Ухвала суду № 112486382, 17.07.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

17 липня 2023 року Справа № 640/30999/21

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., при секретарі судового засідання Мельник Т.М., за участю: позивача, представників відповідача та третьої особи, розглянувши у м. Києві в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження клопотання третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Коксовий завод" Новомет", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України третя особа: ТОВ "Коксовий завод "Новомет", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2021 дану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду доповнення до позовної заяви де вказати яким чином дозвіл № 6310137900-00389 від 05.03.2021 виданий ТОВ «Коксовий завод «Новомет» порушує саме права позивача; клопотання про поновлення пропущеного строку, де вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з доданням відповідних доказів на їх підтвердження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2022 відмовлено в розгляді справи в судовому засіданні, в задоволенні клопотанні про залучення третіх осіб на стороні позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2022 залишено позовну заяву без розгляду у зв`язку з пропуском строку.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2022 скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

28 березня 2023 року від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла адміністративна справа №640/30999/21 на виконання Закону України № 2825-IX від 13 грудня 2022 р. «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року прийнято до свого провадження дану справу, вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання. Також даною ухвалою витребувано від позивача заяву про поновлення строку звернення до суду з належним обґрунтуванням інших причин поважності пропуску строку звернення до суду та докази на їх підтвердження та належним чином засвідчені документи на підтвердження того факту, що позивач роками займається аналізом екологічного впливу виробничої діяльності ТОВ "Коксовий завод "Новомет".

На виконання ухвали суду позивачем надано до суду клопотання/заява від 17.05.2023, клопотання про приєднання до матеріалів справи від 22.05.2023.

Представником третьої особи ТОВ «Коксовий завод «Новомет» 02.06.2023 до суду подано пояснення щодо заяви позивача про поновлення строку на звернення до суду у якому останній також просив даний позов залишити без розгляду.

В судове засідання, призначене на 17.07.2023, судом поставлено на розгляд клопотання представника третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду.

Позивач в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала. Зазначила, що строки звернення до суду вона пропустила з поважних причин.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав подане клопотання третьої особи. Вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду без поважних причин. Зазначає, що позивач намагалася брати участь у справі №520/15013/21 шляхом подання заяви про залучення її до участі у справі в якості третьої особи. Крім того, підстави позовних вимог у справі №520/15013/21 відрізняються від фактичних обґрунтувань у даній справі. Зазначає, що позивачу було відомо про існування оскаржуваного дозволу ще до розгляду справи №520/15013/21. Представник відповідача стверджує, що позивачу нічого не заважало звернутися до суду з позовною заявою щодо оскарження дозволу виданому ТОВ «Коксовий завод «Новомет», під час розгляду справи №520/15013/21 або раніше. Також надані позивачем пояснення на виконання ухвали суду від 10.04.2023 щодо поважності пропуску строку звернення до суду є ідентичними тим доводам які викладені позивачем в первісній заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Наголошує, що колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду в постанові від 25.05.2023 погоджувалася з висновком суду першої інстанції в частині недоведеності з боку позивача поважності причин пропуску нею строку звернення до суду. Таким чином відповідач вважає, що позивачем не доведено поважність причин пропуску строку звернення до суду.

В судовому засіданні представник ТОВ «Коксовий завод «Новомет» підтримав свою позицію викладену в поясненнях щодо заяви позивача про поновлення строку на звернення до суду, оскільки наведені позивачем в наданій заяві про поновлення строку на звернення до адміністративного суду від 17.05.2023 року є фактично ідентичними тим доводам, які викладались в первісній заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яка надавалась при поданні позову та їм надавалась відповідна оцінка судами першої та апеляційної інстанції.

Заслухавши доводи представників сторін, досліджуючи питання можливого пропуску позивачем строку звернення до суду та поважність підстав його поновлення судом встановлено наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Окрім того, частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли щодо прийняття Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів оскаржуваного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №6310137900-00389 від 05.03.2021 виданий ТОВ «Коксовий завод «Новомет».

Позивач звернувся до суду з позовом про оскарження вищезазначеного дозволу 26.10.2021, що підтверджується штемпелем відділення поштового зв`язку на описі вкладення у цінний лист № 6117002525476.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2022 залишено позовну заяву без розгляду у зв`язку з пропуском строку.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2022 скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Колегія суддів в постанові зазначає, що справа №640/30999/21 розглядалась судом першої інстанції в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. У даному випадку суд першої інстанції, дійшовши висновку про неповажність причин пропуску строку звернення до суду, що наведені позивачем у заяві про його поновлення при поданні позову, повинен був вжити всіх заходів щодо надання можливості позивачу обґрунтувати інші причини поважності пропуску строку звернення до суду.

