.2023 разом із митною декларацією №23UA209190018389U3; 19.04.2023 разом із митною декларацією №23UA209190019047U9; 28.04.2023 разом із митною декларацією №23UA209190020717U5; 01.05.2023 разом із митною декларацією №23UA209190021162U2 декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною контракту) Львівській митниці надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Позивач вважає, що Львівською митницею не наведено причини неможливості проведення митного оформлення за заявленою позивачем митною вартістю товарів, тому такі скориговані вартості не можуть братися судом до уваги при вирішенні справи по суті. Стверджує, що всі надані до митного оформлення документи у сукупності дають можливість однозначно дійти висновку про правильність визначення митної вартості імпортованого товару за основним методом. З огляду на вказане, вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задоволити, рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000079/2 від 18.04.2023; №UA209000/2023/000082/2 від 26.04.2023; №UA209000/2023/000083/2 від 28.04.2023.; №UA209000/2023/000084/2 від 01.05.2023 скасувати.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти заявленого позову заперечував та зазначив, що подані декларантом документи до митного оформлення містять суперечності та розбіжності. Відповідач вказує, що оскаржувані рішення винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами МК України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень, а тому обставини для їх скасування відсутні.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 11 травня 2023 позовну заяву залишено без руху. На виконання ухвали суду від 11 травня 2023 року представник позивача подав заяву від 19 травня 2023 року на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 24 травня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд відмовив у клопотанні відповідача з питань розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

01.02.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРАМІК ПЛЮС», Україна (покупець) та компанією «CERRAD», Poland (продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №01/02/2022, предметом якого є визначення умов продажу Виробником товарів, що виготовляються компаніями з групи компаній Виробника, що входять до торгової пропозиції Виробника і далі іменуються Вироби, на території України.

Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) №(S)FSE-26/04/23/DEX від 12.04.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 12 081,27 Євро. ТОВ, з метою митного оформлення вказаного товару 14.04.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190018389U3, разом з якою було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний договір №01/02/2022 від 01.02.2022; Рахунок-проформа №ZS-36/04/23/DEX від 04.04.2023; Рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-26/04/23/DEX від 12.04.2023 р.; Банківський платіжний документ №71JBKLN3 від 30.03.2023; Банківський платіжний документ №73JBKLN4 від 10.04.2023; Договір на перевезення №03/2019 від 03.02.2019; Договір на перевезення №17/2022 від 01.05.2022; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №2124 від 12.04.2023; Автотранспортна накладна №850405 від 12.04.2023; Копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0106140 від 12.04.2023; Прайс лист №(S)FSE-26/04/23/DEX від 12.04.2023 р.; Лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

Опрацювавши надані документи, 18.04.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000079/2. Відмову у митному оформленні відповідач оформив Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000209. З метою випущення товару у вільний обіг 19.04.2022 р. декларант подав митну декларацію №23UA209190018935U8, в якій вказав вартість товарів відповідно до рішення про коригування митної вартості товару.

Неможливість визнати заявлену декларантом митну вартість за основним методом посадова особа митного органу мотивувала такими аргументами:

- В пункті 3 контракту від 01.02.2021 №01/02/2022 вказано, що умовою придбання товару є подання замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось;

- Відповідно до вимог ЗУ «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 №57-V та ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) у гр. 23 CMR зазначається підпис та штамп перевізника наявна печатка, але відсутній підпис.

- Перевізником в CMR №850404 від 12.04.2023 є «NGW Trans Sp.z.o.o.», а рахунок на перевезення №2124 від 12.04.2023 виставлений від «ВМВ-Транс», документів, що підтверджують взаємовідносини названих сторін відсутні;

- У банківському платіжному документі від 10.04.2023 №73JBKLN4 призначенням платежу вказаний договір №01/02/2022 від 01.02.2022. разом з тим, інформація стосовно вартості товару та суми коштів, яка підлягає оплаті у зовнішньоекономічному контракті відсутня, що унеможливлює перевірку повноти перерахування коштів за отриманий товар, а відповідно числового значення рівня заявленої декларантом митної вартості товару. Тому платіжне доручення неможливо ідентифікувати з даною поставкою товару;

- В експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі №(S)FSE-26/04/23/DEX від 12.04.2023, який було надано до митного оформлення.

