Постанова № 11255182, 06.09.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 вересня 2010 року Справа № 2а-6177/10/1270 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій,- ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій.

У позовній заяві позивач просив суд стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10610 грн.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією Луганської області було здійснено перевірку стаціонарної точки роздрібної торгівлі субєкта господарської діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій. За результатами перевірки складено акт № 0038/12/32/23/2542707910 від 17.02.2009.

Перевіркою встановлено порушення вимог п.п. 2.2 та п.п. 2.6 п.2 Положення № 637 та п.8 Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.10.99 №599.

02.03.2009 Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією Луганської області прийнято рішення № 0000022340 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 10610,00 грн.

Станом на теперішній час суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10610,00 грн. сплачено не було.

Ухвалою суду від 18 серпня 2010 року справу призначено до розгляду у скороченому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач - ОСОБА_1 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності Новопсковською районною державною адміністрацією Луганської області 15 березня 2006 року за НОМЕР_3.

Судом встановлено, що 17.02.2009 року Державною податковою адміністрацією Луганської області на підставі Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ, Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 1 червня 2000 року № 1776-ІП, Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР, Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР було здійснено перевірку стаціонарної точки роздрібної торгівлі, що розташована за адресою: Луганська обл., смт. Новопсков, вул. Леніна, 87/3, субєкта господарської діяльності ПП ОСОБА_1 з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій.

За результатами перевірки складено акт № 0038/12/32/23/2542707910 від 17.02.2009.

Згідно акту перевірки в ході її проведення встановлено порушення вимог п.п. 2.2 та п.п. 2.6 п.2 Положення № 637 та п.8 Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.10.99 №599. (а.с. 12-13).

02.03.2009 Старобільською міжрайонною державною податковою інспекцією Луганської області прийнято рішення № 0000022340 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 10610,00 грн. (а.с. 10)

Судом встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13.01.2010 по справі № 2а-23719/09/1270 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області, Державної податкової адміністрації в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення № 0000022340 від 02.03.2009 відмовлено.

Згідно ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.07.2010 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13.01.2010 залишено без змін.

Відповідачем на теперішній час суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10610,00 грн. сплачено не було.

Відповідно до п. 2.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 15.12.2004 N 637 (далі Положення) підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Відповідно до п. 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (265/95-ВР) надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до п.8 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 29 жовтня 1999 року N 599 для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком N 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 N 12 (z0064-93) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93 за N 64. При цьому обовязковому заповненню підлягають лише графи “період обліку”, “витрати на виробництво продукції”, “сума виручки (доходу)”, “чистий доход”.

Згідно п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу України» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України

Згідно абз.3 ч.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є субєктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки у пятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено правомірність застосування економічних санкцій, позовні вимоги визнаються обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат, відповідно до ст. 94 КАС України вирішується таким чином. Так як судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (р/р 31116104700223, код платежу 21080900 до Державного бюджету Новопсковського району, УДК в Луганській області, код 24046685, МФО 804013) фінансову санкцію в розмірі 10610,00 грн. ( десять тисяч шістсот десять гривень).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає

СуддяС.В. Борзаниця