Ухвала суду № 112508878, 27.07.2023, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/11007/23

Провадження №1-кп/204/1277/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42020040010000034 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 січня 2020 року,

за участю: прокурора ОСОБА_3 , захисників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , обвинувачених: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,

В С Т А Н О В И В:

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про призначення обвинувального акту до судового розгляду. В обґрунтування свого клопотання зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам чинного КПК України. В ньому наявні всі фактори, які передбачені чинним законодавством. Територіальна підслідність вказаного обвинувального акту визначена вірно, оскільки саме намір на вчинення кримінальних правопорушень, в яких обвинувачуються останні, виник на території Чечелівського району м. Дніпро. Крім того, заявив клопотання про продовження строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу обвинуваченим: ОСОБА_12 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 317 КК України, ОСОБА_13 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч.4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст.28, ч. 3 ст. 317 КК України, ОСОБА_14 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 317 КК України, ОСОБА_19 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 317 КК України, ОСОБА_20 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч.4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 317 КК України, ОСОБА_17 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 317 КК України, ОСОБА_18 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 317 КК України, у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави. В обґрунтування клопотань вказав, що слідчими суддями Кіровського районного суду м. Дніпропетровська було обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою без застосування застави строком до 28 липня 2023 року та 29 липня 2023 року. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбаченими пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що обвинувачені, отримавши повідомлення про підозру та усвідомлюючи невідворотність можливого призначення відносно них покарання у вигляді реального позбавлення волі, маючи багато зв`язків, у тому числі серед кримінального середовища та правоохоронців, можуть переховуватись від суду, а саме можуть покинути території як Дніпропетровської області так і України. Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що обвинувачені будуть мати можливість незаконного впливу на потерпілих, свідків та інших осіб, які на даний час є невстановлені та з якими останні могли діяти у змові. Так, обвинувачені, отримавши повні анкетні дані свідків у даному кримінальному провадженню, можуть впливати на них з метою зміни ними показань, перешкоджати їх участі у судових засіданнях, та шляхом погроз, застосування фізичної сили, або підкупу, будуть намагатись вплинути на вказаних осіб. Окрім цього, в рамках даного кримінального провадження є інші особи, які на теперішній час не встановлені, однак які, зокрема, можуть бути причетними до вказаних кримінальних правопорушень та які перебувають на свободі. Перебуваючи на волі, обвинувачені зможуть інформувати та скерувати дії та показання вказаних осіб, які також причетні до вчинення кримінальних правопорушень, однак на даний час не встановлені. Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що, перебуваючи на волі, обвинувачені, які офіційно не є працевлаштованими, на життя заробляли в результаті вчинення кримінальних правопорушень, мають слабкі соціальні зв`язки, що свідчить про те, що залишаючись на свободі, вони можуть вчинити інші кримінальні правопорушення. Про обґрунтованість вказаного ризику свідчить також і кількість епізодів злочинної діяльності, які були задокументовані протягом тривалого періоду часу. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не в змозі запобігти настанню вказаних ризиків.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_15 - адвокат ОСОБА_8 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Суду повідомила, що ризики, наведені прокурором, є необгрунтованими та невідповідають дійсності. У її підзахисного під час досудового розслідування навіть не було проведено обшук вдома. Що він, перебуваючи на волі, буде взмозі спотворити чи знищити. Клопотання прокурора не підлягає задоволенню, просила обрати відносно її підзахисного інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт. Окрім цього, зазначила, що ухвала, якою було обрано відносно її підзахисного запобіжний захід не може бути продовженою, а тому клопотання прокурора задоволенню не підлягає у повному обсязі.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_15 - адвокат ОСОБА_7 надала суду заперечення на клопотання прокурора про продовження строку дії ухвали суду щодо запобіжного заходу. Зазначила, що її підзахисний перебуває під вартою вже більше ніж п`ять місяців, а обраний відносно нього запобіжний захід є безальтернативним, що вказує на грубе порушення Конвенції з прав людини. Вважала за доцільним обрати відносно її підзахисного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, а тому в задоволенні клопотання прокурора просила відмовити. Окрім цього, заявила клопотання про направлення обвинувального акту до Дніпровського апеляційного суду для визначення підсудності. В обґрунтування свого клопотання зазначила, що прокурором було направлено обвинувальний акт до суду з порушенням територіальної підслідності, оскільки всі події відбувалися на вул. Гаванська, буд. 16, а це є територією Самарського району м. Дніпро. Вважала за доцільним направити обвинувальний акт до Дніпровського апеляційного суду для визначення підслідності.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_15 підтримав думки своїх захисників.