Рішення № 112516108, 25.07.2023, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

25 липня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/496/23 Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Ноувен М.П.,

за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №927/496/23, розгляд якої здійснено у порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС-АГРО ЛТД",

Миколаївська дорога, 253, м. Одеса, 65102;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БІМЕКС-АГРО",

вул. Перемоги, 9А, с. Семенівка, Менський район, Чернігівська обл., 15662;

про стягнення 896783,22 грн;

за участю

представника позивача: Шевченка А.П.,

представника відповідача: не з`явився;

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛЕС-АГРО ЛТД" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІМЕКС-АГРО" про стягнення суму 533 066,00 грн вартості сівалки зернової механічної СЗМ-4М та 375 811,53 грн - штрафних санкцій за порушення умов договору.

З урахуванням поданих позивачем заяв Товариство з обмеженою відповідальністю «Велес-Агро ЛТД» просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімекс-Агро» 413066,00 грн заборгованості за Товар (сівалку зернову механічну СЗМ-4М), 483717,22 грн штрафних санкцій, які включають в себе 180872,22 грн інфляційних та 302845,00 грн пені на підставі договору поставки сільськогосподарської техніки № 28/09/20-Ч від 28.09.2020.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою суду від 24.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 24.05.2023.

У зв`язку з перебуванням судді Ноувен М.П. у відпустці, судове засідання, призначене на 24.05.2023 не відбулося, про що сторони були повідомлені листом № 927/496/23/664/23 від 19.05.2023.

Ухвалою суду від 17.07.2023 сторони повідомлені про те, що судове засідання відбудеться 25.07.2023.

25.07.2023 у нарадчій кімнаті підписана вступна та резолютивна частина рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

Повідомлення сторін.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції.

Позиції учасників справи. Заяви та клопотання сторін.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням договору зберігання від 29.09.2020 та неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки сільськогосподарської техніки № 28/09/20-Ч від 28.09.2020.

17.05.2023 відповідачем подано відзив на позов, відповідно до якого останній проти позовних вимог заперечив.

Так, відповідач зазначає наступне:

- власником сівалки зернової механічної СЗМ-4М є ТОВ «Бімекс -Агро» на підставі договору поставки № 28/09/20-Ч від 28.09.2020, а відтак, відповідач не має права вимагати стягнення грошових коштів за договором зберігання.

Відзив на позов прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається з урахуванням поданого відзиву.

02.06.2023 позивачем подана заява про зменшення розміру позовних вимог.

Так, відповідно до поданої заяви позивач просить стягнути з відповідача 413066,00 грн боргу, 180872,22 грн інфляційних, 302845,00 грн пені на підставі договору поставки № 28/09/20-Ч від 28.09.2023.

20.07.2023 позивачем подана заява, відповідно до якої останній відмовляється від вимог в частині стягнення 375811,53 грн неустойки, нарахованої відповідно до умов договору зберігання від 29.09.2020.

Крім того, позивач визначає вимоги, які є предметом позову, а саме: позивач просить стягнути 413066,00 грн заборгованості за Товар (сівалку зернову механічну СЗМ-4М), а також 483717,22 грн штрафних санкцій, які включають в себе 180872,22 грн інфляційних та 302845,00 грн пені.

З приводу поданих заяв суд зазначає наступне.

Зі змісту заяви позивача від 29.05.2023 вбачається, що останній визначає як підставу позовних вимог неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 28/09/20-Ч від 28.09.2023.

Крім того, позивач зазначає про часткову оплату відповідачем 120000 грн (100000 грн 29.09.2020, 20000 грн 18.12.2020) в рахунок погашення вартості сівалки. У зв`язку з тим, що строк сплати за Товар сплинув 16.12.2020, і наявне прострочення оплати вартості Товару, позивачем нараховано і пред`явлено до стягнення на підставі п. 5.5. договору поставки № 28/09/20-Ч від 28.09.2020 пеню в сумі 302845 грн за період прострочення з 16.12.2020 по 29.05.2023 та 180872,22 грн інфляційних за період січня 2021 року по квітень 2023 року.

