Рішення № 112504457, 28.07.2023, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/516/23

Провадження №2-а/951/16/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2023 року смт Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

в складі: судді Рєпіна К.К.,

при секретарі судового засідання Горохівській Ю.О.,

за участі представника позивача адвоката Бойка П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Козова в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду зпозовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 21.06.2023 року серії БАД №551582, винесену інспектором СПД №1 (смт Козова) ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП Головного управління Національної поліції в Тернопільській області капітаном Бей С.С., якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП за порушення п. 2.3 в Правил дорожнього руху України ( керування автомобілем не будучи пристебнутим ременем безпеки) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.

Позивач вказав, вищевказана постанова є безпідставна та надумана.

ОСОБА_1 зазначає, що 21 червня 2023 року близько 20 год 53 хв. він керував автомобілем рухаючись польовою дорогою із незначною швидкістю, по якій в той час не проїжджало жодного іншого транспортного засобу та із застосуванням оприскувача опилював польові культури.

Позивач стверджує, що ухвалюючи оспорювану постанову поліцейський залишив поза увагою той факт, що позивач використовував автомобіль для догляду за польовими культурами. ПДР України не регламентує дії особи при виконанні нею польових робіт.

Вказав, що поліцейський притягуючи його до адміністративної відповідальності порушив вимоги ст.ст.251,268, 280 КУпАП.

Просив скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою суду від 07.07.2023, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

17.07.2023 від представника відповідача ГУНП в Тернопільській області до суду надійшов відзиві на позов, у якому вказано , що відповідач не визнає позов з наступних підстав.

Відповідач зазначає, що 21.06.2023 о 20.53 год. позивач керуючи транспортним засобом RENAULT TRAFIK, реєстраційний номер НОМЕР_1 польовою дорогою в с. Городище Тернопільського району Тернопільської області був не пристебнутим ременем пасивної безпеки, чим порушив п. 2.3.в ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Поліцейським СПД ВП №1 (смт Козова) ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції Бей С.С. було виявлено дане порушення Правил дорожнього руху та винесено стосовно ОСОБА_1 постанову серії БАД №551582 від 21.06.2023 за ч.5 ст. 121 КУпАПтанакладено на нього штраф в розмірі 510 грн.

Відповідач стверджує, що позивачем не було надано жодних доказів, що в нього наявні фізіологічні особливості, які унеможливлюють користування ременем безпеки, а на відео, яке долучене до відзиву, зафіксовано, що ОСОБА_1 не був пристебнутий ременем безпеки та не заперечує цього факту.

Враховуючи те, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням норм закону, відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, проте його представник адвокат Бойко П.В. просив справу розглядати без участі позивача, позов підтримав з підстав вказаних у ньому. Звернув увагу суду на те, що поліцейським фактично справа про адміністративне правопорушення не розглядалася, не роз`яснювалися позивачу його права, а відразу було визнано позивача винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про місце, час та дату судового засідання повідомлений належним чином, надіслалав заяву про розгляд справи без їхньої участі.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 21.06.2023 року серії БАД №551582, винесеною інспектором з РПП СПД №1 (смт Козова) ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Бей С.С., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП за порушення п. 2.3 в Правил дорожнього руху України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.

Цією постановою позивача визнано винним у тому, що він 21.06.2023 о 20.53 год. керував транспортним засобом RENAULT TRAFIK, реєстраційний номер НОМЕР_1 польовою дорогою в с. Городище Тернопільського району Тернопільської області будучи не пристебнутим ременем пасивної безпеки.

Згідно пункту 2.3 в Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.

водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі ( п. 1.10 ПДР України).

Відповідно доч.5 ст. 121 КУпАП, порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно дост. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідност. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є : своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП на орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення покладено обов`язок з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно дост. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно статті 279 КУпАП розгляд справи справи про адміністративне правопорушення розпочинається з представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки, зокрема положення ст.268 КУпАП та ст. 63 Конституції України Заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Частиною першою статті 268КУпАП законодавцем визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Так, згідно вказаної статті особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Згідно ст. 63 Конституції України особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному (необґрунтованому) притягненню такої особи до відповідальності.

За змістом п.1 ч.1ст.247КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 283 КУпАП передбачено, що за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка повинна містити найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Суд звертає увагу, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом його вчинення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки така по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує його фіксування.

Відповідно до ч.2ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч.1ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Європейський суд з прав людини, судова практика якого в силу вимогстатті 6 КАС Українитастатті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини»застосовується судами як джерело права, в рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» та «Карелін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

У справі «Федорченко та Лозенко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».

Відповідачем не надано доказів, що позивач дійсно порушив вимоги пункту 2.3.в Правил дорожнього руху України. На доданому відповідачем до відзиву на позов диску з відеоматеріалами події 21.06.2023 не зафіксований факт керування позивачем транспортним засобом будучи не пристебнутим ременем пасивної безпеки.

На відеозаписі зафіксовано , що після зупинки транспортного засобу, яким керував позивач, поліцейський підійшов до позивача та вказав, що позивач керує транспортним засобом будучи не пристебнутим ременем пасивної безпеки, на що позивач відповів ствердно.

Проте суд не вважає такі пояснення позивача доказом його винуватості у вчиненні правопорушення, оскільки, як видно з відеозапису вони надані позивачем без роз`яснення поліцейським йому прав , передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, зокрема права не свідчити проти себе та права звернутися за юридичною допомогою.

Як видно з наданого відповідачем відеозапису, розгляд справи поліцейським не здійснювався, що є порушенням вимог ст. 279 КУпАП.

Згідно ч.3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування оспорюваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що Правила дорожнього руху України не регламентують дії водія при виконані ним польових робіт, оскільки згідно п. 2.3 в Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється лише не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Відповідно достатті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно із ч.1ст.139КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управлінняНаціональної поліціїв Тернопільськійобласті підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 536,80 грн.

Керуючись ст.19,63 Конституції України, ст.ст.2-14,19-20,22,72-77,118,132,139,192,227-228,241-246,250,286 КАС України, ст.ст.9,23,33,258,268,280,283 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 21.06.2023 року серії БАД №551582, винесену інспектором СПД №1 (смт Козова) ВП №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Бей С.С., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, адреса: вул. Валова, 11, м. Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108720

Повний текст рішення складений 28 липня 2023 року.

Суддя К.К. Рєпін