Рішення № 112521058, 31.07.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ31 липня 2023 року Справа № 160/19693/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) №18 від 09.12.2021 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) щодо відмови у призначенні пенсії від 21.12.2021 №046950002259 ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на підставі заяви від 17.12.2021;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) призначити ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, пенсію за віком на пільгових умовах, згідно з пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 17 грудня 2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, за її доводами, має стаж роботи дояркою та свинаркою, що дає їй право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 17.12.2021 позивач звернулась до органів пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії. Рішенням від 21.12.2021 №046950002259 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (відповідач-2) позивачу було відмовлено у призначенні пенсії через те, що у неї відсутній необхідний пільговий стаж. Позивач не погоджується з таким рішенням органів пенсійного фонду, тому й звернулась з цим позовом до суду. Крім цього, позивач уважає протиправним рішення від 09.12.2021 №18 комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про результати розгляду заяви ОСОБА_1 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Це рішення позивач також просить скасувати.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/19693/22 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Позовна заява не відповідала вимогам, установленим ст.ст.160, 161 КАС України, тому ухвалою суду від 21.12.2022 була залишена без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів звернення до суду в межах строків, установлених ст.122 КАС України, або подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.

10.01.2023 до суду від позивача надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви, до якої ОСОБА_1 надано копію рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.12.2021 та копію рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 21.12.2021 з відповідними відмітками про дату отримання позивачем вказаних рішень (22.07.2022).

Ухвалою суду від 17.01.2023 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів.

25.01.2023 на електронну пошту суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (відповідач-2) надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач-2 не погоджується із заявленими позовними вимогами. В обґрунтування відзиву відповідач-2 зазначає, що враховуючи документи, які були надані позивачем при зверненні із заявою про призначення пенсії, відповідач-2 не мав правових підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

16.02.2023 через систему «Електронний суд» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1) подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 зазначає про відсутність підстав для задоволення позову. В обґрунтування відзиву відповідач-1 указує, що позивачем до комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області була подана заява про підтвердження періодів роботи, за результатами розгляду якої відповідач-1 і прийняв правомірне рішення від 09.12.2021 №18, яким підтвердив періоди роботи позивача з 01.01.1991 по 31.01.1991, з 01.01.1992 по 31.01.1992, з 01.01.1993 по 31.12.1993, з 01.01.1994 по 31.12.1994, з 01.01.1995 по 31.01.1995, з 01.01.1996 по 31.12.1996, з 01.01.1997 по 31.01.1997, з 01.01.1998 по 31.01.1998, з 01.01.1999 по 31.01.1999, з 01.01.2000 по 31.01.2000, для зарахування до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.5 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Також, за доводами відповідача-1, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було прийнято правомірне рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу на дату звернення за призначенням пенсії. Крім цього, відповідач-1 зазначає, що прийняття певного рішення в залежності від результатів розгляду поданих заявником документів для призначення пенсії є дискреційними повноваженнями відповідача, втручання до яких з боку суду є неприпустимим.

Ухвалою суду від 17.01.2023 витребувано у відповідачів належним чином засвідчену копію пенсійної справи ОСОБА_1.

Витребувані судом документи були надані відповідачем-1 16.02.2023.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

17.12.2021 ОСОБА_1 (позивач) звернулась до органів пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії.

Рішенням від 21.12.2021 №046950002259 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (відповідач-2) позивачу було відмовлено у призначенні пенсії.

У рішенні також зазначено таке.

Відповідно до пп.5, п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пільгової пенсії мають жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Вік заявника 56 років.

Страховий стаж особи становить 27 років 07 місяців 09 днів.

Пільговий стаж особи 03 роки 07 місяців 00 днів.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

за доданими документами до страхового стажу не зараховано:

період роботи з 09.12.1982 по 14.08.1990, згідно трудової книжки серії НОМЕР_2, оскільки на титульній сторінці наявне виправлення в даті народження, яке не завірено належним чином.

