Рішення № 11254667, 02.09.2010, Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-298/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2010 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області

в складі : головуючої-судді Охрімчук І.Г.

секретаря Федорчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах своїх малолітнх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення допомоги та доплати громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на її користь з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 22003,50 грн. допомоги як особі, яка разом з малолітніми дітьми проживає на території радіоактивного забруднення у звязку з тим, що вона є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживає на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.

Позивачка в судове засідання не зявилася, але від неї надійшла письмова заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, з проханням розглядати справу без їх участі.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка та її малолітні діти є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживають в с. Лопатичі Олевського району Житомирської області, територія якого відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, що стверджується копією посвідчення потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи, копією паспорту позивачки.

Позивачка разом з малолітніми дітьми проживає в с. Лопатичі Олевського району та отримує щомісячно по місцю проживання, яке обслуговується стосовно зазначених виплат відповідачем допомогу в розмірі 2,10 грн. на кожного, відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідками з місця роботи.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування у зоні гарантованого добровільного відселення 40 % від мінімальної заробітної плати. Допомога нараховується та виплачується за місцем проживання.

В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплата допомоги та доплати по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.

Відповідно до п. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, повязаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого Постановою КМУ від 20 вересня 2005 року № 936 слідує , що розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються управління праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій.

Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку та її дітей у їх правах на отримання допомоги та доплати в розмірах, зазначених в ст. ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив їх право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Також ст. 257 Цивільного кодексу України визначено, що для звернення до суду з вимогою про захист прав та інтересів особи встановлюється загальна позовна давність тривалістю у три роки, перебіг якого відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України , починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позивачка звернулася за захистом своїх прав до суду 26 березня 2010 року, тому в межах трьохрічного терміну з дня звернення до суду, позов позивачки в частині стягнення допомоги, передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до задоволення повністю з 01 березня 2007 року по 01 березня 2010 року в розмірі 22003,50 грн.

Кошти за ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.

Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. 37 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст. ст. 10, 15, 60, 81, 88, 212-215, 217 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах своїх малолітнх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення допомоги та доплати громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення - задовольнити.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо не донарахування та недовиплати ОСОБА_2 та її малолітнім дітям коштів, передбачених ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ неправомірними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області на користь ОСОБА_2 22003,50 грн. (двадцять дві тисячі три гривні пятдесят коп..) допомоги як особі, яка разом з малолітніми дітьми: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ за період з 01 березня 2007 року по 01 березня 2010 року.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 223,44 грн. на користь держави.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_2 120 грн. понесених нею витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи при зверненні до суду.

ОСОБА_2 від сплати судового збору звільнена на підставі декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: