Рішення № 112551909, 25.07.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року Справа № 160/7843/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/7843/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, Звенигородське шосе, буд. 1, код ЄДРПОУ: 38524231) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ: 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці - №UА110150/2022/000060/1 від 02.12.2022 року.

Позовна заява обґрунтована наступним.

Позивач як покупець та ZHEJIANG SHENGYI TEXTILE CO LTD як продавець уклали контракт на поставку продукції від 20.07.2018 року №8/18 (далі Контракт), за умовами якого позивачу поставлено партію товару (тканина). Під час митного оформлення товару 02.12.2022 року відповідачем прийнято рішення, що є предметом оскарження, обґрунтоване неправильністю визначення позивачем митної вартості товару. Позивач вважає зазначене рішення відповідача протиправним, оскільки митна вартість визначена належним чином та згідно умов законодавства, а зауваження відповідача до визначеної митної вартості товару є необґрунтованими.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/7843/23 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду позовної заяви у примірниках, відповідно до кількості учасників справи, оформленої відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням відомостей про РНОКПП представника позивача, в примірниках відповідно до кількості учасників справи; засвідчених належним чином копій рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці від 02.12.2022 року №UА110150/2022/000060/1, в належному вигляді, а також митної декларації 22UA110150013838U8.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі №160/7843/23. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

18 травня 2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив на позовну заяву, який надійшов через систему «Електронний Суд» від представника відповідача, в якому відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі та просить відмовити у їх задоволенні. Посилається на те під час здійснення митного контролю за митною декларацією від 29.11.2022 року №22UA110150013838U8 встановлено, що в поданих документах міститься розбіжності, відсутні необхідні відомості щодо складових митної вартості, а саме:

1) Відповідно до відомостей експортної декларації від 11.09.2022 №223120220003040451 вартість товарів розраховується на рівні 56654 дол. США, що не відповідає заявленій фактурній вартості у гр..22 ЕМД 64097,82 дол. США;

2) В митні декларації країни відправлення відсутні посилання на комерційний документ (контракт або інвойс), транспортний документ OOLU2136189260 не відповідає реквізитам наданого коносаменту SZX220938309. Враховуючи вищезазначене, надану експортну декларацію неможливо ідентифікувати з оцінюваною партією.

3) Відповідно до електронного інвойсу, виробником товару є «ZHEJIANG SHENGYI TEXTILE CO., LTD» (Китай). У комерційних та товаросупровідних документах відсутні відомості щодо виробника товарів.

4) Згідно відомостей рахунку-фактури від 07.09.2022 № MD20220907B-2, який надійшов з товаром та на якому наявні відбитки печатей Волинської та Дніпропетровської митниці, інформація щодо умов оплати відсутня.

До митного оформлення надано переклад рахунку-фактури від 07.09.2022 №MD20220907B-2, в якому вказані умови оплати: 100% протягом 120 днів від дати митного оформлення, що ставить під сумнів достовірність наведених відомостей.

До митного оформлення не надано банківські платіжні документи, що підтверджують оплату оцінюваної партії.

5) Загальна вартість транспортних витрат, понесених за межами митної території України, згідно рахунків від 23.11.2022 №226, від 08.11.2022 №228 розраховується на рівні 1 093 198,84 грн., що не відповідає відомостям декларації митної вартості 539 677,00грн. Заявлений рівень транспортної складової не обчислюється.

Довідка про транспортні витрати, як документ, не відповідає вимогам наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 та не передбачена договором комплексного обслуговування від 03.06.2019 №ТЕ03-06/19-2.

Договором комплексного обслуговування від 03.06.2019 №ТЕ03-06/19-2 передбачено надання заявки на перевезення. Вказаний документ до митного оформлення не надано.

Висновує, що в зв`язку з вказаним до товару застосовано другорядний метод визначення митної вартості 2 ґ) резервний метод. Інші методи не можуть бути використані у зв`язку з відсутністю даних. Також висловлює заперечення проти стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу.