Також згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) №(S)FSE-36/04/23/DEX від 17.04.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 11 376,89 Євро. ТОВ, з метою митного оформлення вказаного товару 19.04.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190019047U9 разом з якою в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний договір №01/02/2022 від 01.02.2022; Рахунок-проформа №ZS-52/04/23/DEX від 05.04.2023; Рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-36/04/23/DEX від 17.04.2023 р.; Банківський платіжний документ №74JBKLN4 від 14.04.2023; Договір на перевезення №17/2022 від 01.05.2022; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №2205 від 14.04.2023; Автотранспортна накладна №851075 від 18.04.2023; Копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0112115 від 18.04.2023; Прайс лист №(S)FSE-36/04/23/DEX від 17.04.2023 р.; Лист комерційним партнерам від 03.04.2023.

Опрацювавши надані документи, 26.04.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000082/2. Відмову у митному оформленні відповідач оформив Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000221. З метою випущення товару у вільний обіг 26.04.2022 р. декларант подав митну декларацію №23UA209190020294U8, в якій вказав вартість товарів відповідно до рішення про коригування митної вартості товару.

Неможливість визнати заявлену декларантом митну вартість за основним методом посадова особа митного органу мотивувала такими аргументами:

- В пункті 3 контракту від 01.02.2021 №01/02/2022 вказано, що умовою придбання товару є подання замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось;

- Відповідно до положень Інкотермс 2010, термін FCA (Free Carrier (… named place) Франко перевізник (… назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, повязані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Розмір транспортних витрат не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 252 км, а вартість 24000 грн що становить 95,23 грн/км, відстань по території України 60 км, а вартість 1000 грн що становить 16,6 грн/км). Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості , затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 р. за №984/21296, у розділі Б «Складові митної вартості, гривень» зазначаються витрати (складові митної вартості), передбачені частиною десятою статті 58 Кодексу, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, підтверджені документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів тощо). Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до встановленого рахунка-фактури, калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу. Оплата за надані транспортні послуги не надавалась.

- У банківському платіжному документі від 14.04.2023 №74JBKLN4 призначенням платежу вказаний договір №01/02/2022 від 01.02.2022. разом з тим інформація стосовно вартості товару та суми коштів, яка підлягає оплаті у зовнішньоекономічному контракті відсутня, що унеможливлює перевірку повноти перерахування коштів за отриманий товар, а відповідно числового значення рівня заявленої декларантом митної вартості товару. Тому платіжне доручення неможливо ідентифікувати з даною поставкою товару;

- В експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі №(S)FSE-36/04/23/DEX від 17.04.2023 р., який було надано до митного оформлення.

Також згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) №(S)FSE-86/04/23/DEX від 27.04.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 11 343,62 Євро. ТОВ, з метою митного оформлення вказаного товару 28.04.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190020717U5 разом з якою було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний договір №01/02/2022 від 01.02.2022; Рахунок-проформа №ZS-182/04/23/DEX від 19.04.2023; Рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-86/04/23/DEX від 27.04.2023 р.; Банківський платіжний документ №76JBKLN4 від 24.04.2023 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті MUR 76; Договір на перевезення №07/02/2022 від 07.02.2022; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №138 від 27.04.2023; Автотранспортна накладна б/н від 27.04.2023; Копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0122750 від 27.04.2023; Лист комерційним партнерам від 03.04.2023; Прайс-лист №(S)FSE-86/04/23/DEX від 27.04.2023.

Опрацювавши надані документи, 28.04.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000083/2. Відмову у митному оформленні відповідач оформив Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000224. З метою випущення товару у вільний обіг 28.04.2022 р. декларант подав митну декларацію №23UA209190020909U3, в якій вказав вартість товарів відповідно до рішення про коригування митної вартості товару.

