Ухвала суду № 112544961, 25.07.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.07.2023 Справа № 914/694/22

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали скарги Дрогобицької міської ради Львівської області на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Курмана Б. Г., де

стягувач:Акціонерне товариство «Таскомбанк», м. Київ,боржник:Дрогобицька міська рада Львівської області, м. Дрогобич Львівської обл.,орган виконання рішення:Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), м. Львів,У справі за позовом: Акціонерного товариства «Таскомбанк», м. Київ,до відповідача:Дрогобицької міської ради Львівської області, м. Дрогобич Львівської обл.,про: звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна.

За участю учасників процесу:стягувач:Косатий Д. А. представник (в режимі відеоконференції),боржник:Юзвак І. П. представник,ДВС:не з`явився.Встановив:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.07.2022 у справі № 914/694/22 звернуто стягнення на об`єкт нерухомого майна: будинок номер АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_1 та відповідно до постанови Апеляційного суду Львівської області від 25.03.2021 (справа № 442/3046/20) передано у власність Дрогобицької міської ради в рахунок часткового погашення заборгованості перед АТ «Таскомбанк» за кредитним договором № 32/33/308 від 22.08.2007 в розмірі 85'018.24 доларів США, що складається з повного погашення заборгованості за відсотками по кредиту в розмірі 18'265,93 доларів США та часткового погашення заборгованості по тілу кредиту в розмірі 66'752,31 доларів США, шляхом проведення електронних торгів та встановити початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; стягнуто з Дрогобицької міської ради Львівської області на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» 2'481,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2023 вищезазначене рішення залишено без змін, а апеляційну скаргу Дрогобицької міської ради без задоволення.

На виконання зазначених судових рішень 02.02.2023 судом видано відповідні накази.

03 липня 2023 року на адресу суду від боржника надійшла скарга на дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Курмана Б. Г., у якій заявник просить суд скасувати постанови державного виконавця у виконавчому провадженні № 71945139: - про відкриття виконавчого провадження від 06.06.2023; - про арешт майна боржника від 06.06.2023; - про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 06.06.2023; - про стягнення виконавчого збору від 06.06.2023.

Крім того, до поданої скарги божником долучено заяву про поновлення строків на подання відповідної скарги.

Ухвалою суду від 04.07.2023 відмовлено у задоволення заяви Дрогобицької міської ради Львівської області про поновлення строку на подання скарги, прийнято скаргу до розгляду, розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 13.07.23.

Розгляд заяви було відкладено у судовому засіданні 13.07.2023 на 20.07.2023 за клопотанням державного виконавця для надання останньому часу на ознайомлення з скаргою, оскільки така скарга не отримана виконавцем. У подальшому, розгляд скарги за усними клопотання боржника та державного виконавця було відкладено на 25.07.2023.

У судовому засіданні 25.07.2023 заявник підтримала заявлену скаргу, стягувач проти такої заперечив, державний виконавець в судове засідання не з`явився, про те його явка обов`язковою не визнавалась.

У судовому засіданні 25.07.2023 постановлено вступну та резолютивну частини ухвали.

Позиція скаржника (боржника).

Постанова Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Курмана Б. Г. про відкриття виконавчого провадження від 06.06.2023 (ВП №71945139) оскаржується з підстав пропуску строку винесення такої постанови, а саме постановлення такої через 4 місяці після видачі наказу господарським судом, що є порушенням, на думку скаржника, ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, заявник не погоджується з визначеним виконавцем розміром виконавчого збору у сумі 8 501, 82 дол США; неврахуванням виконавцем вимог ст. 1282 Цивільного кодексу України щодо з`ясування можливості добровільного виконання боржником рішення суду, хоча судове рішення у даному випадку не підлягає добровільному виконанню.

З посиланням на положення ч. 5 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» скаржник акцентує увагу на тому, що виконавчий збір підлягає стягненню виключно у сумі, обрахованій у розмірі 10% від фактично стягнутої суми і в межах коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна.

Щодо оскарження постанови Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Курмана Б. Г. про арешт майна боржника від 06.06.2023 (ВП №71945139) скаржник зазначає, що в силу вимог ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» з метою визначення вартості майна боржника, за умови недосягнення сторонами виконавчого провадження та заставодержателем згоди щодо вартості майна, виконавець має самостійно визначити вартість такого майна, у тому числі скласти відповідний звіт. Обов`язковим етапом визначення вартості майна є ознайомлення з об`єктом оцінки.

Крім того, скаржник не погоджується з п. 1 постанови про арешт майна боржника від 06.06.2023, зокрема з накладенням арешту на будинок номер 1/1, що знаходиться за адресою: місто Дрогобич, Львівської області, вулиця Козацька та належить боржнику Дрогобицькій міській раді Львівської області у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 93 520, 06 дол США.

