Постанова № 11253941, 09.09.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2010 р. справа № 2а-12296/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год. 51 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Тарасенка І.М.

при секретаріКушек Н.А.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Тарасенка І.М.,

при секретарі Кушек Н.А.,

за участю

позивачаОСОБА_1,

представників відповідачаРєпіної К.В., Рижих Т.А.,

представників третіх осібАндрющенка П.П., Остапець О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя, третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору заступника начальника Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Андрющенка Петра Павловича, начальника юридичного управління Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Рєпіної Катерини Володимирівни, Державної податкової адміністрації в Донецькій області про визнання дій протиправними, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя, третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору заступника начальника Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Андрющенка Петра Павловича, начальника юридичного управління Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Рєпіної Катерини Володимирівни, Державної податкової адміністрації в Донецькій області про визнання дій протиправними, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що з 19 листопада 1999 року по 21 січня 2005 року він проходив службу у ДПІ у Жовтневому районі м. Маріуполя. 21 січня 2005 року у зв'язку з реорганізацією інспекції і створенням Жовтневої МДПІ м. Маріуполя був переведений на посаду заступника начальника юридичного відділу, а потім 20 квітня 2007 року - на посаду начальника відділу представництва інтересів у судах і взаємодії зі структурними підрозділами юридичного управління. З 09 січня 2007 року було введене юридичне управління. Посади начальника юридичного управління, начальників відділів та інші посади були вакантні. З 09 січня 2007 року по 19 квітня 2007 року він виконував обов'язки начальника відділу представництва інтересів у судах і взаємодії зі структурними підрозділами.

Начальник Жовтневої МДПІ у м. Маріуполі Ревенко С.А. розподілив посади без проведення відповідного конкурсу, призначивши заступником начальника інспекції Андрющенка П.П. і начальником юридичного управління Рєпіну К.В. 09 січня 2007 року Ревенко С.А. запропонував позивачу написати заяву про тимчасове виконання обов'язків начальника відділу представництва інтересів у судах і взаємодії зі структурними підрозділами або звільнитися. Позивач написав таку заяву, вважаючи, що визначення посад начальників юридичного управління та відділів буде проведено за конкурсом.

28.12.2006 року за № 1514 Ревенко С.А. видав наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, який був оскаржений позивачем в судовому порядку.

З 04 червня 2007 року по 17 червня 2007 року позивач знаходився у черговій відпустці. Після виходу з відпустки 19 червня 2007 року, надав пояснення на вимогу начальника організаційно-розпорядчого відділу щодо порушення позивачем трудової дисципліни.

25 червня 2007 року начальником з приводу доповідної записки Рєпіної К.В. від 07 червня 2007 року була проведена оперативна нарада.

Наказом Жовтневої МДПІ м. Маріуполя від 23 липня 2007 року № 1056 «Про результати роботи Жовтневої МДПІ м. Маріуполя за січень-червень 2007 року» позивача було позбавлено премії за червень 2007 року за порушення норм трудової дисципліни та 20 серпня 2007 року позивач був ознайомлений із зазначеним наказом.

02 листопада 2007 року Рєпіною К.В. було повідомлено, що 09 листопада 2007 року буде проводитися атестація юридичного управління і позивач підлягає атестації, хоча він займає свою посаду з 20 квітня 2007 року (шість місяців) і зайняв більш високу посаду, також змінилися його посадові обовязки. 05 листопада 2007 року позивач був ознайомлений із характеристикою. З наказом про проведення атестацій він не ознайомлений до теперішнього часу.

09 листопада 2007 року Зеленський О.В. повідомив, що комісією встановлено тотожність посадових обовязків заступника начальника юридичного відділу (попередня посада) та начальника відділу представництва інтересів у судах та взаємодії зі структурними підрозділами (яку на час звільнення займав позивач), у звязку з чим буде проводитися атестація. Процес атестації проходив 1 годину 10 хвилин, у той час як інші особи проходили атестацію за 5 хвилин. Позивачу Андрющенком П.П. були поставлені запитання статистичного характеру, а також позивачу було запропоновано доповісти зміст самих об'ємних статей законів із зазначенням їх номерів. Після проведення атестації він вийшов з кабінету, але через хвилину був запрошений до нього знову, де йому повідомили про невідповідність займаній посаді.

Позивач вважає такі дії відповідача незаконними та просив визнати протиправним призначення на посаду заступника начальника інспекції Андрющенка П.П. і на посаду начальника юридичного управління Рєпіної К.В., визнати незаконним п. 4 наказу № 1056 від 23.07.2007 року у частині позбавлення позивача премії за червень 2007 року, визнати незаконними дії атестаційної комісії щодо проведення атестації у відношенні позивача.

В ході розгляду справи позивачем були неодноразово надані уточнення позовних вимог, згідно яких ОСОБА_1 остаточно просив:

1.Визнати незаконним призначення на посаду заступника начальника Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Андрющенка Петра Павловича та визнати незаконним наказу Державної податкової адміністрації у Донецькій області № 42-0 від 31.01.2007 р. в частині призначення на посаду заступника начальника Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Андрющенка Петра Павловича.

2.Визнати незаконним призначення на посаду начальника юридичного управління Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Рєпіну Катерину Володимирівну та визнати незаконними відповідного наказу в частині призначення на посаду начальника юридичного управління Рєпіну Катерину Володимирівну (наказ відсутній в матеріалах справи), та також визнати незаконними дії 3-особи ДПА у Донецькій області, щодо складення листа погодження ДПА у Донецькій області від 23.02.2007 р. № 2807/7/04-113-4 щодо призначення на посаду начальника юридичного управління Рєпіну Катерину Володимирівну без проведення відповідного конкурсу.

