Рішення № 112482390, 28.07.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.2023м. ДніпроСправа № 904/2473/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міроіл", м. Київ

до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпро

про стягнення 109 794,66 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міроіл" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" заборгованості в сумі 109 794,66 грн, що складається із сум основного боргу, штрафу 5%, пені, штрафу 10%, 3% річних та інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язання з оплати товару, поставленого йому позивачем за видатковими накладними № 56534 від 12.08.2021 на суму 41576,16 грн, № 58791 від 20.08.2021 на суму 1174,64 грн, № 58793 від 20.08.2021 на суму 41303,32 грн у межах специфікацій № 42 від 09.08.2021, №№ 43, 44 від 19.08.2021 до договору поставки № 61/М-8 від 09.02.2018.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2684,00 грн позивач просить покласти на відповідача.

Також у прохальній частині позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Міроіл" викладено клопотання про витребування у відповідача копій банківських виписок про проведені останнім оплати за спірним договором.

Ухвалою суду від 19.05.2023 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з допущеною позивачем правовою невизначеністю щодо грошового еквівалента заявленого до стягнення штрафу у розмірі 10% та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

29.05.2023 від позивача через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшла заява з доказами усунення недоліків позовної заяви.

За змістом уточненої позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Міроіл" просить стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" основний борг у сумі 68995,56 грн, штраф 5% у сумі 3449,78 грн, пеню в сумі 7162,00 грн, штраф 10% у сумі 6899,56 грн, 3% річних у сумі 3319,60 грн та інфляційні втрати в сумі 19968,16 грн, що разом становить 109 794,66 грн.

Ухвалою суд від 31.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування у відповідача копій банківських виписок про проведені останнім оплати за спірним договором; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала суду від 31.05.2023 про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу на його офіційну електронну адресу secretar@dtm.dp.ua, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Того ж дня ухвала суду була доставлена до електронної скриньки відповідача, що підтверджується наявною у справі довідкою, сформованою комп`ютерною програмою "Діловодство спеціалізованого суду" (а.с. 70).

Надсилання ухвал суду на офіційну електронну адресу сторони у справі відповідає нормативним приписам статей 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, підпункту 5.8 пункту 5 розділу 1 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міроіл" (далі - постачальник, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш" (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки № 61/М-8 від 09.02.2018 (далі - договір).

За цим договором постачальник зобов`язується в порядку і терміни, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві продукцію, в певній кількості, відповідної якості і за цынами, що вказані в специфікаціях, а покупець зобов`язується прийняти продукцію і оплатити її на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до пункту 1.2 договору кількість, асортимент та ціни продукції, що поставляється, вказуються у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього договору. Специфікації оформлюються на кожну партію продукції, що поставляється.

Загальна кількість продукції, що постачається за цим договором, визначається як наростаюча кількість за всіма поставками, проведеними згідно з оформленими специфікаціями і накладними (п. 1.3 договору).

Загальна сума цього договору визначається як наростаюча сума за всіма поставками, проведеними протягом усього строку дії цього договору згідно з підписаними сторонами специфікаціями (п. 2.1 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що умови розрахунків указуються в специфікаціях.

Оплата проводиться в національній валюті України. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника (п. 3.2 договору).

Згідно з пунктом 4.1 договору поставка продукції здійснюється за заявками покупця, наданими у письмовому вигляді.

Термін та базисні умови постачання продукції вказуються в специфікаціях (п.п. 4.2, 4.3 договору).

Пунктом 4.4 договору визначено, що датою постачання та переходу права власності на продукцію вважається дата, що вказується на видатковій накладній.

За умовами пункту 4.6 договору постачальник зобов`язаний надати належним чином оформлені документи (підписані уповноваженою особою і скріплені печаткою постачальника) на продукцію, що поставляється, відповідно до вимог чинного законодавства України, а саме видаткову накладну, рахунок, сертифікат якості, товарно-транспортну накладну.

