Ухвала суду № 112549049, 01.08.2023, Селидівський міський суд Донецької області

242/1185/23

1-кс/242/281/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2023 року слідчий суддя Селидівського міського суду Донецької області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділу поліції № 3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу тримання під вартою відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Селидове Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, раніше судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України,

де сторонами є: прокурор ОСОБА_4 , слідчий ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6 , підозрюваний ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

Слідчий разом з прокурором, що призначений в даному кримінальному провадженні, звернувся до суду з клопотанням про обрання заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу тримання під вартою.

В обґрунтування доводів органами досудового розслідування вказано, що ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України, він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначає, що в лютому 2023 року вже був засуджений Селидівським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

Прокурор та слідчий підтримали подане клопотання та просять його задовольнити.

Захисник та підозрюваний заперечували проти поданого клопотання.

Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що досудове розслідування розпочате відповідно до ст. 214 КПК України та слідчим внесено відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023053500000108 від 10.06.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України.

Органами досудового розслідування виконані у повному обсязі вимоги ст. 42 КПК України, тобто ОСОБА_3 залучено до кримінального провадження у якості підозрюваного, про що свідчить вручення пам`ятки про його процесуальні права та обов`язки та повідомлення про підозру.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Хайредінов проти України», ст. 5 Конвенції про захист прав людиниі основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин. Таким чином,тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто, суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як вбачається з вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів повинно містити посилання на один або кілька ризиків, передбачених ст.ст. 177, 194 КПК України.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Також, зважаючи на практику Європейського суду, враховую, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч. 1ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Із поданого клопотання та матеріалів до нього судом не встановлено, а прокурором та слідчим не доведено наявності ризиків, що підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку річ чи документ, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, також беручи до уваги його вік та стан здоров`я, а тяжкість вчиненого правопорушення не є безумовною підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як тримання під вартою.

Суд, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників вважає, що прокурором та слідчим не надано переконливих доказів, що застосування більш суворого запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_3 є доцільним та таким, що відповідає наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому з урахуванням вимог ст. 178 КПК України вважає, що обвинуваченому слід обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що буде необхідним для виконання ним процесуальних обов`язків.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишити житло цілодобово або у певний період доби та він може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 22, 28, 178, 183, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ відділу поліції № 3 Покровського РУП ГУНП України в Донецькій області, погодженого з прокурором, про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу тримання під вартою задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 21 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, крім виконання нижче встановлених обов`язків, з покладанням на підозрюваного зобов`язань, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України:

1. Прибувати до слідчого чи прокурора, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

2. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду або до слідчого чи прокурора.

Виконання домашнього арешту здійснює слідчий СВ ОСОБА_7 , контроль за виконанням ухвали слідчого судді здійснює прокурор ОСОБА_4 .

В разі невиконання покладених судом обов`язків відносно підозрюваного ОСОБА_3 може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід ніж домашній арешт і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 5ст. 181 КПК Українипрацівники органу Національної поліції, з метою контролю за поведінкою, мають право з`являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених зобов`язань.

Строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту складає два місяця та починається з моменту його обрання, тобто з часу постановлення ухвали, та діє до 01 жовтня 2023 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1