Рішення № 112549271, 01.08.2023, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6169/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Данко В.Й.,

за участю:

секретаря судових засідань - Павлюх Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі

в с т а н о в и в:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

1. до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла позовна заява від ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 місце проживання: АДРЕСА_1 (далі позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: м.Київ, пр.Перемоги, 14 (далі відповідач), у якій позивач просить суд:

1.1. скасувати постанову старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченко В.О. про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі від 01.02.2023 серії АА №00004631 про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за частиною 2 статті 132-1 КУпАП;

1.2. провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за частиною 2 статті 132-1 КУпАП закрити.

2. Позовні вимоги обґрунтовані таким:

2.1. оскаржувана постанова сама по собі не є належним та достатнім доказом, що підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інших доказів з приводу нібито руху транспортного засобу з перевищенням нормативно допустимих параметрів відповідач не долучив;

2.2. відповідачем не подано жодних доказів щодо вимірювання фактичної маси (ваги) транспортного засобу позивача та доказів перевищення встановлених законодавством вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами і відповідних висновків після проведення замірів;

2.3. в оскаржуваній постанові зазначено, що перевантаження на здвоєні осі дорівнює 46,678%, що становить 8,679 тон, без конкретизації того, на які саме осі приходиться відповідне перевантаження, що, на переконання представника позивача, не дозволяє встановити наявність чи відсутність такого перевантаження;

2.4. відповідач провів розрахунки перевантаження, виходячи з того, що максимальна фактична вага транспортного засобу становить 26 тон, тоді як насправді максимальне значення для автомобільних доріг державного значення для трьохвісного автомобіля становить 25 тон, оскільки ведуча вісь не обладнана здвоєними колесами. Крім того, за вимірюванням, результати якого відображені в оскаржуваній постанові, максимальне навантаження на другу і третю вісь перевищує 9,5 тон;

2.5. постанова, правомірність якої оспорюється позивачем, не містить інформації про тип транспортного засобу (сідловий тягач, контейнеровоз, вантажний самоскид і т.п.), що ставить під сумнів врахування вказаного критерію при встановленні факту перевищення визначених законодавством вагових норм;

2.6. в оскаржуваній постанові не вказані допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги. Також постанова не містить інформації про те, від яких показників маси зафіксовано перевищення нормативних параметрів;

2.7. відсутня інформація про ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за осями транспортного засобу (номер осі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на осі. Також не враховано вид вантажу, який перевозив позивач;

2.8. приймаючи спірну постанову, відповідач не врахував положення пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» №30 від 18.01.2001 (далі Правила №30), згідно з яким допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд;

2.9. висновки відповідача про перевантаження на осі транспортного засобу є необґрунтованими;

2.10. відображені в оскаржуваній постанові результати зважування автомобіля, згідно з якими загальна маса транспортного засобу становить 41700 кг, не відповідають дійсності, позаяк відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 його повна маса не може перевищувати 38000 кг;

2.11. зважування транспортного засобу здійснювалося стаціонарною системою, яка відповідно до офіційних відомостей із веб-сайту відповідача розташована за іншою адресою, ніж та, яка вказана у постанові;

2.12. автомобіль позивача перевозив сипучий вантаж, який є подільним та може переміщуватися за осями транспортного засобу під час руху, а тому проведення зважування без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого вантажу, не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, оскільки це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на ваги, тоді як вантаж в силу своїх сипучих властивостей легко деформується та вільно переміщується під дією мінімальних сил.

3. 04.05.2023 до суду від представника позивача надійшли додаткові докази по суті спору та пояснення, в яких він позов підтримав повністю. Пояснення обґрунтовані таким:

3.1. відповідачем не дотримано вимог Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України №512 від 27.09.2021 (далі Інструкція №512), зважаючи на те, що оскаржувана постанова не відповідає додатку №1 названої Інструкції;

3.2. проведенні відповідачем калькуляції стосовно перевантаження габаритно-вагових норм є неналежними. При цьому представник позивача зауважує, що в оскаржуваній постанові одиницею виміру помилково значиться «кілограм» замість правильної «тонна»;

3.3. в оскаржуваній постанові не вказана швидкість руху автомобіля, тоді як наведена обставина може впливати на правильність результатів зважування.

