Постанова № 11253438, 06.09.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2010 р. справа № 2а-19762/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10.30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Донецьквантажтранс»

до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька

про визнання дій неправомірними щодо перерозподілу сплачених сум на сплату податку на додану вартість та пені при прийнятті повідомлення № 105660016650590 від 30.06.2010р. на суму 14350,84 грн. та зобовязання відповідача внести зміни до особового рахунку підприємства шляхом повернення суми пені у розмірі 14350,84 грн. в рахунок сплати податку на додану вартість в період, коли був проведений перерозподіл

за участю:

представника позивача Круглова Г.В.

представника відповідача Базишен Р.О.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Донецьквантажтранс» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними щодо перерозподілу сплачених сум на сплату податку на додану вартість та пені при прийнятті повідомлення № 105660016650590 від 30.06.2010р. на суму 14350,84 грн. та зобовязання відповідача внести зміни до особового рахунку підприємства шляхом повернення суми пені у розмірі 14350,84 грн. в рахунок сплати податку на додану вартість в період, коли був проведений перерозподіл.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він виконав свої зобовязання щодо сплати податку на додану вартість до бюджету, перерахувавши відповідну сумуGподатку на додану вартість за травень 2010 року платіжними дорученнями № 7752 від 30.06.2010р. у сумі 175141,00 грн.

У свою чергу, начальником Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Подоляном В.В. прийняте та надіслане на адресу позивача повідомлення № 105660016650590 від 30.06.2010р. щодо перерозподілу частини сплачених сум податку на додану вартість в рахунок погашення пені у розмірі 14350,84 грн.

Відповідач, за твердженням позивача, не вправі самостійно визначати зобовязання, в погашення яких спрямовуються сплачені позивачем суми. На думку позивача, нормами чинного законодавства не встановлено право чи обовязок контролюючого органу змінювати податкові зобовязання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно спрямував власні кошти. Посилаючись на Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 просить суд визнати дії відповідача неправомірними при прийнятті повідомлення про перерозподіл сплачених сум на сплату податку на додану вартість та пені № 105660016650590 від 30.06.2010р. на суму 14350,84 грн. та зобовязати його внести зміни до особового рахунку підприємства шляхом повернення суми пені у розмірі 14350,84 грн. в рахунок сплати податку на додану вартість в період, коли був проведений перерозподіл.

Представник відповідача у судове засідання зявився, позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у запереченнях від 13.08.2010р. № 3026/10/10-013-2. Посилаючись на Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зазначає, що відповідно до п.п.16.3.3 п. 16.3 ст. 16 зазначеного Закону якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої суми на суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазанчена інформація. Крім того, зазначає, що згідно з п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобовґязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовґязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його винекнення, а вразі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовґязковими платежами) у рівних пропорціях. Враховуючит зміст даних норм просить суд в задоволені позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи встановив:

Державне підприємство «Донецьквантажтранс» 25.12.2006 року зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради як юридична особа, свідоцтво про державну реєстрацію серія А00, код ЄДРПОУ 34828840 знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька .

Відповідач Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька є субєктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

Відповідно до податкової декларації за травень 2010 року у позивача виникли податкові зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 175141,00 грн.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зазначене податкове зобовязання є узгодженим з дня подання податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 того ж Закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно до підпункту 4.1.4. пінкту 4.1 статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Позивачем у відповідності до зазначених приписів Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” виконані зобовязання щодо сплати до бюджету узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість за травень 2010 року шляхом перерахування податку платіжним дорученням № 7752 від 30.06.3010р. у сумі 175141,00 грн.

Як вбачається з картки особового рахунку позивача з податку на додану вартість (а.с.37) та службової записки начальника відділу погашення прострочених податкових зобовґязань (а.с 55) відповідачем сплачена позивачем сума податку зарахована в погашення податкового боргу та частково нарахованої на нього пені. Як вбачається з повідомлення № 105660016650590 від 30.06.2010р. на момент оплати у позивача був наявний податковий борг, який складався з основного платежу у сумі 772569,11 грн. та пені у сумі 68953,30 грн.

Після сплати позивачем 175141 грн. податковий борг був зменшений на 160790,16 грн., пеня на 14350,84 грн.