До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 10.04.2001 по 01.12.2008, з 27.04.2009 по 30.09.2017, оскільки довідка №423 від 20.08.2021 не відповідає нормам додатку №5 п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 та не вказано посилання на норми пп.5 п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003, відповідно до яких призначається пенсія за віком на пільгових умовах.

Не працює .

Враховуючи зазначене, вирішено: відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу на дату звернення за призначенням пенсії, передбаченого пп.5 п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Крім цього, 09.12.2021 комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення №18 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

У цьому рішенні зазначено, що згідно трудової книжки (виданої КСП «За мир») ОСОБА_1 працювала в колгоспі «За мир», який в 1996 перейменовано в КСП «За мир» та з 29.06.2000 реформовано у СВК «За мир»: з 20.08.1990 по 23.04.2000 - дояркою.

Відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію на пільгових умовах мають жінки, які працюють доярками (оператори машинного доїння) свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства за умови виконання норм обслуговування, після досягнення 55 років і при стажі на зазначеній роботі не менше як 20 років.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру державна реєстрація СВК «За мир» (02127845) припинена у зв'язку з банкрутством.

У такому випадку підтвердження стажу роботи, відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1, проводиться комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Документи ліквідованого підприємства передані на зберігання до Комунальної установи «Царичанський районний трудовий архів».

В довідках від 09.07.2021 №М-600/07/03-21 зазначено, що в протоколах засідання правління колгоспу «За мир» ОСОБА_1 значиться; відповідно до протоколу від 20.08.1990 №21 прийнята дояркою, згідно протоколу зборів уповноважених членів КСП звільнена у зв'язку з реформуванням КСП.

В протоколах засідання колгоспу про нагородження за високі показники у виробництві с/г продукції ОСОБА_1 значиться «дояркою».

Протокол від 20.11.1993 №19, протокол від 18.11.1994 №15, у звіті правління колгоспу за 1996 рік.

В довідках від 30.07.2021 №766 зазначено, що в книгах обліку праці та нарахування заробітної плати працівникам колгоспу «За мир» значиться ОСОБА_1 з серпня 1990 року по квітень 2000 року.

Посада «доярка» вказана в січні 1991, 1992, 1993, 1994, 1995, 1996, 1997, 1998, 1999, 2000 років.

За таких обставин комісією прийнято рішення про підтвердження періодів роботи з 01.01.1991 по 31.01.1991, з 01.01.1992 по 31.01.1992, з 01.01.1993 по 31.12.1993, з 01.01.1994 по 31.12.1994, з 01.01.1995 по 31.01.1995, з 01.01.1996 по 31.12.1996, з 01.01.1997 по 31.01.1997, з 01.01.1998 по 31.01.1998, з 01.01.1999 по 31.01.1999, з 01.01.2000 по 31.01.2000, для зарахування до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.5 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Позивач не погоджується із зазначеними вище рішеннями органів пенсійного фонду, вважає їх протиправними, тому й звернулась з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Цей Закон також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 8 Закону №1058-IV закріплено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно з п.5 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Отже, жінки, які досягли 55 років і мають 20 років стажу за професіями доярок (операторів машинного доїння), свинарок-операторів в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства за умови виконання встановлених норм обслуговування, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Такі ж умови щодо призначення пенсії містять і норми п. «д» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно з якими, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Згідно з паспортом ОСОБА_1, Серія НОМЕР_3, копія якого надана до матеріалів справи, вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1. Отже, станом на час звернення позивача до пенсійного фонду за призначенням пенсії (17.12.2021), вона досягла віку 56 років, який є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п.5 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV.

Суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 24 Закону №1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №1058-ІV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону №1058-ІV).

Згідно з ч.1 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

12.08.1993 Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Так, трудова книжка НОМЕР_2 ОСОБА_1 містить, серед іншого, записи про такі періоди роботи позивача (мовою трудової книжки):

Царичанское СПО

1) 09.12.1982 Принять учеником продавца магазина 12 с. Нетесовка;

2) 05.09.1983 согласно аттестационного листа присвоить квалификацию - младший продавец;

3) 08.09.1983 перевести мл.продавцом магазина 12;

4) 14.08.1990 уволить согласно поданного заявления.