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_14 - адвокат ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора. Суду пояснила, що відсутні докази причетності її підзахисного до вчинених кримінальних правопорушень. ОСОБА_14 взагалі нічого не відомо про свідків. ОСОБА_14 до 01 березня 2022 року офіційно був працевлаштованим та обіймав посаду виробничого директора на підприємстві. Ризики, на які посилається прокурор у своєму клопотанні, відсутні. Окрім цього, зазначила, що у її підзахисного є неповнолітня дитина. Просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора та застосувати до обвинуваченого ОСОБА_14 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Окрім цього, заявила клопотання про направлення обвинувального акту до Дніпровського апеляційного суду для визначення підслідності. В обгрунтування свого клопотання зазначила, що відсутні підстави для призначення обвинувального акту в Красногвардійському районному суді м. Дніпропетровська.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_14 підтримав думку свого захисника.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_16 - адвокат ОСОБА_9 заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Відповідно до рішення Конституційного Суду від листопада 2017 року щодо продовження запобіжного заходу, попередня ухвала про обрання запобіжного заходу не може бути продовженою, однак прокурор у своєму клопотанні просить продовжити строк дії саме ухвали. Окрім цього, під час дослідження матеріалів суд не має змоги віднайти жодного додатку, що саме ОСОБА_16 причетний до інкримінованих кримінальних правопорушень. Окрім цього, просив направити обвинувальний акт до Дніпровського апеляційного суду задля визначення територіальної підслідності.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_16 підтримав думку свого підзахисного.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_17 - адвокат ОСОБА_10 заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Суду пояснив, що негласна слідча розшукова дія була закінченою ще до її початку. Жодної ухвали суду щодо проведення обшуку та огляду, коли співробітники поліції проникли в житло його підзахисного, не було. Просив долучити до матеріалів справи ухвалу апеляційного суду з приводу того, що відносно його підзахисного було визначено суму застави. Просив обрати відносно його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, або ж визначити мінімальний розмір застави 80 прожиткових мінімумів доходів громадян. Просив направити матеріали обвинувального акту до Дніпровського апеляційного суду задля визначення територіальної підслідності.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_17 підтримав думку свого захисника. Суду пояснив, що він навіть не знає інших обвинувачених, яких йому сторона обвинувачення ставить у співучасники. Зазначив, що 24 числа була оперативна закупка, однак відеозапис вказаної оперативної закупки йому ніхто не показує.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_18 - адвокат ОСОБА_21 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора. Суду пояснив, що ризики, які були озвучені прокурором, є безпідставними. Клопотання прокурора задоволенню не підлягає. Просив змінити запобіжний захід на інший, не пов`язаний з триманням під вартою, зокрема домашній арешт. Щодо питання про направлення обвинувального акту до Дніпровського апеляційного суду задля визначення підслідності, то жоден з інкримінованих обвинуваченим епізодів не пов`язані з територією Красногвардійського району м. Дніпра. Просив скерувати обвинувальний акт до апеляційного суду для визначення підсудності.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_18 підтримав захисника. Суду пояснив, що в обвинувальному акті не зазначено конкретно, які саме дії він здійснював, вважав що вказаний факт порушує його право на захист.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_13 - адвокат ОСОБА_22 заявила клопотання про зміну запобіжного заходу відносно її підзахисного. В обгрунтування свого клопотання зазначила, що відносно двох фігурантів вказаного кримінального провадження вже було визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. Її підзахисний неодноразово за своїм станом здоров`я спрямовувався до лікарні ім. Мечникова. ОСОБА_13 потребує оперативного втручання у зв`язку з наявними у нього захворюваннями. Крім того, її підзахисний є інвалідом 3 групи. На його утриманні є неповнолітня донька та мати пенсіонерка. Щодо пред`явленого обвинувачення, то жодних доказів, вчинення ним кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, не надано. Просила змінити запобіжний захід на нічний домашній арешт. Окрім цього, заявила клопотання про направлення обвинувального акту до Дніпровського апеляційного суду задля визначення територіальної підслідності.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_13 підтримав думку свого захисника.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора. Суду пояснила, що клопотання прокурора не відповідає вимогам КПК України. Її підзахисний є пенсіонером, працював все своє життя. Має постійне місце проживання. Раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. За першою вимогою, вона разом зі своїм підзахисним прибули до слідчого для вручення клопотання. Прибули до суду, наміру переховуватися не має. Окрім цього, ухвалою Дніпровського апеляційного суду відносно її підзахисного було визначено альтернативний запобіжний захід та визначено суму застави, яку останнім було внесено. Окрім цього, заявила клопотання про направлення обвинувального акту до Дніпровського апеляційного суду для визначення територіальної підслідності, оскільки жодного кримінального правопорушення на території Красногвардійського району м. Дніпра не було вчинено.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_5 підтримала думку адвоката ОСОБА_4 . Заявила клопотання про направлення обвинувального акту до Дніпровського апеляційного суду для визначення територіальної підслідності.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 підтримав думку своїх захисників. Суду пояснив, що він інших обвинувачених бачить вперше, та взагалі не знає хто ці люди.