4. 15.05.2023 до суду від представника відповідача надійшов відзив, у якому він проти позову заперечив.

5. Відзив обґрунтований таким:

5.1. національне законодавство передбачає механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, суть якого полягає в забезпеченні прозорості фіксації таких порушень, зменшенні участі посадових осіб у вказаному процесі, що спрямовано на об`єктивну оцінку обставин та фактів вчинення правопорушень;

5.2. автоматичний пункт габаритно-вагового контролю у русі станом на час фіксації адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем, був обладнаний автоматичним приладом для зважування дорожніх транспортних засобів у русі. При цьому на момент фіксації вчиненого позивачем правопорушення відповідна стаціонарна система була справною, сертифікованою та готовою для експлуатації, тому показники вимірювань є об`єктивними та достовірними.

5.3. завантажуючи автомобіль у межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним та використовувати в таких випадках транспортний засіб з відповідними технічними параметрами;

5.4. оскаржувана постанова містить усю необхідну інформацію та відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-1 КУпАП;

5.5. основним доказом вчинення означеного правопорушення є внесені до постанови показання технічних приладів та засобів, що працюють в автоматичному режимі, та мають функції фото- та кінозйомки, а також відеозапису;

5.6. розгляд справи відносно позивача проведено з дотриманням вимог чинного законодавства;

5.7. доводи представника позивача щодо відсутності інформації про транспортний засіб спростовуються долученими до відзиву доказами. Крім того, Інструкція №512 стосується форми, а не змісту постанови. При цьому відповідна форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися у постанові залежно від конкретних обставин вчиненого правопорушення.

6. 19.05.2023 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він позов підтримав.

7. Відповідь на відзив частково дублює доводи, викладені у позовній заяві, а саме про помилковість розрахунків відповідача щодо перевантаження транспортного засобу та про не зазначення місця фіксації виявленого правопорушення, котре нібито допустив позивач. Поряд із цим, представник позивача додатково звертає увагу на таке:

7.1. власником транспортного засобу, котрий рухався з нібито перевищенням габаритно-вагових норм, є ТОВ «АП «Кобальт», яке, між тим, уклало договір найму згаданого транспортного засобу строком до 30.04.2023 та передало його в користування ПАТ «УКРАВТОІНВЕСТ», що підтверджується актом №1 від 05.12.2022. Отже, станом на момент прийняття оскаржуваної постанови згаданим автомобілем користувалося ПАТ «УКРАВТОІНВЕСТ»;

7.2. відповідно до товарно-транспортної накладної №0095 від 21.12.2022 вага автомобіля з вантажем становить маса брутто 11500+ вантаж камінь бутовий 13400 кг = 24900 кг;

7.3. за таких обставин, позивач не повинен відповідати за порушення, відображені в оскаржуваній постанові.

8. 29.05.2023 до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, у яких він позов підтримав та зазначив про те, що відповідач не надав будь-яких експлуатаційних документів як доказ дотримання правил експлуатації ваг.

9. У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, належним чином повідомлені про час, дату і місце його проведення, від представника позивача надійшло клопотання про відкладення. Клопотання мотивоване тим, що 26.07.2023 представник позивача звертався до Державної служби України з безпеки на транспорті з адвокатським запитом з приводу документів щодо ціни поділки технічного засобу WIM 83, Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, зав. №10132.

10. Між тим, на переконання суду, клопотання про відкладення слід залишити без задоволення, зважаючи на те, що представник позивача мав достатньо часу для збирання доказового матеріалу, оскільки справа у провадженні суду перебуває з квітня 2023 року. Крім того, представник позивача не обґрунтував причини не звернення до 26.07.2023 з аналогічним запитом до відповідача. Як і не пояснив визначальне значення доказів, які можуть бути отримані за наслідками подання згаданого адвокатського запиту.

11. Також суд бере до уваги той факт, що представник позивача просив розглядати справу в порядку письмового провадження та подавав заяву про розгляд справи без участі б/н від 19.05.2023. Вказані обставини суд розцінює як готовність учасника справи розглядати справу по суті за наявними матеріалами.