Продукція вважається переданою постачальником і прийнятою покупцем: за кількістю - згідно з даними видаткової накладної; за якістю - згідно із сертифікатом якості (п. 5.5 договору).

Відповідно до пункту 7.1 договору за невиконання або неналежне виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

У пункті 7.2 договору сторони погодили, що в разі порушення покупцем строку оплати продукції покупець сплачує штраф у розмірі 5% від несплаченої суми та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення.

За прострочення термінів розрахунків, передбачених договором, більше ніж на 30 днів, покупець додатково сплачує штраф у розмірі 10% від вартості товару (п. 7.3 договору).

Пунктом 11.1 договору встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2018 року. У будь-якому випадку договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Усі пропозиції і доповнення до цього договору дійсні, якщо тільки вони зроблені у письмовій формі (п. 10.3 договору).

Доказів продовження строку договору після 31.12.2018 матеріали справи не містять.

У період з лютого 2018 року по серпень 2021 року позивач здійснив на адресу відповідача поставку товару (продукції) на загальну суму 821267,33 грн за видатковими накладними, перелік яких наведено у позові (а.с. 2 - 5).

Позивач стверджує, що відповідач у рахунок оплати вартості поставленого йому товару сплатив на користь позивача 752271,77 грн, у тому числі: 165088,02 грн - із посиланням на виставлені рахунки та 587183,75 грн - із посиланням на укладений сторонами договір.

Згідно з викладеними у позові поясненнями позивача щодо порядку зарахування проведених відповідачем платежів заборгованість відповідача за поставлений йому товар (продукцію) визначена позивачем у загальній сумі 68995,56 грн (821267,33 - 752271,77 = 68995,56), з яких:

26517,60 грн - за видатковою накладною № 56534 від 12.08.2021 на суму 41576,16 грн;

1174,64 грн - за видатковою накладною № 58791від 20.08.2021 на суму 1174,64 грн;

41303,32 грн - за видатковою накладною № 58793 від 20.08.2021 на суму 41303,32 грн (далі - спірні видаткові накладні; а.с. 35 - 37).

Поставка за спірними видатковими накладними здійснена в межах наступних специфікацій, які містять посилання на договір поставки № 61/М-8 віл 09.02.2018, зокрема:

за видатковою накладною № 56534 від 12.08.2021 на суму 41576,16 грн - у межах специфікації № 42 від 09.08.2021;

за видатковою накладною № 58791 від 20.08.2021 на суму 1174,64 грн - у межах специфікації № 44 від 19.08.2021;

за видатковою накладною № 58793 від 20.08.2021 на суму 41303,32 грн - у межах специфікації № 43 від 19.08.2021.

Як убачається, у специфікації № 42 від 09.08.2021 сторонами погоджено поставку товару на суму 41576,16 грн, у тому числі: оливи індустріальної 1-40 ГОСТ 12337-84 код УКТЗЕД 2710 у кількості 0,540 т за ціною 37711,67 грн (без ПДВ) на суму 20364,30 грн (без ПДВ), оливи моторної для дизельних двигунів М14В2 (діжка 216 дм, 3/0,18) код УКТЗЕД 2710 у кількості 2 шт за ціною 7141,25 грн (без ПДВ) на суму 14282,50 грн (без ПДВ), у строк до 11.08.2021 (а.с. 32).

У специфікації № 43 від 09.08.2021 сторонами погоджено поставку товару на суму 41303,33 грн, у тому числі: оливи індустріальної 1-40 ГОСТ 12337-84 код УКТЗЕД 2710 у кількості 0,540 т за ціною 37320,00 грн (без ПДВ) на суму 20152,80 грн (без ПДВ), оливи моторної для дизельних двигунів М14В2 (діжка 216 дм, 3/0,18) код УКТЗЕД 2710 у кількості 2 шт за ціною 7133,32 грн (без ПДВ) на суму 14266,64 грн (без ПДВ), у строк до 20.08.2021 (а.с. 33).