Відповідно до ч. 1 ст. 314 КПК України після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п`яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.

Частиною 3 ст. 314 КПК України встановлений перелік рішень, які суд має право прийняти у підготовчому судовому засіданні: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 цього Кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5 - 8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Частина 4 ст. 199 КПК України визначає, що слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, вимоги якої, в силу ч. 3 ст. 315 КПК України, є обов`язковими й для суду під час проведення підготовчого судового засідання.

Слід зазначити, що розгляд клопотань, пов`язаних з запобіжними заходами, не відноситься до вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду, а тому, у будь-якому випадку, такий розгляд має відбуватися з додержанням правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Інакше, в свою чергу, й сторона захисту була б позбавлена можливості заявити клопотання про зміну або скасування запобіжного заходу, що, беззаперечно, було б порушенням прав обвинувачених, що є неприпустимим.

Як було встановлено в судовому засіданні, в своїх клопотаннях про направлення обвинувального акту до Дніпровського апеляційного суду, сторона захисту зазначає, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого було вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Оскільки дане кримінальне провадження містить обвинувачення у ряді злочинів з яких три є особливо тяжкими, таким чином підсудність кримінального провадження повинна бути визначена у межах територіальної юрисдикції де було вчинене останнє за часом кримінальне правопорушення. За обвинувальним актом під час досудового розслідування зазначаються наступні обставини за обвинуваченням за ч. 1 ст. 255 КК України ОСОБА_12 , діючи умисно з корисливих мотивів, у 2020 році (більш точний час слідством не встановлено), перебуваючи на території м. Дніпро (більш точне місце слідством не встановлено), створив злочинну організацію, до складу якої увійшли встановлена особа матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, ОСОБА_23 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , які умисно і добровільно, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно-небезпечних дій, зорганізувалися в стійке ієрархічне об?єднання - злочинну організацію для вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, вчинених у складі злочинної організації, склавши при цьому єдиний план злочинних дій, відомий всім учасникам групи, з розподілом функцій кожного учасника групи, спрямованих на реалізацію цього плану, підкорюючись під час злочинної діяльності ОСОБА_12 . Учасники злочинної організації, свідомо виконуючи вказівки ОСОБА_12 , підшукали та облаштували приміщення, необхідне для систематичного виготовлення психотропних речовин «метамфетамін», обіг яких обмежено, систематично підшукували та придбали інгредієнти та прекурсоровмісткі лікарські засоби «псевдоефедрин» у таблетованому вигляді для виготовлення психотропних речовин «метамфетамін», підшукали та придбали засоби та знаряддя для облаштування приміщення для виготовлення психотропних речовин, систематично виготовляли психотропні речовини «метамфетамін», фасували їх, зберігали, придбали, перевозили з метою збуту та в подальшому на протязі тривалого часу з початку 2020 до початку 2023 року здійснювали систематичний збут психотропної речовини «метамфетамін» наркозалежним особам міста Дніпра та Дніпропетровської області. Також за обвинуваченням вищезазначена злочинна організація обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень за ст.