Постанова № 11253649, 03.09.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2010 р. справа № 2а-18844/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Буряк І. В.

при секретаріЯровій Ю.Ю.

за участю представників сторін:

позивача:ОСОБА_1 (паспорт)

ОСОБА_2 (дов. від 13.08.2010р. №2695)

відповідача:Озерової О.В. (дов. від 03.09.2010р. №38679/10/10-312)

Косової О.І. (дов. від 30.08.2010р. №37866/10/10-312)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції

про скасування рішень про застосування фінансових санкцій

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі позивач, ФОП ОСОБА_1.) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції (надалі - відповідач, Макіївська ОДПІ) про скасування рішення Макіївської обєднаної державної податкової інспекції від 23 лютого 2010 року №0000152333 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3231,00 грн.; скасування рішення Макіївської обєднаної державної податкової інспекції від 23 лютого 2010 року №5 л 920/18/05/23-4/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій в розмірі 1 700,00 грн.

Позов мотивовано відсутністю у відповідача законних підстав для проведення 05.02.2010р. перевірки щодо контролю проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, а також безпідставністю та неправомірністю прийнятих відповідачем оскаржуваних рішень.

У судовому засіданні від 17.08.2010р. оголошувалась перерва до 03.08.2010р., на підставі ч.2 ст. 150 КАС України.

В судовому засіданні від 03.08.2010р. позивач позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач надав письмові заперечення за змістом яких проти задоволення позовних вимог заперечував, вважаючи що перевірка позивача проведення відповідно до вимог чинного законодавства, а оскаржувані рішення прийняті на підставі правомірних висновків Акту перевірки від 05.02.2010р. №920/18/05/23-4/НОМЕР_1 щодо порушення позивачем пунктів 1, 2, 13 ст. 3. Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та абзацу 2 ч.2 ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби».

Представники відповідача у судовому засіданні від 09.09.2010р. проти задоволення позовних вимог заперечували та просили у їх задоволенні відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

5 лютого 2009 року Макіївською ОДПІ проведено перевірку господарської одиниці магазин-кафетерій, що розташований за адресою: м. Макіївка, проспект Генерала Данилова, зупинка «Зелений» який належить позивачу, за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами перевірки був складений відповідний акт перевірки від 05.02.2010р. №920/18/05/23-4/НОМЕР_1 (надалі акт перевірки від 05.02.2010р. )

Відповідно висновків вказаного акту перевірки від 14.01.2010р. встановлено наступні порушення:

- п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не проведення розрахункової операції на повну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій (вино «Кагор» 27,00грн.);

- п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - не видача розрахункового документу, особі яка отримує товар на повну суму покупки (вино «Кагор» 27,00грн.);

- п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - не забезпечення відповідності грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті РРО в сумі 619,20 грн.,

- абз. 2 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», - зберігання з метою реалізації алкогольних напоїв без наявності марок акцизного збору встановленого зразка (настойка «Хуторок з перцем, 0.,5 л. 1 пляшка, виробник ТОВ «Кримська вод очна компанія»).

На підставі вказаних висновків Акту перевірки від 05.02.2010р. відповідачем прийняті:

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.02.2010р. № НОМЕР_2, ким за порушення п. 1,2,13, ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосована штрафна (фінансова) санкцій у розмірі 3231,00 грн.

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.02.2010р. № 920/18/05/23-4/НОМЕР_1, за порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» у розмірі 1700,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження скарги позивача були залишені без задоволення, а оскаржувані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - без змін.

Копії зазначених документів наявні у матеріалах справи.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до пункту 4 статті 10 наведеного Закону на державні податкові інспекції в районах у містах серед інших функцій покладено здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону. Зазначені функції співпадають з правами органів державної податкової служби, які визначені пунктом 2 статті 11 розділу 3 зазначеного Закону.

Згідно з пунктом 2 статті 11 цього Закону органи державної податкової служби у випадках, у межах компетенції та порядку, встановленого Законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Серед прав, наданих податковим органом, передбачено здійснення планових та позапланових виїзних перевірок. Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових та позапланових виїзних перевірок, визначені статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Отже, статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що органам державної податкової служби надано право здійснювати контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

З аналізу зазначених норм вбачається, що органи державної податкової служби, у тому числі державні податкові інспекції в районах у містах, є уповноваженими державними органами для здійснення функцій контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів, порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, компютерних систем.