З урахуванням вищевикладеного, суд розцінює заяву позивача від 29.05.2023 як заяву про зміну підстав позовних вимог.

У той же час, позивач посилаючись у заяві на наявність часткової оплати вартості Товару в сумі 120000 грн, просить суд зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення боргу за Товар.

Відповідно до ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.04.2023 розгляд справи по суті призначено на 24.05.2023.

Судове засідання, призначене на 24.05.2023 не відбулося. Ухвалою суду від 17.07.2023 судове засідання у справі № 927/496/23 призначено на 25.07.2023.

Відповідно до норм ст. 201 ГПК України у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься. З оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті. Відповідно до протоколу судового засідання розгляд справи по суті розпочався 25.07.2023.

З урахуванням того, що заява про зміну підстав позовних вимог та про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення боргу надійшли до суду до відкриття судового засідання з розгляду справи по суті, суд вважає за можливе прийняти зазначені заяви до розгляду.

Нормами ст. 46 ГПК України передбачено, що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відтак, суд приймає до розгляду заяву позивача, подану 20.07.2023 про відмову від позовних вимог в частині стягнення 375811,53 грн неустойки, нарахованої відповідно до умов договору зберігання від 29.09.2020.

Отже, з урахуванням поданих позивачем заяв та прийняття судом їх до розгляду, позовні вимоги, які є предметом позову є: стягнення 413066,00 грн заборгованості за Товар (сівалку зернову механічну СЗМ-4М), а також 483717,22 грн штрафних санкцій, які включають в себе 180872,22 грн інфляційних та 302845,00 грн пені на підставі договору поставки сільськогосподарської техніки № 28/09/20-Ч від 28.09.2020.

Справа розглядається з урахуванням поданих позивачем заяв.

Будь-яких заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Фактичні обставини справи.

Щодо вимог про стягнення неустойки за Договором зберігання від 29.09.2020.

29.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Велес-Агро ЛТД» (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бімекс-Агро» (далі Покупець) укладено договір зберігання, відповідно до умов якого Поклажодавець (позивач) передав, а Зберігач (відповідач) прийняв на відповідальне зберігання сільськогосподарську техніку Сівалку зернову механічну СЗМ-4М в кількості 1 од. на суму 533066,00 грн, про що сторонами підписано акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 29.09.2020.

Відповідно до п. 2.1.4. Договору зберігання від 29.09.2020 зберігач зобов`язаний повернути майно за першою вимогою Поклажодавця.

Претензіями № 0510/3 від 05.10.2022, отриманою відповідачем 20.10.2020, № 1511 від 15.11.2022, отриманою відповідачем 13.12.2022 позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення Товару сівалки зернової механічної СЗМ-4Му строк до 07.11.2022 та у строк до 23.12.2022 відповідно.

Як зазначає позивач у позовній заяві, станом на 27.03.2023 відповідач Товар не повернув, у зв`язку з чим, ТОВ «Велес-Агро ЛТД» на підставі п. 5.5. Договору зберігання від 29.09.2020, відповідно до умов якого у випадку неповернення майна Поклажодавцеві за першою вимогою, Зберігач повинен виплатити Поклажодавцеві неустойку у розмірі 0,5% від вартості майна за кожний день затримки, нараховано та пред`явлено до стягнення 375811,53 грн неустойки за період з 07.11.2022 по 27.03.2023.

20.07.2023 позивачем подана заява про відмову від позовних вимог в частині стягнення 375811,53 грн неустойки, нарахованої відповідно до Договору зберігання від 29.09.2020.

Відповідно до ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення неустойки в сумі 375811,53 грн підписано Химишинцем В.Л. директором ТОВ «Велес-Агро ЛТД» (відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань).

У судовому засіданні 25.07.2023 представник позивача Шевченко А.П. заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення 375811,53 грн неустойки підтримав та зазначив, що наслідки відмови йому зрозумілі.

З огляду на вищевикладене, суд приймає відмову від позову в частині стягнення 375811,53 грн неустойки.

Відповідно до ст. 231 ГПК України провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 375811,53 грн неустойки підлягає закриттю у зв`язку з відмовою позивача від позовних вимог.