ст. 311,317 КК України. Дані кримінальні правопорушення, були вчиненні за адресою м. Дніпро, вул. Гаванська, 16 (Самарський район м. Дніпро) у приміщенні гаражу (лабораторії), що використовувався за версією слідства з метою виготовлення психотропної речовини «метамфітамін», до приміщення якого доставлялись та зберігались прекурсори в період часу з (невстановленого досудового слідством) до часу проведення обшуку до 09 лютого 2023 року. Також події за версією обвинувачення за ч 3 ст. 307 КК України відбувались за наступних обставин та за наступними адресами: 16 березня 2020 року ОСОБА_12 перебуваючи біля магазину АТБ за адресою м. Дніпро, вул. Костянтина Островського, 35 (Самарський район м. Дніпро) збув психотропну речовину. 24 січня 2023 року ОСОБА_17 , перебуваючи біля домоволодіння адресою АДРЕСА_1 ) збув наркотичну речовину. 09 лютого 2023 року під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_2 ) за місцем реєстрації ОСОБА_16 було виявлено зберігання наркотичних засобів з метою подальшого збуту. 12 лютого 2023 року під час особистого обшуку ОСОБА_24 за адресою м. Дніпро, Донецьке шосе, 180 ( Індустріальний район м. Дніпро) виявлено зберігання 15 сліп пакетів з метамфетаміном з метою його подальшого збуду. Таким чином, згідно обвинувального акту фактичних обставин інкримінованих кримінальних правопорушень, жодне не було вчинене на території Чечелівського району м. Дніпро, а тому справа не відноситься до територіальної Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо: 1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду; 3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження; 4) ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.

Частиною 2 ст. 34 КПК України встановлено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Таким чином, законодавцем вирішення питань, пов`язаних з направленням кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції, покладено виключно на суд апеляційної інстанції, у тому числі за клопотанням сторони кримінального провадження.

В свою чергу, на суд першої інстанції покладено обов`язок створення умов для розгляду такого клопотання судом апеляційної інстанції шляхом направлення клопотання та відповідних матеріалів до відповідного суду.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу підлягає розгляду в даному судовому засіданні, а клопотання сторони захисту про направлення направлення обвинувального акту до Дніпровського апеляційного суду, підлягає задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу

Згідно зі змістом ст. ст. 131-132 КПК України - запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали суду.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Як зазначено в ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченим: ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_18 та ОСОБА_17 строку дії запобіжних заходів, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особами кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачені можуть здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, прокурором у своїх клопотаннях, а також у судовому засіданні зазначено, що у обвинувачених існують ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачені: ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , можуть переховуватись від суду; можуть знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; можуть незаконно впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти кримінальні правопорушення в яких обвинувачуються.

Судом встановлено, що ухвалами слідчих суддів Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 червня 2023 року до обвинувачених: ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_18 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» строком до 28 липня 2023 року та 29 липня 2023 року без визнання розміру застави; відносно обвинуваченого ОСОБА_17 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» до 29 липня 2023 року, а також було визначено розмір застави 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 536800 (п`ятсот тридцять шість тисяч вісімсот) гривень. У вказаних ухвалах слідчими суддями була надана об`єктивна оцінка ризикам, які були зазначені прокурором в своїх клопотаннях під час досудового розслідування.