У специфікації № 44 від 19.08.2021 сторонами погоджено поставку товару на суму 1174,64 грн, а саме оливи компресорної КС-19 (каністра 20 дм, 3/0,0175) код УКТЗЕД 2710 у кількості 1 шт за ціною 978,87 грн (без ПДВ), у строк до 20.08.2021 (а.с. 34).

Указаними специфікаціями також визначені наступні умови здійснення поставки та оплати товару (продукції): базисні умови постачання - FCA, склад постачальника м. Дніпро; порядок розрахунків - 100% оплата вартості поставленої продукції не пізніше 30 календарних днів з дати постачання.

Відповідач своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати товару за спірними видатковими накладними не виконав. Причиною спору є не сплачений ним залишок грошових коштів у загальній сумі 68995,56 грн.

Предметом доказування є обставини, пов`язані з поставкою позивачем товару за спірними видатковими накладними та виконанням/невиконанням відповідачем обов`язку щодо повної його оплати.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

Частинами другою, третьої статті 180 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Правовідносини сторін у цій справі характерні для договору поставки.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Положення аналогічного змісту викладені в частині першій статті 265 Господарського кодексу України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За змістом пункту 11.1 договору поставки № 61/М-8 від 09.02.2018 строк його дії закінчився 31.12.2018.

Частинами першою, четвертою статті 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору; закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За приписами статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Правовий аналіз статей 631, 654 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку, що зміни договору можуть бути вчинені лише у межах строку його дії та в тій самій формі, що й договір.

Позивачем не надано доказів продовження строку дії договору після його закінчення 31.12.2018 у порядку, визначеному законом.

Відтак, посилання у специфікаціях № 42 від 09.08.2021, № 43 від 19.08.2021, № 44 від 19.08.2021 на договір поставки № 61/М-8 від 09.02.2018 не може свідчити про поширення умов цього договору, строк дії якого закінчився, на поставки товару за вказаними специфікаціями.

Виходячи зі змісту статті 626 Цивільного кодексу України специфікації № 42 від 09.08.2021, № 43 від 19.08.2021 та № 44 від 19.08.2021 є самостійними домовленостями (договорами) сторін щодо окремих поставок товару за спірними видатковими накладними.

З огляду на наведене, досліджуючи обставини виконання сторонами зобов`язань з поставки та оплати товару за спірними накладними, суд не може брати до уваги умови договору поставки №61/М-8 від 09.02.2018.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав зобов`язання з поставки товару за спірними видатковими накладними належним чином, у зв`язку з чим у відповідача виникло зобов`язання з оплати цього товару.

За приписом частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи зі змісту умов пункту 2 специфікацій № 42 від 09.08.2021, № 43 від 19.08.2021, №44 від 19.08.2021 та з урахуванням вимог статей 253, 254 Цивільного кодексу України щодо початку й закінчення перебігу строків відповідач повинен був оплатити вартість отриманого від позивача товару за видатковою накладною № 56534 від 12.08.2021 на суму 41576,16 грн - не пізніше 13.09.2021, а за видатковими накладними № 58791 від 20.08.2021 на суму 1174,64 грн та № 58793 від 20.08.2021 на суму 41303,32 грн - не пізніше 20.09.2021.

Отже, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати є таким, що настав.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Доказів оплати залишку заборгованості за поставлений позивачем товар, з урахуванням здійснених часткових розрахунків, відповідач суду не надав. Тому, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 68995,56 грн є законними та обґрунтованими.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписом частини першої статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, одним з видів якого є неустойка, вчиняється у письмовій формі.

