Ухвала суду № 112504777, 09.06.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/28533/22-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні №12022000000000027, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.01.2022, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 263 КК України, клопотання прокурора про продовження строків тримання ОСОБА_5 під вартою, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження №12022000000000027 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 263 КК України.

До обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 21.04.2023 продовжено до 19.06.2023 включно.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження тримання ОСОБА_5 під вартою на 60 діб, яке було ним подано через канцелярію суду. Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати. Зокрема, ризик переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності ґрунтується на тому, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, тому останній, усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання його винуватим, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Враховуючи той факт, що наразі у зв`язку із проведенням на території України військових дій країною агресором, частина території держави є тимчасово окупованою, обвинувачений має додаткову можливість переховуватись та тій території країни, яка непідконтрольна органам державної влади. Також продовжує існувати ризик незаконно впливати на свідків, експертів у кримінальному провадженні, оскільки перебуваючи на волі, обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії, направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами. Крім того, існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення з огляду на те, що ОСОБА_5 інкримінується декілька кримінальних правопорушень, а саме: до Печерського районного суду м. Києва скеровано обвинувальний акт із остаточною кваліфікацією за ч. 1 ст. 111 та ч. 1 ст. 258-3 КК України, означені інкриміновані кримінальні правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочинами. Необхідність покладення на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, відсутня, адже дії ОСОБА_5 кваліфіковані зокрема за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 294 КК України, тобто як злочин, що мав намір застосування насильства чи погрози його застосування до працівників поліції. З урахуванням наведеного, просить продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, без визначення розміру застави.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, в його задоволенні просив відмовити. Вказав, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зменшилися. У кримінальному проваджені вже досліджені всі експертизи, у зв`язку з чим нівелюється ризик незаконного впливу на експертів, щодо впливу на свідків, у прокурора відсутні будь-які факти можливого зв`язку обвинуваченого зі свідками та необхідністю впливати на останніх. Ризик уникнення кримінальної відповідальності шляхом виїзду на непідконтрольну територію чи за кордон також вважав необґрунтованим з огляду на те, що ОСОБА_5 , як особа призовного віку, виїхати за кордон не може, а виїхати на непідконтрольну територію під час бойових дій неможливо. Крім того, зазначив, що відсутні підстави безальтернативного застосування запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника та просив змінити запобіжний захід на більш м`який. Також зазначив, що ризики впливу на свідків, експертів, знищення доказів відсутні, оскільки досудове слідство вже закінчено, майже вся кримінальна справа досліджена в суді. Ризик виїзду на непідконтрольні органам державної влади України території вважав абсурдним, оскільки він є колишнім працівником правоохоронних органів, брав участь в бойових діях, був нагороджений державною нагородою, у зв`язку з чим на непідконтрольних територіях йому загрожує більша небезпека, ніж на території України.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, додатково вивчивши в нарадчій кімнаті матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приймає до уваги, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого та нетяжкого злочинів (зокрема покарання за злочин, передбачений ч. 1 ст. 294 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_5 , передбачене виключно у вигляді позбавлення волі, строком від 5 до 8 років), та на даний час одночасно є обвинуваченим ще в іншому кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 111 та ч. 1 ст. 258-3 КК України. Усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання його винним, яке пов`язане із позбавленням волі за вчинення вказаних кримінальних правопорушень, обвинувачений може переховуватися від суду. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_5 інкриміновано злочин, який полягає в організації масових заворушень на території України з метою дестабілізації ситуації в державі, а також наявність на розгляді Печерського районного суду м. Києва відносно нього кримінального провадження за державною зрадою та участю в терористичній організації, що свідчить про можливість останнього покинути територію України та переховуватись від суду на території російської федерації чи тимчасово окупованій території України.

Суд вбачає наявним та таким, що не втратив своєї актуальності ризик незаконного впливу обвинуваченого, в тому числі опосередковано, через інших осіб, на свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні, оскільки станом на теперішній час вони судом не допитані. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймає під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). Отже, за таких обставин ризик впливу на свідків, експертів існує на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від останніх та дослідження їх судом.

Окрім того, ОСОБА_5 є також обвинуваченим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111 та ч. 1 ст. 258-3 КК України, вбачається, що протиправна діяльність, що інкримінується ОСОБА_5 , носить тривалий та систематичний характер, що підтверджує існування відносно нього ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.

З огляду на викладене, враховуючи в сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України, з метою запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, беручи до уваги стадію судового провадження, особу обвинуваченого, конкретний характер та обставини інкримінованих ОСОБА_5 діянь, продовження повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, ступінь суспільної небезпечності обвинуваченого, суд надходить висновку, що належний процесуальний контроль за поведінкою обвинуваченого шляхом застосування будь-якого іншого, більш м`якого запобіжного заходу - неможливий, а тому наявні підстави для продовження тримання ОСОБА_5 під вартою, і вказаних висновків доводи сторони захисту не спростовують.

З урахуванням положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при продовженні застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не вбачає підстав для визначення щодо нього застави як альтернативного запобіжного заходу.

На підставі ст. ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Продовжити до 07 серпня 2023 року включно застосований до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

На ухвалу суду може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1