25 травня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій повторює доводи, висловлені у позовній заяві.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

20 липня 2018 року позивач як покупець та ZHEJIANG SHENGYI TEXTILE CO LTD як продавець уклали Контракт, згідно п. 1.1., якого продавець продає, а покупець купує: товари широкого споживання, з якістю сертифікату виробника товару. Відповідно до п. 1.2. Контракту товар постачається в кількості (партіями) та на умовах, узгоджених сторонами в додаткових угодах (специфікаціях) до цього контракту, що є невід`ємною частиною цього контракту. Згідно з п. 1.3. Контракту покупець зобов`язується сплатити вартість товару в кількості, за цінами і в порядку, узгодженому сторонами в додаткових угодах (специфікаціях), що є невід`ємною частиною цього контракту. Пунктом 2.2. Контракту визначено, що ціна та умови оплати товару, що постачається, узгоджуються сторонами у додаткових угодах (специфікаціях). Згідно п. 3.1. Контракту кількість, асортимент та вартість товару відображається в інвойсі при відвантаженні чергової партії товару.

07.09.2022 року ZHEJIANG SHENGYI TEXTILE CO LTD направило позивачу комерційну пропозицію щодо постачання текстильної тканини визначеної номенклатури та кількості згідно Контракту.

07.09.2022 року позивач та ZHEJIANG SHENGYI TEXTILE CO LTD уклали Специфікацію №16 до Контракту (далі Специфікація), якою узгодили номенклатуру та обсяг поставки, яка відповідає комерційній пропозиції від 07.09.2022 року. Загальна кількість рулонів: 936, кількість метрів 113308, вартість: 64097,82 доларів США.

07.09.2022 року ZHEJIANG SHENGYI TEXTILE CO LTD виставило позивачу комерційний інвойс №MD20220907B-2 (далі Інвойс) до Контракту та щодо товару, який було узгоджено Специфікацією від 07.09.2022 року №16. Також погоджено умови постачання: FOB SHANGHAI, CHINA до м. Дніпро, Україна, вказано судно, контейнер та номер пломби. Передбачено також передплату 100% протягом 120 днів з дати митного оформлення країни походження (Китай).

07.09.2022 року ZHEJIANG SHENGYI TEXTILE CO LTD надано пакувальний лист щодо операції з постачання за Контрактом згідно Інвойсу.

07.09.2022 року ZHEJIANG SHENGYI TEXTILE CO LTD в рамках Контракту склало сертифікат якості на товар, що відповідає узгодженому у Специфікації, вказавши склад товару 100% поліестер, щільність 80гр/м квадратний.

Відповідно до квитанцію до свіфт-платежу від 09.11.2022 року позивачем сплачено на користь ZHEJIANG SHENGYI TEXTILE CO LTD 64097,82 долари США як передплата за товари згідно Контракту.

Згідно коносаменту №SZX220938309 ZHEJIANG SHENGYI TEXTILE CO LTD направило позивачу з порту Шанхая, Китай текстильну тканину в одному контейнері, що був визначений у Інвойсі.

Відповідно до сертифікату про походження товару від 23.11.2022 року №С225596871490007 товар, що постачається згідно Інвойсу, вироблено в Китаї.

03 червня 2019 року позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Технологічна Експедиція» (далі Експедитор) укладено договір комплексного обслуговування №ТЕ03-06/19-2, за яким виконавець (Експедитор) зобов`язався за плату та за рахунок замовника (позивача) організувати транспортно-експедиційне обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, страхування вантажів, а також надати інші транспортно-експедиторські, митно-брокерські та/або організацію сюрвеєрських послуг замовнику за згодою сторін на умовах, визначених даним договором.

Експедитором виставлено позивачу до оплати рахунки від 08.11.2022 року №228 на суму 831022,00 грн, від 23.11.2022 року №226 на суму 273936,00 грн.

Відповідно до довідки про транспортні витрати від 25.11.2022 року №251122.1 вартість перевезення вантажу у контейнері TLLU4414582 за документом MBL №OOLU2136189260 на адресу позивача до порту Гамбургу, Німеччина складає 277007,00 грн без ПДВ, вантаж не страхувався.

Відповідно до довідки про транспортні від 28.11.2022 року №281122/2 загальна вартість перевезення вантажу до м/п Ягодин складає 260625 грн без ПДВ. Загальна вартість перевезення до м. Дніпро складає 11266,00 грн без ПДВ. Загальна вартість транспортно-експедиторських послуг складає 2045 грн з ПДВ. Вантаж страхувався.

Відповідно до довідки про транспортні від 28.11.2022 року №281122/3 загальна вартість перевезення вантажу по морю та суші до митного кордону України (м/п Ягодин) складає 532964,00 грн. Вантаж не страхувався.

28 листопада 2022 року позивачем на користь Експедитора платіжним дорученням №5284 сплачено 273936,00 грн (за рахунком від 23.11.2022 року №226), 18 січня 2023 року позивачем на користь Експедитора платіжною інструкцією №5546 сплачено 831022,00 грн (за рахунком від 08.11.2022 року №228).

Також в матеріалах справи міститься декларації країни відправлення №223120220003040451.

Позивачем подано до митного оформлення подано митну декларацію 22UA110150013838U8 з поставки «пофарбована тканина полотняного переплетення, повністю виготовлена з поліефірних комплексних текстурованих ниток, не має ворсу, покриття, армування або просочення, яке сприймається не озброєним оком, щільність 80+/-1 гр./м.Кв. відповідно», визначено вартість товару 64097,82 USD (далі- Митна декларація)

Разом з Митною декларацією позивачем відповідачу подано:

- сертифікат якості від 07.09.2022 року б/н;

- пакувальний лист від 07.09.2022 року б/н;

- рахунок-фактура (інвойс) від 07.09.2022 року МD20220907В-2

- коносамент від 17.09.2022 року №SZX220938309;

- автотранспортна накладна від 24.11.2022 року №867109;

- супровідний документ ТІ від 25.11.2022 року №22РL301010NS5ІW7І8;

- сертифікат про походження товару від 23.11.2022 року №С225596871490007;

- декларація про походження товару від 07.09.2022 року №MD20220907B-2;

- рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД КТ-UA10000-0119-2021;

- висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 29.09.2021 року №1420003700-0725;

- некласифікований комерційний документ від 25.11.2022 року довідка про транспортні витрати;

- некласифікований комерційний документ від 28.11.2022 року довідка про транспортні витрати;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 23.11.2022 року №226;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 08.11.2022 року №228;

- некласифікований документ. який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001 3021, 3023) від 07.09.2022 року Комерційна пропозиція б/н;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 07.09.2022 року №16;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого до митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 20.07.2018 року №8/18;

- договір про надання послуг митного брокера від 02.07.2018 року №29;

- договір (контракт) про перевезення від 03.06.2019 року №ТЕ03-06/19-2;

- копія митної декларації країни відправлення від 11.09.2022 року №223120220003040451.

Відповідачем направлено позивачу повідомлення №1 щодо митної декларації від 29.11.2022 року №22UA110150013838U8, в якому висловлено зауваження до наданих до митного оформлення документів, запропоновано надати документи або повідомити про ненадання їх.

02 грудня 2022 року відповідачем ухвалено рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2022/000060/1 щодо митної декларації 22UA110150013838U8 та скориговано митну вартість товару зі 78855,75 долари США (2883644,54 грн) до 117783,67 долари США (4307183,91 грн) та картка відмови Дніпровської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110150/2022/000195.

В подальшому відповідачем направлено позивачу повідомлення №2, обумовлене повідомленням позивача про те, що додаткові документи у 10-денний термін надаватися не будуть, яким повідомлено про прийняття рішення про коригування митної вартості, що є предметом оскарження.

19 січня 2023 року листом №19/01 позивач направив відповідачу додаткові документи щодо митного оформлення.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів від 10.11.2022 №UA110150/2022/000060/1 позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини, пов`язані з митним оформленням товарів, є Митний кодекс України.

Згідно з ч. 8 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

На виконання статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За приписами частини 3 вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган має право, серед іншого, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (ч.5 ст.54 Митного кодексу України).

Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, митний орган може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу (ч.6 ст. 54 Митного кодексу України).

Згідно ст. 55 Митного кодексу України, якщо митний органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту встановлюються статтею 57 Митного кодексу України. До таких методів належать: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні - за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

За приписами статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. При цьому, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (ч.ч. 1,4 ст.337 Митного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю, обираються 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. При цьому, митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Суд зауважує, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі №815/3451/16, від 12.06.2020 у справі №826/4434/16, від 10.10.2019 у справі №809/1469/16, від 13.01.2022 у справі № 1.380.2019.005307.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із ч.2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Суд досліджуючи рішення про коригування митної вартості, яке є предметом оскарження, на відповідність ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов до наступного висновку.