Неможливість визнати заявлену декларантом митну вартість за основним методом посадова особа митного органу мотивувала такими аргументами:

- В пункті 3 контракту від 01.02.2021 №01/02/2022 вказано, що умовою придбання товару є подання замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось;

- Відповідно до положень Інкотермс 2010, термін FCA (Free Carrier (… named place) Франко перевізник (… назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, повязані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Розмір транспортних витрат не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 252 км, а вартість 24000 грн що становить 95,23 грн/км, відстань по території України 60 км, а вартість 1000 грн що становить 16,6 грн/км). Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості , затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 р. за №984/21296, у розділі Б «Складові митної вартості, гривень» зазначаються витрати (складові митної вартості), передбачені частиною десятою статті 58 Кодексу, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, підтверджені документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів тощо). Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до встановленого рахунка-фактури, калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу. Оплата за надані транспортні послуги не надавалась.

- В експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі №(S)FSE-86/04/23/DEX від 27.04.2023 р.

Також Згідно Рахунку-фактури (Інвойсу) №(S)FSE-88/04/23/DEX від 27.04.2023 р. покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 11 345,68 Євро. ТОВ, з метою митного оформлення вказаного товару 01.05.2023 р. подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209190021162U2 разом з якою в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації: Зовнішньоекономічний договір №01/02/2022 від 01.02.2022; Рахунок-проформа №ZS-132/04/23/DEX від 13.04.2023; Рахунок-фактура (Інвойс) №(S)FSE-88/04/23/DEX від 27.04.2023 р.; Банківський платіжний документ №77JBKLN4 від 26.04.2023 разом із платіжною інструкцією в іноземній валюті MUR 77; Договір на перевезення №07/02/2022 від 07.02.2022; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №139 від 27.04.2023; Автотранспортна накладна б/н від 27.04.2023; Копія митної декларації країни відправлення №23PL341010E0122867 від 27.04.2023; Лист комерційним партнерам від 03.04.2023; Прайс-лист №(S)FSE-88/04/23/DEX від 27.04.2023 р.

Опрацювавши надані документи, 01.05.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000084/2. Відмову у митному оформленні відповідач оформив Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2023/000226. З метою випущення товару у вільний обіг 01.05.2022 р. декларант подав митну декларацію №23UA209190021274U2, в якій вказав вартість товарів відповідно до рішення про коригування митної вартості товару.

Неможливість визнати заявлену декларантом митну вартість за основним методом посадова особа митного органу мотивувала такими аргументами:

- В пункті 3 контракту від 01.02.2021 №01/02/2022 вказано, що умовою придбання товару є подання замовлення. Замовлення до митного оформлення не подавалось;

- Відповідно до положень Інкотермс 2010, термін FCA (Free Carrier (… named place) Франко перевізник (… назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, повязані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Розмір транспортних витрат не пропорційно розбитий відносно всього кілометражу (відстань по іноземній території 252 км, а вартість 24000 грн що становить 95,23 грн/км, відстань по території України 60 км, а вартість 1000 грн що становить 16,6 грн/км). Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості , затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 р. за №984/21296, у розділі Б «Складові митної вартості, гривень» зазначаються витрати (складові митної вартості), передбачені частиною десятою статті 58 Кодексу, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, підтверджені документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів тощо). Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до встановленого рахунка-фактури, калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу. Платіжні документи за надані транспортні послуги не надавалась.

- Відповідно до вимог ЗУ «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 №57-V та ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) у гр. 23 CMR зазначається підпис та штамп перевізника наявна печатка, але відсутній підпис.

- В експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у інвойсі №(S)FSE-88/04/23/DEX від 27.04.2023 р.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст.2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в У країні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок- фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина п`ята статті 53 містити норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу (частина четверта, п`ята статті 55 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Частиною восьмою статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Частиною другою статті 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Як зазначено в частині четвертій статті 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

В графі 33 кожного оскарженого рішення про коригування митної вартості вказано номер та дата митної декларації, що слугувала джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості.

Суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржених рішень.