3.Визнати незаконним п.4 наказу № 1056 від 23.07.2007 року Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя, у частині позбавлення позивача премії за червень 2007 року.

4.Визнати незаконними дії атестаційної комісії Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя в частині проведення атестації в відносно ОСОБА_1 з порушенім вимог ст.2, ст.6, ст.9, ст.П Постанови Кабінету Міністрів України № 1922 від 28.12.2000р. «Про затвердження Положення про проведення атестації держаних службовців», крім того визнати незаконними дії атестаційної комісії Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя в частині повідомлення ОСОБА_1 про проходження ним атестації тільки за 7 днів до проходження ним атестації, та ознайомлення його з службовою характеристикою тільки за п'ять днів до походження ним атестації. 5.Визнати незаконними дії атестаційної комісії Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя при складенні атестаційного листу від 09.11.2007 року в частині «рішення та рекомендації атестаційної комісії». Атестаційною комісією були порушенні вимоги ст. 12, ст. 15 Постанови кабінету Міністрів України № 1922 від 28.12.2000р. з змінами «Про затвердження Положення про проведення атестації держаних службовців», а саме вимогу «Кожна рекомендація повинна мати відповідне обґрунтування» не було зроблено комісією при складенні атестаційного листа від 09.11.2007 року. 6.Визнати незаконними дії атестаційної комісії Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя щодо оперативної наради атестаційної комісії від 02.11.2007 року, в якої членами атестаційної комісії постановлено: «Атестацію ОСОБА_1 провести у запланований термін 09.11.2007 року, згідно наказом Жовтневої МДПІ м. Маріуполя від 05.10.07 № 1476. 7.Визнати незаконним наказ Жовтневої МДПІ м. Маріуполя № 1633 від 02.11.07 року «Про внесення змін до наказу», прийнятого на підставі протоколу оперативної наради атестаційної комісії № 7 від 02.11.2007 року, в частини проведення атестації 09.11.2007 року щодо ОСОБА_1 8.Визнати незаконними дії відповідача щодо не ознайомлення позивача з наказом Жовтневої МДПІ м. Маріуполя № 1476 від 05.10.2007 р. «Про проведення атестації працівників Жовтневої МДПІ М.Маріуполя» та наказом Жовтневої МДПІ м. Маріуполя № 1734 від 19.11.07 «Про підсумки атестації». 9.Розглянути питання щодо винесення окремої ухвали щодо дій винних посадових осіб відповідача. 10.Наказ Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя №4-О від 14.01.2008 року визнати безпідставним і незаконним. 11.Зобовязати відповідача зробити запис у трудової книжці позивача наступного змісту: «Запис № 22 від 14.01.2008г. і наказ Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя №4-0 від 14.01.2008 року рішенням суду визнані безпідставними і незаконними». 12.Поновити позивача на посаді начальника відділу представництва інтересів у судах та взаємодії із структурними підрозділами юридичного управління Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя.

13.Стягнути з відповідача на користь позивача всі судові витрати.

14.Стягнути з Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу за період часу від звільнення позивача (14.01.2008р.) по дату винесення постанови судом.

15.Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення позивача на роботі і негайного стягнення заробітної зарплати у обсязі середньомісячної заробітної плати у порядку п.2, п.3 ч.1 ст.256 КАС України.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі надав пояснення аналогічні тим, що викладені в адміністративному позові, просив їх задовольнити.

В судовому засіданні представники відповідача заперечували проти задоволення вимог позивача, вважають що дії посадових осіб Жовтневої МДПІ м. Маріуполя під час прийняття спірних наказів були правомірними, атестація позивача проведена законно та обґрунтовано і підстав для скасування спірних наказів не має.

Крім того, зазначили, що вимоги позивача щодо незаконного призначення Рєпіної К.В. та Андрющенка П.П. також не можуть бути задоволені, оскільки у даному випадку права, свободи та інтереси позивача не порушені.

Представники третіх осіб ДПА у Донецькій області та Андрющенко П.П. позовні вимоги не визнали, просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Так, з трудової книжки позивача вбачається, що наказом ДПІ Жовтневого району м. Маріуполя № 78 л від 15.11.1999 року за результатами конкурсу ОСОБА_1 було призначено на посаду старшого державного податкового інспектора відділу правового забезпечення, а згідно наказу № 7-О від 28.03.2003 року його було переведено з кадрового резерву на посаду заступника начальника відділу правового забезпечення.

Згідно наказу Жовтневої МДПІ м. Маріуполя № 2-О від 21.01.2005 року у звязку з реорганізацією та створенням Жовтневої МДПІ м. Маріуполя позивача було переведено заступником начальника юридичного відділу та з 09.01.2007 року, у звязку із змінами в організаційній структурі інспекції ОСОБА_1 був переведений на посаду в.о. начальника відділу представництва інтересів у судах та взаємодії із структурними підрозділами юридичного управління, а з 20.04.2007 року начальника цього відділу юридичного управління.

Підставою для прийняття наказу про переведення позивача є власноручно надана заява на імя начальника Жовтневої МДПІ, що міститься в матеріалах справи.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 КАС публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Будь-яка публічна служба є державною службою.

Суспільні відносини, повязані зі створенням правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, регулює Закон України «Про державну службу». Згідно зі статтями 9 цього Закону правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією України, спеціальними законами.

Що стосується позовних вимог позивача щодо визнання незаконними дій відповідача, які виразились в порушенні порядку просування по службі, то суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подається адміністративний позов.

Суд звертає увагу позивача на те, що вимоги стосовно незаконного призначення на посади інших посадових осіб не можуть бути їм ініційовані, оскільки в даному випадку права, свободи та інтереси позивача не порушуються.