Втім, як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, визнаючи поважними причини пропуску строку звернення до суду в ухвалі про відкриття провадження та розглядаючи справу у порядку спрощеного провадження без виклику сторін, фактично вказав на передчасність свого висновку щодо наявності підстав для поновлення строку звернення до суду з мотивів поважності причин такого пропуску, що наведені позивачем у заяві, та, не надавши позивачу можливості вказати інші причини, залишив позовну заяву без розгляду, чим порушив вимоги частини четвертої статті123 КАС України.

Суд апеляційної інстанції враховує, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху на підставі частини першої статті 123 КАС України. Втім, як вбачається із змісту вказаної ухвали позовна заява залишалась без руху на підставі положень вказаної статті виключно з мотивів ненадання позивачем доказів на підтвердження обставин, якими вона обґрунтовувала поважність причин пропуску строку звернення до суду у поданій заяві.

Між тим, матеріали справи не містять процесуальних рішень суду щодо надання можливості позивачу скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропуску строку звернення до суду, після того, як суд першої інстанції дійшов висновку про передчасність поновлення позивачеві строку звернення до суду в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, застосовуючи частини третю та четверту статті 123 КАС України неправомірно залишив позовну заяву без розгляду, так як в силу частини першої зазначеної статті суд не надав позивачеві можливості повідомити про інші причини поважності пропуску строку звернення до суду.

За вказаних обставин, позиція суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 на підставі пункту 8 частини першої статті 240 КАС України є передчасною.

Колегія суддів апеляційного суду також зазначає про помилковість посилання суду першої інстанції в обґрунтування судового рішення на обставини, встановлені у справі №640/30685/21, оскільки у зазначеній справі судом оцінювалися обставини поважності пропуску строку звернення до суду іншої особи - МБО «Екологія-Право-Людина», а не позивача у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року прийнято до свого провадження дану справу, вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання. Також даною ухвалою витребувано від позивача заяву про поновлення строку звернення до суду з належним обґрунтуванням інших причин поважності пропуску строку звернення до суду та докази на їх підтвердження та належним чином засвідчені документи на підтвердження того факту, що позивач роками займається аналізом екологічного впливу виробничої діяльності ТОВ "Коксовий завод "Новомет".

На виконання ухвали суду позивачем надано до суду клопотання/заява від 17.05.2023 та клопотання про приєднання до матеріалів справи від 22.05.2023.

Дослідивши надані позивачем документи, суд зазначає наступне.

Так, в обґрунтування пояснень щодо пропуску строку звернення до суду позивач зазначає, що останній стало відомо про спірний дозвіл на викиди лише 6 квітня 2021 року, коли Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на своїй сторінці оприлюднило інформацію про видачу дозволу на викиди та деякі обґрунтування законності видачі такого дозволу. Позивач стверджує, що протягом 6 місяців строку вона вживала цілий ряд заходів для з`ясування підстав видачі спірного дозволу на викиди, намагалася вирішити даний спір з відповідачем в досудовому порядку шляхом подання звернення до відповідача щодо анулювання спірного дозволу. Також позивач посилається на безрезультатні намагання захистити свої порушені права, свободи та законні інтереси шляхом залучення її в якості третьої особи у справу щодо анулювання спірного дозволу за позовом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (справа №520/15013/21).

Положеннями статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку на звернення до суду.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви або клопотань, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом в його Ухвалі від 02 березня 2020 року у справі №420/4352/19 (адміністративне провадження № К/9901/3023/20).

Верховний Суд у своїй Постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 826/14417/18 (касаційне провадження № К/9901/7611/19) зазначив, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, положення "повинна" (яке міститься у статті 122 КАС України) слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Схожий висновок викладено Верховним Судом у його Постанові від 08 квітня 2020 року у справі № 140/2513/19 (адміністративне провадження № К/9901/4012/20).

Також, відповідно до правового висновку, викладеного в п. 49-52 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2021 по справі №9901/267/21 строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення з позовом, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Порівняльний аналіз словоформ "дізналася" та "повинна була дізнатися" дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду суд керується практикою Європейського суду з прав людини, яка, в силу приписів частин першої, другої статті 6 КАС України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судом як джерело права.

Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Зокрема, у справах "Стаббігс та інші проти Великобританії" та "Девеер проти Бельгії" Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України" зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Водночас, навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Зазначені висновки Європейського суду з прав людини використовуються і Верховним Судом, що, як приклад, відображено у його Постанові від 26 лютого 2020 року у справі №826/14417/18 (касаційне провадження № К/9901/7611/19).

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації процесуальних прав у строк встановлений процесуальним законом та судом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд про, що останнім зазначається, зокрема, в Ухвалі від 20 жовтня 2020 року по справі № 640/18388/18.

КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Верховний суд безальтернативно вказує, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім цим умовам. Правова позиція аналогічного змісту наведена у Постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №120/5780/20-а.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи, а саме первинну заяву про поновлення строків звернення до суду, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022 та пояснення позивача щодо пропуску строку звернення до суду подані на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 суд зазначає наступне.