12. У судове засідання відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, належним чином повідомлений про час, дату і місце його проведення, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі.

13. За таких обставин суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності учасників справи.

ІІ. Рух справи

14. Ухвалою від 19.04.2023 суддя залишив позовну заяву без руху.

15. Ухвалою від 21.04.2022 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

16. Ухвалою від 05.05.2022 суд задовольнив клопотання представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

17. Ухвалою від 22.05.2023 суд витребував додаткові докази.

18. Ухвалою від 06.06.2023 суд задовольнив клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом

19. Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

20. З тексту оскаржуваної постанови вбачається, що старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченко В.О. зафіксовано факт руху транспортного засобу Кобальт АС-3258/2, д.н.з. НОМЕР_3 21.12.2022 о 12 год. 34 хв. за адресою Н-13, 226 + 700 230 + 250, Закарпатська обл. із порушенням допустимих вагових параметрів.

21. Як відображено у постанові від 01.02.2023 серії АА №00004631, позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-1 КУпАП, у зв`язку з тим, що відповідальна особа (позивач) допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 44,346% (11,53 тон) при дозволеній фактичній масі 26 тон, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 45,678% (8,679 тон) при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 19 тон та відстані між осями від 1,3 м до 1,8 м при спарених колесах.

22. Відповідно до оскаржуваної постанови факт руху транспортного засобу з перевантаженням виявлено за допомогою технічного засобу WIM 83, Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, зав.№10132.

23. В оскаржуваній постанові міститься посилання на серію та номер свідоцтва про повірку вищезгаданого технічного засобу із зазначенням строку його дії, а саме «UA.TR.113-001_62/03F-22 до 25.04.2023».

24. Як стверджується у сертифікаті відповідності UA.TR.113-001_62/03F-22 від 26.04.2022, прилад автоматичний WIM 83, Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, зав.№10132 відповідає типу, описаному в сертифікаті перевірки типу та застосовним вимогам Технічного регламенту.

25. Названий сертифікат відповідності був чинний до 25.04.2023.

26. У графі «Застосовані стандарти» наявні посилання на ДСТУ OIML R134-1:2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів в русі та вимірювання навантажень на вісь. Частина 1. Загальні технічні вимоги та методи випробувань» (OIML R 134-1:2006, IDT) та ДСТУ 7363:2013 «Метрологія. Програмне забезпечення засобі вимірювальної техніки. Загальні технічні вимоги».

27. Крім того, в означеному сертифікаті зафіксовано, що WIM 83 зав.№10132 розташований за межами с.Оноківці та с.Невицьке, Ужгородський район, Закарпатська область. км 226 + 700 до км 230 + 250 автомобільної дороги державного значення Н-13 Львів Самбір Ужгород, координати вагового комплексу: широта 48,6633586, довгота 22,3668965.

28. Відповідно до оскаржуваної постанови виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу є такими: загальна маса 37530 кг, навантаження на здвоєні осі 27678,84 кг. Фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу є такими: кількість осей 3 шт., спарені колеса 2 вісь, 3 вісь; відстань між осями 1-2: 4070 мм, 2-3: 1340 мм; навантаження на вісь 1 8749 кг, 2- 16503 кг, 16448 кг; загальна маса 41700 кг.

29. Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 власником автомобіля д.н.з. НОМЕР_3 являється ТОВ «АП «КОБАЛЬТ».

30. У свою чергу, позивач є генеральним директором вказаного товариства, що підтверджується публічно доступними відомостями, копією договору оренди транспортного засобу з екіпажем №05/12/22 від 05.12.2022, копіями актів приймання-передачі транспортного засобу №1 від 05.12.2022 та №2 від 30.04.2023.

31. Відповідно до пункту 1.1. згаданого договору оренди ТОВ «АП «КОБАЛЬТ» передало ПАТ «УКРАВТОІНВЕСТ» у тимчасове платне користування спеціалізований вантажний самоскид у кількості 1 (однієї одиниці), а саме - Кобальт АС-3258/2, д.н.з. НОМЕР_3 .