Факт порушення законодавства у призначенні державних службовців на посади може бути виявлений вищестоящими податковими органами та контролюючими органами України, на яких покладено обовязок по нагляду за дотриманням норм трудового та іншого законодавства.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну службу», посада - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Згідно ст. 11 Закону України «Про державну службу» передбачено, що державні службовці мають право на просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання своїх службових обовязків, участь у конкурсах на заміщення посад більш високої категорії.

Крім того, ст. 15 вказаного закону передбачає, що прийняття на державну службу на посади третьої - сьомої категорій, передбачених статтею 25 цього Закону, здійснюється на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України.

Порядок проведення конкурсу для вступу на державну службу регулюється Положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Дані про вакансії посад державних службовців підлягають публікації та поширенню через засоби масової інформації не пізніш як за один місяць до проведення конкурсу.

Статтею 27 Закону України «Про державну службу» передбачено, що просування по службі державного службовця здійснюється шляхом зайняття більш високої посади на конкурсній основі, крім випадків, коли інше встановлено законами України та Кабінетом Міністрів України, або шляхом присвоєння державному службовцю більш високого рангу. Державний службовець має право брати участь у конкурсі на заміщення вакантної посади. Переважне право на просування по службі мають державні службовці, які досягли найкращих результатів у роботі, виявляють ініціативність, постійно підвищують свій професійний рівень та зараховані до кадрового резерву.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 1994 р. №423 Про деякі питання застосування статей 4, 15 і 27 Закону України «Про державну службу» (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів Українивід 30 серпня 1995 року № 694), встановлено, що прийняття на державну службу на посади третьої-сьомої категорій, передбачених статтею 25 Закону України «Про державну службу», та на інші прирівняні до них посади проводиться за конкурсним відбором у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 р. № 1047, крім випадків, коли інше передбачено законами України;просування по службі державного службовця, який зарахований до кадрового резерву чи пройшов стажування, а також прийняття на роботу державного службовця, який припинив державну службу у зв'язку з відставкою, може здійснюватися за рішенням керівника відповідного державного органу без конкурсного відбору.

На доповнення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1047 - установити, що без конкурсного відбору або стажування можуть також прийматися державні службовці на посади керівників, які згідно із законодавством обираються або затверджуються колегіальним органом; керівників, які призначаються міністрами, керівниками інших центральних органів державної виконавчої влади за погодженням з керівниками місцевих органів державної виконавчої влади; спеціалістів при переміщенні їх в межах одного державного органу на рівнозначну або нижчу посаду з дотриманням вимог законодавства про працю; державні службовці, які перебували на відповідних посадах у державних органах та виконавчих органах Рад, у тому числі в тих, що ліквідуються, до новостворених органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування; на державну службу - випускники Української Академії державного управління при Президентові України та її філіалів у державні органи, які направляли їх на навчання.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що просування по службі державного службовця може проводитись не тільки за конкурсним відбором, але й з кадрового резерву, за рішенням керівника податкового органу.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Андрющенко Петро Павлович був прийнятий на роботу у Жовтневу МДПІ м. Маріуполя 14.12.2005 року наказом ДПІ у м. Маріуполі №65-о від 12.12.2005 року, на конкурсній основі, на посаду начальника відділу погашення прострочених податкових зобовязань.

Крім того, наказом відповідача №1334 від 01.12.2006 року Андрющенко П.П. був включений до кадрового резерву на посаду заступника начальника інспекції.

Наказом ДПА в Донецькій області №42-о від 31.01.2007 року Андрющенко П.П. призначений на посаду заступника начальника інспекції з кадрового резерву.

Що стосується Рєпіної Катерини Володимирівни, то вона була прийнята на роботу в Жовтневу МДПІ м. Маріуполя 19.04.2000 року на посаду старшого державного податкового інспектора юридичного відділу.

Наказом Жовтневої МДПІ №824 від 25.11.2005 року Рєпіна К.В. була зарахована до кадрового резерву на посаду начальника юридичного відділу, так само, як і ОСОБА_1

У звязку із звільненням посади начальника юридичного відділу 21.04.2006 року, позивачем (який займав посаду заступника начальника юридичного відділу) на імя начальника Жовтневої МДПІ спрямовано заяву про проведення конкурсу на займання посади начальника юридичного відділу.

Після проведення необхідних заходів щодо підготовки до проведення конкурсу, 16.06.2006 року було проведено засіданні конкурсної комісії Жовтневої МДПІ м. Маріуполя з участю представника ДПІ у м. Маріуполі Сорокіної Н.О., представника ДПА в Донецькій області Рудневої Н.Ф.

В судовому засіданні встановлено, що участь в конкурсі на посаду начальника юридичного відділу приймали три співробітника юридичного відділу, зокрема, Рєпіна К.В., ОСОБА_1 та Мороз О.А. та за підсумками проведеного конкурсу найбільшу кількість балів отримала Рєпіна К.В.

Після письмового погодження з ДПА в Донецькій області, наказом ДПІ у м. Маріуполі №38-о від 13.10.2006 року Рєпіна К.В. була призначена на посаду начальника юридичного відділу.

Відповідно до законодавства України, в органах Державної податкової служби, з метою підвищення ефективності роботи органів ДПС, усунення дублювання функцій між структурними підрозділами і впорядкування їх чисельності, можуть проводитись реорганізаційні зміни.

В судовому засіданні встановлено, що згідно з наказом ДПА в Донецькій області від 07.11.2006 року, зобовязано начальників ДПІ Донецької області надати проекти організаційних структур державних податкових інспекцій області.

Так, однією з інспекцій, в яких були проведені реорганізаційні зміни, стала Жовтнева МДПІ м. Маріуполя, у звязку з чим 04 грудня 2006 року Жовтневою МДПІ м. Маріуполя видано наказ №1374 «Про зміни в організаційній структурі».