Проаналізувавши положення ст.53 МК України та подані позивачем до митного оформлення документи на підтвердження митної вартості, судом встановлено, що подані декларантом позивача для митного оформлення документи відповідали вимогам ч.2 ст.53 МК України. В той же час, відповідачем не наведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів» (постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18);

- « … витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації» (постанова від 17.07.2019 у справі №809/872/17);

- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом» (постанова від 05.02.2019 у справі №816/1199/15);

- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів», (постанова від 05.03.2019 у справі №815/143/17);

- «… в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства» (постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17).

У цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених письмових доказів щодо правомірності рішення про коригування митної вартості товарів в частині обґрунтування сумніву в заявленій декларантом митній вартості, суд керується такими міркуваннями:

Системний аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)»;

- закон визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 МК України;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- закон визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

При цьому посадова особа повинна витребувати документи, що реально необхідні для перевірки

«сумнівних» відомостей, а не вимагати в декларанта надання невичерпного переліку усіх можливих документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1)подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;

2)ненаданнянавимогуконтролюючогоорганудодатковоїуточнюючоїдокументаціїна підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3)виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);

4)обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

У цій справі суд встановив, що заявник визначив митну вартість товару за ціною договору/контракту, яка зазначена у рахунках-фактурах (інвойсах). На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу документи, визначені частиною другою статті 53 МК України.

Під час розгляду справи, судом також встановлено наступне:

В оскаржуваних рішеннях відповідач зазначив, що в пункті 3 контракту від 01.02.2021 №01/02/2022 вказано, що умовою придбання товару є подання замовлення, а замовлення до митного оформлення не подавалось. На це суд зазначає, що замовлення до Контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у замовленні може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє ТОВ. таке замовлення не буде мати значення для числових визначень митної вартості. Крім цього, на законодавчому рівні немає визначення складових (реквізитів) замовлення до зовнішньоекономічного контракту. Більш того, статтею 53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед того переліку немає замовлень чи будь-яких інших попередніх документів. При цьому згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Усі витрати на товар, які були понесені ТОВ «Керамік Плюс» за Контрактом №01/02/2022 від 01.02.2022, включені у заявлену митну вартість. Таким чином, подані декларантом документи підтверджують заявлену митну вартість товару.

Щодо того, що в гр. 23 CMR відсутній підпис перевізника, то суд зазначає, що Перелік реквізитів, обов`язкових для первинних документів, наведений у ст. 9 Закону України від 16.07.99 р. № 996-XIV Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні, а також у п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. №88. Ні в Законі №996, ні в Положенні №88 печатка не фігурує як обов`язковий реквізит.

Відповідно до ст. 58-1 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Відбиток печатки не може бути обов`язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.

Графа 23 CMR, на яку вказує митний орган, як на недолік в оформленні через відсутність у ній підпису перевізника, містить надруковані реквізити відправника, що дають змогу його ідентифікувати та не суперечить вимогам Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів. Окрім цього, наявність/відсутність окремих, необов`язкових реквізитів у ЦМР не впливає на підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, оскільки недоліків щодо кількісних та якісних характеристик товару, вказаного у вантажній накладній, митним органом не виявлено.

Щодо непропорційно розбитого розміру транспортних витрат.

Судом враховано пояснення позивача, що розмір транспортних витрат відрізняється, оскільки у вартість витрат по іноземній території (Польща), на відміну від витрат по території України, включається час очікування на перетин кордону проживання, харчування, стояння в черзі, проїзд платними дорогами і т. д. Окрім того, вартість палива за кордоном є більшою, ніж в Україні. Крім цього, витрати на транспортування товару від польського Starachowice до українсько-польського кордону включені в митну вартість відповідно до умов поставки FCA. Таким чином, заявлена митна вартість є більшою, і відповідно більшими є платежі, що сплачуються декларантом.

Щодо прайс-листа.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 18.01.2018 у справі № К/9901/2542/18: «До переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція). Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, умов поставки, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки».