32. Згідно з пунктом 3.1. аналізованого договору сторони погодили, що строк оренди означеного автомобіля починається з дати укладення договору та спливає 30.04.2023.

33. На виконання вищевказаних домовленостей зазначений автомобіль було фактично передано ПАТ «УКРАВТОІНВЕСТ», що підтверджується копією акта приймання-передачі транспортного засобу №1 від 05.12.2022.

34. У подальшому відповідно до копії акта приймання-передачі транспортного засобу №2 від 30.04.2023 Кобальт АС-3258/2, д.н.з. НОМЕР_3 був повернутий власнику.

35. Як стверджується у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , повна маса автомобіля Кобальт АС-3258/2, д.н.з. НОМЕР_3 складає 38000 кг.

36. Виходячи з наявності підстав для скасування оскаржуваної постанови, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

ІV. Позиція суду

37. Вирішуючи спір по суті, суд виходив із такого.

38. Частиною 2 статті 19 Конституції України від 28.06.1991 №254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма Основного Закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

39. «На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

40. «У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

41. «У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

42. Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

43. За правилами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

44. Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

45. Отже, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

46. Суд зауважує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, під яким слід розуміти встановлену в адміністративно-правових нормах КУпАП сукупність ознак, котрі визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно-правових санкцій. До складу правопорушення входять: об`єкт правопорушення; об`єктивна сторона правопорушення; суб`єкт правопорушення; суб`єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.

47. Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

48. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2344-III).

49. Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

50. За приписами статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 №2862-IV (далі - Закон №2862-IV) в редакції від 19.12.2021, яка діяла на момент виявлення правопорушення та складання спірної постанови, рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

51. Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 (далі ПДР) в редакції від 14.12.2022 рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри, серед іншого, не перевищують: а)зовнішніх габаритів: зовнішній габарит максимальне значення параметра, метрів: ширина: 2,6; сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, без винесення габариту на смугу зустрічного руху 3,75; висота від поверхні дороги: 4; транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, на маршрутах, встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою, Національною поліцією 4,35; довжина: вантажного автомобіля 12; автопоїзда 22; автомобіля (тягача) з напівпричепом 18,75; маршрутного транспортного засобу 18,75; виступ вантажу за задній габарит транспортного засобу 2; б)фактичну масу в розмірі 25 тонн для вантажних трьохвісних автомобілів під час руху дорогами державного значення; 26 тонн для вантажних трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни, під час руху дорогами державного значення; в)навантаження на здоєні осі 19 тонн для автомобільних доріг державного значення, якщо відстані між осями від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни.

52. Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (Офіційний вісник України, 2001 р., № 3, ст. 75).

53. Вимоги цього пункту не поширюються на транспортні засоби спеціального призначення, які виконують функції зимового утримання автомобільних доріг, та Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час слідування (повернення) до (з) місця виконання заходів із захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, гасіння пожеж.

54. Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами б та в цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.

55. Таким чином, пунктом 22.5 ПДР передбачені обмеження як вагових, так і габаритних параметрів транспортних засобів та їх составів.

56. Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 (далі - Правила №30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

57. За змістом абзаців першого та четвертого пункту 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

58. Відповідно до частин першої та четвертої статті 48 Закону №2344-ІІІ у релевантній редакції автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

59. Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою КМУ №103 від 11.02.2015 (далі Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

60. Відповідно до підпункту 2 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

61. Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1174 від 27.12.2019 (далі - Порядок №1174).

62. Згідно з пунктом 2 Порядку №1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

63. Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (пункт 7 Порядку №1174).

64. Відповідно до пункту 12 Порядку №1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

65. Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (пункт 14 Порядку №1174).

66. Згідно з пунктом 15 Порядку №1174 метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

67. Пунктом 10 Порядку №1174, з-поміж іншого, передбачено, що під час передачі інформаційних файлів та метаданих проводиться їх автоматизована перевірка в інформаційно-телекомунікаційній системі на цілісність та походження даних.

68. Відповідно до пункту 16 Порядку №1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли. Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

69. Пунктом 17 Порядку №1174 встановлено, що в постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

70. Системний аналіз цитованого законодавства дозволяє суду стверджувати про те, що здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема, на автомобільному транспорті може здійснюватися шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексу технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, зокрема, вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо.