Щодо зауваження відповідача про те, що відповідно до відомостей експортної декларації від 11.09.2022 №223120220003040451 вартість товарів розраховується на рівні 56654 дол. США, що не відповідає заявленій фактурній вартості у гр. 22 ЕМД 64097,82 дол. США.

Згідно ст. 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

З вказаної норми права вбачається, що використанню митним органом даних експортної декларації країни відправлення має передувати вимога її перекладу на українську мову, що за обставин цієї справи не здійснено.

Суд звертає увагу на положення ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Твердження про вартість товарів згідно експортної декларації від 11.09.2022 №223120220003040451 на рівні 56654 дол. США відповідачем не доведено.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 року по справі №809/278/17, від 24.10.2019 року у справі № 815/7158/15.

Відповідачем не обґрунтовано неможливість визначення митної вартості товарів на основі інших наданих до митного оформлення документів, передусім основних документів, які підтверджуються митну вартість товару та були надані відповідачу.

Суд звертає увагу, що Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 у справі №810/4116/17 висловив наступну правову позиції щодо ненадання декларації країни відправлення: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країн відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.

Щодо зауваження відповідача про те, що в митній декларації країни відправлення відсутні посилання на комерційний документ (контракт або інвойс), транспортний документ OOLU2136189260 не відповідає реквізитам наданого коносаменту SZX220938309. Враховуючи вищезазначене, надану експортну декларацію неможливо ідентифікувати з оцінюваною партією.

Аналогічно з попереднім зауваженням відповідачем не доведено неможливість визначення митної вартості по операції з постачання без експортної митної декларації.

Також суд зазначає, що вказана декларація містить посилання на контейнер - TLLU4414582, який було визначено у Інвойсі, пакувальному листі та коносаменті. Також коносамент містить інформацію про номер замовлення на загрузку (OOLU2136189260), який міститься в експортній декларації країни відправлення.

Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.

Щодо зауваження відповідача про те, що відповідно до електронного інвойсу, виробником товару є «ZHEJIANG SHENGYI TEXTILE CO., LTD» (Китай). У комерційних та товаросупровідних документах відсутні відомості щодо виробника товарів.

Суд зазначає, що сертифікат походження товару не підтверджує його митну вартість, оскільки не міститься в переліку документів, на підставі яких визначається митна вартість товару у статті 53 Митного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 16.11.2018 року у справі №813/1012/17.

В зв`язку з цим суд зазначає, що наявність у товаросупровідних документах відомостей про виробника товарів не впливає на визначення його митної вартості. Окрім цього, за обставин цієї справи походження товару є визначеним та підтвердженим сертифікатом походження, що відповідачем не заперечувалося.

Отже, це зауваження відповідача є необґрунтованим.

Щодо зауваження відповідача про те, що згідно відомостей рахунку-фактури від 07.09.2022 № MD20220907B-2, який надійшов з товаром та на якому наявні відбитки печатей Волинської та Дніпропетровської митниці, інформація щодо умов оплати відсутня.

До митного оформлення надано переклад рахунку-фактури від 07.09.2022 №MD20220907B-2, в якому вказані умови оплати: 100% протягом 120 днів від дати митного оформлення, що ставить під сумнів достовірність наведених відомостей. До митного оформлення не надано банківські платіжні документи, що підтверджують оплату оцінюваної партії.

Передусім суд зазначає, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 11.04.2018 року у справі №804/4680/16, від 30.11.2018 року у справі № 815/4044/15, від 11.06.2019 року у справі №813/1755/17, від 12.03.2019 року у справі №803/3649/15.

Також суд зазначає, що станом на дату ухвалення рішення, яке є предметом оскарження (02.12.2022 року) 120 днів від дати митного оформлення країни експорту не минуло.

Отже, ці зауваження відповідача є необґрунтованими.

Щодо зауваження відповідача про те, що загальна вартість транспортних витрат, понесених за межами митної території України, згідно рахунків від 23.11.2022 №226, від 08.11.2022 №228 розраховується на рівні 1 093 198,84 грн., що не відповідає відомостям декларації митної вартості 539 677,00 грн. Заявлений рівень транспортної складової не обчислюється.

Довідка про транспортні витрати, як документ, не відповідає вимогам наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 та не передбачена договором комплексного обслуговування від 03.06.2019 №ТЕ03-06/19-2.

