Рішення № 112525124, 19.07.2023, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1953/23

19 липня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.03.2023р. позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила провести їй нарахування та виплату пенсії з 01.12.2022 року відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постанови КМУ від 23.11.2011р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням довідки про заробітну плату в зоні відчуження в 1986 -1990 роках від 06.06.2017р. №2-312869 на суму 98,63крб., з урахуванням раніше виплачених сум.

Листом від 28.04.2023р. відповідач повідомив позивача про відмову у задоволені її заяви на підставі того, що довідка про заробітну плату в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 06.06.2017р. №2-312869 на суму 98,63крб. враховувалась при обчислені пенсії її покійного чоловіка на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.03.2018р. у справі №607/13784/17, а отже відсутні підстави для врахування зазначеної довідки при обчисленні пенсії позивача.

Позивач вважає дане рішення відповідача протиправним, яке суперечить нормам чинного законодавства.

Ухвалою від 12.05.2023 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 24.05.2023. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.

Позивач отримує пенсію по втраті годувальника, призначену відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розмір пенсії обчислено із заробітної плати, визначеної відповідно до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсійна виплата на даний час становить 10587,94 грн., а саме: 10741,96 грн. - основний розмір пенсії від середнього заробітку годувальника, визначений з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати; 267,90 грн. - обмеження індексації з 01.03.2023; 113,88 грн. - щомісячна компенсація непрацездатному члену сім`ї за втрату годувальника через Чорнобильську катастрофу.

31.03.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області отримано заяву позивачки подану через уповноважену особу з проханням здійснити нарахування та виплату пенсії з урахуванням довідки про заробітну плату в зоні відчуження від 06.06.2017 №2-312869. Дану заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області відповідно до Закону України "Про звернення громадян" і за результатами розгляду звернення надано письмову відповідь №2633-2185/Г-02/8-1900/23 від 28.04.2023, долучену позивачем до позовної заяви.

Відповідно до пп.4 п.3 вказаного Порядку у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження.

У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4.

Виходячи з вищенаведеного, довідка про заробітну плату в зоні відчуження від 06.06.2017 №2-312869, згідно якої на виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.03.2018 №607/13784/17 було обчислено пенсію померлого чоловіка позивача - ОСОБА_2 , не може братись при розрахунку пенсії по втраті годувальника позивачки.

Враховуючи вищезазначене, на даний час підстав для проведення перерахунку пенсії позивачу немає.

На підставі вище наведеного представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 14.06.2023 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 19.07.2023 о 12:00 год.

Сторони в судове засідання не з`явилися, однак представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно п.1 ч.3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.3 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду даної справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 отримує пенсію по втраті годувальника, відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

При обчисленні пенсійної виплати покійного чоловіка позивачки - ОСОБА_2 відповідач враховував довідку про заробітну плату в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 06.06.2017р. №2-312869 на суму 98,63крб. на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.03.2018р. у справі №607/13784/17, яке було залишене без змін Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду 23.07.2018р. (справа №876/3817/18).

Однак на даний час пенсійна виплата позивача обчислюється без врахування вищезазначеної довідки.

31.03.2023р. позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила провести їй нарахування та виплату пенсії з 01.12.2022 року відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постанови КМУ від 23.11.2011р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням довідки про заробітну плату в зоні відчуження в 1986 1990 роках від 06.06.2017р. №2-312869 на суму 98,63крб., з урахуванням раніше виплачених сум.

Листом від 28.04.2023р. відповідач повідомив позивача про відмову у задоволені її заяви на підставі того, що довідка про заробітну плату в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 06.06.2017р. №2-312869 на суму 98,63крб. враховувалась при обчислені пенсії її покійного чоловіка на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.03.2018р. у справі №607/13784/17, а отже відсутні підстави для врахування зазначеної довідки при обчисленні пенсії позивача.

Не погодившись із рішенням відповідача позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Згідно з ч.3 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначає Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до пп.4 п.3 вказаного Порядку у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні. розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час. з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).

Згідно з пунктом 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1. довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Листом Міністерства соціального захисту населення України від 27.02.1996р. №01-3/241-013-2 була затверджена форма довідки про заробітну плату, яка видається особам, що виконували роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, яка приймається для проведення перерахунків пенсій даній категорії громадян. Довідка, яка міститься в матеріалах пенсійної справи позивача за формою відповідає листу Міністерства соціального захисту населення України від 27.02.1996р. №01-3/241-013-2. Даний факт не заперечується відповідачем.