Відповідно до цього Наказу, проведено реорганізацію структурних підрозділів Жовтневої МДПІ.

Так, у п.1.6 Наказу вказано, що реорганізується юридичний відділ та на його базі утворюється юридичне управління з аналогічною назвою із збереженням функцій, у складі двох відділів відділ супроводження актуальних та резонансних справ у судах, відділ представництва інтересів у судах та взаємодії і структурними підрозділами.

Згідно з Типовою інструкцією з діловодства в органах Державної податкової служби України, з даним наказом ознайомлені керівники самостійних структурних підрозділів.

28.12.2006 року Жовтневою МДПІ м. Маріуполя видано наказ №1522 «Про введення штатного розпису», згідно до якого визначено чисельність працівників та фонд заробітної плати.

Юридичним словником визначено термін «реорганізація» це перебудова, перетворення будь-якої установи, підприємства, організації, структури управління тощо.

Відповідно до законодавства України, реорганізація це форма припинення юридичної особи, але всі права та обовязки у порядку правонаступництва передаються до нової юридичної особи. При реорганізації чинність трудових договорів працівників продовжується, правонаступництво настає не тільки у частині майна та майнових прав, але й у трудових відносинах.

Так, згідно з наказом Жовтневої МДПІ №1374 від 04.12.2006 року, у звязку зі зміною організаційної структури Жовтневої МДПІ, була проведена реорганізація структурних підрозділів Жовтневої МДПІ, із переходом всіх прав та обовязків та збереженням функцій.

Наказом Жовтневої МДПІ м. Маріуполя №1-о від 09.01.2007 року, в юридичне управління, на посаду виконуючого обовязки начальника юридичного управління переведено Рєпіну К.В.

Після письмового погодження з ДПА в Донецькій області, наказом ДПІ у м. Маріуполі №13-0 від 27.02.2007 року Рєпіну К.В. призначено начальником юридичного управління.

Під час розгляду справи в судовому засіданні, позивач посилався на Методичні рекомендації для державних органів та органів місцевого самоврядування з питань протидії корупції (наказ Головного управління Державної служби України, національної академії внутрішніх справ України №244 від 13.10.2005р.), але суд не може взяти їх до уваги, оскільки, по-перше, методичні рекомендації мають рекомендаційний характер, по-друге, органи державної податкової служби керуються наказом ДПА України від 23 березня 2001 р. № 126 «Про організацію роботи по організації кадрового резерву державної податкової служби України» та Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2004р № 525 «Про внесення змін до Положення про формування кадрового резерву для державної служби», а також, безумовно, податковий орган керується у даному випадку не рекомендаціями, а Законом України «Про державну службу».

Крім того, слід зазначити, що корупційних діянь з боку керівництва відповідача допущено не було, що підтверджено фактами перевірок за результатами розгляду скарг позивача та тим, що наказ про призначення на посаду заступника начальника інспекції Андрющенко П.П. видається вищестоящим податковим органом ДПА в Донецькій області, а на посаду начальника самостійного структурного підрозділу (Рєпіної К.В.) - вищестоящим податковим органом ДПІ у м. Маріуполі.

Також, суд зазначає, що позивач не довів в чому саме полягає порушення його прав, свобод чи інтересів при призначенні на посаду Андрющенка П.П. та Рєпіної К.В., більш того, рішення конкурсної комісії при призначенні Рєпіної К.В. оскаржено позивачем не було.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що призначення на посади Андрющенка П.П. та Рєпіної К.В. проведено відповідно до норм діючого законодавства України.

Що стосується вимог позивача щодо визнання незаконним п.4 наказу №1056 від 23.07.2007 року про позбавлення премії позивача за червень 2007 року, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну службу» громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу та підписують її текст, який зберігається за місцем роботи. Про прийняття Присяги робиться запис у трудовій книжці.

До матеріалів справи була долучена присяга, що була прийнята позивачем під час проходження служби в податкових органах.

Відповідно до законодавства України про працю, про оплату праці, всі питання щодо преміювання працівників підприємства та установи вирішують самостійно, шляхом розробки положення про преміювання.

Премії працівникам можуть виплачуватись за будь який проміжок часу наприклад, за підсумками роботи за місяць. Якщо преміювання проводять за місяць, то премію виплачують за виконання показників і умов преміювання у будь якому визначеному місяці, та нараховують на посадовий оклад, що мав працівник у місяці нарахування премії.

Право збільшення або зменшення розміру премії надано начальнику Жовтневої МДПІ м. Маріуполя, що передбачено Положенням про преміювання Жовтневої МДПІ м. Маріуполя, затвердженого наказом №289 від 28.02.2007 року. Зменшення розміру премії, що проводиться керівником підприємства у межах своєї компетенції, позбавлення премії повністю або частково у звязку із вчиненням працівником будь якого проступку, оформлюється наказом, в якому вказуються підстави для проведення зменшення премії або її позбавлення.

Так, наказом Жовтневої МДПІ м. Маріуполя №1056 від 23.07.2007 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності у вигляді позбавлення премії за червень 2007 року.

Підставою притягнення позивача до відповідальності стало порушення норм трудової дисципліни, що виразилось у неякісної підготовці матеріалів та у неналежному виконанні службових обовязків, а саме: 07.06.2007 року начальником юридичного управління Рєпіною К.В. були виявлені порушення норм трудової дисципліни з боку позивача.

Внаслідок цього на імя начальника податкової інспекції спрямовано доповідну записку, в якої були викладені виявлені факти неналежного виконання службових обовязків з боку ОСОБА_1, а саме: ненадання висновку за скаргою ТОВ «Застава», не підготування заперечень на позовну заяву ДП «Донецька залізниця», не підготування заяв про порушення справ про банкрутство ТОВ «Азовстройремонт», ПП «Поліпром», ТОВ «Техноавтоматика», неякісна підготовка позову по ТОВ «Упаковочная фабрика».