Ухвалами Дніпровського апеляційного суду від 20 липня 2023 року ухвали слідчих суддів відносно обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_17 були скасовані, та відносно обвинувачених було визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Обвинуваченого ОСОБА_12 було звільнено з під варти з Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4» у зв`язку із внесенням останнім суми застави, а тому до нього на підставі ухвали Дніпровського апеляційного суду від 20 липня 2023 року було застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Згідно з обвинувальним актом обвинувачені: ОСОБА_12 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч.4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 317 КК України; ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 317 КК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Суд не вправі на стадії підготовчого судового засідання вирішувати питання щодо винуватості особи, належності та допустимості доказів на підтвердження такої винуватості.

Між тим, суд виходить з вірогідності причетності обвинувачених до вчинення кримінальних правопорушень, вагомості наявних доказів про вчинення обвинуваченими кримінальних правопорушень.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, що дає підстави вважати, що, в умовах, які існують в Україні, викликаних військовою агресією Російської Федерації проти України, у обвинувачених збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином виконувати органами влади свої повноваження на певних територіях та погіршує криміногенну обстановку, що в свою чергу погіршує можливість здійснення контролю за поведінкою обвинувачених.

Оцінюючи ризик того, що обвинувачені можуть переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, суд також зазначає, що існує певна ймовірність того, що обвинувачені з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих їм кримінальних правопорушень можуть вдатися до відповідних дій.

На користь реального існування вказаного ризику слід віднести ті обставини, що обвинувачені обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких кримінальних, за які передбачено покарання до дванадцяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі дає підстави для переховування від суду задля уникнення покарання за вчинені ними кримінальні правопорушення.

Оцінюючи доводи прокурора про можливість незаконного впливу на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні з боку обвинувачених, суд виходить із суті пред`явленого обвинувачення останнім, об`єктивних сторін кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 255, 307, 311, 317 КК України, ролі кожного з них у вчиненні кримінального правопорушення.

Окрім цього, судом враховується і встановлена КПК України процедура отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.

Ризик впливу на свідків, існує не лише під час зібрання доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання показань від свідків та дослідження їх судом.

Оскільки судовий розгляд по справі не розпочато, свідки ще не допитані судом, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинувачених на свідків, вони можуть надавати неправдиві свідчення або ж відмовитись від їх надання, а тому існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У сукупності зазначені обставини свідчать про наявність такого ризику, як можливість незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні з урахуванням обізнаності обвинувачених щодо місця перебування останніх.

Що стосується наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення обвинуваченими інших кримінальних правопорушень чи можливість продовжити кримінальні правопорушення, у якому обвинувачуються, суд зазначає, що на користь наявності вказаного ризику свідчить термін на протязі якого обвинувачені вчиняли кримінальні правопорушення, а також судом береться й до уваги той факт, що обвинувачені, будучи особами працездатного віку, офіційно не працевлаштовані, офіційного джерела доходу не мають.

Таким чином, вказане вище дає суду підстави вважати, що в разі застосування до обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, останні можуть продовжити протиправну діяльність.

Що ж стосується ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд зазначає, що прокурором в судовому засіданні не було доведено його наявності.

Більш того, слід звернути увагу, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Таким чином, надання суду обвинувального акту свідчить про те, що прокурором зібрані усі необхідні докази та вони є достатніми та перебувають у володінні сторони обвинувачення, а тому не можуть бути знищені, приховані або спотворені обвинуваченими.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що обрані відносно обвинувачених запобіжні заходи є достатніми та необхідними для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених.

При цьому застосовані до обвинувачених запобіжні заходи відповідають характеру та тяжкості інкримінованих діянь, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, а тому на даний час виключається можливість зміни запобіжного заходу на більш м`який.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що дані заходи забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених суд на даному етапі не встановив.

Щодо клопотань сторони захисту, про зміну запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_13 на домашній арешт, суд вважає, що більш м`який запобіжний захід, є таким, що не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинувачених, а тому у задоволенні клопотань слід відмовити.

Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, пов`язаний з вільним доступом обвинувачених до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на цьому його етапі.

