Постанова № 11250835, 19.08.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 серпня 2010 р.Справа №2а-9784/10/17/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Папуші О.В. ,

за позовом Прокурора Білогірського району АР Крим в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим

до Білогірської районної друкарні

про стягнення,

за участю:

прокурор – не з’явився,

від позивача – не з’явився,

від відповідача – не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим 29.07.2010року надійшов адміністративний позов Прокурора Білогірського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим до Білогірської районної друкарні про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій сумою 815,48грн..

Ухвалою суду від 29.07.10року відкрито провадження у адміністративній справі та справу призначено до судового розгляду у судовому засідання на 19.08.2010року.

В судове засідання прокурор не з’явився, про час та день його проведення був повідомлений належним чином (а.с.14), про причини неявки суд не повідомив, у зв’язку з чим суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній доказів відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України.

Відповідач у судове засідання не з’явився, надіслав пояснення по справі, відповідно до якого з позовними вимогами згоден та просить розглянути справу за відсутності його представника (а.с.15).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі представників сторін за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, письмові пояснення відповідача про підтримання позовних вимог, судом з’ясовано, що позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим відповідно до пункту 2 Розділу XV (Прикінцеві положення) Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій призначених згідно з пунктами «а», «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме стягнення заборгованості, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списком №1,2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36. З огляду на викладене та зважаючи на положення ст.ст.17, 18, 50 КАС України на цю справу поширюється компетенція адміністративних судів та вона підсудна окружному адміністративному суду.

Предметом спору у цій справі позивач визначив не відшкодовану відповідачем заборгованість з фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій сумою 815,48грн., що склалася станом на 25.06.2010року за період з 01.06.2010року по 25.06.2010року.

Статтею 46 Конституції України право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.

Пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом;

Білогірська районна друкарня зареєстрована Білогірською районною державною адміністрацією Автономної Республіки Крим як юридична особа, ідентифікаційний код 02470282, про що свідчить копія довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.6).

Відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV визначає принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та регулює відповідні правовідносини.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих, а також гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Пенсійний фонд України призначає незалежно від місця останньої роботи на пільгових умовах пенсію за віком. Стаття 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає, що виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих (пільгових) пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 розділу Розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій призначених згідно з пунктами «а», «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме сума до сплати, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списком №1,2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36.

Розрахунки суми відшкодування розраховуються відповідно до підпункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 (далі - Інструкція).

Пунктом 6.4 зазначеної Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

На адресу відповідача, відповідно до п.6 Інструкції, позивачем був направлений розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за період з 01.06.2010р. по 25.06.2010р.

Згідно розрахунку, фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за травень 2010року складає 815,48грн. (а.с.9).

Позивачем на адресу відповідача 17.05.2010року було направлено лист «Про пільгову пенсію», відповідно якого позивачем зазначено, що щомісячна сума до відшкодування з травня 2010 року складає 815,48грн., який отримано 21.05.2010року відповідачем, про що свідчить повідомлення про вручення поштової кореспонденції.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем добровільно відшкодовано суму заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах.

За таких обставин, враховуючи положення ст.70, ст.71 КАС України пояснення відповідача, згідно яких він визнає заявлені позовні вимоги, суд зазначає, що заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах сумою 815,48 грн. добровільно не погашено.

Оскільки підстава звернення до суду не припинилася шляхом поновлення порушеного права позивача за період розгляду адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, тому покладенні у відшкодування судових витрат, понесених позивачем на відповідача – слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160-163Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Білогірської районної друкарні (вул.Луначарського, 29, м.Білогірськ, АР Крим, 97600, код в ЄДРПОУ 02470282) на користь Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі АР Крим (вул.Островського, 3, м.Сімферополь, АР Крим, 97600, р/р2560470444712 у КРУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 324805, код в ЄДРПОУ22300429) заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах у розмірі 815,48 грн..

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення десятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                         О.В. Папуша