Після виходу ОСОБА_1 з відпустки, 25.06.2007 року відбулось засідання оперативної наради у присутності начальника Жовтневої МДПІ Ревенка С.А., керівників структурних підрозділів Рєпіної К.В., Прудникової Н.І., ОСОБА_8. В ході проведеної наради зясовано, що завдання, відповідальними за які був ОСОБА_1, виконувались несвоєчасно або залишались не виконаними, що свідчить про неналежне виконання ним службових обовязків як керівника підрозділу, так і як конкретного виконавця.

Таким чином, слідує, що ОСОБА_1 порушив присягу державного службовця, що призвело до наслідків у вигляді неякісного виконання службових обовязків, що послугувало прийняттям наказу про притягнення позивача до відповідальності у вигляді позбавлення премії за червень 2007 року.

Враховуючи доведеність фактів, викладених у доповідній записці, відповідно до п.4.5 Положення Жовтневої МДПІ м. Маріуполя «Про преміювання працівників Жовтневої МДПІ м. Маріуполя», затвердженого Наказом Жовтневої МДПІ м. Маріуполя №289 від 28.02.2007 року позивача притягнуто до відповідальності у вигляді позбавлення премії за червень 2007 року, що підтверджується копією наказу Жовтневої МДПІ м. Маріуполя №1056 від 23.07.2007 року, якій міститься в матеріалах справи.

Незважаючи на те, що право позбавлення премії надано керівнику Жовтневої МДПІ одноособово, наказ №1056 від 23.07.2007 року, яким позивача позбавлено премії за червень 2007 року, узгоджено з профспілковим органом.

Під час розгляду справи в судовому засіданні представником відповідача додано до матеріалів справи достатньо належних доказів, які підтверджують факт неякісного виконання посадових обовязків, та, як наслідок, правомірність застосування заходів матеріального впливу.

Що стосується вимог позивача стосовно правомірності проведення атестації.

Так, на виконання Постанови Кабінету Міністрів України №1922 від 28.12.2000 року «Про затвердження положення про проведення атестації державних службовців» (далі Постанова КМУ № 1922), на виконання Наказу ДПА України №545 від 19.09.2007 року та наказу ДПА в Донецькій області №393 від 26.09.2007р. «Про проведення атестації працівників ДПС Донецької області» наказом начальника Жовтневої МДПІ м. Маріуполя від 05.10.2007 року №1476 «Про проведення атестації працівників Жовтневої МДПІ м. Маріуполя», було прийнято склад атестаційної комісії та строки проведення атестації.

Вказаний наказ був доведений до керівники самостійних структурних підрозділів та відділів, що передбачено інструкцією з діловодства в органах ДПС.

Відповідно до п.6 Положення про проведення атестації державних службовців, затвердженого Постановою КМУ № 1922, термін і графік проведення атестації затверджуються наказом керівника та доводяться до відома державних службовців, які атестуються, не пізніше, ніж за місяць до проведення атестації.

У судових засіданнях позивач неодноразово стверджував, що йому було відомо про факт проведення атестації працівників Жовтневої МДПІ м. Маріуполя, тому ці ствердження підтверджують факт того, що до його відома ця інформація була доведена.

Відповідно до п.2 Порядку про проведення атестації державних службовців, атестації підлягають державні службовці усіх рівнів, в тому числі ті, які внаслідок організаційних змін займають посади менше ніж один рік, якщо їх посадові обовязки не змінилися.

На підставі абз. 6 Методичних рекомендацій щодо застосування Положення про проведення атестації державних службовців, атестації підлягають державні службовці усіх рівнів, в тому числі ті, які внаслідок організаційних змін (утворювання нового органу на базі ліквідованого, реорганізації органу: злиття, приєднання, поділу, відділення, перетворення) обіймають посади менше ніж один рік, при умові, що їх посадові обовязки суттєво не змінилися.

З матеріалів справи вбачається, що протягом 2005 2006 років ОСОБА_1 працював на посаді заступника начальника юридичного відділу, відповідно до п.5.1 посадової інструкції, заступник начальника юридичного відділу виконує функції керівництва підлеглими працівниками.

Після проведення змін в організаційній структурі Жовтневої МДПІ м. Маріуполя, юридичний відділ у кількості 11 осіб з посадами начальника, заступника начальника відділу та інших співробітників, було реорганізовано у юридичне управління у кількості 11 осіб, в голові з начальником управління та 2 відділами, які в своєї діяльності підконтрольні начальнику юридичного управління.

09.01.2007 року, у звязку із змінами у штатному розписі Жовтневої МДПІ м. Маріуполя та проведеними реорганізаційними змінами в структурі юридичного відділу, заступник начальника юридичного відділу ОСОБА_1 власноручно написав заяву про переведення його виконуючим обовязки начальника відділу представництва інтересів в судах та взаємодії зі структурними підрозділами юридичного управління.

На підставі наказу начальника Жовтневої МДПІ м. Маріуполя від 09.01.2007 року №1-о позивача за його згодою було переведено у відділ представництва інтересів в судах та взаємодії зі структурними підрозділами виконуючим обовязки начальника відділу.

Таким чином, з 09.01.2007 року позивач фактично приступив до виконання обовязків начальника відділу представництва інтересів в судах та взаємодії зі структурними підрозділами юридичного управління, про що також зроблено запис у особовій картці позивача.

Під час розгляду справи в судовому засіданні факт виконання обовязків начальника відділу позивачем не заперечується, а тому згідно норм КАС України не потребує доказуванню.