За порушення відповідачем строків оплати товару, поставленого за спірними видатковими накладними, позивач заявив до стягнення з відповідача пеню в сумі 7162,00 грн, яка розрахована за загальний період з 12.09.2021 по 21.03.2022 із заборгованості окремо за кожною з цих видаткових накладних із урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, а також штраф 5% у сумі 3449,78 грн і штраф 10% у сумі 6899,56 грн (за прострочення термінів розрахунків більше ніж на 30 днів).

Правовою підставою нарахування неустойки (пеня, штраф) позивач зазначає пункт 7.2 договору поставки № 61/М-8 від 09.02.2018 і норми статей 230, 232 Господарського кодексу України та статтю 549 Цивільного кодексу України.

Однак, поставка товару за спірними видатковими накладними здійснювалася не в межах указаного договору, оскільки він припинив свою дію 31.12.2021, а специфікаціями № 42 від 09.08.2021, № 43 від 19.08.2021, № 44 від 19.08.2021 не передбачено забезпечення виконання грошових зобов`язань відповідача неустойкою (пенею, штрафом).

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 7162,00, штрафу 5% у сумі 3449,78 грн та штрафу 10% у сумі 6899,56 грн є безпідставними.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані нормами статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у сумі 3319,60 грн за загальний період з 12.09.2021 по 31.03.2022 та інфляційні втрати в сумі 19968,16 грн за загальний період з жовтня 2021 року по лютий 2023 року розраховані із заборгованості окремо за кожною видатковою накладною з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат.

Перевіркою розрахунків 3% річних установлено, що початкові дати їх нарахування визначені без урахування вимог статей 253, 254 Цивільного кодексу України щодо початку й закінчення перебігу строків.

За наслідком здійсненого судом перерахунку, з урахуванням меж позовних вимог, 3% річних за спірними видатковими накладними підлягають зменшенню до 3309,28 грн, з яких:

1) за видатковою накладною № 56534 від 12.08.2021:

- 249,46 грн із заборгованості у сумі 41576,16 грн за період з 14.09.2021 по 25.11.2021;

- 204,10 грн заявлених позивачем (із 219,11 грн можливих до стягнення) із заборгованості у сумі 36517,60 грн за період з 26.11.2021 по 06.02.2022 (з урахуванням оплати 26.11.2021 у сумі 5058,56 грн);

- 911,04 грн із заборгованості у сумі 26517,60 грн за період з 07.02.2022 по 31.03.2023 (з урахуванням оплати 07.02.2022 у сумі 10000,00 грн);

2) за видатковою накладною 58791 від 20.08.2021 - 53,78 грн із заборгованості у сумі 1174,64 грн за період з 21.09.2021 по 31.03.2023;

3) за видатковою накладною 58793 від 20.08.2021 - 1890,90 грн із заборгованості у сумі 41303,32 грн за період з 21.09.2021 по 31.03.2023.

Перевіркою наведених у позові розрахунків інфляційних втрат підстав для їх зменшення судом не встановлено.

За таких обставин законними й обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача 92273,00 грн, з яких: 68995,56 грн - основний борг, 3309,28 грн - 3% річних, 19968,16 грн - інфляційні втрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача в сумі 4341,32 грн пропорційно задоволеним позовним вимогам (2684,00х92273,00/109794,66 = 2255,67).

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міроіл" до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про стягнення 109794,66 грн, з яких: 68995,56 грн - основний борг, 3449,78 грн - штраф 5%, 7162,00 грн - пеня, 6899,56 грн - штраф 10%, 3319,60 грн - 3% річних, 19968,16 грн - інфляційні втрати - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (ідентифікаційний код 00168076; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сухий острів, буд. 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міроіл" (ідентифікаційний код 39248284; місцезнаходження: 01042, м. Київ, бульвар Марії Приймаченко, буд. 1/27) основний борг у сумі 68995,56 грн, 3% річних у сумі 3309,28 грн, інфляційні втрати в сумі 19968,16 грн, судовий збір у сумі 2255,67 грн.

У решті позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 28.07.2023.

Суддя І.І. Колісник