Ухвала суду № 112537264, 25.07.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/22810/23-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

особи, яка заявила відвід - ОСОБА_3

розглянувши судове провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за заявою ОСОБА_3 про відвід слідчого Печерського УП ГУ НП м. Києва ОСОБА_4 від здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32013110000000017 від 23.01.2013, -

В С Т А Н О В И В :

02.06.2023 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_3 про відвід слідчого Печерського УП ГУ НП м. Києва ОСОБА_4 від здійснення досудового розслідування, у кримінальному провадженні №32013110000000017 від 23.01.2013.

Заявлений відвід мотивований тим, що ОСОБА_3 є потерпілим у кримінальному провадженні №12012110060000110 від 26.11.2012 та №32013110000000017 від 23.01.2013, потерпілим і цивільним позивачем у кримінальному провадженні що стосуються крадіжки коштів із десятків банків через MeinL Bank AG: кримінальне провадження №42016000000001125 від 26.04.2016, №12015100050012569 від 30.12.2015, №12014000000000409 від 17.09.2014 тощо. А також є кредитором 4-ї черги ПАТ «Міський комерційний банк».

18.12.2014 у кримінальному провадженні №32013110000000017 від 23.01.2013 до ЄРДР було внесено зміни щодо перекваліфікації з ч. 3 ст. 209 КК України на ч. 4 ст. 190 КК України та змінено фабули кримінального правопорушення.

08.01.2021 керівництво слідчого відділу Печерського управління поліції досудове розслідування у кримінальному провадженні доручено слідчому ОСОБА_4 .

Процесуальне керівництво, відповідно до ст. 36 КПК України здійснюється Печерською окружною прокуратурою м. Києва.

Так, зазначено, що слідчий у кримінальному провадженні №32013110000000017 від 23.01.2013 не реагує і на заявника клопотання, незважаючи на десятки судових рішень, частину яких він додає, відмовляється розглядати клопотання щодо здійснення необхідних слідчих (розшукових) дій та визначення підслідності у кп №32013110000000017 від 23.01.2013 за СВ Солом`янського УП ГУ НПУ у м.Києві.

Також, зазначено, що незважаючи на чисельні звернення заявника та судові рішення, вже майже роки, не вчиняє належні дії щодо виявлення усіх кримінальних проваджень, у яких здійснюється досудове розслідування щодо корпоративних прав та неплатоспроможності ПАТ «Конверсбанк», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 тощо кредиту від «MeinL Bank Aktiengeselschaft» та джерел отримання коштів, які ОСОБА_5 використав для придбання корпоративних права на ПАТ «Конверсбанк».

ОСОБА_5 не оголошувався в розшук, при тому, що відомості про його місцезнаходження на протязі усього цього часу , були відомо і Інтерполу, до якого слідчий не звертався, і до того ж, знаходилися у відкритому доступі в Інтернет.

Внаслідок такої бездіяльності досудове розслідування здійснюється неефективно, заявник вимушений систематично звертатися до різних слідчих і прокурорів у різних кримінальних провадженнях щодо, фактично одних і тих самих кримінальних правопорушень, вчинених однією і тою самою групою осіб щодо коштів вкладників одного банку. А потім до слідчих суддів за скаргами на різних слідчих і прокурорів щодо цього, замість розгляду слідчим і прокурором одного клопотання заявника про вчинення певного переліку слідчих (розшукових), процесуальних дій.

Відтак, слідчий не належним чином здійснює досудове розслідування, систематично не виконує судові рішення, ігнорує заявника клопотання щодо проведення необхідних слідчих (розшукових) дій, в т.ч., обшуків, виємок, тимчасових доступів і допитів, першу чергу, відмовляється витребувати матеріали щодо вчинення кримінального правопорушення.

Вказані обставини в своїй сукупності вказують на упередженість до заявника слідчих та прокурорів при здійсненні слідчих та процесуальних дій у кп №32013110000000017 від 23.01.2013.

З врахуванням зазначеного, заявник просить суд відвести від досудового розслідування у кримінальному провадженні №32013110000000017 від 23.01.2013 слідчого СВ Печерського УП ГУ НПУ м.Києва у м.Києві ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 3 ст. 81 КПК України, при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Заявник в судовому засіданні заяву підтримав та просив задовольнити.