Жодним нормативно-правовим актом не встановлено затвердженої форми, змісту чи вимог до прайс- листа. Законодавчої дефініції «прайс-лист» у законодавстві не існує, а відтак вимог до її оформлення також нема, твердження митниці про невідповідність вимог до прайс-листа цілком безпідставне. У вимозі митного органу не зазначається чи ця комерційна пропозиція повинна стосуватися необмеженого кола осіб, чи покупця. У даному випадку Контрагент направив позивачу прайс-лист, який містить усю необхідну інформацію щодо цін на товари за власним зразком, і до митного контролю була подана та, що отримана у продавця. Вказана обставина не може слугувати підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Більш того, прайс-лист не є обов`язковим документом, який в розумінні норм МК України визначає та/або впливає на числові значення складових митної вартості товару. Тому не зрозуміло в чому полягає неможливість об`єктивного співставлення, адже прайс-лист містить усю інформацію згідно асортименту та вартості товару, придбаного ТОВ.

У Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000079/2 від 18.04.2023:

Посадова особа митного органу наводить свої зауваження щодо того, що Перевізником в CMR №850404 від 12.04.2023 є «NGW Trans Sp.z.o.o.», а рахунок на перевезення №2124 від 12.04.2023 виставлений від «ВМВ-Транс», документів, що підтверджують взаємовідносини названих сторін відсутні.

Проте суд встановив, що між приватним підприємством «ВМВ-Транс» (Замовник) та «NGW Trans Sp.z.o.o.» (Перевізник) укладено Договір на виконання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №03/2019 від 03/02/2019. Вказаний договір подавався до митного контролю і предметом його є те, що замовник доручає, а Перевізник приймає до виконання транспортні послуги, які полягають в перевезенні вантажів автомобільним транспортом до вказаних Замовником одержувачів. Відповідно «ВМВ-Транс» залучив для виконання своїх господарських зобов`язань перед ТОВ «Керамік Плюс» іншого перевізника. Це і передбачено Договором про надання транспортних послуг №17/2022 від 01.05.2022 р. Тому всі транспортні витрати, які були понесені ТОВ «Керамік Плюс», включені у заявлену митну вартість у відповідності до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.

Щодо неможливості ідентифікувати платіжне доручення із даною поставкою товару.

Суд зазначає, що рахунку-фактурі №(S)FSE-26/04/23/DEX від 12.04.2023 р. вказана вартість товару та сума коштів, яка підлягає оплаті 12 081,27 Євро. Ця ж сума вказана в банківському платіжному документі від 10.04.2023 №73JBKLN4. Дана інформація робить можливим перевірку повноти перерахування коштів за отриманий товар, і відповідно числового значення рівня заявленої декларантом митної вартості товару.

Щодо невідповідності вартості товару між інвойсом та експортною декларацією.

Судом встановлено, що в декларації країни відправлення від 12.04.2023 р. №23PL341010E0106140 вказано вартість 59 666 польських злотих, що відповідно до офіційного інтернет-ресурсу курсів валют для митних цілей www.money.pl|pieniadze|nbparch|celne (59666/4,6888=12 725,2175 євро), а рахунку-фактурі від 12.04.2023 №(S)FSE-26/04/23/DEX вартість становить 12 081,27 євро. Відповідно до законодавства Республіки Польща, для митних цілей в Республіці Польща застосовується фіксований курс валют на цілий місяць. Так, на проміжок часу з 01.04.2023 по 30.04.2023 року курс польського злотого до Євро становив: 1 Євро 4, 6888 польських злотих. Як наслідок зазначена у рахунку-фактурі (інвойсі) від 12.04.2023 №(S)FSE-26/04/23/DEX ціна 12081,27 Євро становить 56646,6588 польських злотих. Суд зазначає, що в експортній декларації вказується статистична вартість (вартість на кордоні Польщі), а не фактурна. При здійсненні вказаної операції було визначено умови поставки FCA Starchowice, тобто cтатистична вартість, зазначена у відповідній графі експортної декларації включала вартість продажу та вартість доставки з Starchowice до українсько-польського кордону. Різниця між вартістю, зазначеною в експортній декларації та вартістю, що зазначена в інвойсі, становить 643,9475 Євро. Дана вартість є транспортними витратами, понесеними Позивачем за перевезення товару від Starchowice до українсько-польського кордону.