71. Статтею 132-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

72. Частиною другою статті 132-1 КУпАП визначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в таких розмірах: 1)п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно;2)однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; 2)двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; 3)трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.

73. Таким чином, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові показники яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 ПДР, зокрема, фактичну масу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративна відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

74. За обставин цієї справи суд з`ясував, що позивача згідно з оскаржуваною постановою визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП. Підставою для застосування щодо позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу стало виявлення відповідачем руху транспортного засобу Кобальт АС-3258/2, д.н.з. НОМЕР_3 з перевищенням як загальної маси вказаного автомобіля, так і з перевищенням навантаження на здвоєні осі відповідного транспортного засобу.

75. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

76. Отже, доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-2 КУпАП є, зокрема, внесені до автоматично згенерованої постанови, показання технічних приладів, технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, та мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

77. Крім того, суд вказує на те, що представник відповідача долучив до відзиву фотографії транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункту (включно з номерними знаками транспортного засобу). Понад це, в оскаржуваній постанові наявне посилання на індикатор доступу, за допомогою якого особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення правопорушення.

78. У зв`язку з викладеним суд відхиляє посилання представника позивача на те, що:

78.1. оскаржувана постанова сама по собі не є належним і достатнім доказом вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення;

78.2. відповідачем не надано будь-яких доказів щодо вимірювання фактичної маси (ваги) транспортного засобу;

78.3. висновки відповідача про наявність перевантаження на осі автомобіля є необґрунтованими.

79. Згідно з пунктом 8 Порядку №1174 вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. №163 (далі Технічний регламент).

80. За змістом положень пунктів 7 та 9 Технічного регламенту засіб вимірювальної техніки повинен відповідати суттєвим вимогам, установленим у додатку 1, та вимогам, установленим у відповідних додатках 3-12, що стосуються даної категорії засобу вимірювальної техніки. Засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

81. У вимірі спірних правовідносин суд з`ясував, що факт руху транспортного засобу Кобальт АС-3258/2, д.н.з. НОМЕР_3 з перевантаженням виявлено за допомогою технічного засобу WIM 83, Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, зав.№10132. При цьому вказаний прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі відповідає Технічному регламенту, що підтверджується сертифікатом відповідності UA.TR.113-001_62/03F-22 від 26.04.2022 та сертифікатом перевірки типу №UA.TR.001 62-21 Rev. 0 від 17.06.2021, копії яких містяться в матеріалах справи.

82. За таких обставин суд поділяє доводи представника відповідача про те, що автоматичний пункт габаритно-вагового контролю у русі станом на час фіксації адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем, був обладнаний справним, сертифікованим та готовим до експлуатації автоматичним приладом для зважування дорожніх транспортних засобів у русі. Вказане свідчить про об`єктивність та достовірність показників здійснених вимірювань.

83. Аргументи представника позивача про те, що показники вимірювань навантажень на осі та загальної маси транспортного засобу не є об`єктивними, позаяк представник відповідача не долучив свідоцтво про повірку, є неспроможними з огляду на таке.

84. Відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності врегульовано Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» №1314-VII від 05.06.2014 (далі Закон №1314-VII).

85. Відповідно до пункту 17 частини 1 статі 1 вказаного Закону періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал).

86. Частиною 1 статті 17 Закону №1314-VII встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

87. Відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 №1747, зареєстрованого в Мін`юсті 01.11.2016 за №1417/29547 прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь проходять повірку раз на рік.

88. Суд встановив, що сертифікат відповідності UA.TR.113-001_62/03F-22 від 26.04.2022 щодо технічного засобу «Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі» WІM 83 зав. №10132 встановлює такий період чинності документу: дата видачі сертифіката - 26.04.2022; дійсний до - 25.04.2023, тобто, один рік з моменту видачі такого сертифікату.

89. Отже, періодична повірка засобу вимірювальної техніки повинна проводитись через певний проміжок часу, а саме через 1 (один) рік з моменту видачі документа про відповідність засобу вимірювальної техніки вимогам законодавства та Технічному регламенту.