Узагальнюючим доводом скаржника є теза про те, що державний виконавець при винесені оскаржуваних постанов від 06.06.2023 зробив хибні висновки, що відображені у змісті постанов, в яких боржник -Дрогобицька міська має фактично відповідати своїм майном, однак, така позиція не узгоджується з положеннями Цивільного кодексу Украни, ЗУ Про іпотеку, ЗУ Про виконавче провадження, оскільки стягнення має відбуватись не в загальному порядку, зокрема, і стягнення виконавчого збору, а в межах вартості предмету іпотеки та за результатами проведених електронних торгів.

Позиція стягувача.

Скарга Дрогобицької міської ради на постанови про стягнення виконавчого збору та розмір мінімальних витрат виконавчого провадження не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, в цій частині провадження з розгляду скарги підлягає закриттю.

Оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження є необґрунтованим, а посилання на несвоєчасність винесення такої постанови є безпідставним, оскільки наказ пред`явлено до виконання в межах визначених для цього строків, а виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження у відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження».

Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено надання добровільного строку на виконання рішення, а оскільки у виконавчому документі визначено розмір заборгованості у сумі 85 018, 24 дол США, боржник не був позбавлений права добровільно сплатити визначену суму боргу.

Позиція виконавчої служби.

Згідно поданих до суду письмових пояснень, виконавець вважає скаргу необґрунтованою та безпідставною, а дії державного виконавця законними з таких підстав.

Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №71945139 винесена 06.06.2023 на підставі звернення 05.05.2023 стягувача до відділу ДВС із заявою про примусове виконання наказу №914/469/22, виданого 02.02.2023 Господарським судом Львівської області. Заяву та виконавчий документ зареєстровано 05.06.2023 в Автоматизованій системі виконавчого провадження.

Керуючись ст. 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження» 06.06.2023 державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 8501,82 дол США. Та відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» у постанові про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 8501,82 дол США.

Посилання скаржника на ч. 5 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» є безпідставним, оскільки вказана норма визначає порядок розподілу коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна і не регулює порядку винесення постанови про стягнення виконавчого збору.

Закон України «Про виконавче провадження» не містить поняття «добровільне виконання», «строк на добровільне виконання» та обов`язку державного виконавця з`ясувати чи була у боржника можливість виконати рішення добровільно.

Доводи скаржника про порушення виконавцем вимог ст. 1282 Цивільного кодексу не заслуговують на увагу з огляду на те, що стягувач, попередньо, до звернення до суду з позовом звертався до міської ради з листом від 09.02.2022 № 2647/70.2.2. у якому просив задовольнити вимоги кредитора у розмірі вартості майна, яке за незалежною оцінкою становить 2487200,00 грн. Не отримавши відповіді на зазначений лист Акціонерне товариство «Таскомбанк» звернулось з позовом до суду.

Постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про арешт майна боржника винесено у відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2832/5.

Обставини справи, встановлені судом.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.07.2022 у справі № 914/694/22 звернуто стягнення на об`єкт нерухомого майна: будинок, що належав ОСОБА_1 та відповідно до постанови Апеляційного суду Львівської області від 25.03.2021 (справа № 442/3046/20) передано у власність Дрогобицької міської ради в рахунок часткового погашення заборгованості перед АТ «Таскомбанк» за кредитним договором № 32/33/308 від 22.08.2007 в розмірі 85'018.24 доларів США, що складається з повного погашення заборгованості за відсотками по кредиту в розмірі 18'265,93 доларів США та часткового погашення заборгованості по тілу кредиту в розмірі 66'752,31 доларів США, шляхом проведення електронних торгів та встановити початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; стягнуто з Дрогобицької міської ради Львівської області на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» 2'481,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.01.2023 вищезазначене рішення залишено без змін, а апеляційну скаргу Дрогобицької міської ради без задоволення.

На виконання зазначених судових рішень 02.02.2023 судом видано відповідні накази.

05 травня 2023 року стягувач звернувся до відділу ДВС із заявою про примусове виконання наказу Госопдарського суду Львівської області № 914/469/22, виданого 02.02.2023 судом.

Заяву та виконавчий документ зареєстровано 05.06.2023 в Автоматизованій системі виконавчого провадження.

Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Курманом Б. Г., 06.06.2023 винесено постанови у виконавчому провадженні № 71945139: - про відкриття виконавчого провадження від 06.06.2023; - про арешт майна боржника від 06.06.2023; - про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 06.06.2023; - про стягнення виконавчого збору від 06.06.2023.

Мотиви суду.

Щодо оскарження постанов Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Курмана Б. Г. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 06.06.2023 (ВП №71945139), про стягнення виконавчого збору від 06.06.2023 (ВП №71945139) суд зазначає наступне.

За змістом п.5 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Отже, постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат є самостійними виконавчими документами, які підлягають примусовому виконанню.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців чи приватних виконавців.

