Вирок № 112503646, 27.07.2023, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа №712/6496/23

Провадження №1-кп/712/632/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження з обвинувальним актом, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023250000000039 від 31.01.2023, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Черкаси, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, немаючого на утриманні дітей, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , знаючи, що діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки по здійсненню мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс в суспільстві, у тому числі і серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу, а у соціальних мережах виник посилений попит на поширення інформації про діяльність ТЦК та СП, умисно, перешкоджав законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань під час здійснення ними призову на військову службу в особливий період.

Так, у серпні 2022 року, ОСОБА_5 погодився на пропозицію невстановленої у ході слідства особи на адміністрування загальнодоступної тематичної групи в інтернет-месенджері «Telegram» для збору, консолідації і трансляції повідомлень з відомостями про місця і час проведення відповідних заходів указаними військовими формуваннями громадянам України, які мають намір ухилитися від виконання своїх обов`язків із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України під час мобілізації в особливий період.

ОСОБА_5 шляхом адміністрування організував забезпечення постійного функціонування групи, проведення систематичного аналізу інформації, яка розміщується користувачами у групі, наповнення контентом - інформаційними повідомленнями відповідної тематики, налаштовував телеграм-бот « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на блокування видачу попереджень та блокування користувачів за певними ключовими словами, що не стосувались тематики групи. Також, ОСОБА_5 шляхом аналізу повідомлень намагався встановити серед учасників групи осіб, які писали недостовірні дані щодо місць видачі чи невидачі повісток, і ймовірно могли бути працівниками ТЦК та СП, і блокував таких користувачів у чаті. Вказані дії надали змогу залучити до діяльності групи якомога більшу кількість учасників, до відома яких можна доводити інформацію щодо місця роздачі повісток працівниками ТЦК та СП з метою ухилення особами призовного віку від отримання таких повісток, чим перешкоджати виконанню службових обов`язків співробітниками ТЦК та СП.

Так, з початку серпня 2022 року, більш точний час досудовим слідством не встановлений, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , використавши належні йому мобільний телефон з СІМ-картою з телефонним номером НОМЕР_1 та іменем « ІНФОРМАЦІЯ_10 » ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), розпочав адмініструвати в інтернет-месенджері «Telegram» групу з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 », яка спочатку була відкрита (до групи мав змогу долучитись будь-який користувач інтернет-месенджера «Telegram» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 а потім, у невстановлений досудовим слідством час, доступ до групи міг бути здійснений лише за запрошенням учасників групи. В описі групи зазначене її функціональне призначення, а саме: «Обмін інформацією про самі знаєте які запрошення. Правила в закріпі», а також закріпив повідомлення з правилами групи, серед яких зокрема: «Увага!!! Правила!!! Цей чат тільки для повідомлень по факту і в форматі: - пишуть всім/вибірково - не пишуть - не помітили/чисто - Обережніше/Уважніше. По фото: мають сенс тільки факти видачі або того що чисто, на фото важливі дата і час (вмикається в налаштуваннях камери) щоб не використовувались старі фото.».

Таким чином, зі змісту функціонального призначення адміністрованої ОСОБА_5 інформаційної групи встановлено, що він чітко усвідомлював, що адмініструючи групу, у якій розміщується інформація про вручення повісток працівниками центрів комплектування та соціальної підтримки з метою уникнення громадянами України призову на військову службу, він перешкоджає законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань в особливий період та передбачав настання суспільно небезпечних наслідків.

У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням час, для забезпечення постійного та безперебійного функціонування телеграм-групи, наповнення її цільовою аудиторією, відбору інформації виключно щодо проведення військовослужбовцями мобілізаційних заходів, з метою спілкування з учасниками чату, ОСОБА_5 зініціював перед «власником» групи, не встановленого на даний час у ході досудового слідства, призначення адміністратором іншого, належного ОСОБА_5 акаунту - «« ІНФОРМАЦІЯ_6 »», що прикріплений до номеру мобільного телефону НОМЕР_2 . Зокрема, як адміністратор групи, ОСОБА_5 з належних йому, зазначених вище акаунтів слідкував за повідомленнями користувачів у чаті, видаляв ті повідомлення, що не стосуються тематики групи (щодо видачі/невидачі повісток), та блокував користувачів, які систематично порушували ці правила. Також, він намагався вирахувати користувачів, які часто писали недостовірні дані щодо місць видачі чи невидачі повісток, і ймовірно могли бути працівниками центру комплектування, та блокував таких користувачів. Крім того, ОСОБА_5 з метою спрощення керування групою, здійснював налаштування телеграм-бота на автоматичну фільтрацію чату та повідомлень, що не стосуються теми групи і блокування користувачів, які пишуть такі повідомлення.

Крім того, в середині лютого 2023 року, точніша дата у ході досудового слідства не встановлена, єдиним «власником» та «адміністратором» групи «ІНФОРМАЦІЯ_4» («ІНФОРМАЦІЯ_9») став ОСОБА_5 , який повністю забезпечував діяльність групи. У цей же період він перейменував групу на «ІНФОРМАЦІЯ_9».

У телеграм-групі « ІНФОРМАЦІЯ_4 » («ІНФОРМАЦІЯ_9») упродовж часу її функціонування у період з 04.08.2022 по 02.03.2023 щоденно розміщувалось від 7 до 30 повідомлень з інформацією про час та місце вручення повісток співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_7 , що давало можливість особам призовного віку уникати отримання таких повісток у означених місцях, і як наслідок, створювало передумови для ухиляння від виконання ними військового обов`язку.

