Рішення № 112537656, 31.07.2023, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 337/3369/22

2/212/1588/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2023 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого Чайкіна І.Б., за участю: секретаря судового засідання: Леонідової К.А., представника позивачки ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції) розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

встановив:

ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , який мотивує тим, що з відповідачем вони знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 17.08.2002 року. Від шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з нею та після розірвання шлюбу проживатиме разом з нею. З лютого 2022 року з відповідачем подружні відносини припинено, оскільки у них різні погляди на сімейне життя, відсутнє взаєморозуміння, між ними втрачено почуття любові та поваги. Після припинення шлюбних відносин проживають окремо, спільне господарство не ведуть. На примирення не згодна, шлюб носить формальний характер, вважає, що родина розпалась остаточно. Просить шлюб розірвати. Просила не надавати строк на примирення.

Хортинським районним судом м. Запоріжжя 13.12.2022 року було ухвалено заочне рішення, яким позов ОСОБА_4 задоволено в повному обсязі та шлюб між ОСОБА_2 розірвано (а.с. 34-35).

Ухвалою Хортинського районного суду м. Запоріжжя від 17.04.2023 року скасовано заочне рішення скасовано та справу передано на розгляд до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за підсудністю (а.с.101-102).

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.05.2023 року прийнято цивільну справу до свого провадження та призначено справу до розгляду ( а.с. 111).

В судовому засіданні представник позивачки наполягав на задоволенні позовних вимог та просив розірвати шлюб між сторонами.

Відповідач заперечував щодо задоволення заяви, обґрунтовуючи ти, що шлюб можливо врятувати та відновити сімейні відносини.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовної заяви про розірвання шлюбу.

В судовому засіданні в якості свідка було допитано ОСОБА_6 , яка є матірю позивачки та суду пояснила, що шлюб між сторонами триває 20 років, мають спільних 2 дітей - 21 та 11 років. Вважаю, що шлюб успішний. Непорозуміння між сторонами зумовлені відстанью та війною. Донька поїхала за кордон 28.02.2022 року. Їй стало відомо, що в цієї родини погіршились відносини тоді, коли у позивачки погіршились відносини з свідком, з літа минулого року донька припинила спілкування зі нею.

Свідок ОСОБА_7 в суді пояснила, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 були прекрасні сімейні відносини, останній раз вони спілкувалися в березні 2022 року.

Вислухавши думку учасників справи, допитавши свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 17.08.2002 р., який зареєстровано ВІДДІЛОМ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СТАНУ ЖОВТНЕВОГО РАЙОННОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ М. КРИВОГО РОГУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, про що зроблено відповідний актовий запис № 537 (а.с.6).

Від шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с.10).

Позивачка зазначає, що з лютого 2022 року сторони припинили подружні відносини, оскільки у них різні погляди на сімейне життя, відсутнє взаєморозуміння, між ними втрачено почуття любові та поваги. Після припинення шлюбних відносин проживають окремо, спільне господарство не ведуть.

Статтею 51Конституції України проголошено: шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ч. 1 ст. 24 СК України).

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного Кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Статтею 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року передбачено, що чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що шлюб підлягає розірванню, так як сторони мають різні інтереси та погляди, шлюбні відносини існують лише формально, сімейно-шлюбні стосунки сторін розпались і поновлені бути не можуть, тому шлюб повинен бути розірваний.

Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки позивачка при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право залишити його після розірвання шлюбу.

Згідно до ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110-112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 12, 77-81, 128,139,141,142, 206,207,259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрований 17.08.2002 р. Відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, актовий запис № 537 - розірвати.

Після розірвання шлюбу відповідачці залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_8 ».

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до ДНІПРОВСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 31 липня 2023 року.

Суддя: І. Б. Чайкін