Ухвала суду № 112553329, 31.07.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви

31 липня 2023 року справа № 320/3821/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Верховної Ради України, Держави України в особі Державної казначейської служби України, Держави Україна в особі Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Держави України в особі Державної казначейської служби України, Держави Україна в особі Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 15.07.2022 просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 361716,11 грн., завданої частиною третьою статті 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №76-VІІІ, визнаної неконституційною, що складається з розмірів недоплаченої суми пенсії, не виплаченої ОСОБА_1 у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком за вирахуванням фактично виплачених сум за період з 01.01.2015 по 30.06.2021;

- стягнути з Держави України в особі органів державної влади, які уповноважені представляти державу, а саме: Верховної Ради України, дії якої призвели до заподіяння позивачеві шкоди, за рахунок коштів Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (вул. Терьохіна, 8-а, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 22933548) шляхом безспірного списання на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду у вигляді недоотриманої суми пенсії за період з 01.01.2015 по 30.06.2021 у розмірі 361716,11 грн., заподіяної прийняттям неконституційного положення правового акту.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків позову, протягом якого позивачу слід було надати уточнену позовну заяву (відповідно до кількості учасників справи та для суду), в якій зазначити належних відповідачів за позовною вимогою про стягнення матеріальної шкоди у вигляді недоотриманої суми пенсії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

05.10.2022 на адресу суду від відповідача Верховної Ради України надійшов відзив на позовну заяву від 23.09.2022 №30/6-2022/ НОМЕР_2 . Також, 04.10.2022 на адресу суду від відповідача Верховної Ради України надійшли клопотання про залишення позовної заяви без руху від 23.09.2022 №30/6-2022/161228, про передачу справи за підсудністю від 23.09.2022 №30/6-2022/ НОМЕР_3 , про закриття провадження у справі від 23.09.2022 №30/6-2022/ НОМЕР_4 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 відзив на позовну заяву від 23.09.2022 №30/6-2022/ НОМЕР_2 та клопотання про залишення позовної заяви без руху від 23.09.2022 №30/6-2022/161228, про передачу справи за підсудністю від 23.09.2022 №30/6-2022/ НОМЕР_3 , про закриття провадження у справі від 23.09.2022 №30/6-2022/161233, залишення позовної заяви без розгляду від 23.09.2022 №30/6-2022/161235, підписані представником Верховної Ради України - старшим консультантом Відділу зв`язків з органами правосуддя Апарату Верховної Ради України Шумар Вікторією Юріївною, - повернуто Верховній Раді України без розгляду.

20.01.2023 на адресу суду від відповідача Верховної Ради України надійшла заява про продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву та клопотання від 26.12.2022 №30/6-2022/ НОМЕР_5 , відзив на позовну заяву від 26.12.2022 №30/6-2022/222200, клопотання про залишення позовної заяви без руху від 26.12.2022 №30/6-2022/ НОМЕР_6 , клопотання про передачу справи за підсудністю від 26.12.2022 №30/6-2022/222273, клопотання про закриття провадження у справі від 26.12.2022 №30/6-2022/ НОМЕР_7 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 заяву Верховної Ради України про продовження процесуального строку від 26.12.2022 №30/6-2022/222221, відзив на позовну заяву від 26.12.2022 №30/6-2022/222200, клопотання про залишення позовної заяви без руху від 26.12.2022 №30/6-2022/222290, клопотання про передачу справи за підсудністю від 26.12.2022 №30/6-2022/222273, клопотання про закриття провадження у справі від 26.12.2022 №30/6-2022/222232, підписані представником Верховної Ради України - старшим консультантом Відділу зв`язків з органами правосуддя Апарату Верховної Ради України Шумар Вікторією Юріївною, - повернуто Верховній Раді України без розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк для усунення недоліків позову, протягом якого позивачу необхідно було надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.