Відповідно до ст. 2 Закону «Про державну службу», поса довими особами вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на як законами або іншими нормативними актами покладено здійснення: організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Однією з ознак посадових осіб назива ється владно-розпорядчий характер їх діяльності, яка спрямовуєть ся на організацію і забезпечення ефективної праці підпорядкованих їм органів, структурних підрозділів, службовців.

Таким чином, ОСОБА_1, виконуючи організаційно-розпорядчі та консультативно-дорадчі функції відносно підлеглих йому працівників, фактично з 09.01.2007 року виконував обовязки начальника відділу та був посадовою особою Жовтневої МДПІ м. Маріуполя.

Згідно Інструкції з діловодства в органах державної податкової служби України, затвердженої Наказом ДПА України №315 від 01.07.1998 року, для керівника структурного підрозділу посадова інструкція не розробляється, оскільки він діє на підставі положення про структурний підрозділ.

Відповідно до наказу начальника Жовтневої МДПІ м. Маріуполя від 20.04.2007 року №18-о ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника відділу представництва інтересів в судах та взаємодії зі структурними підрозділами юридичного управління. Підставою для прийняття цього наказу стала заява позивача, що була написана власноруч.

Таким чином, з 09.01.2007 року по 09.11.2007 року (дата проведення атестації) позивач фактично виконував обовязки начальника відділу повних 10 місяців.

В судовому засіданні встановлено, що відділ представництва інтересів в судах та взаємодії зі структурними підрозділами є підконтрольним начальнику юридичного управління та не є самостійним підрозділом ДПІ.

Під час розгляду справи представником відповідача доведено, що посадові обовязки позивача не змінилися, про що свідчать положення про відділ представництва інтересів в судах та взаємодії зі структурними підрозділами, положення про юридичний відділ та посадова інструкція заступника начальника юридичного відділу.

Основні функції як юридичного відділу, так і юридичного управління, полягають у здійсненні претензійно правової роботи інспекції, судового супроводження справ та організації правової роботи податкового органу.

У звязку з проведеною реорганізацією були розподілені лише функції відділів це супроводження актуальних та резонансних справ та супроводження справ інших категорій.

Позивач у якості начальника відділу в складі управління виконує ті ж самі функції, що і в якості заступника начальника самостійного відділу. В обох випадках він є підконтрольним начальнику як юридичного управління, так і юридичного відділу, та у обох випадках виконує організаційно розпорядчі та контрольні функції за роботою підлеглих. Персональні функції позивача (за напрямками роботи) також не змінилися - функції та задачі роботи юристів як в цілому органах державної податкової служби так і в юридичному управлінні у звязку з проведеною реорганізацією, не можуть змінитися та не змінилися.

В судовому засіданні встановлено, що 02.11.2007 року на нараді працівників юридичного управління були повідомлені прізвища працівників, які повинні проходити планову атестацію та дату проведення атестації.

З характеристикою позивача було ознайомлено 05.11.2007 року та сам факт підпису службової характеристики підтверджує факт того, що робітник з нею ознайомлений та усвідомлює факт проходження атестації.

Атестаційна комісія Жовтневої МДПІ м. Маріуполя працювала у період з 07.11.2007 року по 16.11.2007 року. Відповідно до графіку проведення атестації, співробітники юридичного управління проходили атестацію 09.11.2007 року.

Надані представником відповідача, під час розгляду справи докази, свідчать про те, що саме 09.11.2007 року відносно позивача було проведено атестацію та результати атестації зафіксовані у атестаційному листі, а також в акті відмови від підпису атестаційного листу.

07.11.2007 року позивачем на імя в.о. начальника Жовтневої МДПІ надано доповідну записку, в якій він висловив незгоду про проходження атестації, просив звільнити його від проходження атестації та попередив про можливе судове оскарження дій адміністрації, але у вказаній записці позивач не ставить питання про несвоєчасність ознайомлення його з атестацією, а посилається лише на те, що Постановою КМУ № 1922 не передбачено проведення атестації відносно нього.

В судовому засіданні також встановлено, що 09.11.2007 року позивач зявився для проходження атестації у кабінет першого заступника начальника Жовтневої МДПІ голови атестаційної комісії Зеленського О.В., в якому були присутні й інші члени атестаційної комісії.

Голова комісії повідомив позивача про те, що він повинен проходити атестацію, але позивач був іншої думки та стверджував проте, що він займає більш високу посаду менше 1 року, тому не повинен проходити атестацію. Позиція атестаційної комісії полягала в тому, що ОСОБА_1 працює в органах державної податкової служби понад 3-х років, при призначенні на більш низку посаду його посадові обовязки не змінилися, тому він повинен проходити атестацію.

Крім того, в судовому засіданні позивач пояснив, що перед початком проходження атестації йому було задано запитання, чи згоден він проходити атестацію, на що він відповів, що згоден проходити атестацію.

Вказані обставини знайшли свої підтвердження під час пояснень свідка ОСОБА_8., яка в судовому засіданні вказала, що позивачу було запропоновано проходити атестацію в інший день, оскільки комісія працювала у період з 07.11.2007 року по 16.11.2007 року, але позивач надав згоду на проведення атестації відносно нього саме 09.11.2007 року.

В ході проведення атестації, головою атестаційної комісії позивача повідомлено, що він повинен відповідати на питання, які будуть йому ставитись. Питання, які були задані позивачу під час проходження атестації, фіксувались у протоколу атестаційної комісії.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної атестації начальник відділу представництва інтересів у судах та взаємодії із структурними підрозділами юридичного управління ОСОБА_1 був не атестований, комісія прийняла рішення про невідповідність його займаній посаді та рекомендувала керівникові перевести ОСОБА_1 за його згодою на іншу посаду, що відповідає його професійному рівню, або звільнити із займаної посади.

Вказане рішення атестаційної комісії було прийнято 09.11.2007 року.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що представником відповідача надано достатньо належних доказів щодо правомірності проходження атестації позивачем.

