Рішення № 112515306, 31.07.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2023Справа № 910/7903/23Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАВЕРСТОК»

про стягнення 159 733,14 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАВЕРСТОК» про стягнення 159 733,14 грн не отриманого податкового кредиту за договором постачання електричної енергії від 30.01.2022 № 42-26/4.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не зареєстрував податкові накладні за здійсненими позивачем господарськими операціями на суму 159 733,14 грн, чим позбавив останнього права на віднесення сплаченого ПДВ за цими операціями до податкового кредиту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7903/23, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, у вказаній ухвалі судом розглянуто викладене позивачем у позовній заяві клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Державну податкову службу України.

Відповідно до частин 1-3 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Таким чином, законодавцем встановлено, що особи залучаються до участі у справі як треті особи лише у тому випадку, коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін.

Тобто, при вирішенні питання про залучення у справу третьої особи суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення у справі таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

У даному випадку, позивачем не доведено, яким саме чином рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки Державної податкової служби України, у зв`язку з чим судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення вказаного органу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Крім того, за результатами розгляду викладеного позивачем у позові клопотання про витребування доказів, судом ухвалою від 24.05.2023 витребувано у Державної податкової служби України інформацію щодо реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАВЕРСТОК» податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на виконання договору постачання електричної енергії від 30.01.2022 № 42-26/4 за наведеними у п. 9 резолютивної частини ухвали актами наданих послуг та платіжними дорученнями про оплату отриманих послуг, встановлено строк для подання до суду доказів - до 26.06.2023 включно.

21.06.2023 до відділу діловодства суду від Державної податкової служби України надійшов лист від 07.06.2023 № 7057/5/99-00-04-02-01-05 про неможливість надання витребуваної судом в ухвалі від 24.05.2023 інформації. Так, зокрема, у вказаному листі зазначено, що інформація щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних формується на підставі первинних документів, які знаходяться у володінні суб`єктів господарювання.

Частиною 5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 242 ГПК України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі була направлена позивачу на його електронну адресу, вказану в позові.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення позивача про розгляд справи.

Крім того, ухвала про відкриття провадження у справі № 910/7903/23 від 24.05.2023 була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 0105494457829, однак конверт повернувся до суду 01.06.2023 не врученим із зазначенням причин повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, який викладено у постанові від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Отже, з огляду на підставу повернення до суду конверту з ухвалою, надісланою відповідачу, суд доходить висновку, що ухвала про відкриття провадження у справі вважається йому врученою.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За приписами ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/74903/23 встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак, станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАВЕРСТОК» (надалі - постачальник, ТОВ «ПАВЕРСТОК», відповідач) та Акціонерним товариством «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (споживач, АТ «НСТУ», позивач) укладено договір постачання електричної енергії № 42-26/4 (надалі - Договір).

За приписами п. 1.1. Договору умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 та Закону України «Про публічні закупівлі».

Предметом Договору згідно з його п. 2.1. є Електрична енергія (Лот 1 - Електрична енергія за об`єктами АТ «НСТУ» Іллєнка, 42; Лот 2 - Електрична енергія за об`єктами АТ «НСТУ» ЦД «Українське радіо»), що відповідає коду ДК 021:2015:09310000-5 - «Електрична енергія», а саме: лот 1 - Електрична енергія за об`єктами АТ «НСТУ» Іллєнка, 42, (далі - електрична енергія), яку постачальник зобов`язується постачати споживачу, а останній зобов`язується прийняти та оплатити цю електричну енергію, на умовах цього Договору.

За положеннями п. 2.2. Договору прогнозовані помісячні обсяги закупівлі електричної енергії, вартість, порядок розрахунків та перелік об`єктів споживача за цим Договором визначаються у відповідних додатках до цього Договору, а саме: Додаток № 1 - Розрахунок вартості електричної енергії; Додаток № 2 - Прогнозовані помісячні обсяги закупівлі електричної енергії; Додаток № 3 - Перелік об`єктів споживача за якими здійснюється постачання електричної енергії; Додаток № 4 - Форма заявки на прогнозований погодинний обсяг споживання електричної енергії протягом місяця; Додаток № 5 - Порядок визначення вартості електричної енергії.

Відповідно до п. 3.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 11.08.2022) строк (термін) поставки (передачі) електричної енергії: з дати укладення договору по 22.06.2022.

Відповідно до п. 5.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 11.08.2022) загальна вартість цього Договору становить: 4 018 970,59 грн, у тому числі ПДВ - 669 828,43 грн, що розраховується відповідно до Додатка № 1 до цього Договору, з яких: 3 801 290,87 грн - кошти державного бюджету України; 217 679,72 грн - власні кошти споживача (кошти від господарської діяльності підприємства).

Додатковою угодою № 1 від 11.08.2022 внесено, зокрема, зміни до пунктів 1, 2 Додатку № 1 до Договору, за умовами яких загальна вартість електричної енергії без ПДВ становить 3 349 142,16 грн, ПДВ - 669 828,43 грн, всього з ПДВ - 4 018 970,59 грн.