Доводи, наведені позивачем в наданій заяві про поновлення строку на звернення до адміністративного суду від 17.05.2023 року є фактично ідентичними тим доводам, які викладались в первісній заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яка надавалась при поданні позову.

На виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 позивачем не надано до суду будь-яких обґрунтованих інших причин поважності пропуску строку звернення до суду та докази на їх підтвердження.

Суд зазначає, що відповідна оцінка доводам, викладеним в даній заяві вже надавалась, як судом першої інстанції, так і апеляційним судом у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.11.2022. Так, колегія суддів апеляційного суду в своїй постанові погодилась з висновком суду першої інстанції в частині недоведеності з боку Позивача поважності причин пропуску нею строку звернення до суду, оскільки наявність судового розгляду справи за позовом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України до ТОВ «Коксовий завод «Новомет» про анулювання дозволу від 05.03.2021 року № 6310137900-00389 не є тією обставиною, яка об`єктивно унеможливлює або перешкоджає реалізації права Позивача на її звернення до суду з позовом до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про визнання протиправним та скасування такого дозволу.

Також, суд зазначає, що підставою звернення Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України до ТОВ «Коксовий завод «Новомет» з позовом про анулювання дозволу на викиди забруднюючих речовин було встановлення факту надання суб`єктом господарювання недостовірної інформації відповідно до ст. 41 ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», а саме посилання в документах, які обґрунтовують обсяги викидів, що ТОВ «Коксовий завод «Новомет» взяте на державний облік об`єктів, які справляють або можуть справляти шкідливий вплив на здоров`я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, в той час, як на момент подання документів підприємство нібито на обліку не перебувало. В зазначеному позові Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України було відмовлено. В той же час, як вбачається зі змісту даної позовної заяви, підставами звернення з позовом по даній справі є нібито відсутність погодження Держпродспоживслужби та нібито порушення процедури громадського обговорення.

Отже, підстави позовних вимог у справі №520/15013/21 відрізняються від фактологічних обґрунтувань у цій справі, тобто в подальшому позов було подано з посиланням на фактичні обставини, які не були предметом дослідження у справі, в який Позивач намагався взяти участь в якості третьої особи.

Крім того, позивач намагався брати участь у справі №520/15013/21 шляхом подання заяви про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача.

Посилання позивача на ведення нею волонтерської діяльності та проведення постійного аналізу екологічного впливу виробничої діяльності ТОВ «Коксовий завод «Новомет» не може бути об`єктивною та поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення нею до суду за захистом своїх порушених прав, оскільки ця діяльність ніяким чином не перешкоджала позивачу звернутися до суду з відповідним позовом у відповідний законом строк.

Таким чином, ані наявність в суді на розгляді справи за позовом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України до ТОВ «Коксовий завод «Новомет» про анулювання дозволу на викиди забруднюючих речовин, ані відмова суду в задоволенні клопотання про вступ у справу в якості третьої особи на стороні позивача, ані факт ухвалення рішення по цій справі, або його відсутності, не створювали перешкод та не позбавляли права і не виключали можливості для звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом в межах строків, встановлених ч. 2 ст. 122 КАС України.

Отже, дізнавшись про наявність оскаржуваного дозволу 06.04.2021 позивач мала достатньо часу та можливостей звернутися до суду у встановлений статтею 122 КАС України строк (до 06.10.2021).

Проте, з даним позовом позивач звернулась 26.10.2021, тобто з пропуском строку звернення до суду за відсутності поважних підстав такого поновлення.

Суд звертає увагу, що позивач ані на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2023 ні в подальшому, не надала до суду заяви в якій вказано інші причини поважності пропуску строку звернення до суду та документів у своє обґрунтування.

Відповідно до частини першої статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини третьої статті 11 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Тобто, кожна особа розпоряджається своїми правами на власний розсуд, незалежно від рішень чи дій інших осіб.

Вважаючи своє право чи інтерес порушеним оскаржуваним дозволом позивач не був позбавлений можливості звернутися до суду з даним позовом у встановлений строк, незалежно від обставин звернення до Харківського окружного адміністративного суду Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України з позовом про анулювання дозволу на викиди.

За таких обставин суд приходить до висновку про неповажність причин пропуску позивачем строку звернення до суду з підстав, зазначених в заяві позивача від 17.05.2023 надану на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 10.04.2023.

Додатково суд звертає увагу при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини.

Так, у справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії», суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У справі «Пономарьов проти України» Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22.10.96 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, що також прописано у Рішенні Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року, яким визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Відповідно до п.8 ч.1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з не наведенням поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Керуючись положеннями статті 240, 243, 248 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Клопотання третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.

Адміністративну справу №640/30999/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Коксовий завод" Новомет", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Лиска І.Г.