Згідно з оскаржуваним рішенням від 21.12.2021 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, період роботи з 09.12.1982 по 14.08.1990, згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_2 не зарахований до стажу позивача, оскільки на титульній сторінці наявне виправлення в даті народження, яке не завірено належним чином.

Отже, до стажу роботи позивача не зарахований період її роботи з 09.12.1982 по 14.08.1990 в Царичанском СПО, записи про який містить її трудова книжка серії НОМЕР_2.

Суд зазначає, що відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162 (була чинною в період роботи позивача з 09.12.1982 по 14.08.1990):

- трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців (п.1.1.);

- відомості про робітника записуються на першому аркуші (титульній сторінці) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочень або заміни ім'я та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорта або свідоцтва про народження (п.2.10);

- після зазначення дати заповнення трудової книжки робітник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше була заповнена трудова книжка (п.2.11);

- зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або печаткою відділу кадрів (п.2.12).

Суд зазначає, що дійсно на першому аркуші (титульній сторінці) зазначеної вище трудової книжки позивача є виправлення в записі про дату народження позивача, які внесені без дотримання п.2.12 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162.

Водночас, як передбачено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення його трудової книжки та бухгалтерських документів на підприємстві, тому неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.

Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.

Також, Верховний Суд у постанові від 19.12.2019 у справі №307/541/17 (адміністративне провадження №К/9901/18274/18) зазначив, що підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що період роботи ОСОБА_1 з 09.12.1982 по 14.08.1990 в Царичанском СПО підлягає зарахуванню до її страхового стажу.

Крім цього, в оскаржуваному рішенні від 21.12.2021 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зазначено, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 10.04.2001 по 01.12.2008, з 27.04.2009 по 30.09.2017, оскільки довідка №423 від 20.08.2021 не відповідає нормам додатку №5 п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 та не вказано посилання на норми пп.5 п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003, відповідно до яких призначається пенсія за віком на пільгових умовах.

Суд зазначає, що в період з 10.04.2001 по 01.12.2008 та з 27.04.2009 по 30.09.2017 ОСОБА_1 працювала свинаркою у ДП «Націонал-плюс», що підтверджується трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_4, копія якої надана до матеріалів справи.

Відповідно до пунктів 1, 2, 6 Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 02.04.1975 №310 «Про трудові книжки колгоспників» (в редакції від 15.08.1990), трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспу. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту прийняття їх у члени колгоспу. Всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Таким чином, робота позивача свинаркою у ДП «Націонал-плюс» в період з 10.04.2001 по 01.12.2008 та з 27.04.2009 по 30.09.2017 підтверджується трудовою книжкою колгоспника, яка є основним документом про трудову діяльність.

Крім того, як до матеріалів цієї адміністративної справи, так і до матеріалів пенсійної справи була надана копія пільгової довідки від 30.08.2021 №431, яка видана Дочірнім підприємством «Націонал-Плюс» приватного підприємства «Націонал».

Довідка видана в тому, що ОСОБА_1 дійсно працювала в Дочірньому підприємстві «Націонал-Плюс» Приватного підприємства «Націонал» з 10 квітня 2001 року згідно наказу №15 від 10.04.2001р. по 01 грудня 2008 року згідно наказу №59-к від 01.12.2008р. та з 27 квітня 2009 року згідно наказу №12 ꧘від 27.04.2009 р. по 30 вересня 2017 року згідно наказу №46 к від 30.09.2017 р. свинаркою.

Згідно з цією пільговою довідкою, в періоди роботи свинаркою позивач фактично обслуговувала більшу кількість поголів'я свиней, ніж визначено нормою нагрузки.

Також у пільговій довідці вказано, що періоди зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно з пунктом «д» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Поряд з цим, оскаржуване рішення від 21.12.2021 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області взагалі не містить інформації щодо надання оцінки цій пільговій довідці.