Крім цього, суд зазначає, що згідно Інструкції щодо заповнення митних декларацій (INSTRUKCJA WYPELNIANIA ZGLOSZEN CELNYCH), яка діє в РП (https://puesc.gov.pl/instrukcja-wypelniania-zgloszen-celnych/czesc-ii), статистична вартість означає приблизну теоретичну вартість товарів у час і в місці, де вони залишають територію держави-члена, де вони перебували на момент випуску в митну процедуру («Держава-член-експортер»). Таким чином, статистична вартість включає (внутрішню) вартість товарів і витрати на транспортування та страхування, понесені або розраховані від пункту відправлення транспорту до пункту виїзду з цієї держави-члена. При здійсненні позивачем цієї операції було визначено умови поставки FCA Starachowice, тобто cтатистична вартість, зазначена у відповідній графі експортної декларації включала вартість продажу та вартість доставки, витрат на транспортування з Starachowice до українсько-польського кордону. Таким чином, фактурна вартість (вартість товару) та статистична вартість, зазначена в митній декларації при умовах поставки FCA Starachowice, не можуть співпадати. Крім цього правила заповнення митної декларації в Україні також розрізняють поняття фактурної та статистичної вартості. Так, відповідно до Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 р. за № 1372/21684 у графі 42 митної декларації з точністю до чотирьох знаків у дробовій частині наводиться фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, які визначають вартість товару, а у графі 46 митної декларації зазначається у валюті України поділене на 1 000 й округлене до п`яти знаків у дробовій частині значення митної вартості товару, наведене в графі 45 МД, якщо графа 45 МД заповнюється.

Суд наголошує, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Більш того позивач не впливає на заповнення експортної декларації і тому подав його митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.

У Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000082/2 від 26.04.2023:

Щодо ненадання оплати за надані транспортні послуги.

Судом встановлено, що з огляду на обрані позивачем умови поставки (FCA), перевізник несе обов`язки передати товар та інвойс перевізнику, сплатити за митне оформлення товару на експорт, нести відповідальність за вантаж до передачі його перевізнику.

За даними умовами поставки страхування не є обов`язковим, тому не проводилось. Потрібно звернути увагу, що посадова особа митного органу не вказує, за які конкретно транспортні послуги оплата не надавалась.

З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової на заявлених комерційних умовах поставки FCA, до митного контролю позивачем було надано весь пакет товаросупровідних документів, а саме: Договір на перевезення №03/2019 від 03.02.2019; Договір на перевезення №17/2022 від 01.05.2022; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №2124 від 12.04.2023, де містяться реквізити сторін (постачальника та покупця), зазначена сума перевезення вантажу 25000 гривень. Декларантом позивача було надіслано й Автотранспортну накладну №850405 від 12.04.2023 р. Згідно з пунктом 3.2 Договору на перевезення №17/2022 від 01.05.2022 остаточний розрахунок за надані послуги не повинен перевищувати 3-ти банківських днів з моменту розвантаження транспортного засобу.

Таким чином, так як розвантаження транспортного засобу на той момент не було здійснене, розрахунок проведено не було. Таким чином, подані декларантом документи підтверджують транспортно-експедиційні послуги. Згідно з ч.5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Щодо неможливості ідентифікувати платіжне доручення із даною поставкою товару.

Суд зазначає, що в рахунку-фактурі №(S)FSE-36/04/23/DEX від 12.04.2023 р. вказана вартість товару та сума коштів, яка підлягає оплаті 11 376,89 Євро. Ця ж сума вказана в банківському платіжному документі від 14.04.2023 №74JBKLN4. Таким чином, дана інформація робить можливим перевірку повноти перерахування коштів за отриманий товар, і відповідно числового значення рівня заявленої позивачем митної вартості товару.

Щодо невідповідності вартості товару між інвойсом та експортною декларацією.