Договором комплексного обслуговування від 03.06.2019 №ТЕ03-06/19-2 передбачено надання заявки на перевезення. Вказаний документ до митного оформлення не надано.

Визначаючи митну вартість з урахуванням рахунків від 08.11.2022 року №228, від 23.11.2022 року №226 відповідачем не враховано, що транспортні витрати здійснено не лише щодо спірної операції з постачання, а такі витрати стосуються не тільки одного контейнеру, яким здійснено спірну операцію з постачання, а й двох інших.

В свою чергу з матеріалів справи вбачається обґрунтованість заявлення транспортної складової митної вартості в сумі 539677,00 грн. Так, згідно рахунку на оплату від 08.11.2022 року №228 з уточненням (отримання якого відповідачем не заперечувалося), а також довідки від 25.11.2022 року №251122.1 вартість транспортування по морській частині маршруту склала 277007,00 грн. В свою чергу згідно рахунку на оплату від 23.11.2022 року та довідки від 28.11.2022 року №28112022/2 вартість транспортування по суші до місця ввезення на митну територію України склала 262670,00 грн. Таким чином, в сукупності морська та сухопутна складові транспортування складають заявлену при митному оформлені суму 539677,00 грн.

Також суд зазначає, суд зазначає, що Митним кодексом України не передбачено конкретний вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 15.02.2022 року по справі №815/6768/17, від 21.05.2021 року по справі № 815/5849/17, від 07.05.2020 року по справі №400/2922/18, від 21.11.2019 року по справі №804/9754/15.

Щодо заявки на перевезення суд зазначає, що відповідачем не обґрунтування неможливість визначення митної вартості без цього документу. В свою чергу суд зазначає, що наявні в матеріалах справи та надані відповідачу доказу на підтвердження транспортної складової митної вартості належним чином підтверджують обґрунтованість заявленого розміру цієї складової.

Отже, ці зауваження відповідача є необґрунтованими.

Враховуючи обов`язок відповідача згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства доведення правомірності свого рішення, суд вважає необґрунтованим це зауваження відповідача, оскільки аргументів на його обґрунтованість відповідачем не надано.

Окремо суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 05.12.2022 року по справі №820/3939/16.

Суд зазначає, що наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар повинна бути доведена відповідачем, який з посиланням на існування таких недоліків прийняв рішення, що є предметом оскарження.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 18.01.2018 року по справі №К/9901/3440/18.

Наведені раніше положення Митного кодексу України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 29.01.2019 року по справі №815/6827/17.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 05.03.2019 року по справі № 815/5791/17.

Системний аналіз наведених раніше правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 17.01.2023 року по справі №0440/5532/18.

Суд також зауважує, що тільки в разі доведення митним органом того, що подані декларантом документи були недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликали сумнів у достовірності наданої інформації, може бути реалізовано його повноваження щодо витребування документів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 року по справі №809/278/17.

В цій справі відповідачем не доведено існування недоліків у поданих позивачем документах ані на момент їх витребовування, ані на момент розгляду цієї справи судом. Відповідно, правові підстави для їх витребування були відсутні.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 року по справі №809/278/17, від 24.10.2019 року у справі № 815/7158/15.

В свою чергу відповідачем витребувано документи, які не належать до основних документів, що підтверджують митну вартість товару.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 року по справі №821/101/18.

При цьому відповідач діяв необґрунтовано при витребуванні зазначених ним документів за наявності документів, що були надані йому позивачем, зокрема, Контракту, Інвойсу та інших документів. При цьому відповідач не конкретизував в зв`язку з чим ним не прийнято надані документи та витребовуються додаткові.

Отже, відповідач діяв протиправно при прийнятті рішення, яке є предметом оскарження, з посиланням на те, що позивачем не надано витребувані відповідачем документи, оскільки відповідачем не доведено підстави та необхідність у їх витребуванні.

Щодо методу коригування митної вартості, обраного відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Частинами другою та третьою вказаної статті передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

В цій справі відповідач відхилив основний метод визначення митної вартості та застосував резервний метод визначення митної вартості, що ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митним органом митній вартості товару.

В якості підстави для незастосування попередніх методів митний орган послався на відсутність інформації щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, відсутність інформації щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів.

