Ухвала суду № 112478799, 29.06.2023, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/8/15-ц

Провадження № 6/204/12/23

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2023 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

при секретарі Кошелюк Д.О.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про видачу дублікату замість втраченого виконавчого листа у цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2022 року до суду надійшла заява Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про видачу дублікату замість втраченого виконавчого листа у цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Проте, згідно ухвали Дніпровського апеляційного суду, зазначена цивільна справа була витребувана з Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська для розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетролвська від 08 грудня 2022 року.

22 березня 2023 року Дніпровський апеляційний суд повернув після закінчення апеляційного провадження цивільну справу №204/8/15-ц.

Справа передана судді Токар Н.В. 16 червня 2023 року, у зв`язку із чим питання про відкриття провадження вирішувалось 19.06.2023 року, та ухвалою суду від 19 червня 2023 року відкрито провадження по справі та призначено судове засідання.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що у провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська знаходилась справа за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, про що судом було винесено рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20.02.2015 року по справі № 204/8/15-ц. Згідно даних системи документообігу банку встановлено, що Виконавчий лист 2 №204/8/15-ц виданий 26.12.2017 року Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 614436,39 грн., був втрачений після повернення виконавчого документу стягувачу 23.09.2019 року, про що була винесена відповідна постанова старшим державним виконавцем Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Твердохліб Н.П. На підставі сайту Міністерства юстиції України, Автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру боржників встановлено, що виконавчих проваджень відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де стягувачем є АТ КБ «Приватбанк» - немає, у зв`язку із чим заявник вимушений звернутись до суду на просити видати дублікат втраченого виконавчого листа.

Представник заявника у судове засідання не з`явився, попередньо надав на адресу суду заяву, якою клопотав про розгляд справи за його відсутності. У червні 2023 року представником була подана уточнена заява, згідно якої представник клопотав і про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу, обґрунтовуючи тим, що строк вже пропущений.

Боржники у судове засідання не з`явились, належним чином та своєчасно сповіщені про час та місце розгляду справи.

Від боржника ОСОБА_1 надійшли на адресу суду письмові заперечення у яких останній зазначає, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років. Так, виконавча служба повернула виконавчий лист 23.09.2019 року, тобто строк пред`явлення листа до виконання сплив 23.09.2022 року. Навіть зважаючи на те, що АТ КБ «Приватбанк» надіслав заяву до суду у межах дії строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, це не є приводом для переривання строку. Розуміючи це, ПАТ КБ «Приватбанк» подав заяву від 14.10.2022 року про визнання поважною причину пропуску строку та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа, у задоволенні якої було відмовлено ухвалою суду першої інстанції від 08.12.2022 року, а потім і постановою апеляційного суду від 15.03.2023 року. Тобто, на даний час немає жодних підстав для задоволення заяви ПАТ КБ «Приватбанк», а тому боржник просить відмовити у задоволенні вищевказаної заяви.

Відповідно до норм ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за їх відсутності, оскільки їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката виконавчого документу.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає у зв`язку з наступним.

Судом встановлено, що 20 лютого 2015 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська позовна заява Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволена: стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № DNP0GL00000050 від 24.12.2007 року у розмірі 619583 грн. 71 коп., з яких: 576252, 48 грн. - заборгованість за кредитом, 38733, 35 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 4597, 88 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; вирішено про стягнення з відповідачів судових витрат по 1827 грн., з кожного (т.1, арк.с.52-55).

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково; заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2015 року змінено в частині визначення загального обсягу стягнутих коштів та розміру складових заборгованості, виклавши другий абзац резолютивної частини рішення в наступній редакції - стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №DNP0GL00000050 від 24.12.2007 року у розмірі 612609,39 грн., з яких: 570806,92 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 36176,71 грн. - заборгованість по процентам за користуванням кредитом; 5831,69 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; в іншій частині рішення суду залишено без змін (т.1, арк.с.264-267).

Відповідно до розписки представника ПАТ КБ «ПриватБанк» Дігтяр В.В., 28.12.2017 року представником отримано завірену копію рішення та два виконавчих листа (т.1, арк.с.270).

Стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

Суд зауважує, що стягувач наділений низкою виключних повноважень в межах виконавчого провадження, що можуть бути спрямовані ним на реалізацію відновлення його порушеного права, має право користуватись автоматизованою системою виконавчих провадження (як в обмеженому, так і у більш розширеному доступі) з метою контролю за виконанням рішення суду державними/приватними виконавцями тощо.

Із заяви АТ КБ «Приватбанк» про видачу дублікату виконавчого листа вбачається, що на виконанні у державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області перебував Виконавчий лист 2 №204/8/15-ц виданий 26.12.2017 року Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 614 436,39 грн., проте 23.09.2019 року виконавчий лист було втрачено після повернення виконавчого документу стягувачу.

Звертаючись досуду іззаявою,заявник АТКБ «Приватбанк»посилався нате,що всистемі документообігубанку було встановлено відсутність вищевказаного виконавчого листа, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання не пропущений, та строк повторного пред`явлення виконавчого листа 2 № 204/8/15 не закінчився, оскільки переривався відповідно до положень частин 2,3 ст. 23, п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», на момент винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 23.09.2019 року в межах виконавчого провадження, та на підставі ч. 3 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» розпочався спочатку з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені ст.120 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною першою статті 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 23 вересня 2020 року у справі №27/2-3538/10 поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України).

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку.

Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК).

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об`єктивно незалежних від волі зацікавленої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.

Так, обґрунтовуючи відсутність оригіналу виконавчого документа щодо боржника ОСОБА_2 , заявник АТ КБ «Приватбанк» посилався на те, що згідно Інформації з Єдиного реєстру боржників та сайту Автоматизованої системи виконавчого провадження жодного відкритого виконавчого провадження з виконання вищевказаного рішення суду не перебуває.

Суд враховує, що в матеріалах справи відсутні акти проведення перевірки АТ КБ «Приватбанк» щодо наявності виконавчих документів, матеріали службових розслідувань у випадку виявлення втрати, ці обставини самим банком не встановлювались.

Заявником не було доведено наявності обставин, які б перешкоджали пред`явити повторно виконавчий лист до виконання вчасно, у строки передбачені законом.

Як вбачається з досліджених матеріалів справи, ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 08 грудня 2022 року по справі №204/8/15-ц (провадження № 6/204/122/22) АТ КБ «Приватбанк» вже було відмовлено в задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа (том 2, а.с.36-38), яку постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 15 березня 2023 року залишено без змін (том 2, а.с.64-68).

Таким чином, суд приходить до висновку, що строк пред`явлення виконавчого листа 2 № 204/8/15-ц виданого 26.12.2017 року Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська, до виконання сплив.

Отже, оскільки заявником пропущено строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання, визначеного Законом України «Про виконавче провадження», суд дійшов до висновку, про необґрунтованість заяви АТ КБ «Приватбанк» та відсутність підстав для видачі дубліката виконавчого листа 2 №204/8/15-ц виданого 26.12.2017 року Красногвардійським районним судом міста Дніпропетровська по справі №204/8/15-ц про стягнення з боржника ОСОБА_2 заборгованості.

Підсумовуючи вищенаведене, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 431, 433 ЦПК України, п.17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про видачу дублікату замість втраченого виконавчого листа у цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Токар