Слідчий у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду заяви повідомлявся належним чином.

Суддею з урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, визнано можливим розгляд заяви у відсутність нез`явившихся осіб.

Вивчивши заяву, дослідивши матеріали заяви та клопотання, суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Формою процесуального реагування на прояви упередженого ставлення слідчого до особи, яка бере участь в кримінальному провадженні, є подання такою особою заяви про відвід слідчого в порядку ст.77 КПК України.

Рекомендація Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Державам - членам СЕ, прийнята Комітетом Міністрів 12.05.2004 на 114-й сесії «Про підвищення ефективності внутрішніх засобів правового захисту» декларує, що кожен, чиї права і свободи, викладені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, що діяли як офіційні особи.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує існування у внутрішньому праві засобів, які надають можливість скористатися правами і свободами, закріпленими в Конвенції, незалежно від того, як вони подані в національній правовій системі. Це положення вимагає, щоб відповідний внутрішній орган вивчив зміст скарги, яка базується на Конвенції, та забезпечив необхідне виправлення порушеного права. (Рішення ЄСПЛ «Chahal v. UK, n. 145).

На національному рівні, у ч. 2 ст. 80 КПК України законодавчо закріплено право осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, заявляти відвід слідчому з підстав передбачених ст.77 КПК України.

Зміст п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України визначає одну з підстав для застосування відводу слідчого - існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Своєю чергою, термін «неупередженість» є структурним елементом такого базового принципу кримінального провадження, як законність (ст. 9 КПК України).

Більше того, вимога щодо неупередженого дослідження обставин кримінального провадження є головним обов`язком слідчого, що зафіксовано в ч. 2 ст. 9 КПК України.

Як зазначав ЄСПЛ у своїх рішеннях «Тимошенко проти України», «Ходорковський проти Росії», структура Конвенці ґрунтується на презумпції добросовісності дій органів державної влади країн - учасниць. Дійсно, будь-яка державна політика чи окремий захід може мати «прихований мотив», а презумпція добросовісності є спростованою. Однак, заявник, який стверджує, що його права і свободи були обмежені з неналежних підстав, повинен переконливо довести, що справжня мета державних органів була не такою, як її було проголошено (або яка може обґрунтовано припускатись, виходячи з контексту). Простої підозри про те, що державні органи користувались своєю владою для іншої мети, ніж та, що передбачена Конвенцією, недостатньо, щоб довести порушення статті 18 Конвенції.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких слідчий безумовно підлягає відводу, визначений частиною 1 ст. 77 КПК України.

Між тим, згідно з ч. 3 ст. 77 КПК України, слідчий не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження, а також за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язанні всебічно, повно і неупереджено дослідити усі обставини кримінального провадження. Лише за такої умови можливе виконання завдань кримінального судочинства. Усебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення, винуватість особи; а-по друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу. Повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, компетентна особа у будь-якому випадку не має права брати участь в здійсненні кримінального провадження, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в її неупередженості та об`єктивності.

Окреслюючи загальні завдання кримінального провадження, законодавець в статті 2 чинного КПК України вважає необґрунтований процесуальний примус до особи, яка бере участь в кримінальному провадженні, несумісним із поняттям «неупереджене розслідування».

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, компетентна особа у будь-якому випадку не має права брати участь в здійсненні кримінального провадження, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в її неупередженості та об`єктивності.

З огляду на зазначене, слідчий суддя, виконуючи функцію судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, вважає необхідним відвести слідчого Печерського УП ГУ НП м. Києва ОСОБА_4 від здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №32013110000000017 від 23.01.2013, оскільки вважає, що стороною звернення було доведено обставини, які викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості, в участі слідчого у досудовому розслідуванні в рамках кримінального провадження №32013110000000017, а протилежного слідчим, слідчому судді не було доведено.

Відтак, заявлений відвід підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 9, 22, 77, 80, 81 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Заяву - задовольнити.

Відвести слідчого Печерського УП ГУ НП м. Києва ОСОБА_4 від участі у здійсненнні досудового розслідування, кримінального провадження №32013110000000017 від 23.01.2023.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1