90. Наведене спростовує доводи представника позивача про відсутність свідоцтва про повірку, оскільки інкриміноване позивачу правопорушення було виявлено та зафіксовано в період чинності сертифіката відповідності UA.TR.113-001_62/03F-22 від 26.04.2022.

91. Отже, посилання представника позивача щодо відсутності підтвердження відповідності засобу вимірювальної техніки вимогам законодавства є необґрунтованим.

92. Як наслідок, суд доходить до висновку про неприйнятність аргументів представника позивача щодо помилковості отриманих відповідачем результатів зважування та проведених ним розрахунків перевантаження.

93. Резюмуючи, суд окремо звертає увагу на розрахунки перевантаження, надані представником відповідача в поданому відзиві.

94. Так, з фактичних обставин вбачається, що відповідач керувався формулою розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, що закріплена в Додатку 1 до Інструкції №512, за якою % перевищення = ((Х факт - Х норм - похибка пристрою) / Х норм) х 100 %, де: Х факт - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр); Х норм - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр), зазначений відповідно до пункту 22.5 ПДР. Похибка пристрою - регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, помножена на Х факт (під час розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр).

95. Згідно з наведеною представником відповідача калькуляцією розрахунок відсоткового перевищення загальної маси виглядає так: % перевищення = ((41700 кг 26000 кг 10% * 41700 кг) / 26000 кг) * 100% = 44,346%.

96. У свою чергу, розрахунок відсоткового перевищення навантаження на осі виглядає так: % перевищення = ((32951 кг 19000 кг 16% *32951 кг) / 19000 кг) * 100% = 45,678%.

97. Отже, розміри відсотків перевищення загальної маси та навантаження на здвоєні осі, відображені у наведеній представником відповідача калькуляції, відповідають тим, що зазначені в оскаржуваній постанові.

98. За таких обставин суд констатує про те, що представлені у відзиві розрахунки узгоджуються із зафіксованими в постанові параметрами та дають цілісне уявлення про суть задокументованого правопорушення.

99. Твердження представника позивача про те, що результати зважування не відповідають дійсності, позаяк відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 його повна маса не може перевищувати 38000 кг слід оцінити критично, зважаючи на те, що зазначені у свідоцтві показники про максимально допустиме навантаження мають виключно технічний характер і не визначають навантаження у конкретний момент часу з урахуванням руху автомобіля, а тому не спростовують попередніх висновків суду про перевезення вантажу з порушенням вагових параметрів.

100. Суд відхиляє посилання представника позивача на відомості про масу транспортного засобу, які наведені в товарно-транспортній накладній, оскільки цей документ можливо скласти в односторонньому порядку, зазначивши довільні показники маси. Натомість сертифікований автоматичний прилад зважування вимірює фактичну вагу в момент проїзду. При цьому підстави ставити результати отриманих вимірів під сумнів у суду відсутні.

101. Крім того, відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей.

102. Також суд не погоджується із доводами представника позивача про те, що оскаржувана постанова не містить інформації про те, від яких показників маси зафіксовано перевищення нормативних параметрів, оскільки, як зазначено в самій постанові та підтверджується дослідженими вище калькуляціями, розрахунок перевищення вагових параметрів здійснювався, виходячи з того, що нормативно допустиме навантаження на здвоєні осі дорівнює 19 тон, тоді як дозволена максимальна фактична маса становить 26 тон.

103. Крім цього, суд відхиляє аргумент представника позивача про те, що в оскаржуваній постанові не конкретизовано те, на які саме осі приходиться перевантаження, що, нібито не дозволяє встановити наявність чи відсутність такого перевантаження.

104. Так, суд встановив, що навантаження на кожну з осей автомобіля є таким: вісь 1 8749 кг, вісь 2 16503 кг, вісь 3 16448 кг.

105. При цьому, як слідує з розрахунку відсоткового перевищення навантаження на осі, відповідач виходив з того, що фактично зафіксований параметр ваги складає 32951 кг (16503 кг +16448 кг). Вказане означає, що відповідачем бралося до уваги навантаження на другу й третю вісь.