Щодо вимог позивача про стягнення 896783,22 грн заборгованості суд зазначає наступне.

28.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Велес-Агро ЛТД» (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бімекс-Агро» (далі Покупець) укладено договір поставки № 28//09/20-Ч (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору:

п.1.1.Предметом договору є поставка сільськогосподарської техніки та запчастин до сільськогосподарської техніки.

п.2.1. Ціна Товару вказується у виставленому Постачальником рахунку фактурі.

п.2.2. Загальна сума цього Договору складається із суми вартості партій Товару, поставлених Постачальником Покупцю протягом строку дії цього Договору, які вказані у видаткових накладних.

п.2.3. Ціна фіксується виставлянням рахунку Покупцю і залишається незмінною на термін, обумовлений заздалегідь, по кожній окремій партії товару.

п.2.4.Оплата продукції здійснюється Покупцем на умовах: 100000 грн передоплати на момент отримання рахунку. Решта суми, тобто 433066,00 грн Покупець зобов`язується сплатити до 15.12.2020 включно. Також можливі інші умови розрахунків за домовленістю сторін, про що складається додаток до договору. Оплата кожної партії товару повинна проводиться шляхом безготівкового перерахування Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

п.4.1.Товар з Договором постачається на умовах СРТ, місце відвантаження склад покупця за адресою: Чернігівська обл., Менський р-н, с. Семенівка, вул.Перемоги,9А.

п.3.5. Право власності на Товар, а також ризик випадкової загибелі чи псування Товару переходить до покупця в момент передачі Товару у місці поставки, вказаному у п. 3.1.Договору.

п. 5.2. За несвоєчасну оплату Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

п.5.5. При стягненні пені застосовується строк позовної давності у три роки, при цьому нарахування пені здійснюється до моменту погашення заборгованості в повному обсязі.

п.11.1.Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2020. Після цього Договір автоматично пролонгується на один рік і далі щорічно, якщо жодна із сторін не пред`явила письмове повідомлення про закінчення терміну дії договору за 30 календарних днів до закінчення його терміну дії. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.

28.09.2020 позивачем виставлено рахунок № 4834 на оплату сівалки зернової механічної СЗМ-4М на суму 533066,00 грн (з ПДВ).

29.09.2020 відповідачем здійснено оплату 100000 грн (призначення платежу: «Оплата за сівалку зернову механічну СЗМ-4М зг. рах. № 4834 від 28.09.2020»).

18.12.2020 відповідачем здійснено оплату 20000 грн (призначення платежу: «Оплата за сівалку зернову механічну СЗМ-4М зг. рах. № 4834 від 28.09.2020»).

Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем склала 413066,00 грн.

Доказів оплати суми заборгованості відповідачем не надана.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення 180872,22 грн інфляційних за період з січня 2021 року по квітень 2023 року та 302845,00 грн пені за період з 16.12.2020 по 29.05.2023.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у зв`язку з неналежним виконанням умов договору відповідачами.

Нормативно-правове обґрунтування.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим використанням.

За своєю юридичною природою, укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України, виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов`язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

У заявах по суті позивач та відповідач визнали, що між ними укладено Договір поставки № 28/09/20-Ч від 28.09.2020, а також те, що на виконання умов Договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято Товар сівалку зернову механічну СЗМ 4М на суму 5633066,00 грн.

Доказів розірвання договору або припинення Договору матеріали справи не містять.

З урахуванням умов Договору, а саме п.2.4. строк оплати Товару: 100000 грн на момент отримання рахунку, решта суми (433066,00 грн) до 15.12.2020.

Відповідно до наявних у матеріалах справи доказів відповідач частково виконав умови Договору, здійснивши оплату Товару на суму 120000 грн.

Решта - вартість Товару у сумі 413066,00 грн, станом на день винесення рішення судом відповідачем не сплачена.

Враховуючи те, що відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості Товару у строк, визначений договором не здійснив, виникла прострочка виконання зобов`язання.

Здійснивши перерахунок пені та інфляційних суд зазначає, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення пені та інфляційних відповідають умовам укладеного Договору та чинного законодавства України.