Аналіз структури боргу, який наведений у зазначеній вище службовій записці та картці особового рахунку позивача свідчить про те, що сплачена сума спрямована на погашення податкового боргу, що виник згідно з деклараціями № 9002710680 від 20.10.2010р., № 9000265247 від 18.02.2010р. та боргу, що розстрочений ухвалою Донецького окружного адміністративного суду 01.06.2009р.

Відповідно до питомої ваги пені у складі податкового боргу в її погашення відповідачем була спрямована частина сплаченої позивачем за платіжним дорученням № 7752 від 30.06.2010р. суми у розмірі 14350.84 грн.

Суд вважає, що такі дії відповідача є неправомірними виходячи з наступного.

Частиною 2 пункту 16.3.3 ст. 16 Закону № 2181 визначено, що якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація. Таким чином, згідно з вказаною нормою податковий орган здійснює розподіл отриманих сум, тобто має місце дія органу. Про результати такої дії платнику направляється інформація у вигляді повідомлення.

Пунктом 3.7 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби (затверджена Наказом ДПА України 11.06.2003р. № 290, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2003р. за № 522/7843) передбачено, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002 N 74/194 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2002 за N 436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини). При цьому протягом трьох робочих днів податковий орган складає та надсилає такому платнику податків у порядку, аналогічному Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженому наказом ДПА України від 21 червня 2001 року N 253 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (із змінами та доповненнями), повідомлення, в якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів.

З наведених норм вбачається, що функцією повідомлення є інформування платника податку про дії ДПІ щодо розподілу отриманих сум.

Безпосередньо таке повідомлення не впливає на права та зобовязання платника податку, оскільки не тягне юридичних наслідків для нього. Такі наслідки тягнуть саме дії ДПІ щодо розподілу кошів в погашення основної суми боргу та пені.

Відповідно до п. 16.1.1, п. 16.3.1 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

Згідно з п. 3.4 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, яка затверджена Наказом ДПА України 11.06.2003р. № 290, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 27.06.2003р. за № 522/7843 нарахування пені здійснюється на день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.

Пунктом 4.2.3. Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яка затверджена Наказом ДПА 18.07.2005р. № 276, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за № 843/11123 передбчено, що нарахування пені за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання здійснюється в особових рахунках платників податків у розділі "Нарахування сум пені". Нарахування пені в картках особових рахунків платників податків здійснюється засобами програмного забезпечення у день фактичного погашення податкового боргу (його частини) у порядку, установленому наказом ДПА України від 11.06.2003 N 290 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за N 522/7843.

Таким чином для нарахування пені у картці особового рахунку повинно мати місце погашення податкового боргу.

Відповідачем була нарахована пеня у розмірі 14350,84грн., що підтверджується повідомленням та відомостями з особового рахунку позивача. Але платіжне доручення, на яке посилається відповідач у повідомленні не може свідчити про погашення боргу, у звязку з яким була нарахована пеня.

Як вбачається з повідомлення відповідача, пеня нарахована у звязку з оплатою по платіжному дорученню № 7752 від 30.06.2010р. у сумі 175141,00 грн.

Суд не приймає до уваги дані документи як докази погашення податкового боргу, з наступних підстав:

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції, до яких відноситься відповідач, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Крім того, на них покладена функція із забезпечення застосування та своєчасного стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.

Здійснюючи ці повноваження відповідач прийняв спірні повідомлення, якими відповідно до п. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» здійснив розподіл сплачених позивачем сум за сплату податку на додану вартість та пені на загальну суму 14350,84 грн.

Погашення податкового боргу відповідно до ст. 7 Закону «Про порядок погашення зобовґязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» може бути самостійним з боку платника податків (п. 7.1 ст. 7) або за рішенням органу стягнення (п. 7.2 ст. 7).

Джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, що передбачене п. 7.1.1 ст. 7 Закону «Про порядок погашення зобовґязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Коштами у складі майна суб'єктів господарювання відповідно до ч. 5 ст. 139 ГК України є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Вони також входять до визначення майна у розумінні ч. 1 зазначеної статті.

Частиною 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є субєктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Відповідно до п. 17.1 зазначеного вище Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976) затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Одним з реквізитів платіжного доручення, які передбачені п.3 цієї Інструкції є «Призначення платежу». Згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті «Призначення платежу» цього документу.

Як вже зазначалося, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма не може бути застосована як обмеження права платника податків самостійно розпоряджатися власними коштами, оскільки спосіб такого обмеження законами України не встановлений. Обовязковість встановлення способів обмеження права власності саме законами України випливає з п.7 ст. 92 Конституції України, відповідно до якого виключно законами України визначається правовий режим власності, а також ч.3 ст. 134 ГК України згідно з яким правові форми реалізації права власності у сфері господарювання визначаються цим Кодексом і законом.