106. Отже, аналізований аргумент представника позивача не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду та спростовується матеріалами справи.

107. Суд критично оцінює доводи представника позивача про те, що за обставин цієї справи відповідач повинен був здійснювати розрахунок перевантаження, виходячи з того, що максимальна фактична вага транспортного засобу дорівнює 25 тон, позаяк у такому разі розрахунок відсоткового перевищення загальної маси виглядав би так: % перевищення = ((41700 кг 25000 кг 10% * 41700 кг) / 25000 кг) * 100% = 50,120%.

108. Вказане свідчить про те, що за умови використання іншого показника максимальної фактичної ваги транспортного засобу відсоток перевантаження лише зросте, а не зменшиться, що жодним чином не спростовує висновки відповідача про те, що автомобіль Кобальт АС-3258/2, д.н.з. НОМЕР_3 рухався із порушенням вагових параметрів.

109. Не обмежуючись викладеним, суд повторно звертає увагу на характер санкції частини другої статті 132-1 КУпАП у частині, яка стосується накладення штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Так, підставою для застосування штрафу в означеному розмірі є перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%, тобто аналізована норма не диференціює відповідальність при перевищенні габаритно-вагових норм понад 30%.

110. Наведене зумовлює висновок про те, що для застосування штрафної санкції в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян важливим є саме факт перевищення габаритно-вагових норм понад 30%, тоді як частка перевищення 30% показника, визначального значення не має.

111. У цьому аспекті суд вказує про те, що представник позивача не довів значимість наведеного ним аргументу для вирішення цієї справи, а тому відповідний аргумент судом відхиляється.

112. Суд не погоджується із твердженням представника позивача про те, що оскаржувана постанова не містить відомостей про ряд наведених у поясненнях представника позивача обставин, що, на переконання останнього, свідчить про її неповноту та невідповідність положенням додатку 1 Інструкції №512.

113. Так, названа Інструкція визначала процедуру оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - уповноважена посадова особа) відповідно до покладених на них повноважень матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі.

114. Суд вказує на те, що Інструкція №512 у її первісній редакції (від 27.09.2021) була затверджена наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 №512 та набрала чинності 05.10.2021.

115. За змістом абзацу другого пункту 3 Інструкції №512 в редакції від 27.09.2021 постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.

116. У свою чергу, додатком 1 в означеній редакції передбачалося, що постанова повинна містити відомості про марку, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичну міжосьова відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги.

117. Між тим, наказом Міністерства інфраструктури України «Про внесення змін до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі» від 14.05.2022 №324 додаток 1Інструкції №512 викладено в оновленій редакції, яка передбачала необхідність відображення у постанові відомостей про марку, модель, державний номерний знак транспортного засобу. Згаданий наказ Міністерства інфраструктури України набрав чинності 10.06.2022.

118. Таким чином, законодавство, яке діяло на момент виявлення інкримінованого позивачу правопорушення не передбачало обов`язковості встановлення відомостей, про які наголошує представник позивача, тому заперечення останнього фактично стосуються законодавства, яке за обставин цієї справи не є релевантним.

119. Більше того, суд вказує на те, що вимоги до змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачені статтею 283 КУпАП, згідно з якою постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

120. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

121. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

122. У вимірі спірних правовідносин суд констатує, що оскаржувана постанова відповідає приписам КУпАП та містить необхідну інформацію, що дають можливість з`ясувати всі об`єктивні обставини справи та перевірити достовірність викладеного у постанові факту порушення вимог законодавства.

123. Стосовно аргументів представника позивача про неврахування типу вантажу, то суд зауважує про те, що вказане не звільняє позивача від обов`язку дотримуватися встановлених законодавством вимог, позаяк, завантажуючи транспортний засіб у межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.

124. Переміщення вантажу під час руху не є припустимим, оскільки спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказане може призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху.

125. Посилання представника позивача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29.01.2020 по справі №814/1460/16 є помилковими з огляду на те, що спірні правовідносини не є подібними. Так, у наведеній представником позивача справі предметом судової перевірки був габаритно-ваговий контроль, здійснений у відповідності до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою КМУ №879 від 27.06.2007 (далі Порядок №879). При цьому пунктом 1 названого нормативного акту передбачено, що його приписи не застосовуються під час габаритно-вагового контролю на автоматичних пунктах.