За умовами п. 5.13 Договору споживач сплачує постачальнику ціну поставленої електричної енергії за цим Договором на підставі відповідного Акту приймання-передачі електроенергії та рахунків, що їх виставляє постачальник, шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника суми коштів, що підлягає сплаті, протягом 10 (десяти) банківських днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін відповідного Акта приймання-передачі електроенергії.

Положеннями пп. 7.2.10 п. 7.2. Договору визначено обов`язок постачальника зареєструвати відповідно до вимог Податкового кодексу України податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку та у строк, визначений чинним законодавством, та надати її споживачу в електронній формі протягом одного робочого дня від дати реєстрації.

Пунктом 9.7. Договору передбачено, що якщо в результаті будь-яких дій чи бездіяльності постачальника споживачу будуть донараховані податкові зобов`язання та/або будуть застосовані штрафні санкцій та/або споживач не отримає (не в повному обсязі отримає) податковий кредит, постачальник зобов`язується компенсувати споживачу всі збитки, не отриманий (недоотриманий) податковий кредит та/або невизнані витрати, а також суми штрафних санкцій, стягнуті із споживача з вини постачальника, протягом 10 (десяти) робочих днів з дати надходження до нього відповідної письмової вимоги споживача.

Договір набуває чинності з дати підписання його сторонами та скріплення їх підписів печатками і діє по 31.12.2022 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 14.1. Договору).

На виконання умов Договору сторонами складено та підписано акти приймання-передачі електричної енергії на загальну суму 4 018 970,59 грн, а саме: від 31.01.2022 № 042322011 на суму 208,15 грн, в т.ч. ПДВ - 34,69 грн; від 28.02.2022 № 042322011 на суму 1 396 347,12 грн, в т.ч. ПДВ - 232 724,52 грн; від 31.03.2022 № 0423220319 на суму 815 885,28 грн, в т.ч. ПДВ - 135 980,88 грн; від 30.04.2022 № 0423220419 на суму 512 780,69 грн, в т.ч. ПДВ - 85 463,45 грн; від 31.05.2022 № 0423220519 на суму 848 131,20 грн, в т.ч. ПДВ - 141 355,20 грн; від 11.07.2022 № 0423220619 на суму 445 618,15 грн, в т.ч. ПДВ - 74 269,69 грн, а відповідачем виставлено позивачу відповідні рахунки на оплату.

Позивачем здійснено оплату на підставі вказаних вище актів та рахунків на загальну суму 4 018 970,59 грн, що підтверджується платіжними дорученням: від 11.05.2022 № 558 на суму 51 278,07 грн, від 09.06.2022 № 704 на суму 84 813,12 грн, від 10.05.2022 № 811 на суму 461 502,62 грн, від 19.07.2022 № 1419 на суму 445 618,15 грн, від 09.06.2022 № 1105 на суму 763 318,08 грн, від 11.04.2022 № 565 на суму 734 296,75 грн, від 12.04.2022 № 483 на суму 81 588,53 грн, від 11.03.2022 № 377 на суму 1 396 347,12 грн та від 14.02.2022 № 187 на суму 208,15 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що в порушення умов Договору та вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України відповідач не зареєстрував частину податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за господарськими операціями із зарахування коштів на рахунок відповідача за платіжними дорученнями від 11.05.2022 № 558 на суму 51 278,07 грн, від 10.05.2022 № 811 на суму 461 502,62 грн, від 19.07.2022 № 1419 на суму 445 618,15 грн, чим позбавив позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого ПДВ у сумі 159 733,14 грн. У зв`язку з зазначеним, позивач на виконання вимог п. 9.7. Договору звертався до відповідача з претензією від 10.10.2022 № 04.1-8.1.2/2065, яка містила вимогу про виконання умов п. 7.2.10 Договору та компенсацію не отриманого (недоотриманого) податкового кредиту у розмірі 159 733,14 грн, однак така претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення із даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Статтею 16 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно зі ст. 16 ЦК України є відшкодування збитків.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За загальними положеннями ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вини.

Обов`язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов`язок доказування покладається на сторони. Докази повинні бути належними та допустимими (ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України).

Як встановлено судом, між сторонами виникли правовідносини на підставі договору постачання електричної енергії № 42-26/4 від 30.01.2022, за яким відповідач надав позивачу послуги із постачання електричної енергії на загальну суму 4 018 970,59 грн, що підтверджується долученими до позовної заяви актами приймання-передачі електричної енергії. Вказані послуги повністю оплачені позивачем, у тому числі ПДВ - 669 828,43 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що позивач вважає, що відповідач не виконав свого визначеного Договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних за здійсненими позивачем оплатами наданих послуг з постачання електричної енергії, а саме: за платіжними дорученнями від 11.05.2022 № 558 на суму 51278,07 грн (акт № 0423220419 від 30.04.2022, у т.ч. ПДВ - 8546,35 грн), від 10.05.2022 № 811 на суму 461 502,62 грн (акт № 0423220419 від 30.04.2022, у т.ч. ПДВ - 76917,10 грн), від 19.07.2022 № 1419 на суму 445 618,15 грн (акт № 0423220619 від 11.07.2022, у т.ч. ПДВ - 74269,69 грн), що позбавило позивача права на отримання податкового кредиту на суму ПДВ - 159 733,14 грн.