Як вбачається з реквізиту «Призначення платежу» наявного у матеріалах справи платіжного доручення № 7752 від 30.06.2010р. позивач сплачував податкове зобовязання з податку на додану вартість за травень 2010р.

З урахуванням наведених вище обставин суд дійшов висновку, що наявне платіжне доручення не може бути доказами оплати податкового боргу.

Оскільки відповідачем обставина погашення податкового боргу не доведена, а саме з моментом погашення боргу, п. 6.4 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, яка затверджена Наказом ДПА України 11.06.2003р. № 290 та п. 4.2.4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яка затверджена Наказом ДПА 18.07.2005р. № 276 повязує нарахування пені, останнє здійснене безпідставно.

З огляду на зазначене, у податкового органу відсутні повноваження змінювати призначення платежу, яке було визначене самостійно платником податків у платіжних дорученнях під час виконання ним свого конституційного обов'язку по своєчасній сплаті сум податкових зобов'язань та направляти такі суми при веденні оперативного обліку платежів на погашення податкового боргу за інший податковий період.

Відповідно до п.п. 16.3.3 ст. 16 Закону України „Про порядок погашення погашення зобовґязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашується частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованної відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначається окремо. Платіжні документи, які не містять окремо віділену суму податквого боргу та суму пені, не приймається до виконання.

Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

З наведеного випливає, що право податкового органу із самостійного розподілу сплаченої суми в погашення пені може бути реалізоване виключно у випадку сплати платником податків податкового боргу.

Як встанволено вище, за платним дорученням № 7752 від 30.06.2010р. позивач сплатив податкове зобовґязання, а не податковий борг. Тому дії щодо перерозподілу сплаченої суми в погашення пені є неправомірними.

Згідно з ч. 1 ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Враховуючи необхідність забезпечення ефективності судового захисту, суд вважає, що визнання неправомірними дій відповідача щодо перерозподілу сплачених сум на сплату податку на додану вартість та пені при прийнятті повідомлення № 105660016650590 від 30.06.2010р. на суму 14350,84 грн. має супроводжуватися зобовязанням внесення змін до особового рахунку Державного підприємства «Донецьквантажтранс» з податку на додану вартість шляхом повернення суми пені у розмірі 14350,84 грн. в рахунок сплати податку на додану вартість в період, коли був проведений перерозподіл.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання дій неправомірними щодо перерозподілу сплачених сум на сплату податку на додану вартість та пені при прийнятті повідомлення № 105660016650590 від 30.06.2010р. на суму 14350,84 грн. та зобовязання відповідача внести зміни до особового рахунку підприємства шляхом повернення суми пені у розмірі 14350,84 грн. в рахунок сплати податку на додану вартість в період, коли був проведений перерозподіл підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 94, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного підприємства «Донецьквантажтранс» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними щодо перерозподілу сплачених сум на сплату податку на додану вартість та пені при прийнятті повідомлення № 105660016650590 від 30.06.2010р. на суму 14350,84 грн. та зобовязання відповідача внести зміни до особового рахунку підприємства шляхом повернення суми пені у розмірі 14350,84 грн. в рахунок сплати податку на додану вартість в період, коли був проведений перерозподіл задовольнити.

Визнати дії Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька щодо перерозподілу сплачених сум на сплату податку на додану вартість та пені при прийнятті повідомлення № 105660016650590 від 30.06.2010р. на суму 14350,84 грн. неправомірними.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька (83060, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 143-а, код 21959304) внести зміни до особового рахунку Державного підприємства «Донецьквантажтранс» (83012, м. Донецьк, вул. Словацька, 12, ЄДРПОУ 34828840) з податку на додану вартість шляхом повернення суми пені у розмірі 14350,84 грн. в рахунок сплати податку на додану вартість в період, коли був проведений перерозподіл.

Стягнути з Державного бюджету України га користь Державного підприємства «Донецьквантажтранс» (83012, м. Донецьк, вул. Словацька, 12, ЄДРПОУ 34828840) судові витрати з судового збору (державного мита) у розмірі 3 (три) гривні 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 07 вересня 2010р. Постанова виготовлена у повному обсязі 10 вересня 2010р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.