Судом встановлено, що в декларації країни відправлення від 18.04.2023 р. №23PL341010E0112115 вказано вартість 56 363 польських злотих, що відповідно до офіційного інтернет-ресурсу курсів валют для митних цілей www.money.pl|pieniadze|nbparch|celne (56363/4,6888=12 020,7729 євро), а рахунку-фактурі від 17.04.2023 №(S)FSE-36/04/23/DEX вартість становить 11376,89 євро. Відповідно до законодавства Республіки Польща, для митних цілей в Республіці Польща застосовується фіксований курс валют на цілий місяць. Так, на проміжок часу з 01.04.2023 по 30.04.2023 року курс польського злотого до Євро становив: 1 Євро 4, 6888 польських злотих. Як наслідок зазначена у рахунку-фактурі (інвойсі) від 17.04.2023 №(S)FSE-36/04/23/DEX ціна 11376,89 Євро становить 53343,9618 польських злотих. Суд наголошує, що в експортній декларації вказується статистична вартість (вартість на кордоні Польщі), а не фактурна. При здійсненні вказаної операції позивачем було визначено умови поставки FCA Starachowice, тобто cтатистична вартість, зазначена у відповідній графі експортної декларації включала вартість продажу та вартість доставки з Starаchowice до українсько-польського кордону. Різниця між вартістю, зазначеною в експортній декларації та вартістю, що зазначена в інвойсі, становить 643,8829 Євро. Таким чином, дана вартість є транспортними витратами, понесеними за перевезення товару від Starаchowice до українсько-польського кордону.

Суд наголошує, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Більш того позивач не впливає на заповнення експортної декларації і тому подав його митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.

У Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000083/2 від 28.04.2023:

Щодо ненадання оплати за надані транспортні послуги.

Як вже попередньо встановлено судом, до митного контролю позивачем був наданий весь пакет товаросупровідних документів, а саме: Договір на перевезення №07/02/2022 від 07.02.2022; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №138 від 27.04.2023, де містяться реквізити сторін (постачальника та покупця), зазначена сума перевезення вантажу 25000 гривень. Декларантом позивача було надіслано й Автотранспортну накладну б/н від 27.04.2023 р..

Згідно з пунктом 3.2 Договору на перевезення №17/2022 від 01.05.2022 остаточний розрахунок за надані послуги не повинен перевищувати 3-ти банківських днів з моменту розвантаження транспортного засобу.

Таким чином, так як розвантаження транспортного засобу ще не відбулось, розрахунок проведено не було. Тому, подані декларантом документи підтверджують транспортно-експедиційні послуги.

Щодо невідповідності вартості товару між інвойсом та експортною декларацією.

Суд знову зазначає, що в декларації країни відправлення від 27.04.2023 р. №23PL341010E0122750 вказано вартість 56 207 польських злотих, що відповідно до офіційного інтернет-ресурсу курсів валют для митних цілей www.money.pl|pieniadze|nbparch|celne (55207/4,6888=11987,5021 євро), а рахунку-фактурі від 27.04.2023 №(S)FSE-86/04/23/DEX вартість становить 11343,62 євро.

Відповідно до законодавства Республіки Польща, для митних цілей в Республіці Польща застосовується фіксований курс валют на цілий місяць. Так, на проміжок часу з 01.04.2023 по 30.04.2023 року курс польського злотого до Євро становив: 1 Євро 4, 6888 польських злотих. Як наслідок зазначена у рахунку-фактурі (інвойсі) від 27.04.2023 №(S)FSE-86/04/23/DEX ціна 11343,62 Євро становить 53187,9655 польських злотих. Слід наголосити, що в експортній декларації вказується статистична вартість (вартість на кордоні Польщі), а не фактурна. При здійсненні вказаної операції позивачем було визначено умови поставки FCA Starachowice, тобто cтатистична вартість, зазначена у відповідній графі експортної декларації включала вартість продажу та вартість доставки з Starаchowice до українсько-польського кордону. Різниця між вартістю, зазначеною в експортній декларації та вартістю, що зазначена в інвойсі, становить 643,8821 Євро. Таким чином, дана вартість є транспортними витратами, понесеними за перевезення товару від Starаchowice до українсько-польського кордону.

Суд наголошує, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Більш того позивач не впливає на заповнення експортної декларації і тому подав його митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.

У Рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000084/2 від 01.05.2023:

Щодо ненадання оплати за надані транспортні послуги.