Також слід зазначити, що з 19.11.2007 по 30.11.2007 року позивач знаходився на лікарняному, тому 06.12.2007 року ОСОБА_1 було вручено перше повідомлення про переведення за рішенням атестаційної комісії від 09.11.2007р на іншу посаду, за згодою, або звільнення з займаної посади, з запропонуванням посади державного податкового інспектора відділу супроводження актуальних та резонансних справ у судах юридичного управління. Від запропонованої посади ОСОБА_1 відмовився.

З 10.12.2007 по 08.01.2008 року позивач знов знаходився на лікарняному, тому після виходу з лікарняного, 09.01.2008 року ОСОБА_1 було вручено друге повідомлення про переведення за рішенням атестаційної комісії на іншу посаду, за згодою, або звільнення з займаної посади, з запропонуванням посад завідувача сектору погашення прострочених податкових зобовязань Приморського відділення та завідувача сектору оподаткування юридичних осіб Приморського відділення. Від запропонованих посад ОСОБА_1 також відмовився.

Під час розгляду справи в судовому засіданні позивач наполягав на тому, що документи щодо результатів проведення атестації, а саме дати її проведення не відповідають дійсності.

Проте, в судовому засіданні представник відповідача пояснив, що при підготовці повідомлення від 09.01.2008 року начальником відділу персоналу помилково була вказана дата 13.11.2007 року замість 09.11.2007 року, тому що аналогічне повідомлення готувалося для іншого працівника, якого за рішенням атестаційної комісії від 13.11.2007 року також було не атестовано.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відповідні докази на підтвердження тих обставин, що помилка в повідомленні мала технічних характер, а саме: атестаційний лист, графік проведення атестації, протокол засідання атестаційної комісії, які свідчать про те, що рішення атестаційної комісії було прийнято 09.11.2007 року.

Після отримання 09.01.2008 року відмови у переведенні на інші посади (відповідачем було запропоновано три посади, від яких позивач відмовився), враховуючи відсутність інших вакантних посад, відповідачем було прийнято рішення про звільнення позивача, а саме - враховуючи рішення атестаційної комісії та факти порушення присяги Державного службовця, 14.01.2008 року видано наказ №4-о про звільнення ОСОБА_1 з посади на підставі п.6 ч.1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» за порушення присяги, передбаченої ст. 17 цього Закону та п.2 ст. 40 Кодексу законів України про працю згідно виявленої невідповідності займаній посаді за результатами атестації.

З наказом ОСОБА_1 ознайомлено 14.01.2008 року, від підписання наказу він відмовився, що засвідчено актом відмови від підписання наказу про звільнення.

Згідно з п.п. 2.1.7.2 Наказу Державної податкової служби України №315 від 01.07.1998 року, наказ є документом управлінської діяльності органу ДПС та видається органу ДПС на правах єдиноначальності і в межах своєї компетенції

Наказ про звільнення ОСОБА_1 виданий відповідно до вимог законодавства України про працю, оформлений належним чином та підписаний уповноваженими особами. Правом прийняття на роботу особи на дану посаду та її звільнення володіє керівник податкового органу.

Порядок узгодження при прийомі на роботу та звільнення з посад юридичних підрозділів ДПА в Донецькій області врегульований локальним нормативним документом п.п. 2.8 п.2 Наказу ДПА в Донецькій області №487 від 06.12.2006 року «Про заходи щодо удосконалення роботи юридичної служби області».

Узгодження звільнення ОСОБА_1 відбулось з керівництвом ДПА в Донецькій області 12.01.2008 року, що підтверджується матеріалами справи, а саме відповідним листом ДПА в Донецькій області, тому посилання позивача на порушення умов звільнення шляхом не проведення узгодження, не відповідає дійсності та не тягне правових наслідків для його скасування.

Узгодження звільнення ОСОБА_1 з профспілковим комітетом відбулось в день звільнення 14.01.2008 року, незважаючи на той факт, що позивач на той час не був членом профспілкового комітету, що підтверджується відповідною довідкою за підписом головного бухгалтера про те, що профспілкові внески з ОСОБА_1 не утримувались.

Що стосується роботи профспілкової організації, суд зазначає наступне.

Так, 01.06.2007 року відбулись засідання трудового колективу Жовтневої МДПІ м. Маріуполя та засідання профспілкового організації Жовтневої МДПІ м. Маріуполя, за результатами якого складено відповідні протоколи.

Підставою проведення даних засідань трудового колективу Жовтневої МДПІ послугувало те, що членам професійної спілки Жовтневої МДПІ м. Маріуполя стало відомо про те, що «Професійної спілки робітників Жовтневої МДПІ м. Маріуполя» юридично не існує.

Документи, що мають юридичну силу, свідчили про те, що юридично існує «Професійна спілка ДПІ в Жовтневому районі м. Маріуполя», але ДПІ в Жовтневому районі м. Маріуполя як юридична особа перестала існувати з 21.01.2005 року внаслідок реорганізації двох юридичних осіб ДПІ в Жовтневому та ДПІ в Приморському районі м. Маріуполя.

21 січня 2005 року здійснилась реєстрація Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя, але реєстрація професійної спілки Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя не відбулась до проведення засідання трудового колективу, яке відбулось 01.06.2007 року, які виявили бажання створити Професійну спілку робітників Жовтневої МДПІ м. Маріуполя.

У вказану дату 01.06.2007 року, після закінчення засідання трудового колективу відбулось засіданні профспілкової організації, в якої було створено Профком Жовтневої МДПІ м. Маріуполя, обрано голову профкому та членів Профкому.

