Ухвала суду № 112486506, 28.07.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

28 липня 2023 року Київ№ 320/23870/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву громадянина Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 про забезпечення позову в межах адміністративної справи за позовом громадянина Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

громадянин Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 21.06.2023 № 63014500000319 про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 21.06.2023 № 63012500071797 про скасування посвідки на постійне проживання № НОМЕР_1 громадянину Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 .

Згідно з ухвалою суду від 24.07.2023 позовну заяву залишено без руху.

Разом із позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову, яка зареєстрована в суді 24.07.2023.

Відповідно до ухвали від 24.07.2023 судом повернуто заяву у зв`язку з невідповідністю її вимога статті 152 Кодексу.

27.07.2023 заявником повторно подано заяву, в якій він просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 21.06.2023 № 63012500071797 про скасування посвідки на постійне проживання в Україні № НОМЕР_1 , виданої громадянину Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

До заяви було додано квитанцію про сплату судового збору за заяву про забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування цієї заяви заявник зазначає, що у зв`язку зі скасуванням посвідки на тимчасове проживання, у заявника виникає обов`язок у семиденний строк знятись із реєстрації місця проживання, виїхати за меді України та здати до територіального органу/територіального підрозділу ДМС посвідку, тоді як у відповідача виникає право вчиняти дії щодо вилучення вказаної посвідки, визнання її недійсною та знищення із внесенням до бази даних Реєстру інформацію про вилучення, визнання недійсною та знищення посвідки.

Про необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник зазначив, що у цьому випадку може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся, з огляду на те, що у нього виникне обов`язок виїхати за межі України, а для забезпечення можливості повторного в`їзду в Україну необхідний тривалий час та у випадку задоволення позову, заявник буде вимушений докласти значні зусилля для відновлення його прав.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

При цьому, частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Для задоволення судом поданої заявником заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного з наслідків, передбачених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи з системного аналізу зазначених положень убачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника має бути очевидною.

Отже метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку суб`єкта владних повноважень, щоб забезпечити заявнику реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Перевіривши зазначені в заяві про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності викладеним нормам та обставинам, суд доходить висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову та про відсутність підстав для її задоволення, оскільки вжиття заходів забезпечення позову вимагатиме фактично розглянути спір по суті, з установленням всіх фактичних обставин справи.

Важливим для врахування є те, що у межах розгляду цієї заяви, судом не може даватись оцінка правомірності/протиправності оскаржуваного рішення, оскільки встановлення очевидності ознак його протиправності без розгляду справи по суті, є неприпустимим, адже саме під час розгляду спору по суті, учасниками справи надаються відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції, забезпечується принципи змагальності та рівності учасників справи.

Слід відмітити, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Разом із тим, у разі забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 21.06.2023 № 63012500071797 про скасування посвідки на постійне проживання в Україні № НОМЕР_1 , виданої громадянину Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання законної сили рішенням суду у цій справі, суд фактично надасть правову оцінку його правомірності до розгляду справи по суті, що у свою чергу не відповідає завданням адміністративного судочинства.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні заяви громадянину Ісламської Республіки Іран ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали надіслати (видати) особі, яка подала заяву.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Шевченко А.В.