Ухвала суду № 112497521, 17.07.2023, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

17.07.2023

Справа № 642/1450/18

н/п 1-кп/642/193/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2023 р. Ленінський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 , представника ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові клопотання по кримінальному провадженню №12018220000000196 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

встановив :

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження №12018220000000196 за обвинуваченням ОСОБА_7 в скоєні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

В ході судового розгляду надійшов висновок експертів №9701/1509/08-106/2021 від 26.01.2023 за результатами проведення комплексної судової автотехнічної експертизи та судово-медичної експертизи за матеріалами кримінальної справи № 642/1450/18 (провадження № 1-кп/676/17/19).

З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, вирішити питання №№1,2 про те, яким було взаємне розташування автобуса і пішохода в момент наїзду, та який механізм контактуванням пішохода з автобусом не представилось можливим. В момент перекочування коліс автобуса І-VAN А07А-22 реєстраційний номер НОМЕР_1 через ноги постраждалої ОСОБА_8 , остання знаходилася у горизонтальному, чи близькому нього положенні тіла, а нижні кінцівки були відведені від тулуба, та лежали на дорозі.

З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, вирішити питання №3 ухвали суду: «Чи мав водій транспортного засобу автобусу І-VAN А07А-22, р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 , технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_8 враховуючи дані слідчого експерименту від 05.02.2021 року за участю свідка ОСОБА_9 , її покази надані в судовому засіданні; покази надані на слідчому експерименті про те що вона йшла на зустріч стоячому на зупинці транспортному засобу - автобусу, а потім транспортному засобу що почав рух, враховуючі відстань, на якій вона знаходилась, погодні умови (слизька дорога) та з урахуванням росту потерпілої, зазначеного в судово-медичній експертизі (150 см)» -експертним шляхом, з технічної точки зору, на даному етапі дослідження не представляється можливим.

З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, вирішити

питання №№4,5 ухвали суду: «Чи мав водій транспортного засобу автобусу І-VAN А07А-22, р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_7 технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_8 , враховуючи його покази надані в судовому засіданні, дані слідчого експерименту від 05.02.2021 року за участю водія ОСОБА_7 та з урахуванням росту потерпілої, зазначеного в судово- медичній експертизі (150 см)? Чи мав водій ОСОБА_7 технічну можливість зупинитися до місця наїзду на потерпілу ОСОБА_8 у момент виникнення небезпеки для пішохода, тобто в момент її падіння з тротуару, враховуючіданні слідчого експерименту від 05.02.2021 з водієм ОСОБА_7 .?», - експертним шляхом, з технічної точки зору, на даному етапі дослідження непредставляється можливим.

Прокурор просив призначити комісійну експертизу для відповідей на поставлені питання з урахуванням допиту обвинуваченого ОСОБА_7 від 24.05.2018 року та протоколу слідчого експерименту від 12.02.2019 року.

Сторони кримінального провадження проти призначення експертизи заперечували.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 332 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності

За ч.1, ч.2 ст. 242 КПК України передбачено, що експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Матеріали справи свідчать, що під час досудового розслідування була проведена експертом Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_10 судово-медична експертиза № 12-17/100-А/18.

На підставі судово-медичної експертизи трупу гр-ки ОСОБА_8 , 90 років, враховуючи дані історії хвороби, у відповідь на поставлені питання, зазначається, про те що :

У зв`язку з подіями 18.02.2018 р. у гр-ки ОСОБА_8 мали місце наступні ушкодження:

а) голови - садно тім`яної області зліва;

б) тулубу - закрита травма грудної клітини: забій, розрив легенів, який супроводжувавсягемопневмотораксом;

в) кінцівок - закритий перелом першої плеснової кістки правої стопи, відкритий перелом діафізівобох кісток лівої гомілки на межі середньої та нижньої третин, великі рвано-скальповані рани обох гомілок зпереходом на стопи.

Причиною смерті гр-ки ОСОБА_8 є важка сукупна травма та її ускладнення - тромбоемболіялегеневої артерії

Наявні ушкодження утворилися в результаті дії тупих твердих предметів, можливо, в умовахдорожньо-транспортної пригоди, на які вказано в постанові слідчого та відомо з історії хвороби.

Стосовно живих осіб пошкодження, які мали місце у гр-ки ОСОБА_8 у своїй сукупності належатьдо категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Судом за клопотанням сторони захисту була призначена, комплексна судово - медична експертизи та автотехнічна експертиза № 12838/26625/08-196/19 від 11.12.2019 за висновками :

1.2.З мотивів, вказаних в дослідницькій частині висновку вирішити питання про те, яким було взаємне розташування автобуса і пішохода в момент наїзду, та який механізм контактування пішохода з автобусом не представилось можливим. Можливо лише стверджувати, що в момент перекочування колеса автобуса через ноги потерпілої остання, знаходилась в положенні лежачи.

3.4.5. З мотивів вказаних в дослідницькій частині висновку вирішити питання про те, чи мав водій ОСОБА_7 технічну можливість уникнути ДТП, виходячи з даних слідчого експерименту від 12.09.2019 року за його участю, та за участю свідка ОСОБА_9 не представляється можливим.

Вирішення питання про те, чи мав водій ОСОБА_7 технічну можливість зупинити автобус до місця наїзду на пішохода, з моменту падіння потерпілої на дорогу, позбавлене логічного сенсу.

Судом за клопотання сторони обвинувачення була призначена комплексна судово автотехнічна та судово - медична експертиза, проведення якої було доручено експертам Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса, Комунального закладу охорони здоров`я «Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи».

На виконання ухвали була проведена призначена експертиза та наданий висновок №9701/1509/08-106/2021 від 26.01.2023р. Також був допитаний судовий експерт, який входив до складу комісії - ОСОБА_11 , який роз`яснив висновок експертизи.

Нових даних, які-б могли вплинути на висновки проведених експертиз та необхідності призначення ще однієї експертизи, судом не встановлено, внаслідок чого суд не вбачає підстав для задоволення клопотання прокурора.

Керуючись ст. ст. 242, 332, 372 КПК України, суд, -

постановив:

В задоволені клопотання сторони обвинувачення про призначення експертизи - відмовити.

Суддя ОСОБА_1