Осіб, які були присутні на засіданнях трудового колективу та профспілкової організації підтверджено відповідним списком, що був складений кожною особою, із зазначенням прізвища та скріплений власним підписом, що долучений до матеріалів справи.

Представником відповідача в судовому засіданні надано установчі документи Профспілкової організації Жовтневої МДПІ м. Маріуполя, де головами Профкому значились тільки дві особи Профспілки ДПІ в Жовтневому районі м. Маріуполя Варанкіна О.А. та Профспілки Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Рижих Т.А.

В судовому засіданні також були досліджені докази, що стосуються легалізації Профспілки Жовтневої МДПІ м. Маріуполя та опитано у якості свідків осіб, які були присутніми у проведених зборах 01.06.2007 року, а саме: ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_7 та ОСОБА_6.

Так, опитана в якості свідка ОСОБА_9., пояснила, що 01.06.2007 року дійсно було проведено загальні збори трудового колективу, де вона була секретарем, після чого були проведені збори профкому. Всі працівники Жовтневої МДПІ м. Маріуполя реєструвались на окремому листі. Питання, які були поставлені на обговорення це незадовільна робота профкому, а саме його голови, яким на той час був ОСОБА_1 та звіт про роботу профкому.

На зборах профкому було запропоновано змінити назву організації, внести зміни до статуту. Після обговорення цих питань було прийнято рішення про призначення нового голови профкому та секретаря.

Аналогічні пояснення надали свідки ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5. та ОСОБА_6.

В судовому засіданні також були досліджені копії документів, які підтверджують твердження відповідача, а саме: протокол загальних збрів трудового колективу Жовтневої МДПІ м. Маріуполя від 01.06.2007 року, протокол загальних зборів профспілкової організації Жовтневої МДПІ м. Маріуполя від 01.06.2007 року, свідоцтво про державну реєстрацію, лист Жовтневого районного управління юстиції у м. Маріуполі, довідки про взяття на податковий облік, статути професійної спілки ДПІ в Жовтневому районі та Жовтневої МДПІ м. Маріуполя.

Що стосується вимог позивача щодо порушення присяги державного службовця, то суд зазначає наступне.

Згідно статті 19 Конституції органи державної влади, їх посадовці зобовязані діяти тільки на підставі, в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією і законами України.

Згідно статті 3 Закону України «Про державну службу», державна служба ґрунтується на таких основних принципах: демократизму і законності, пріоритету прав людини і громадянина, професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, персональної відповідальності за виконання службових обовязків і дисципліни, дотримання прав підприємств, установ і організації, обєднань громадян.

Згідно статті 10 цього закону, основними обовязками державних службовців є дотримання Конституції України і інших актів законодавства України, забезпечення ефективної роботи і виконання завдань державних органів згідно їх компетенції, недопущення порушень прав і свобод людини і громадянина, своєчасне і точне виконання рішень державних органів і посадовців, добросовісне виконання своїх посадових обовязків.

Ст. 17 Закону України «Про державну службу» встановлено, що громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу.

Так, ОСОБА_1 при прийомі на державну службу 19.11.1999 року прийняв присягу, що підтверджується копією присяги, яка долучена до матеріалів справи.

Відповідно до п.10 Загальних правил поведінки державного службовця, державний службовець повинен сумлінно виконувати свої службові обовязки, проявляти ініціативу і творчість, постійно вдосконалювати організацію своєї роботи.

Кожний державний службовець при прийомі на роботу знайомиться із Загальними правилами поведінки державного службовця, про що робиться письмове засвідчення в його особовій справі - він власноручно підписує документ про ознайомлення із такими Правилами.

Правила поведінки державного службовця є узагальненням стандартів поведінки та доброчес ності державних службовців. Вони ґрунтуються на Конституції України та визначених законами України принципах державної служби, спрямовані на створення умов для підвищення авторите ту державної служби та зміцнення репутації державних службовців, а також інформування громадян про поведінку, яку вони ма ють очікувати від державних службовців. Загальні правила поведінки встановлюють основні вимоги до етики працівників органів державної влади, що займають посади, віднесені до певних категорій посад державних службовців від повідно до Закону «Про державну службу».

10.01.2008 року начальником Жовтневої МДПІ м. Маріуполя розглянута доповідна записка начальника організаційно розпорядчого відділу Жовтневої МДПІ м. Маріуполя стосовно неналежного виконання службових обовязків начальником відділу представництва інтересів у судах та взаємодії із структурними підрозділами ОСОБА_1 за 2006- 2007 роки.

З метою зясування фактів, викладених у службовій записці, розпорядженням начальника Жовтневої МДПІ м. Маріуполя №14-р від 12.01.2008 року призначено проведення службової перевірки.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про державну службу», крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі, зокрема, відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Згідно ст.148 Кодексу законів про працю України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у звязку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

За приписами ст. 147 цього ж Кодексу звільнення є заходом стягнення за порушення трудової дисципліни.

З вищенаведеного вбачається, що оскільки позивача було звільнено за порушення, для застосування заходів дисциплінарного стягнення за які пропущений встановлений ст. 148 Кодексу законів про працю України строк, то відповідач припустився порушення норм діючого законодавства, а тому наказ № 4-О від 14.01.2008 року слід визнати протиправним та скасувати в частині звільнення позивача на підставі п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» - за порушення Присяги, передбаченої ст. 17 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя, третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору заступника начальника Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Андрющенка Петра Павловича, начальника юридичного управління Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Рєпіної Катерини Володимирівни, Державної податкової адміністрації в Донецькій області про визнання дій протиправними, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя № 4-О від 14.01.2008 року в частині звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» - за порушення Присяги, передбаченої ст. 17 цього Закону.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, банк Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області) на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 50 копійок.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 9 вересня 2010 року. Постанову у повному обсязі складено 14 вересня 2010 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Тарасенко І.М.