Стаття 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - ПК України) визначає, що податок на додану вартість це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (п.п. 14.1.178.); податкове зобов`язання (для цілей розділу V цього Кодексу) - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом (п.п. 14.1.156-1); податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181).

Згідно з п. 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України визначено, що тимчасово, до 1 січня 2026 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом.

За положеннями п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПК України касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Відповідно до положень п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема, дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Відповідно до п. 201.7. ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Крім того, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, визначений у п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Так, судом було встановлено факт повної оплати позивачем наданих відповідачем послуг за Договором із постачання електричної енергії на загальну суму 4 018 970,59 грн, з яких ПДВ - 669 828,43 грн. Втім, зазначаючи про те, що відповідачем не було зареєстровано частину податкових накладних за окремими господарськими операціями із оплати позивачем електричної енергії за Договором на загальну суму 958 398,84 грн (в т.ч. ПДВ - 159 733,14 грн), позивач не надав суду відповідних доказів, які б підтверджували реєстрацію відповідачем податкових накладних за рештою здійснених позивачем операцій з оплати послуг за Договором на суму 3 060 571,75 грн (в т.ч. ПДВ - 510 095,29 грн), що позбавляє суд можливості достовірно встановити факт понесення позивачем збитків у вигляді неможливості віднесення сум ПДВ до податкового кредиту саме в заявленому розмірі - 159 733,14 грн.

При цьому, судом враховано викладене у позові клопотання про витребування у Державної податкової служби України інформації про реєстрацію відповідачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на виконання Договору за всіма актами наданих послуг, згідно з якими відповідачем було надано позивачу послуги з постачання електричної енергії на загальну суму 4 018 970,59 грн, в т.ч. ПДВ - 669 828,43 грн, яке ухвалою суду від 24.05.2023 було задоволено.

При цьому, як вже зазначалось, за наданою в матеріали справи листом від 07.06.2023 інформацією від Державної податкової служби України, дані щодо реєстрації податкових накладних формуються на підставі первинних документів, які знаходяться у володінні суб`єктів господарювання.

Разом з тим, судом критично оцінюються доводи позивача про те, що лише Державна податкова служба України може повідомити чи зареєструвало Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАВЕРСТОК» податкові накладні в Єдиному державному реєстрі податкових накладних на виконання Договору, оскільки позивачем не оспорюється реєстрація відповідачем податкових накладних за актами приймання-передачі електричної енергії від 31.01.2022 на суму 208,15 грн, від 28.02.2022 на суму 1 396 347,12 грн, від 31.03.2022 на суму 815 885,28 грн та від 31.05.2022 на суму 848 131,20 грн, що дає суду підстави вважати, що позивач обізнаний із реєстрацією відповідачем податкових накладних за вказаними господарськими операціями.

Разом з тим, згідно зі ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з положеннями абзацу 21 п. 201.10 ст. 201 ПК України у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що права позивача в разі нездійснення відповідачем реєстрації податкових накладних підлягають захисту шляхом подання позивачем, разом з податковою декларацією, за відповідний звітний податковий період, заяви зі скаргою на дії відповідача. У цьому випадку податковим органом здійснюється перевірка дотримання вимог податкового законодавства та вживаються заходи щодо усунення виявленого порушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.03.2020 у справі № 911/224/19.

Крім того, суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 23.05.2023 у справі № 906/823/21, згідно з якою факт вчинення відповідачем податкового правопорушення у справі про стягнення збитків може бути підтверджений лише чинними матеріалами податкової перевірки (актом або рішенням) відповідного контролюючого органу, наділеного повноваженнями здійснювати перевірку дотримання податкового законодавства, а подані у справу до позову докази, які підтверджують виконання господарських операцій, докази у вигляді податкових накладних, податкових декларацій, розрахунків коригування, рішення суду про стягнення боргу у зобов`язальних правовідносинах не є належними і допустимими доказами вчинення відповідачем порушення податкового зобов`язання.

Відповідний правовий висновок викладений і у постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/20686/20.

При цьому, суд зазначає, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження бездіяльності відповідача щодо реєстрації податкових накладних, так само які і доказів звернення до контролюючого органу, доказів неотримання податкового кредиту.

Доводи позивача про те, що відповідач не зареєстрував податкові накладні та позивач не отримав податковий кредит ґрунтуються виключно на твердженнях позивача без відповідної доказової бази.

Отже, в даному випадку необхідним елементом для стягнення збитків є доведеність протиправних дій відповідача, а саме, доведення факту порушення правил реєстрації у встановлений термін податкових накладних, зазначений факт повинен бути підтверджений належними та допустимими доказами, якими, зокрема, може бути акт (довідка) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складеного за результатами перевірки, при цьому, таких доказів суду не надано.

За таких обставин, враховуючи недоведення позивачем наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: збитків, протиправної поведінки відповідача, причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками й вини відповідача, суд зазначає про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача збитків у сумі 159 733,14 грн.

Суд звертає увагу, що рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Відповідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» є недоведеними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 31.07.2023.

Суддя Т. Ю. Трофименко