Рішення № 112501233, 18.07.2023, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/330/23

Провадження № 2/456/437/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

18 липня 2023 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Гули Л. В. ,

з участю секретаря Зозуляк К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Стрию цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

Позивач ПрАТ «Страхова група «ТАС» просить стягнути на його користь з ОСОБА_1 суму сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 149357,94 грн, поклавши судові витрати на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що ПрАТ «Страхова Група «TAC» було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів AO 6150251. Забезпеченим транспортним засобом за полісом є «BMW 520», д.н.з. НОМЕР_1 . 09.11.2019 о 23 год. 10 хв. в м. Тернополі по вул. Руська відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу «BMW 520», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортними засобами «Mercedes-Benz 211», д.н.з. НОМЕР_2 та «Renault Меgane», д.н.з. НОМЕР_3 .

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.12.2019 (справа № 607/27768/19) відповідача визнано винним у вчиненні зазначеного ДТП, в результаті якої було пошкоджено транспортні засоби «Mercedes-Benz 211», д.н.з. НОМЕР_2 та «Renault Меgane», д.н.з. НОМЕР_3 .

Враховуючи наявність полісу, власник пошкодженого «Mercedes-Benz 211», д.н.з. НОМЕР_2 , звернувся до ПрАТ «Страхова Група «TAC» з повідомленням про ДТП. З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «Mercedes-Benz 211», д.н.з. НОМЕР_2 , було проведено його огляд, про що складено протокол огляду та звіт № 1238 про визначення вартості матеріального збитку, відповідно до якого вартість матеріального збитку власнику пошкодженого транспортного засобу становить 85137,17 грн. Також складено висновок № 65-R/62/7 експертного автотоварознавчого дослідження, відповідно до якого ринкова вартість автомобіля «Mercedes-Benz 211», д.н.з. НОМЕР_2 , в пошкодженому стані складає 35779,23 грн. Внаслідок цього позивачем на підставі заяви власника пошкодженого транспортного засобу про страхове відшкодування та зібраних документів складено страховий акт № 00590/28/920 від 13.01.2020 на суму 49357,94 грн, яку виплаченого в якості страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 72956 від 15.01.2020.

Враховуючи наявність полісу, власник пошкоджено транспортного засобу «Renault Меgane», д.н.з. НОМЕР_3 , звернувся до ПрАТ «Страхова Група «TAC» з повідомленням про ДТП. З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «Renault Меgane», д.н.з. НОМЕР_3 , було проведено його огляд, про що складено акт огляду та звіт № 22147 про оцінку транспортного засобу, відповідно до якого ринкова вартість автомобіля «Renault Меgane», д.н.з. НОМЕР_3 , складає 193760,00 грн. Також складено висновок № 00-R/62/6 експертного автотоварознавчого дослідження, відповідно до якого ринкова вартість автомобіля «Renault Меgane», д.н.з. НОМЕР_3 , в пошкодженому стані складає 38526,90 грн, а вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу складає 140917,00 грн, в т.ч. ПДВ. Внаслідок цього позивачем на підставі заяви власника пошкодженого транспортного засобу про страхове відшкодування та зібраних документів складено страховий акт № 02419/28/920 від 03.02.2020 на суму 100000,00 грн, яку виплаченого в якості страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням.

Загальна виплата страхового відшкодування за полісом AO 6150251 в результаті пошкодження транспортних засобів «Mercedes-Benz 211», д.н.з. НОМЕР_2 , та «Renault Меgane», д.н.з. НОМЕР_3 , склала 149357,94 грн.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії АР № 589190 встановлено, що відповідач на момент вчинення ДТП керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 КУпАП. Крім того, постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.12.2019 (справа № 607/27768/19) встановлено, що відповідач посвідчення водія не отримував, на підставі довідки УПП в Тернопільській області ДПП від 28.11.2019 встановлено, що на відповідача дійсно накладено адміністративне стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 КупАП , а тому відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу шкоду в порядку регресу в розмірі 149357,94 грн.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву.

Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст.174ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Процесуальні рішення, постановлені по справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 січня 2023 року головуючим суддею у справі визначено суддю Гулу Л.В. /а.с. 53/

На запит суду щодо доступу до персональних даних відповідача 15 березня 2023 року на адресу суду надійшла відповідь відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області /а.с. 55/.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03.04.2023 позовну заяву залишено без руху і надано позивачу термін для усунення недоліків /а.с. 57/.

21.04.2023 представником позивача подано заяву про усунення недоліків /а.с. 60-65/.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24.04.2023 позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 10.05.2023. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі /а.с. 66/.

Ухвалою суду від 10.05.2023 судове засідання відкладено на 23.05.2023 /а.с. 71/.

Ухвалою суду від 23.05.2022 судове засідання відкладено на 18.07.2023 /а.с. 74/.

Розгляд справи по суті відбувся 18.07.2023 без участі сторін.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти проведення судом заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, повторно на виклик суду не з`явився, про причину неявки не повідомив, відзив на позов не подав, тому суд відповідно до ст.280ЦПК України розглянув справу заочно за його відсутності на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 8 ст.128ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст.247ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд відповідно до вимог ч. 7 ст.81ЦПК України розглянув можливість самостійно збирати докази і не знайшов підстав для реалізації такого свого права, оскільки ніщо не ставить під сумнів добросовісність здійснення учасниками справи своїх процесуальних прав та обов`язків.

Таким чином, враховуючи таку засаду цивільного судочинства як змагальність, а також те, що в даному процесі кожна сторона мала рівні можливості відстоювати свою позицію в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом, дана справа буде вирішена на основі зібраних доказів з покладенням на сторін ризику настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням тієї чи іншої процесуальної дії. Обставини справи встановлюватимуться таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

В будь-якому випадку право на справедливий судовий розгляд забезпечується, серед іншого, процедурою апеляційного перегляду судових рішень, де сторона не позбавлена можливості подання нових доказів, якщо буде доведено поважність причин їх неподання в суді першої інстанції (ч. 3 ст. 367 ЦПК України). Тому, якщо у сторін наявні ті чи інші аргументи або докази, на які даним судовим рішенням не буде надано відповіді, така сторона вправі навести їх в апеляційній скарзі, одночасно вказавши причини неподання їх суду першої інстанції.

Відтак суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити в повному обсязі, ухваливши заочне рішення.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом вставлено, що цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу марки «BMW 520», д.н.з. НОМЕР_1 , застрахована в ПрАТ «Страхову група «ТАС» згідно з полісом AO 6150251 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів /а.с. 22/.

09 листопада 2019 року о 23 год. 10 хв. в м. Тернополі по вул. Руська ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «BMW520», державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 , який знаходився попереду, та від удару, в свою чергу, допустив зіткнення з автомобілем марки «Mercedes-Benz», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який знаходився попереду. Після цього автомобіль марки «Renault Megane», державний номерний знак НОМЕР_4 , в`їхав в металічне дорожнє огородження, а автомобіль марки «Mercedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 , допустив зіткнення з автомобілем марки «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_5 , який під керуванням ОСОБА_4 знаходився попереду нього, та в результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби та інше майно, зокрема металічне дорожнє огородження, зазнали механічних пошкоджень.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.12.2019 у справі про адміністративне правопорушення № 607/27768/19 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Вказаним судовим рішення встановлено,що відповідачна моментвчинення ДТПкерував транспортнимзасобом безправа накерування транспортнимзасобом відповідної категорії,чим скоївадміністративне правопорушення,передбачене ст.126КУпАП.Вказане додатковопідтверджується постановоюпро накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі,серії АР№589190 /а.с. 12-13/.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 6 ст.82ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду в справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року в справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто - Холдинг» проти України», а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року в справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає, серед іншого, і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Так як обставини події встановлені і викладені в постанові Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.12.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, то така є обов`язковою та враховується судом при розгляді справи про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої постановлена вказана постанова суду, однак лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача ОСОБА_1 у вчиненні ДТП при керуванні транспортнимзасобом безправа накерування транспортнимзасобом відповідної категорії встановлена та в порядку ст.82ЦПК України доказуванню не підлягає.

13.11.2019 власник транспортного засобу «Mercedes-Benz 211», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ «Страхова група «ТАС» з повідомленням про дорожню-транспортну пригоду, яка сталася 09.11.2019 о 23:10 в м. Тернополі по вул. Руська, та 08.01.2020 із заявою про виплату страхового відшкодування /а.с. 10-11/.

Протоколом огляду колісного транспортного засобу від 15.11.2019 зафіксовано характер отриманих у результаті ДТП пошкоджень транспортного засобу «Mercedes-Benz211»,д.н.з. НОМЕР_2 /а.с. 31-32/.

Ремонтною калькуляцією № 1238М/19 від 19.11.2019 встановлено перелік робіт та їх вартість по відновленню автомобіля «Mercedes-Benz 211», д.н.з. НОМЕР_2 /а.с. 29-30/.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_2 , вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті пошкодження його КТЗ при ДТП, станом на 15.11.2019 становить 85137,17 грн /а.с. 23-28/.

Згідно з висновком № 65-R/62/7 експертного автотоварознавчого дослідження від 17.12.2019 ринкова вартість автомобіля «Mercedes-Benz 211», д.н.з. НОМЕР_2 , в пошкодженому стані складає 35779,23 грн /а.с. 62-65/.

Відповідно до страхового акта № 00590/28/920 від 13.01.2020 розмір страхового відшкодування за договором страхування АО 6150251 від 19.08.2019, що підлягає виплаті власнику автомобіля «Mercedes-Benz 211», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , становить 49357,94 грн /а.с. 6/.

Згідно з платіжним дорученням № 72956 від 15.01.2020 ПрАТ «Страхова група ТАС» виплачено ОСОБА_3 страхове відшкодування за договором АО 6150251 від 19.08.2019 в сумі 49357,94 грн /а.с. 9/.

13.11.2019 водій автомобіля «Renault Меgane», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «Страхова група «ТАС» з повідомленням про дорожню-транспортну пригоду, яка сталася 09.11.2019 о 23:10 в м. Тернополі по вул. Руська, а 04.12.2019 із заявою про страхове відшкодування /а.с. 34, 50/.

Актом огляду транспортного засобу від 13.11.2019 зафіксовано характер отриманих у результаті ДТП пошкоджень транспортного засобу «RenaultМеgane»,д.н.з. НОМЕР_3 /а.с. 35-36/.

Ремонтною калькуляцією № 22147_28 від 22.11.2019 встановлено перелік робіт та їх вартість по відновленню автомобіля «RenaultМеgane»,д.н.з. НОМЕР_3 /а.с. 42-46/.

Відповідно до звіту № 22147 про оцінку транспортного засобу від 22.11.2019 ринкова вартість автомобіля «Renault Меgane», д.н.з. НОМЕР_3 , на дату оцінки складає 193760,00 грн /а.с. 47-49/.

Згідно звисновком №00-R/62/6експертного автотоварознавчогодослідження від30.11.2019вартість відновлювальногоремонту з урахуваннямзносу завданоговласнику майна«RenaultМеgane»,д.н.з. НОМЕР_3 , внаслідок ДТП складає 140917,00 грн; ринкова вартість автомобіля «Renault Меgane», д.н.з. НОМЕР_3 , в пошкодженому стані складає 38526,90 грн /а.с. 37-41/.

Відповідно до страхового акта № 02419/28/920 від 03.02.2020 розмір страхового відшкодування за договором страхування АО 6150251 від 19.08.2019, що підлягає виплаті власнику автомобіля «Renault Меgane», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , становить 100000,00 грн /а.с. 33/.

Згідно з платіжним дорученням № 77713 від 05.02.2019 ПрАТ «Страхова група ТАС» виплачено ОСОБА_2 страхове відшкодування за договором АО 6150251 від 19.08.2019 в сумі 100000,00 грн /а.с. 61 на звороті/.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з відшкодуванням позивачем шкоди, завданої відповідачем, та набуттям права зворотної вимоги (регресу) до винної особи (відповідача) у розмірі виплаченого страхового відшкодування.

При вирішенні позовних вимог судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексуУкраїни (далі - ЦК України), Закону України«Про страхування» (далі - Закон № 85/96-ВР) та Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» (далі - Закон № 1961-IV).

Так, відповідно до положень частини 1 статті 22ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Приписами частин 2, 5 статті 1187ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина 1 статті 1191 ЦК України).

За змістом статті 979ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до положень частини 1 статті 990ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Згідно з вимогами частини 6 статті 261ЦК України за регресними зобов`язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов`язання.

Приписами пункту 9 частини 1 статті 7Закону №85/96-ВР передбачено, що страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є обов`язковим.

Відповідно до положень частини 1 статті 25Закону №85/96-ВР здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» (Закон № 1961-IV), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до положень пункту 2.1 статті 2Закону №1961-IV відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону № 1961-IV).

Згідно з приписами пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Нормою підпункту 38.1.1 «б» пункту 38.1. статті 38Закону №1961-IV передбачено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Судом беззаперечно встановлено, що внаслідок ДТП, яка мала місце 09 листопада 2019 року о 23 год. 10 хв. в м. Тернополі по вул. Руська за участю автомобіля «BMW 520», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортних засобів «Mercedes-Benz 211», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 та «Renault Меgane», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , власникам транспортних засобів «Mercedes-Benz 211», д.н.з. НОМЕР_2 , та «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_3 , завдано матеріальних збитків внаслідок пошкодження транспортних засобів.

Вина відповідача ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху при керуванні транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії, внаслідок чого відбулася зазначена ДТП, встановлена постановою суду, яка набрала законної сили.

Так як обставини події встановлені і викладені в постанові Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.12.2019, то така є обов`язковою та враховується судом при розгляді справи про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена ця постанова суду.

У зв`язку із наведеним суд дійшов висновку, що факт вчинення ДТП відповідачем при керуванні транспортнимзасобом безправа накерування транспортнимзасобом відповідної категорії та наявності його вини не підлягає доказуванню.

Відповідно до частини 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд вважає за доцільне врахувати правовий висновок Великої Палати Верховного Суду в справі № 755/18006/15-ц (постанова суду від 04.07.2018) щодо розмежування понять «суброгація» та «регрес». Так, у вказаній Постанові Велика Палата Верховного суду дійшла наступних висновків.

Зокрема, у пункті 69 постанови ВП ВС зазначила, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Водночас, у пункті 70 постанови ВП ВС вказала, що згідно зі статтями 993ЦК України та 27 Закону України«Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини справи та правові висновки ВП ВС, викладені в постанові від 4 липня 2018 року в справі № 755/18006/15-ц (провадження №14-176 цс 18), суд зазначає, що правовідносини, які виникли між сторонами, є регресом.

З огляду на досліджені обставини справи, пов`язані із встановленням вини відповідача у порушенні ним Правил дорожнього руху України, що спричинило дорожньо-транспортну пригоду, у тому числі й керування транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії, причинно-наслідковим зв`язком між такою дорожньо-транспортною пригодою й заподіяною шкодою майну власників транспортних засобів «Mercedes-Benz 211», д.н.з. НОМЕР_2 , та «Renault Megane», д.н.з. НОМЕР_3 , а також відшкодуванням такої шкоди позивачем у повному обсязі у вигляді страхових виплат, суд вважає, що її розмір повинен бути компенсований позивачеві відповідачем у порядку регресу як особою, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду та керувала транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відтак з відповідача на користь позивача в порядку регресу підлягає стягненню сума сплаченого страхового відшкодування в розмірі 149357,94 грн. При цьому суд звертає увагу, що розмір сплаченого позивачем страхового відшкодування власникам пошкоджених транспортних засобів ніким з учасників дорожньо-транспортної пригоди, у тому числі й відповідачем як її винуватцем, не оспорювався.

Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними і такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Так, понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст. 10, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 ; на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, місто Київ, пр-т Перемоги, 65; ЄДРПОУ 30115243) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 149357,94 грн (сто сорок дев`ять тисяч триста п`ятдесят сім грн 94 коп.) та 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) судового збору.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 18 липня 2023 року.

Суддя Л.В.Гула