Згідно п.1 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця урегульовано статтею 287 КАС України, частиною першою якої передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначених нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

Частинами 1 та 2 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Імперативною нормою - ч.2 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження, зокрема, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Закон України "Про виконавче провадження" встановлює спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №921/16/14-г/15, у справі №127/9870/16-ц та у справі №2-01575/11, від 28.11.2018 у справі №2-01575/11, від 13.03.2019 у справі №545/2246/15-ц, від 03 та 10.04.2019 року у справах №370/1288/15 та №766/740/17-ц відповідно, від 29.05.2019 у справі №758/8095/15-ц, від 02.10.2019 у справі №766/10138/17-ц, від 16.10.2019 у справі №1940/1957/18, від 15.01.2020 у справі №1.380.2019.001073 та від 29.09.2020 у справі №295/6656/14-ц.

Схожі спори як адміністративні розглянуто Верховним Судом у складі суддів Касаційного адміністративного суду постановами від 11.06.2020 у справі №160/10713/19, від 26.03.2020 у справі №814/1506/17.

Враховуючи вищевикладене, заявлені вимоги скаржника в частині визнання протиправними дій державного виконавця щодо винесення постанов Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Курмана Б. Г. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 06.06.2023 (ВП №71945139), про стягнення виконавчого збору від 06.06.2023 (ВП №71945139) не підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.

Щодо оскарження постанови Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Курмана Б. Г. про відкриття виконавчого провадження від 06.06.2023 (ВП №71945139).

Відповідно до положень п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відтак, алгоритм дій державного виконавця при надходженні до органу примусового виконання рішень урегульовано імперативними положеннями Закону України «Про виконавче провадження».

Аналізуючи наявні у справі докази, суд резюмує відсутність порушення виконавцем строків при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження, оскільки судом з матеріалів справи встановлено, що виконавчий документ надійшов до органу примусового виконання рішень 05.06.2023 разом із заявою стягувача та був зареєстрований в Автоматизованій системі виконавчого провадження того ж дня. Наступного дня 06.06.2023 виконавцем, відповідно до вимог закону, винесено ухвалу про відкриття виконавчого провадження.

Обов`язок зазначення державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, виконавчого збору передбачено ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», а тому в цій частині оскарження дій виконавця є безпідставним.

Разом з тим, в силу положень ч.4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Оскільки оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, відноситься до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, а станом на дату розгляду скарги господарським судом дії виконавця з визначення розміру виконавчого збору в установленому порядку в межах адміністративного судочинства оскаржено не було, суд не досліджує правомірність дій виконавця в цій частині.

Крім того, як визначено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Суд погоджується з аргументами державного виконавця про те, що Законом України «Про виконавче провадження» не передбачено надання добровільного строку на виконання рішення та враховує, що стягувач проявляв ініціативу щодо досудового врегулювання спору у спосіб звернення до відповідача (боржника) з листом від 09.02.2022 № 2647/70.2.2. з проханням задовольнити вимоги кредитора у розмірі вартості майна, яке за незалежною оцінкою складає 2'487'200,00 грн, однак така вимога була залишена відповідачем без задоволення, що стало підставою для звернення позивачем із позовом до суду.

Разом з тим, боржник не позбавлений права добровільно виконати рішення суду на стадії примусового виконання рішення. Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник фізична особа - також про зміну місця роботи.

Щодо оскарження постанови Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Курмана Б. Г. про арешт майна боржника від 06.06.2023 (ВП №71945139).

Як вбачається з скарги боржника, останній не погоджується з п.1 постанови про арешт майна боржника від 06.06.2023, зокрема з накладенням арешту на будинок номер 1/1, що знаходиться за адресою: місто Дрогобич, Львівської області, вулиця Козацька та належить боржнику Дрогобицькій міській раді Львівської області у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору 93 520, 06 дол США.

За нормами п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 351 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Оскільки оскарження постанови державного виконавця про арешт майна боржника в основному грунтується на незгоді скаржника з визначеним розміром. межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, суд, з наведених вище мотивів не досліджує питання відповідності вимогам закону визначення розміру виконавчого збору у межах даного виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи наведене вище, аналізуючи доводи скаржника, які не знайшли свого підтвердження в нормах Закону України «Про виконавче провадження» суд доходить висновку, що обґрунтованих підстав для задоволення поданої відповідачем скарги немає.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 13, 42, 46, 231, 234, 235, 329, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Провадження в частині розгляду скарги Дрогобицької міської ради Львівської області на постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Курмана Б. Г. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 06.06.2023 (ВП №71945139), про стягнення виконавчого збору від 06.06.2023 (ВП №71945139) закрити.

2.У задоволенні скарг Дрогобицької міської ради Львівської області на постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Курмана Б. Г. про відкриття виконавчого провадження від 06.06.2023 (ВП №71945139), про арешт майна боржника від 06.06.2023 (ВП №71945139) відмовити.

Роз`яснити Дрогобицькій міській раді Львівської області що спір з приводу оскарження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, було видано виконавчий документ, що знаходився на примусовому виконанні у державного виконавця.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 31.07.2023.

Суддя Трускавецький В.П.