Суд не погоджується і з доводами відповідача-2, викладеними в оскаржуваному рішенні щодо того, що довідка №423 від 20.08.2021 не відповідає нормам додатку №5 п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 та не вказано посилання на норми пп.5 п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 09.07.2003, відповідно до яких призначається пенсія за віком на пільгових умовах.

Так, довідка від 20.08.2021 №423 була видана Дочірнім підприємством «Націонал-Плюс» приватного підприємства «Націонал» в тому, що ОСОБА_1 дійсно працювала в Дочірньому підприємстві «Націонал-Плюс» Приватного підприємства «Націонал» з 10 квітня 2001 року згідно наказу №15 від 10.04.2001р. по 01 грудня 2008 року згідно наказу №59-к від 01.12.2008р. та з 27 квітня 2009 року згідно наказу №12 к § від 27.04.2009 р. по 30 вересня 2017 року згідно наказу №46 к від 30.09.2017 р. свинаркою. У довідці також указано, що зазначені періоди зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно з пунктом «д» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як вище зазначено судом, норми пункту «д» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно з якими, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування, є аналогічними нормам п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Отже, норми обох наведених вище законів однаково визначають право на пенсію на пільгових умовах жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

До того ж, відповідач-2 в оскаржуваному рішенні від 21.12.2021 не вказав, яким саме вимогам додатку №5 до Порядку №637 та пункту 20 цього Порядку не відповідає довідка від 20.08.2021 №423. Відповідач-2 зазначив лише загальне посилання на вказані додаток №5 та пункт 20 Порядку №637. Наведене створює для позивача правову невизначеність у розумінні критеріїв, яким не відповідає довідка від 20.08.2021 №423.

Таким чином, період роботи позивача свинаркою в ДП «Націонал-Плюс» з 10.04.2001 по 01.12.2008 та з 27.04.2009 по 30.09.2017 підлягає зарахуванню до стажу позивача, який дає їй право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення від 21.12.2021 №046950002259 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення і не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, відповідно це рішення є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Як зазначено вище, відповідно до пунктів 1, 2, 6 Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 02.04.1975 №310 «Про трудові книжки колгоспників» (в редакції від 15.08.1990), трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспу. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту прийняття їх у члени колгоспу. Всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Відповідно до ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», стаж роботи в колгоспі за період після 1965 року обчислюється за фактичною тривалістю роботи тільки тоді, коли член колгоспу не виконував встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві без поважних причин.

Згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162, до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів, зокрема, такі записи, про роботу як членів колгоспу - у тому разі, коли чинним законодавством передбачене зарахування цієї роботи в загальний трудовий стаж працівників. Передбачені цим пунктом записи вносяться до трудової книжки до занесення відомостей про роботу на даному підприємстві (п.2.17).

Таким чином, до стажу роботи зараховується робота, у тому числі, на підставі членства в колгоспах. При цьому, записи про роботу як членів колгоспу заноситься до трудової книжки до занесення відомостей про роботу у колгоспі.

Як до матеріалів адміністративної справи, так і до пенсійної справи позивача була надана трудова книжка колгоспника НОМЕР_4 (в копіях) ОСОБА_1.

Ця трудова книжка, серед інших, містить такі записи:

1) 20.VІІІ.1990 прийняти в члени колгоспу «За мир» Царичанського району Дніпропетровської області;

1) 20.VІІІ.1990 прийняти в члени колгоспу і надати роботу дояркою;

2) 23.04.2000 звільнена з роботи і виведена з членів КСП «За мир» в зв'язку з реорганізацією по переводу в ТОВ «Промінь».

Отже, зазначені вище записи трудової книжки колгоспника відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162, а саме трудова книжка містить запис про прийняття в члени колгоспу позивача та відомості про роботу дояркою у колгоспі.