З приводу використання посилання на конкретні інші митні декларації суд відзначає, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 15.02.2022 року по справі №815/6768/17.

Разом з цим, факт ненадання позивачем додатково затребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 29.01.2019 року по справі №815/6827/17.

При цьому рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 18.12.2020 по справі №160/5853/19.

Наведене також вказує на необґрунтованість та протиправність рішення, що є предметом оскарження.

Суд зазначає, що зміст спірного рішення відповідача, які є індивідуально-правовими актами, оскільки породжують права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Обґрунтованість, в силу статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує Закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

У рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі «Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 02.11.2022 року №UA110150/2022/000060/1 прийнято без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, що вказує на його протиправність, в зв`язку з чим воно підлягає скасуванню.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду на суму 4527,46 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 12.04.2023 року №6038.

Вказана сума судового збору підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

За обставин цієї справи позивачем надано докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу. Відповідач з цього приводу зазначав, що заявлена сума є необґрунтованою, оскільки це не перша справа такого позивача до відповідача про такий самий предмет спору, висловив зауваження щодо співмірності заявленої суми, посилався на практику Європейського суду з прав людини.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду надано:

1) Договір про надання правової (правничої) допомоги від 10.04.2023 року №20 (далі Договір);

2) Додаткова угода №1 від 10.04.2023 року до Договору (далі Додаткова угода);

3) Рахунок на оплату від 12.04.2023 року №49;

4) Платіжна інструкція від 12.04.2023 року №6039 на 7000,00 грн. (далі Квитанція);

5) Акт надання послуг від 02.05.2023 року №45 (далі Акт).

Згідно п. 1.1. Договору клієнт доручає а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання здійснити оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці, а саме: UA110150/2022/000060/1 від 02.12.2022 року. Пунктом 3.1. Договору визначено, що вартість послуг за юридичне супроводження процесу оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці №UA110150/2022/000060/1 від 02.12.2022 року в кожній інстанції передбачається у додаткових угодах.

Відповідно до п. 2. Додаткової угоди гонорар є фіксованим і включає в себе повне юридичне супроводження процесу оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці, а саме:№UA110150/2022/000060/1 від 02.12.2022 р. в суді першої інстанції та складає 7000 (сім тисяч) гривень.

Позивачу було виставлено рахунок від 12.04.2023 року №49 на суму 7000,00 грн за послугу оскарження в судовому порядку рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці №UA110150/2022/000060/1 від 02.12.2022 р. в суді першої інстанції. В Рахунку міститься посилання на Договір та Додаткову угоду.

Згідно Квитанції позивачем на підставі Рахунку сплачено адвокатському бюро 7000,00 грн.

Вирішуючи питання про обґрунтованість та пропорційність заявлених до відшкодування витрат суд зазначає, що в результаті коригування митної вартості товару позивача розмір митних платежів збільшився 301 830,89 грн, що є безпосереднім погіршенням майнового становища позивача. Відповідно, результат наданої правової допомоги призвів до відновлення майнового становища позивача на цю суму. Вартість витрат на адвоката склала 2,32% від вказаної суми.

Водночас, суд враховує складність справи та виконаних робіт, а саме поширеність спірних суспільних відносин, зміст та кількість зауважень відповідача до заявленої позивачем митної вартості, сформованість та послідовність судової практики, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмове провадження), зміст відповіді на відзив, яка переважно повторює текст позовної заяви.

З урахуванням викладеного, суд вбачає підстави для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в зв`язку з чим обґрунтованим та пропорційним наданій правовій допомозі та результату розгляду справи є розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.

У зв`язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці, рішення ухвалено в перший робочий день судді 25 липня 2023 року.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, Звенигородське шосе, буд. 1, код ЄДРПОУ: 38524231) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ: 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 02.12.2022 року №UА110150/2022/000060/1.

Стягнути з Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ: 43971371) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, Звенигородське шосе, буд. 1, код ЄДРПОУ: 38524231) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 4527,46 гривень (чотири тисячі п`ятсот двадцять сім гривень 46 копійок).

Стягнути з Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ: 43971371) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АППАРЕЛЬ ДЕ ФЕРНІЧЕ» (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, Звенигородське шосе, буд. 1, код ЄДРПОУ: 38524231) судові витрати з оплати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко