Ухвала суду № 112552371, 25.07.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 липня 2023 року Справа № 160/17824/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005; ідентифікаційний код юридичної особи 44118658) про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

20.07.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу №Ф-115257-17/61 У від 10.01.2023 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 37788,74 грн, винесену Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу: 44118658; місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А) стосовно ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідно до п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи подано позов у строк, встановлений законом.

Перевіривши матеріали позовної заяви відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КАС України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, зважаючи на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Анліз наведених норм КАС України свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-115257-17/61 У від 10.01.2023.

В той же час, з даною позовною заявою позивач звернувся до суду 19.07.2023, тобто після закінчення строку, установленого законом. При цьому, заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку, а також докази на підтвердження таких обставин.

Крім того, суд встановив, що до матеріалів позовної заяви додано документ на підтвердження сплати позивачем судового збору, проте, суд позбавлений можливості встановити зміст зазначеного документа, оскільки останній є нечитабельним.

Таким чином, позивачу слід надати суду документ на підтвердження сплати позивачем судового збору у читабельному вигляді.

Крім того, у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про витребування від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області копій наступних документів:

- вимоги №Ф-115257-17/61 У від 10.01.2023 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

- інтегрованої картки платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період нарахування суми заборгованості.

Суд наголошує на тому, що відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд зазначає, що питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 76 КАС України).

Частинами 1, 4 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Приписами ч. 3 ст. 80 КАС України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 80 КАС України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Як вбачається з заявленого клопотання позивач просить суд витребувати у відповідача перелік документів.

Разом з тим, позивачем, в порушення вимог пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 80 КАС України, не зазначено обставини, які може підтвердити кожен доказ, або аргументи, які вони можуть спростувати та не зазначено заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цих доказів самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Приймаючи рішення про витребування доказів, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання про витребування доказів є необґрунтованим, у зв`язку із чим у задоволенні клопотання позивача слід відмовити.

Крім того, суд наділений правом витребувати такі докази у подальшому, якщо дійде висновку про їх необхідність для повного та всебічного розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення.

Додатково суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відтак, сторони не позбавлені можливості подачі доказів на підтвердження своєї позиції або письмових пояснень.

Таким чином, позивачу слід надати суду обґрунтоване клопотання про витребування доказів із зазначенням обставин, які може підтвердити кожен доказ, або аргументів, які вони можуть спростувати; заходів, вжитих позивачем для отримання цих доказів самостійно, та (або) причин неможливості самостійного отримання цього доказу, або надати належним чином засвідчену копію вимоги №Ф-115257-17/61 У від 10.01.2023 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 37788,74 грн, винесену Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області стосовно ОСОБА_1 .

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.ст. 160, 161 КАС України.

За таких обставин, суд вважає за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків, про що суд повідомляє позивача.

Керуючись статтями 77, 80, 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005; ідентифікаційний код юридичної особи 44118658) про визнання протиправною та скасування вимоги, залишити без руху.

Позивач має усунути недоліки позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом про оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-115257-17/61 У від 10.01.2023 з доказами поважності причин пропуску такого строку;

- документа на підтвердження сплати позивачем судового збору у читабельному вигляді у кількості примірників для суду та відповідача у справі;

- обґрунтованого клопотання про витребування доказів із зазначенням: обставин, які може підтвердити кожен доказ, або аргументів, які вони можуть спростувати; заходів, вжитих позивачем для отримання цих доказів самостійно, та (або) причин неможливості самостійного отримання цього доказу або надати належним чином засвідчену копію вимоги №Ф-115257-17/61 У від 10.01.2023 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 37788,74 грн, винесену Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області стосовно ОСОБА_1 , у кількості примірників для суду та відповідача у справі.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Царікова