Також позивачем надано відомості про «Трудовое участие в общественном хозяйстве»:

у 1990 році принятый колхозом годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве - 140; выполнение позивачем годового минимума трудового участия в общественном хозяйстве - 155;

у 1991 році принятый колхозом годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве - 250; выполнение позивачем годового минимума трудового участия в общественном хозяйстве - 277;

у 1992 році принятый колхозом годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве - 250; выполнение позивачем годового минимума трудового участия в общественном хозяйстве - 294;

у 1993 році принятый колхозом годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве - 250; выполнение позивачем годового минимума трудового участия в общественном хозяйстве - 275;

у 1994 році принятый колхозом годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве - 240; выполнение позивачем годового минимума трудового участия в общественном хозяйстве - 294;

у 1995 році принятый колхозом годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве - 264; выполнение позивачем годового минимума трудового участия в общественном хозяйстве - 293;

у 1996 році принятый колхозом годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве - 240; выполнение позивачем годового минимума трудового участия в общественном хозяйстве - 256;

у 1997 році принятый колхозом годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве - 240; выполнение позивачем годового минимума трудового участия в общественном хозяйстве - 253;

у 1998 році принятый колхозом годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве - 240; выполнение позивачем годового минимума трудового участия в общественном хозяйстве - 250;

у 1999 році принятый колхозом годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве - 240; выполнение позивачем годового минимума трудового участия в общественном хозяйстве - 252;

у 2000 році принятый колхозом годовой минимум трудового участия в общественном хозяйстве - 72; выполнение позивачем годового минимума трудового участия в общественном хозяйстве - 79.

Таким чином, робота позивача в КСП «За мир» підтверджується записами у її трудовій книжці колгоспника, яка є основним документом про трудову діяльність членів колгоспу, і до якої вносяться відомості, зокрема про трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві; виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі). При цьому, трудова книжка колгоспника свідчить про те, що позивач виконувала річний мінімум трудової участі в громадському господарстві.

Отже, період роботи позивача з 20.08.1990 по 23.04.2000 має бути повністю зарахований до стажу позивача, який дає їй право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.

За таких обставин, суд зазначає про визнання протиправним і скасування рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №18 від 09.12.2021 про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Водночас, суд зазначає, що призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

З аналізу наведеного вбачається, що на цей час органи Пенсійного фонду України, відповідно до покладених на них завдань, зокрема, призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

За таких обставин, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Поряд з цим, відповідно до п.1.1 розділу І постанови Пенсійного фонду України від 25.11.2002 №22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», серед інших заяв, заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію (п.4.1. Порядку №22-1).

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (4.2. Порядку №22-1).

Згідно з п.4.10. Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Таким чином, заява про призначення пенсії подається особою до територіального органу Пенсійного фонду України (органу, що призначає пенсію), після сканування якої та сканування копій доданих до неї документів (формування електронної пенсійної справи), за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію.

Отже, заява про призначення пенсії може бути розглянута як територіальним органом Пенсійного фонду, до якого заява була подана, так і іншим територіальним органом Пенсійного фонду.

А вже після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.12.2021 про призначення пенсії відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

Крім цього, суд зазначає, що наведений вище спосіб захисту буде сприяти позивачу в ефективному виконанні судового рішення зобов'язального характеру саме за зареєстрованим місцем проживання позивача.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, позовні вимоги у цій справі підлягають частковому задоволенню.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч.3 ст.139 КАС України).

З огляду на викладене, часткове задоволення позовних вимог, суд зазначає, що на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір у розмірі 496,20 грн.

Судовий збір відшкодовується за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в розмірі 248,10 грн та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - у розмірі 248,10 грн.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_5) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №18 від 09.12.2021 про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 21.12.2021 №046950002259 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на підставі заяви від 17.12.2021.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_5) від 17.12.2021 про призначення пенсії відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_5) судовий збір у розмірі 248 (двісті сорок вісім) грн 10 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_5) судовий збір у розмірі 248 (двісті сорок вісім) грн 10 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_5).

Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427).

Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344).

Суддя Н.В. Кучугурна