У даній довідці не зазначено доплат за роботу у надурочний та нічний час, вихідні та святкові дні, оскільки позивач надурочних робіт не виконував та у вихідні та святкові дні у грудні 1986р. (місяць за який йому здійснено розрахунок заробітної плати в зоні відчуження) не працював.

Що стосується кількості відпрацьованих годин, то з цього приводу хочу зазначити, що у формі довідки, яка як було зазначено вище затверджена Листом Міністерства соціального захисту населення України від 27.02.1996р. №01-3/241-013-2 передбачено розрахунок заробітної плати виходячи із 6-ти годинного робочого дня, а отже і розрахунки у довідці проводились саме по такому принципу.

Щодо не зазначення у довідці зони небезпеки та кратності, то з цього приводу варто врахувати наступне:

Оплата праці робітників і службовців, відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори, за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, провадилась відповідно абзацу 4 пункту 1 Постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року №665-195 (абз. 4 підпункту 1 пункту 1 Постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207/7) \ відповідних зонах небезпеки в чотирьох-, трьох- і двократному розмірах (із врахуванням 100% тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Таким чином, зона виконання робіт визначає кратність оплати праці за роботу в зоні відчуження.

Відповідно до п.7 Постанови КМУ від 23.11.2011р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати (доходу), яку (який) вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5. II - 4.1 - 3).

Відповідно до довідки Центрального архіву Міністерства оборони України від 07.09.1994р. №51/4916 позивач виконував роботи на території Чорнобильської АЕС. яка відповідно до рішення Урядової комісії УРСР №173 від 18.09.1986р. відноситься до третьої зони небезпеки.

Згідно абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986р. №207-7 оплата праці працівників підприємств, організацій і установ, відряджених у зону відчуження для виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження і запобіганню забруднення навколишнього середовища, проводилась у III, II, І зонах небезпеки у 4-ох, 3-ох, 2-ох кратному розмірах тарифної ставки понад середньомісячну заробітну плату, яка відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи.

Отже кратність у виданій позивачу довідці (4) визначена правильно і відсутність зазначення в ній зони небезпеки ніяким чином на це не впливає, оскільки підтверджується довідкою Центрального архіву Міністерства оборони України від 07.09.1994р. №51/4916.

Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пенсії.

Даного висновку дійшов Верховний Суд у Постанові від 21.11.2018р. у справі №672/914/16-а.

Органи, що призначають пенсію, мають право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Слід зазначити, що таке право не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено п.4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 за N 22-1.

Наявність сумнівів щодо некоректних записів у документах із сторони відповідача може бути лише підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу. Відсутність підприємства за місцезнаходженням, а так само і відсутність документів по цьому підприємству на зберіганні в архівних установах, не може нівелювати відомості трудової книжки, оформлені належним чином, та позбавляти мене права на належне пенсійне забезпечення зурахуванням набутого трудового стажу.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.03.2018р. у справі № 127/9055/17.

Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Відповідна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 30.09.2019р. у справі № 638/18467/15-а та від 25 квітня 2019 року у справі №593/283/17.

Після надання позивачем відповідної довідки відповідачу, останній мав право проводити будь які перевірки з приводу правильності розрахунків у ній чи підстав для її видачі, однак на той час взяв її до уваги, не ставив її під сумнів і виплачував на її підставі пенсію позивачу. Даний факт відповідачем не заперечується.

На даний час підприємство з якого позивач був призваний на військові збори для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС знаходиться у м. Антрацит Луганської області, яке відповідно до Розпорядження КМУ від 07.11.2014р. №1085-р відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє її можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, Loizidou v. Turkey, Cyprus v. Turkey), a також Молдови та Росії (зокрема. Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, Ilascu and Others v. Moldova and Russia), де. грунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи намібійський виняток у справі Кіпр проти Туреччини. ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

З метою досудового вирішення спору позивач звернулася до Відповідача із відповідною заявою щодо здійснення перерахунку пенсії, однак Відповідач відмовив у задоволені такої заяви, що і стало підставою для звернення до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Оскільки, позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 876,06 грн. згідно квитанції від 09.05.2023.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2022 року відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постанови КМУ від 23.11.2011р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням довідки про заробітну плату в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 06.06.2017р. №2-312869, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2022 року відповідно до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Постанови КМУ від 23.11.2011р. №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням довідки про заробітну плату в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 06.06.2017р. №2 312869, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сплачений судовий збір в розмірі 876 (вісімсот сімдесят шість) гривні 06 копійок, відповідно до квитанції від 09.05.2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 21 липня 2023 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769).

Головуючий суддя Подлісна І.М.