19.05.2023 Київським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву позивача від 05.05.2023 про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали суду від 28.04.2023.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом позову у даній справі є, зокрема, вимога про стягнення з Держави України в особі органів державної влади, які уповноважені представляти державу, а саме: Верховної Ради України, дії якої призвели до заподіяння позивачеві шкоди, за рахунок коштів Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (вул. Терьохіна, 8-а, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 22933548) шляхом безспірного списання на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду у вигляді недоотриманої суми пенсії за період з 01.01.2015 по 30.06.2021 у розмірі 361716,11 грн., заподіяної прийняттям неконституційного положення правового акту.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на рішення Конституційного Суду України №1-р (ІІ)2021 від 07.04.2021 у справі №3-333/2018 (4498/18).

Так, пунктом 1 рішення Конституційного Суду України №1-р (ІІ)2021 від 07.04.2021 у справі №3-333/2018 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 4 вказаного рішення КСУ визначено, що громадяни України, на яких поширюється дія статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII, мають право на відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії частини третьої статті 54 цього закону в редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII.

Верховний Суд у постанові від 18.04.2022 у справі №540/5397/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 103994147) дійшов висновку про те, що строк звернення до суду з позовними вимогами щодо стягнення матеріальної шкоди, завданої неконституційним актом, слід обраховувати з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення (п.29 вказаного рішення).

Залишаючи позовну заяву без руху, суд зазначив, що з 07.04.2021 у позивача виникли підстави для звернення до суду з позовними вимогами щодо стягнення шкоди, завданої неконституційним актом, тому з наступної дати від цієї події розпочинає перебіг шестимісячний строк звернення до суду.

Отже, звернувшись 01.04.2022 до суду з даним позовом (згідно із штампом поштового зв`язку на конверті, в якому до суду надійшла позовна заява), позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з вказаною позовною вимогою, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

У заяві від 05.05.2023 про усунення недоліків позовної заяви позивач зазначив, що шкода, завдана позивачу внаслідок дії положень ч. 3 ст. 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №76-VIII, яка визнана неконституційною, має прямий причинно-наслідковий зв`язок між неконституційною нормою закону і отриманням виплат (починаючи з 01.01.2015) з вини держави в особі її компетентних органів у меншому розмірі ніж сума допомоги, гарантована державою, яка була позивачу нарахована та яку позивач отримував до 01.01.2015. Позивач зауважив, що норми ст. 122 КАС України не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв`язку з виплатою недоплаченої суми пенсії. Зважаючи на те, що не проведення виплати недоплаченої суми пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, виплати недоплаченої суми пенсії має проводитися без обмеження будь-яким строком. При цьому позивач посилається на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 24.11.2020 у справі №815/460/18 та на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 у справі №815/1226/18.

Дослідивши доводи заяви ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви від 05.05.2023, суд зауважує, що позивачем у вказаній заяві не зазначено підстав та не надано доказів на їх підтвердження, які свідчили б про неможливість звернення до суду з даною позовною заявою з 07.04.2021.

Позивач не навів та не надав суду доказів наявності об`єктивних та переконливих причин, які завадили позивачу надіслати позовну заяву до суду у строк, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо посилання позивача на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 24.11.2020 у справі №815/460/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №815/1226/18, суд зазначає, що Верховний Суд та Велика Палата Верховного Суду у зазначених постановах дійшли висновку про відсутність строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв`язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, суд зазначає, що вказаний вище правовий висновок не може бути застосований при вирішенні спірних правовідносин у справі, що розглядається, оскільки стосується саме перерахунку та виплати пенсій за минулий час, а не строку звернення до суду із позовною заявою.

Дослідивши доводи заяви ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви від 05.05.2023, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 28.04.2023, не надано докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, враховуючи приписи ч. 1 ст. 123 КАС України, суд пропонує позивачу подати до суду обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.

Частинами першою-третьою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість продовження строку для виконання вимог ухвали суду від 28.04.2023 про залишення позову без руху, - протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк, встановлений ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2023, для усунення недоліків позовної заяви, - на 10 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого позивачу необхідно надати суду:

- обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та докази поважності причин його пропуску (у кількості примірників відповідно до кількості учасників справи та для суду).

2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.