При цьому, незважаючи на те, що інформація, розповсюдження якої перешкоджало законній діяльності ЗСУ, поширювалась іншими учасниками адміністрованої ОСОБА_5 групи, які не перебували у злочинній змові з останнім, вся діяльність групи охоплювалась його злочинним умислом. Тобто, ОСОБА_5 чітко знав та усвідомлював, що в адміністрованій ним групі систематично розміщується інформація, яка чинить перешкоди зазначеній законній діяльності ЗСУ.

Цілеспрямоване поширення серед громадян України, які підлягають військовому обліку, призову, відомостей, зокрема, в соціальних мережах через Інтернет, про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_8 , перешкоджає їх законній діяльності, визначеній ст.ст.1, 14, 33, 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки надає можливість громадянам України, які бажають ухилитися від виконання військового обов`язку, уникнути військового обліку та призову і створює перепони для встановлення мобілізаційного ресурсу держави, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Отже, організувавши розміщення в телеграм-групі « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (« ІНФОРМАЦІЯ_9 ») повідомлень про місця фактичного проведення мобілізаційних заходів працівниками ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_5 втрутився в його законну діяльність та створив перешкоди, перепони в діяльності ЗСУ та інших військових формувань, що призвело до суспільно-небезпечних наслідків у вигляді нездійснення в повному обсязі у визначені терміни мобілізаційних заходів, встановлення мобілізаційного ресурсу держави, призову, укомплектування ЗСУ та інших військових формувань у відповідності до штатів воєнного стану, ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних і резервістів, ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, а саме перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період.

27 червня 2022 року затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю його захисника адвоката ОСОБА_4 .

Так, відповідно до умов угоди про визнання винуватості обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, і зобов`язався беззастережно визнати свою вину у межах висунутої йому підозри та обвинувачення у кримінальному провадженні №22023250000000039 від 31.01.2023. Сторонами угоди про визнання винуватості узгоджено покарання ОСОБА_5 за ч.1 ст.114-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, і застосуванням звільнення від відбування покарання із випробуванням, на підставі ст.75 КК України. ОСОБА_5 відомі наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання згідно ст.476 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, а тому просив суд затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджене в ній покарання.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину визнав повністю та беззаперечно підтвердив, що він дійсно за вказаних обставин вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення, погоджується із визначеним в угоді покаранням, при цьому цілком розуміє, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених п.1 ч.4 ст.474 КПК України та обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 та ст.424 КПК України. ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості, добровільно укладену між ним та прокурором.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні просив суд затвердити дану угоду і призначити обвинуваченому узгоджене в ній покарання у виді п`яти років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком.

Розглядаючи питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, дослідивши її зміст та надані суду матеріали, врахувавши думки учасників угоди, суд вважає необхідним зазначити наступне.

За приписами статті 468, частини четвертої статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена, зокрема, у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Зміст угоди про визнання винуватості визначено в статті 472 КПК України.

Частиною сьомої статті 474 КПК України визначено, що суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону.

Як вбачається із обвинувального акта та угоди про визнання винуватості, дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.1 ст.114-1 КК України.

Відповідно до ст.12 КК України вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів.

Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування зібрано достатньо доказів для обґрунтованої підозри і обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Умови укладеної угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів сторін чи інших осіб.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а також наслідки укладення й затвердження даної угоди, передбачені частиною другою статті 473 КПК України, наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України, вид покарання, та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Водночас, суд бере до уваги особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, непрацюючий, неодружений, не має на утриманні дітей, що цілком враховано угодою про визнання винуватості і знайшло своє відображення в узгодженому остаточному покаранні.

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Ухвалюючи вирок на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст.94 КПК України, суд констатує, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого, а умови угоди про визнання винуватості повністю відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Покарання, запропоноване сторонами, не виходить за межі санкції ч.1 ст.114-1 КК України; відповідає положенням Кримінального кодексу України; враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; особу винного; а також є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 , та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Майнова шкода, кримінальним правопорушенням не завдана.

Цивільний позов у кримінальному провадженню заявлено не було.

Міра запобіжного заходу відносно обвинуваченого не обиралась.

Питання скасування арешту суд вирішує відповідно до вимог ст.174 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 314, 370, 373-376, 468, 469, 472-476 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 27.06.2023, укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю його захисника адвоката ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №22023250000000039 від 31.01.2023.

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 07.03.2023 у справі № 712/2235/23.

Речові докази у кримінальному провадженні:

-мобільний термінал «Redmi 4Х», ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 з СІМ-карткою НОМЕР_1 ; мобільний термінал «Redmi 8А», МЕІD(1): НОМЕР_5 , ІМЕІ1: НОМЕР_6 з СІМ-карткою НОМЕР_7 , СІМ-карткою НОМЕР_8 ; конверт та картка-тримач стартового пакету «lifecell» від СІМ-карткою НОМЕР_9 ; конверт та картка-тримач стартового пакету «Київстар» від СІМ-картки НОМЕР_1 ; мобільний термінал «Nokia 112», ІМЕІ1: НОМЕР_10 , ІМЕІ2: НОМЕР_11 з СІМ-карткою НОМЕР_12 ; ноутбук сірого кольору зі знаком - логотипом «Apple», модель G6 1260er, серійний номер 5CD1463S7Q та зарядний блок - кабель живлення, без батареї; системний блок чорного кольору з процесором AMD A10-5800K 4000MHz, 8 GB ОЗУ, з жорсткими дисками: НІТАСНІ HDS721010CLA332, OCZ T412C565N6267976, що передані на відповідальне зберігання до кімнати речових доказів УСБУ в Черкаській області - повернути за належністю ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України та з урахуванням обмежень визначених ч.2 ст.473 КПК України, до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1