При цьому, з приводу періоду нарахування пені суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).

За умовами п. 5.5. Договору сторони передбачили, що нарахування пені здійснюється до моменту погашення заборгованості в повному обсязі.

Відтак, суд доходить висновку, що даний пункт Договору містить вказівку на подію, що має неминуче настати "до моменту погашення заборгованості в повному обсязі".

Отже, позивачем правомірно нараховано пеню в межах строку, передбаченого п.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Аналогічна позиція викладена у постанові ОП КГС від 20.08.2021 у справі № 910/13575/20.

Від Відповідача на надійшло заперечень щодо суми нарахованих штрафних санкцій та інфляційних.

Крім того, відповідачем в порядку ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України не подано заяви про зменшення штрафних санкцій.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, за наведених у їх сукупності обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 413066,00 грн боргу, 302845,00 грн пені та 180872,22 грн інфляційних.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено до стягнення 896783,22 грн заборгованості.

Отже, з урахуванням норм ЗУ Про судовий збір судовий збір становить 13451,75 грн (896783,22*1,5%).

Враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір в сумі 13451,75 покладається на відповідача.

У той же час суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 163 ГПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Звертаючись до Господарського суду Чернігівської області позивач Товариств з обмеженою відповідальністю «Велес-Агро ЛТД» визначив позовні вимоги стягнення 908877,53 грн, а саме 533066,00 грн боргу та 375811,53 грн неустойки.

У подальшому, шляхом подання процесуальних заяв, позивач відмовився від частини позовних вимог в сумі 375811,53 грн неустойки та просив стягнути з відповідача 896783,22 грн заборгованості, а саме 413066,00 грн боргу та 483717,22 грн, що в сумі складають пеню та інфляційні.

Відповідно до платіжної інструкції №16109 від 20.03.2023, позивачем при поданні позову до суду сплачено 13633,16 грн судового збору.

Позивач заявою, що надійшла до суду 20.07.2023, відмовився від позовних вимог в частині 375811,53 грн неустойки. Відмова прийнята судом, провадження у справі в цій частині вимог закрита за відмови позивача від позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі відмови позивача від позовних вимог, судовий збір покладається на позивача.

Отже, судовий збір за вимогу в частині 375811,53 грн становить 5637,17 грн, і який в силу вищезазначеної норми покладається на позивача.

При цьому, з урахуванням норм ст. 130 ГПК України, що кореспондується з нормами ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову

Отже, судовий збір в частині 2818,58 грн в силу вищевказаних норм підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

У той же час, з урахуванням заявлених позовних вимог позивача, судом установлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Велес-Агро ЛТД» не в повному об`ємі було сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду. Сплаті підлягає судовий збір у розмірі 19088,92 грн. Натомість, заявником сплачено 13633,16 грн. Недоплата судового збору складає 5455,76 грн.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь Державного бюджету України 2637,18 грн судового збору (як різницю між недоплаченим судовим збором і сумою судового збору, що підлягає поверненню позивачу з державного бюджету - 5455,76 грн-2818,58 грн).

Керуючись ст. 73-80, 86, 129, 165, 231, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі в частині стягнення 375811,53 грн неустойки закрити у зв`язку з відмовою позивача від позовних вимог.

2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВелесАгро ЛТД», код 31427962 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімекс Агро», код 38166599 про стягнення 896783,22 грн задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бімекс Агро», вул. перемоги, 9А, с. Семенівка, Менський р-н, Чернігівська обл., 15662, код 38166599 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВелесАгро ЛТД», Миколаївська дорога, 253, м. Одеса, 65102, код 31427962, заборгованість в сумі 413066,00 грн, інфляційні в сумі 180872,22 грн, пеню в сумі 302845,00 грн судовий збір в сумі 13451,75 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВелесАгро ЛТД», Миколаївська дорога, 253, м. Одеса, 65102, код 31427962 на користь Державного бюджету України (отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 , код отримувача 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рах. UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) 2637,18 грн судового збору..

5. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 31.07.2023.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя М.П. Ноувен