Характер та фактичні обставини інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень свідчать про підвищену суспільну небезпеку.

Що стосується клопотань сторони захисту про застосування до обвинуваченого ОСОБА_15 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 4, 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Враховуючи те, що обвинуваченому ОСОБА_15 інкримінуються вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 317 КК України, суд не вбачає підстав задля застосування до останнього альтернативного запобіжного заходу.

Що стосується клопотання сторони захисту про визначення мінімального розміру застави обвинуваченому ОСОБА_17 , суд зазначає наступне.

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 червня 2023 року при обранні відносно обвинуваченого ОСОБА_17 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було визначено альтернативний запобіжний захід, у вигляді застави в розмірі, який слідчим суддею вважався доцільним та достатнім, враховуючи тяжкість інкримінованих останньому правопорушень, даних які його характеризували та стану здоров`я обвинуваченого.

Вказана ухвала слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська була предметом перегляду Дніпровського апеляційного суду, відповідно до ухвали якого, колегія суддів не знайшла обґрунтованих підстав задля зменшення розміру визначеного відносно ОСОБА_17 альтернативного запобіжного заходу.

Щодо посилання сторони захисту на поганий стан здоров`я ОСОБА_13 , слід зазначити наступне.

В судовому засіданні стороною захисту до матеріалів кримінального провадження було долучено копію відповіді начальника філії Державної установи «Центр охорони здоров`я ДКВС України» у Дніпропетровській та Донецькій областях ОСОБА_25 , відповідно до якої при надходженні ОСОБА_13 до установи виконання покарань, останній був всебічно оглянутий лікарями Дніпровської міської медичної частини № 4, перебуває під диспансерним наглядом у лікаря загальної практики сімейно медицини згідно встановленого діагнозу. Протягом березня 2023 року по квітень 2023 року, проходив певні огляди та дослідження. На даний час стан здоров`я ОСОБА_13 відповідає наявному діагнозу, знаходиться під наглядом медичних працівників та отримує лікування згідно призначень в повному обсязі.

Таким чином, суду не було надано будь-яких відомостей того, що на теперішній час стан здоров`я обвинуваченого ОСОБА_13 є такого ступеню тяжкості, який перешкоджає застосування відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливості надання належної допомоги в умовах пенітенціарної системи.

Колегія суддів вважає, що підстави для продовження запобіжних заходів у виді тримання під вартою, не відпали, стан здоров`я обвинувачених: ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_18 не перешкоджає застосуванню до них вказаних запобіжних заходів, а інші альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну процесуальну поведінку обвинувачених, тому наявна необхідність у збереженні таких мір запобіжних заходів із визначенням строку, а тому суд вважає, що більш м`які запобіжні заходи є таким, що нездатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених, а необхідними та достатніми для виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків та запобігання встановлених судом ризиків, є лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Що стосується клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_17 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, то вказане клопотання підлягає частковому задоволенню враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як було встановлено в судовому засіданні, ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 червня 2023 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_17 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

В подальшому ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 липня 2023 року була переглянута ухвала слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 червня 2023 року, яка була скасована та постановлена нова, відповідно до якої відносно обвинуваченого ОСОБА_17 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також визначений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. В своїй ухвалі Дніпровський апеляційний суд зазначив, що застосування до ОСОБА_17 альтернативного запобіжного заходу є обґрунтованим та в разі внесення останнім суми застави в ніякій мірі не буде перешкоджати подальшому розгляду кримінального провадження.

Враховуючи вказане, прокурором не було доведено необхідності застосування до обвинуваченого ОСОБА_17 виключного найсуворішого запобіжного заходу без можливості застосування до останнього альтернативного запобіжного заходу, а саме застави, а тому клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що строк дії запобіжних заходів у виді: тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 належить продовжити, згідно ст. 197 КПК України, строком на 60 днів.

Окрім цього, відповідно до ст. 182 КПК України - застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Як було встановлено в судовому засіданні ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 липня 2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_17 було визначено розмір застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 536800 (п`ятсот тридцять шість тисяч вісімсот) гривень.

Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 12 КК України вчинене обвинуваченим ОСОБА_17 кримінальне правопорушення відноситься до особливо тяжкого кримінального правопорушення, а тому розмір застави повинен бути визначений у відповідності до ч. 3 ст. 182 КПК України.

При визначенні розміру застави, суд враховуючи положення ст.ст. 182, 183 КПК України та практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_17 , а також майновий стан обвинуваченого, встановлені ризики, наявність міцних соціальних зв`язків, суд вважає, що є необхідність застосування розміру застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 536800 (п`ятсот тридцять шість тисяч вісімсот) гривень, яка в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним покладених процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При цьому, суд приходить до переконання, що строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_17 належить продовжити, згідно ст. 197 КПК України, строком на 60 днів з визначеним розміром застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 536800 (п`ятсот тридцять шість тисяч вісімсот) гривен.

Що стосується клопотання прокурора про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, суд зазначає наступне.

Як було встановлено в судовому засіданні, ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 червня 2023 року, було задоволено клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) ТУ ДБР та застосовано до підозрюваного ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 липня 2023 року було скасовано ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 червня 2023 року. Постановлено нову, якою клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) ТУ ДБР було задоволено частково. Продовжено ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яку було внесено та ОСОБА_12 було звільнено з під варти.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 182 КПК України визначено, що застава застосовується з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. При цьому застава не є забезпеченням виключно додаткових обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, а є також забезпеченням виконання інших процесуальних обов`язків, передбачених КПК України для підозрюваних, обвинувачених.

Враховуючи те, що на виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 20 липня 2023 року в частині застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, ОСОБА_12 було звільнено з під варти у зв`язку з внесенням застави, а тому станом на момент розгляду справи до обвинуваченого ОСОБА_12 застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Таким чином, зважаючи на те, що на момент розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_12 застосований запобіжний захід у вигляді застави, клопотання прокурора задоволенню не підлягає.

Що стосується доводів сторони захисту про неможливість продовження строку дії ухвали про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених, то суду слід виходити з фактичного змісту клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 34, 110, 176-178, 183, 315, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим: ОСОБА_23 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 24 вересня 2023 року включно без визначення розміру застави.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 24 вересня 2023 року включно без визначення розміру застави.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 24 вересня 2023 року включно без визначення розміру застави.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 24 вересня 2023 року включно без визначення розміру застави.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 24 вересня 2023 року включно без визначення розміру застави.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_17 у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави - задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 24 вересня 2023 року включно.

Визначити відносно обвинуваченого ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , заставу у кримінальному провадженні у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 536800 (п`ятсот тридцять шість тисяч вісімсот) гривень.

У випадку внесення обвинуваченим ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , встановленої застави у розмірі 536800 гривень, вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , строком до двох місяців з дня внесення застави, виконувати наступні обов`язки: прибувати до суду на кожний виклик; не відлучатися з м. Дніпро без дозволу суду; ??утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими, свідками та потерпілими по справі; ??повідомляти суд про зміну свого місця проживання, а також про працевлаштування; ??здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в доход держави, а до нього, для забезпечення виконання визначених законом обов`язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.

В задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_12 у вигляді тримання під вартою - відмовити.

В задоволенні клопотань захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_15 на альтернативний запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою або визначення розміру застави - відмовити.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_14 на домашній арешт - відмовити.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_16 на інший, не пов`язаний з триманням під вартою - відмовити.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_17 на домашній арешт або ж визначення мінімального розміру застави - відмовити.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_18 на інший, не пов`язаний з триманням під вартою - відмовити.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_22 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_13 на нічний домашній арешт або ж заставу - відмовити.

Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», для виконання.

Клопотання сторони захисту про направлення обвинувального акту до Дніпровського апеляційного суду - задовольнити.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42020040010000034 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 січня 2020 року, направити до Дніпровського апеляційного суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції.

Ухвала в частині продовження строку дії запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1