126. Натомість за обставин цієї справи габаритно-ваговий контроль проводився саме на автоматичних пунктах.

127. Суд не погоджується із доводами представника позивача про те, що зважування транспортного засобу здійснювалося стаціонарною системою, яка відповідно до офіційних відомостей із веб-сайту відповідача розташована за іншою адресою, ніж та, яка вказана у постанові з таких міркувань.

128. Як слідує зі змісту оскаржуваної постанови, рух транспортного засобу з перевантаженням виявлено за адресою Н-13, 226 + 700 230 + 250, Закарпатська обл. та зафіксовано технічним засобом WIM 83, Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, зав.№10132. Відомості щодо розташування приладу для зважування, відображені в оскаржуваній постанові, відповідають тим, що містяться у сертифікаті відповідності UA.TR.113-001_62/03F-22 від 26.04.2022.

129. У свою чергу, відомості про розташування системи зважування транспортних засобів, які вказані за посиланням https://dsbt.gov.ua/uk/novyna/rahunky-dlya-splaty-shtrafiv-za-postanovamy-u-sferi-bezpeky-na-transporti-zafiksovani-v, а саме «Н-13, 228 + 900, Закарпатська обл.» не суперечать змісту оскаржуваної постанови, зважаючи на те, що відрізок «228 + 900» охоплюється проміжком «226 + 700 230 + 250».

130. Крім того, у матеріалах справи наявні матеріали фотофіксації, що підтверджують проїзд транспортного засобу д.н.з. НОМЕР_3 21.12.2022 о 12 год. 34 хв. у межах функціонування технічного засобу WIM 83, Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, зав.№10132.

131. Не заслуговують на увагу аргументи представника позивача про те, що приймаючи спірну постанову, відповідач не врахував положення пункту 4 Правил №30, згідно з яким допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

132. Тобто вказана норма передбачає граничний показник, при не перевищенні якого рух транспорту без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд може вважатися допустимим.

133. Утім, як зафіксовано в оскаржуваній постанові, відповідач встановив перевищення загальної маси транспортного засобу на 44,346% (11,53 тон) при дозволеній фактичній масі 26 тон, а також перевищення навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 45,678% (8,679 тон).

134. За правилами частини першої статті 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

135. Згідно з відповіддю Головного сервісного центру МВС №31/11179-11020-2023 від 25.05.2023 автомобіль Кобальт АС-325/2, д.н.з. НОМЕР_3 зареєстрований з 27.08.2019 на праві власності за ТОВ «АП «КОБАЛЬТ», станом на 21.12.2022 відомості про належного користувача зазначеного автомобіля в ЄДРТЗ була відсутня.

136. За таких обставин адміністративна відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху транспортним засобом Кобальт АС-325/2, д.н.з. НОМЕР_3 автомобільними дорогами покладається на позивача, який є керівником юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.

137. Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1)залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2)скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3)скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4)змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

138. Отже, закриття справи про адміністративне правопорушення є процесуальним наслідком скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення відповідного стягнення.

139. Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

140.Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

141. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

142. За обставин цієї справи суд дійшов до висновку про правомірність оскаржуваної постанови, а тому відсутні й підстави для закриття справи про адміністративне правопорушення.

143. Оскільки відповідачем належними та допустимими доказами доведений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другої статті 132-1 КУпАП, суд вважає, що оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.

144. Відповідно до частини 6 статі 157 КАС України заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.05.2023 зберігають свою дію до набрання законної сили рішенням суду в цій справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 72-77, 90, 242-246, 286 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

постанову про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 01.02.2023 серії АА №00004631 залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.05.2023, про зупинення стягнення у виконавчому провадженні №71496279 на підставі постанови Державної служби України з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00004631 від 01.02.2023 діють до набрання законної сили рішенням суду у справі №308/6169/23.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено та підписано 01 серпня 2023 року.

Суддя В.Й. Данко