Суд не приймає посилання відповідача на кваліфікацію даної перевірки як планової перевірки дотримання субєктами підприємницької діяльності норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», з огляду на те, що нормами статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Одночасно суд зазначає, що в розумінні норм статті 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» порушення податковим органом підстав та порядку перевірки, зокрема, ненадання певних документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Стаття 112 цього Закону визначає умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок. Згідно зазначених норм посадові особи органів державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Позивач не скористався своїм правом недопущення представників податкового органу до перевірки, оскільки працівниками податкового органу були надані направлення на проведення планової перевірки.

Пунктом 4 статті 10 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні», встановлено, що Державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

На підставі наведеного, Суд вважає, що відповідач мав правові підстави для встановлення фактичних обставин та порушень викладених в Акті перевірки від 05.02.2010р. за дотриманням позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

З урахуванням приписів зазначених норм, виходячи з принципу законності як принципу здійснення правосуддя в адміністративних справах, що зазначений у статті 7 та частині 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що посадові особи відповідача при здійсненні перевірки позивача діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що місце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

При цьому визначено, що розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

Відповідно до п.13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

У ході судового розгляду справи встановлено, що при проведенні перевірки торгівельну діяльність у магазині здійснювала продавець ОСОБА_6

Факт наявності трудових відносин позивача з вказаною особою підтверджується трудовим договором між працівном та фізичною особою укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 від 21.05.2010р. (копія наявна у матеріалах справи)

Відповідно Акту інвентаризації грошових коштів на місці проведення розрахунків фактичний залишок готівки на момент роведення перевірки складав 685,20 грн.

Згідно з денним звітом РРО сума від реалізації товарів - 66,00 грн., таким чином сума незабезпечення суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків складає 619,20 грн.

Копії вказаних документів наявні у матеріалах справи.

Крім того, при продажу товарів (вино) «Кагор» червоне, вартістю 27,00 грн. розрахункову операцію здійснено без застосування РРО, відповідний розрахунковий документ, що підтверджує факт здійснення вказаної операції не роздруковано.

Продавець ОСОБА_6 від підписання Акту перевірки від 05.02.2010р. відмовилась.

У ході судового засідання доказів, які б спростовували вказані висновки Акту перевірки позивачем не надано.

Натомість фактичні обставини справи свідчать про правомірність висновків податковго органу щодо незабезпечення позивачем відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій у розмірі 619,20 грн. та крім того, неспростованим є факт незастосування РРО при продажу товарів на суму 27,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог у даній частині.

Щодо порушення позивачем абз 2 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», суд дійшов наступних висновків.

За змістом абз 2 ч. 2 ст. 7 вказаного Закону України передбачено, що забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізація на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.

Відповідачем у Акті перевірки від 05.02.2010р. встановлено факт зберігання позивачем з метою реалізації алкогольних напоїв без наявності марок акцизного збору встановленого зразка настойки «Хуторок з перцем, 0.,5 л. 1 пляшка, виробник ТОВ «Кримська водочна компанія».

У ході судового розгляду справи встванолено, що згідно Постанови Гірницького районного суду м.Макіївки Донецької області від 22.04.2010р. у справі № 3-622/10р. провадження у праві про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністативної відповідальності за ст. 164-5 ч. 1 Кодексу України Про адміністративні правопорушення - закрито.

Частиною 4 ст. 72 КАС України передбачено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно вказаної постанови, встановлено наявність марки акцизного збору настойки «Хуторок з перцем, 0.,5 л. 1 пляшка, виробник ТОВ «Кримська водочна компанія».

Таким чином висновки Акту перевірки в даній частині є необгрунтованими.

Частиною 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Скасувати рішення Макіївської обєднаної державної податкової інспекції від 23 лютого 2010 року №5 л 920/18/05/23-4/НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити

2. Стягнути з Державного бюджету України (рахунок № 31112095700005 Державний бюджет Калінінського району м. Донецька, ЄДРПОУ 34687090, МФО 834016, банк Головне управління Державного Казначейства України у Донецькій області) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 1 (одну) гривню 70 (сімдесят) копійок судового збору.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 03 вересня 2010 року, повний текст виготовлено 08 вересня 2010 року.

4. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягомдесяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Буряк І. В.