Судом встановлено, що до митного контролю позивачем було надано весь пакет товаросупровідних документів, а саме: Договір на перевезення №07/02/2022 від 07.02.2022; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги №139 від 27.04.2023, де містяться реквізити сторін (постачальника та покупця), зазначена сума перевезення вантажу 25000 гривень. Декларантом позивача було надіслано й Автотранспортну накладну б/н від 27.04.2023 р.

Згідно з пунктом 3.2 Договору на перевезення №17/2022 від 01.05.2022 остаточний розрахунок за надані послуги не повинен перевищувати 3-ти банківських днів з моменту розвантаження транспортного засобу.

Таким чином, так як розвантаження транспортного засобу ще не відбулось, розрахунок проведено не було. Суд робить висновок, що подані декларантом документи підтверджують транспортно-експедиційні послуги. А згідно з ч.5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Щодо невідповідності вартості товару між інвойсом та експортною декларацією.

Суд зазначає, що в декларації країни відправлення від 27.04.2023 р. №23PL341010E0122867 вказано вартість 56217 польських злотих, що відповідно до офіційного інтернет-ресурсу курсів валют для митних цілей www.money.pl|pieniadze|nbparch|celne (56217/4,6888=11989,6349 євро), а рахунку-фактурі від 27.04.2023 №(S)FSE-88/04/23/DEX вартість становить 11345,68 євро.

Відповідно до законодавства Республіки Польща, для митних цілей в Республіці Польща застосовується фіксований курс валют на цілий місяць. Так, на проміжок часу з 01.04.2023 по 30.04.2023 року курс польського злотого до Євро становив: 1 Євро 4, 6888 польських злотих. Як наслідок зазначена у рахунку-фактурі (інвойсі) від 27.04.2023 №(S)FSE-88/04/23/DEX ціна 11345,68 Євро становить 53197,6244 польських злотих.

Суд наголошує, що в експортній декларації вказується статистична вартість (вартість на кордоні Польщі), а не фактурна. При здійсненні вказаної операції позивачем було визначено умови поставки FCA Starachowice, тобто cтатистична вартість, зазначена у відповідній графі експортної декларації включала вартість продажу та вартість доставки з Starаchowice до українсько-польського кордону.

Різниця між вартістю, зазначеною в експортній декларації та вартістю, що зазначена в інвойсі, становить 643,9549 Євро. Таким чином, дана вартість є транспортними витратами, понесеними за перевезення товару від Starаchowice до українсько-польського кордону.

Окрім цього, суд зазначає, що митна декларація країни відправлення за змістом ч. 2 ст. 53 МК України не є основним документом, який підтверджують митну вартість товарів. Відповідно до п. 7 частини третьої ст. 53 Митного кодексу копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Більш того позивач не впливає на заповнення експортної декларації і тому подав його митниці в такому вигляді, в якому отримав від відправника.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо безпідставності та неправомірності коригування відповідачем заявленої декларантом митної вартості товарів, а відтак наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Керамік Плюс».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірні рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000079/2 від 18.04.2023; №UA209000/2023/000082/2 від 26.04.2023; №UA209000/2023/000083/2 від 28.04.2023; №UA209000/2023/000084/2 від 01.05.2023 не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

За приписами вимог п. 4 ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, при цьому сумніви відповідача щодо митної вартості імпортованого товару ґрунтуються на його припущеннях та документально не підтверджені, на противагу чому позивачем доведено подання ним всіх необхідних достовірних документів згідно з вимогами Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товарів, містять об`єктивні дані про нього, що піддаються обчисленню, підтверджують усі заявлені складові митної вартості імпортованого товару.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

Враховуючи наведене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, 295, КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік Плюс» (вул. Промислова, 60, м. Львів, 79024; код ЄДРПОУ 39459965) до Львівської митниці (вул. Костюшка Т., буд.1, м. Львів; код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартсті товарів ,- задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000079/2 від 18.04.2023.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000082/2 від 26.04.2023.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000083/2 від 28.04.2023.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000084/2 від 01.05.2023.

Стягнути з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік Плюс» (вул. Промислова, 60, м. Львів, 79024; код ЄДРПОУ 39459965) судовий збір у сумі 2147,20 гривень.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна