Рішення № 112467449, 27.07.2023, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2076/23

27 липня 2023 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо призначення позивачу з 26 квітня 2023 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без врахування до стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: половини строку навчання за денною формою у Львівському ордена Леніна державному університеті імені Івана Франка (з коефіцієнтом 0,5): дата зарахування - 25 серпня 1980 року, дата звільнення - 27 червня 1985 року, тривалість стажу становить - 02 (два) роки 05 (п`ять) місяців 01 (один) день, період роботи стажера народного судді в Тернопільському міському народному суді: дата зарахування - 01 серпня 1985 року, дата звільнення - 25 травня 1986 року, тривалість стажу становить - 09 (дев`ять) місяців 24 (двадцять чотири) дні, та щодо призначення (перерахунку) з 26 квітня 2023 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 82 відсотки відповідно до Довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Тернопільським апеляційним судом за №01-17/84/2023 від 25 квітня 2023 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати позивачу до стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці:

половини строку навчання за денною формою у Львівському ордена Леніна державному університеті імені Івана Франка (з коефіцієнтом 0,5): дата зарахування - 25 серпня 1980 року, дата звільнення - 27 червня 1985 року, тривалість стажу становить - 02 (два) роки 05 (п`ять) місяців 01 (один) день,

період роботи стажера народного судді в Тернопільському міському народному суді: дата зарахування - 01 серпня 1985 року, дата звільнення - 25 травня 1986 року, тривалість стажу становить - 09 (дев`ять) місяців 24 (двадцять чотири) дні;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 26 квітня 2023 року з врахуванням стажу роботи, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці:

половини строку навчання за денною формою у Львівському ордена Леніна державному університеті імені Івана Франка (з коефіцієнтом 0,5): дата зарахування - 25 серпня 1980 року, дата звільнення - 27 червня 1985 року, тривалість стажу становить - 02 (два) роки 05 (п`ять) місяців 01 (один) день,

період роботи стажера народного судді в Тернопільському міському народному суді: дата зарахування - 01 серпня 1985 року, дата звільнення - 25 травня 1986 року, тривалість стажу становить - 09 (дев`ять) місяців 24 (двадцять чотири) дні.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Вищої ради правосуддя №393/0/15-23 від 20.04.2023 позивача звільнення з посади судді Тернопільського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку». Відповідно до Розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання позивача, складеного Тернопільським апеляційним судом, загальний стаж становить 40 років 02 місяці 0 днів.

26 квітня 2023 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення/перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. З отриманого Протоколу/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії позивач дізналась, що довічне грошове утримання їй призначено у розмірі 82% заробітної плати працюючого судді, а при обчисленні розміру довічного грошового утримання відповідачем враховано лише стаж роботи безпосередньо на посаді судді, та протиправно, на її переконання, не зараховано окремі періоди страхового стажу, які мали б зараховуватися до стажу роботи на посаді судді, зокрема: половину строку навчання у Львівському ордена Леніна державному університеті імені Івана Франка та стажера народного судді в Тернопільському міському народному суді.

На думку позивача, такі дії відповідача суперечить вимогам законодавства щодо порядку визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до норм, які діяли на день призначення особи суддею. Відповідачем не враховані положення частини першої статті 7, частини четвертої статті 43 Закону України «Про статус суддів» №2862-ХІІ від 15.12.1992 (далі - Закон №2862-ХІІ), чинні на час обрання позивача на посаду судді, абзац другий статті 1 Указу Президента України №584/1995 від 10.07.1995 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», положення пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 03.09.2005 №865, а також судову практика Верховного Суду в цій категорії справ.

Позивач вказує на протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській щодо незарахування до його стажу роботи на посаді судді вказаних періодів, що відповідно впливає на розмір довічного грошового утримання, з огляду на що просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 17.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

24.05.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні. Вказує, що стаж роботи на посаді судді позивача визначався відповідно до статті 137 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VІІІ (далі - Закон №1402-VIII). Відповідно до вимог вказаної норми відсутні підстави для зарахування до стажу роботи на посаді судді половини строку навчання у вищому навчальному закладі та роботи на посаді стажера народного судді в Тернопільському міському народному суді.

На переконання відповідача, відсоток для розрахунку щомісячного довічного грошового утримання визначений вірно та відповідно до наявного стажу роботу на посаді судді, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог (арк. справи 53-57).

29.05.2023, на адресу суду надійшла відповідь на відзив (арк. справи 58-74).

Інших заяв, в тому числі по суті справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Справа розглянута з урахування періоду перебування головуючої судді у основній щорічній плановій відпустці.

Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Як слідує з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 згідно з дипломом серії НОМЕР_1 від 27 червня 1985 року (арк. справи 24) та записів №5, №6 у трудовій книжці серії НОМЕР_2 (арк. справи 35-45) у період із 25 серпня 1980 року по 27 червня 1985 року навчалася за денною формою у Львівському ордені Леніна державного університету імені Івана Франка, спеціальність «правознавство», кваліфікація «юрист» (арк. справи.

Записами трудової книжки серії НОМЕР_3 підтверджується, що позивач в період:

з 01 серпня 1985 року по 25 травня 1986 року була стажером народного судді в Тернопільському міському народному суді (запис №7);

з 26 травня 1986 року по 21 червня 1987 року обрана на посаду народного судді Тернопільського міського народного суду (запис №8);

з 22 червня 1987 року по 14 листопада 1990 року обрана повторно народним суддею Тернопільського міського народного суду (запис №9);

з 15 листопада 1990 року по 03 вересня 1991 року обрана народним суддею Тернопільського міського народного суду (запис №10);

з 04 вересня 1991 року по 01 квітня 1998 року обрана заступником голови Тернопільського міського народного суду (запис №11);

з 02 квітня 1998 року по 26 серпня 2001 року обрана на посаду судді Тернопільського обласного суду (запис №15);

з 27 серпня 2001 року по 01 жовтня 2018 року призначена суддею апеляційного суду Тернопільської області (запис №16);

з 02 жовтня 2018 року по 25 квітня 2023 року суддя новоутвореного Тернопільського апеляційного суду (запис №20).

Рішенням Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 20.04.2023 №393/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Тернопільського апеляційного суду у зв`язку із поданням заяви про відставку», - позивача звільнено з посади судді Тернопільського апеляційного суду у зв`язку із подання заяви про відставку (арк. справи 15-16).

Наказом голови Тернопільського апеляційного суду від 25.04.2023 №65/к/тр-к «Про відрахування ОСОБА_1 зі штату Тернопільського апеляційного суду» позивача відраховано із штату Тернопільського апеляційного суду, з 25.04.2023 (арк. справи 19).

Так, Розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 25.04.2023 №02-25/24/2023, який видано Тернопільським апеляційним судом, зазначено місця роботи та займані посади позивача, з відповідним розрахунком тривалості того трудового стажу, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а саме:

навчання у Львівському ордена Леніна державному університеті імені Івана Франка (з коефіцієнтом 0,5): дата зарахування - 25 серпня 1980 року, дата звільнення - 27 червня 1985 року, тривалість стажу становить - 02 (два) роки 05 (п`ять) місяців 01 (один) день;

стажер народного судді в Тернопільському міському народному суді: дата зарахування - 01 серпня 1985 року, дата звільнення - 25 травня 1986 року, тривалість стажу становить - 09 (дев`ять) місяців 24 (двадцять чотири) дні;

народний суддя Тернопільського міського народного суду: дата зарахування - 26 травня 1986 року, дата звільнення - 21 червня 1987 року, тривалість стажу становить - 01 (один) рік 00 (нуль) місяців 27 (двадцять сім) днів;

народний суддя Тернопільського міського народного суду (повторно): дата зарахування - 22 червня 1987 року, дата звільнення - 14 листопада 1990 року, тривалість стажу становить - 03 (три) роки 04 (чотири) місяці 24 (двадцять чотири) дні;

народний суддя Тернопільського міського народного суду (повторно): дата зарахування - 15 листопада 1990 року, дата звільнення - 03 вересня 1991 року, тривалість стажу становить - 09 (дев`ять) місяців 20 (двадцять) днів;

заступник голови Тернопільського міського народного суду: дата зарахування - 04 вересня 1991 року, дата звільнення - 01 квітня 1998 року, тривалість стажу становить - 06 (шість) років 06 (шість) місяців 29 (двадцять дев`ять) днів;

суддя Тернопільського обласного суду: дата зарахування - 02 квітня 1998 року, дата звільнення - 26 серпня 2001 року, тривалість стажу становить - 03 (три) роки 04 (чотири) місяці 25 (двадцять п`ять) днів;

суддя апеляційного суду Тернопільської області: дата зарахування - 27 серпня 2001 року, дата звільнення - 01 жовтня 2018 року, тривалість стажу становить - 17 (сімнадцять) років 01 (один) місяць 05 (п`ять) днів;

суддя Тернопільського апеляційного суду: дата зарахування - 02 жовтня 2018 року, дата звільнення - 25 квітня 2023 року, тривалість стажу становить - 04 (чотири) роки 06 (шість) місяців 25 (двадцять п`ять) днів (арк. справи 20).

Сукупний трудовий стаж судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розрахований зазначеною довідкою, становить 40 років 02 місяці 00 днів, що відповідає записам трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , зокрема, в частині записів про навчання, про прийняття на роботу із найменуванням посад та організаційно-розпорядчих актів, які стали підставою для зарахування (відрахування) до (із) штату установ та організацій різних форм власності, в яких працювала позивач.

Як слідує з довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яку видано Тернопільським апеляційним судом від 25.04.2023 №01-17/84/2023 відповідно до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за №200/14891 (далі - Порядок №3-1), суддівська винагорода ОСОБА_1 , станом на 01.04.2023, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 208098,00 грн, у тому числі: посадовий оклад 115610,00 грн; доплата за вислугу років 92488,00 грн (80 відсотків) (арк. справи 21).

Матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано, що починаючи з 26.04.2023, позивачу виплачується щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України від 02.06.2016 №1402 VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», з розрахунку стажу роботи 36 років 07 місяці 07 днів, в розмірі 82 відсотків суддівської винагороди (арк. справи 47).

При цьому, призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, до стажу роботи судді для обчислення щомісячного довічного грошового утримання не зараховано період з 01 серпня 1985 року по 25 травня 1986 року коли позивач була стажером народного судді в Тернопільському міському народному суді та половини строку навчання у вищому навчальному закладі.

Позивач вважає, що при розрахунку стажу роботи на посаді судді для обчислення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, Головним управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області протиправно не враховано до стажу роботи на посаді судді половину строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі, стаж роботи на посаді стажера народного судді, з огляду на що звернувся із даним позовом в суд.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Основні засади державної політики у сфері організації судової влади та здійснення правосуддя, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначені Законом України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VІІІ (далі - Закон №1402-VIII).

Статтею 48 Закону №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, встановлено, що незалежність судді забезпечується, зокрема: особливим порядком його призначення, притягнення до відповідальності, звільнення та припинення повноважень; належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді; правом судді на відставку.

Згідно частини першої статті 116 Закону №1402-VIII суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Статтею 137 Закону №1402-VIII визначено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Згідно частини другої статті 137 Закону №1402-VIII до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. (в редакції за Законом №2509-VIII від 12.07.2018 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Абзацом 4 пункту 34 розділу XII (Прикінцеві та перехідні положення) Закону №1402-VIII визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання). (Пункт 34 розділу XII доповнено абзацом четвертим згідно із Законом №1798-VIII від 21.12.2016).

Щодо зарахування до стажу роботи на посаді судді половини навчання у вищому учбовому закладі, суд зазначає наступне.

Згідно диплому і записів у трудовій книжці позивача встановлено, що позивач навчалась за денною формою навчання у Львівському ордена Леніна державному університеті імені Івана Франка з 25 серпня 1980 року по 27 червня 1985 року.

Після закінчення юридичного інституту позивачка як молодий спеціаліст була направлена до відділу юстиції Тернопільського обласного виконкому для працевлаштування стажистом судді і підготовки та обрання на посаду судді та з 01.08.1989 була призначена на посаду стажиста судді до Тернопільського міського народного суду, у подальшому саме з цієї посади була обрана на посаду судді Тернопільського міського народного суду.

У Розрахунку стажу, виданого позивачці для пред`явлення до органів ПФУ для призначення довічного утримання судді у відставці, зазначено про врахування до стажу роботи на посаді судді половини строку навчання у Львівському ордена Леніна державному університеті імені Івана Франка (2 роки 05 місяців 01 день).

Згідно ст.1 Указу Президента України від 10.07.1995 №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» - до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби. Дана норма втратила чинність 20 березня 2008 року, але була чинною на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років, тому є застосовною у випадку з позивачем.

Згідно з абзацом 2 пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (яка діяла одночасно із Законом № 2862-ХІІ; втратила чинність 01 січня 2012 року, тобто вже після набуття позивачем суддівського стажу не менше 10 років і після набуття позивачем права на відставку), доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 №545, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Пунктом 11 Перехідних положень Закону №2453-VI (в редакції, чинній до 28 березня 2015 року) передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Згідно із частиною першої статті 25 Конституційного Договору від 08 червня 1995 року №1к/95-ВР між Верховною Радою України та Президентом України Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов`язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення. Зазначений Договір був чинний на момент видання Президентом України Указу №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" від 10.07.1995, тому даний Указ Президента був обов`язковим для виконання в Україні на рівні з законами.

Відповідно до пункту 1 Розділу XV Перехідні положення Конституції України закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.

Згідно частини третьої статті 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України.

Відповідно до частини першої статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Верховний Суд у постанові від 09.11.2018 у справі №607/8146/17 (у подібних правовідносинах) зробив висновок, що, задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанції правильно виходили з того, що відповідачем при призначенні та нарахуванні довічного грошового утримання судді у відставці безпідставно не враховано половину строку навчання у вищому учбовому закладі. У постанові Верховний Суд зазначив, що з огляду на положення зазначених актів та наявний у позивача стаж роботи на посаді судді понад 10 років, до стажу роботи, що дає позивачеві право на відставку і довічне утримання, підлягає зарахуванню половина строку навчання в юридичній академії.

У постанові від 20.04.2021 у справі №344/5707/19 та у постанові від 14.05.2021 у справі №592/3354/17 Верховний Суд зробив висновок про необхідність зарахування половини строку навчання у вищому юридичному учбовому закладі на денній формі навчання до стажу, який враховується для набуття права на відставку і при обчисленні розміру щомісячного довічного утримання судді у відставці.

Отже, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині обґрунтовані і до стажу роботи на посаді судді, з якого обчислюється довічне грошове утримання судді у відставці, має бути зарахована половина строку навчання позивача у вищому юридичному учбовому закладі у Львівському ордена Леніна державному університеті імені Івана Франка з 25 серпня 1980 року по 27 червня 1985 року (денна форма навчання, половина строку навчання становить 2 роки 05 місяців 01 днів).

Щодо зарахування до стажу роботи позивача на посаді судді періоду роботи стажера народного судді в Тернопільському міському народному суді (9 місяців 24 дні), то суд враховує наступне.

Так, на час обрання позивача на посаду судді діяв Закон Української РСР «Про судоустрій України» від 05.06.1981 №2022-X.

Відповідно до статті 55 вказаного Закону від 05.06.1981 №2022-X, суддею і народним засідателем міг бути обраний кожний громадянин Української РСР, який досяг на день виборів 25 років.

Таким чином, Законом Української РСР «Про судоустрій України» від 05.06.1981 №2022-X не встановлювалися вимоги щодо стажу роботи кандидата у судді і народних засідателів при обранні на посаду вперше.

Відповідно до відомостей копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , позивач 01.08.1985 зарахована стажером народного судді в Тернопільському міському народному суді, з 26.05.1986, у зв`язку з обранням народним суддею Тернопільського міського народного суду зарахована у штат Тернопільського міського народного суду.

Так, спільним листом Вищої ради правосуддя, Верховного Суду, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Ради суддів України, Державної судової адміністрації України, Національної школи суддів України від 5 листопада 2018 року (5 листопада 2018 року №41783/0/9-18; №2664/0/2-18; №01-6757/18; №9рс-1112/18; №1-22433/18; №02/3878) «Про зарахування (перерахунок) стажу роботи на посаді судді» у зв`язку з численними зверненнями щодо зарахування (перерахунку) стажу роботи на посаді судді, що дає право на одержання доплати до посадового окладу за вислугу років, повідомлено, зокрема, що Закон Української РСР від 05.06.1981 №2022-X «Про судоустрій Української РСР» (далі - Закон №2022-X) у період з 26.06.1981 до 01.12.1989 не встановлював жодних вимог щодо стажу роботи кандидатів у судді і народних засідателів при обранні на посаду вперше. Згідно зі статтею 55 Закону №2022-X суддею і народним засідателем міг бути обраний кожний громадянин Української РСР, який досяг на день виборів 25 років. З огляду на зазначене, судді, якого було призначено на посаду судді вперше згідно з вимогами, встановленими Законом №2022-X на день їх призначення, стаж рахується з дня обрання на посаду судді.

Статтею 67 Закону УРСР «Про судоустрій України» від 05.06.1981 №2022-Х (в редакції Закону від 05.06.1981) передбачалось, що структура і штатна чисельність апарату районного (міського) народного суду затверджуються начальником відділу юстиції виконавчого комітету обласної, Київської міської Ради народних депутатів у межах штатної чисельності і фонду заробітної плати, встановлених Міністром юстиції Української PCP.

Тобто, організаційне керівництво (в тому числі і питання кадрового забезпечення) районними (міськими) народними судами у розглядуваний період здійснювалося відповідними відділами юстиції виконавчого комітету відповідних обласних Рад чи обласних державних адміністрацій.

Питання проходження стажування випускниками вищих навчальних закладів в цей період регулювалися такими законодавчими актами колишнього Союзу PCP та УРСР, як: Постанова Ради міністрів СРСР від 18.07.1972 №535 «Про заходи щодо подальшого удосконалення вищої освіти в країні», Положенням про стажування молодих спеціалістів, які закінчили вищі учбові заклади, затвердженим Державним комітетом Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати, Всесоюзною Центральною Радою Професіональних Союзів, Міністерством Вищої та середньої освіти СРСР від 25.06.1973.

Так, в підпункті 4.2 пункту 10 зазначеної вище Постанови №535 від 18.07.1972 було визначено, що випускники вищих навчальних закладів для набуття необхідних практичних навичок проходять за місцем розподілення на підприємствах і установах стажування строком до одного року, під час якого виконують посадові обов`язки і отримують заробітну платню відповідно штатного розкладу. Загальне керівництво стажуванням покладається на галузеві міністерства і відомства, в веденні яких перебувають ці підприємства, організації та установи.

Відповідно до пункту 1 Положення про стажування молодих спеціалістів, які закінчили вищі учбові заклади, затвердженого Державним комітетом Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати Всесоюзною Центральною Радою Професіональних Союзів, Міністерством Вищої та середньої освіти СРСР від 25.06.1973, також передбачалось, що молоді спеціалісти, які закінчили вищи навчальні заклади, проходять за місцем розподілення на підприємствах, в організаціях і установах стажування строком до одного року, під час якого виконують посадові обов`язки і отримують заробітну плату згідно штатного розкладу.

Пунктами 5, 15 цього Положення передбачалось, що час стажування зараховується в трирічний строк роботи молодого спеціаліста за місцем розподілу. Під час стажування молодий спеціаліст: користується всіма правами і пільгами, встановленими для працівників цього підприємства (організації, закладу) які обіймають аналогічну посаду; несе обов`язки, покладені на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку; виконує функціональні обов`язки щодо займаної посади, визначеними відповідними інструкціями і положеннями, з урахуванням індивідуального плану.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, до стажу державної служби зараховується робота на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів судів, а також в державних органах колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком, зокрема, у виконавчих комітетах місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управлінь, самостійних відділах, інших структурних підрозділах.

Пунктом 3 цього Порядку №283 було передбачено, що до стажу державної служби включається також робота на посадах службовців в органах, зазначених у пункті 2 цього Порядку і додатку до нього, якщо при просуванні по службі вони зайняли посади державних службовців.

Згідно з пунктом 4 Порядку №283, документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Відповідно до роз`яснення територіального управління Державної судової адміністрації України, щодо категорії інших працівників, яким законом передбачені такі пільги, слід розуміти роботу працівників на посадах державних службовців та службовців, що працювали в державних органах та розрахунок стажу роботи яких здійснюється відповідно до Закону України «Про державну службу» і Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року №283.

Крім того, Головне управління державної служби України своїм листом від 28 жовтня 2005 року № 12/10188 роз`яснило, що період роботи на посаді стажиста народного суду може бути зарахований до стажу державної служби за умови, якщо ця посада відносилась до посад керівних працівників і спеціалістів і була передбачена штатним розписом апарату народного суду.

Враховуючи вищевикладене, до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, крім роботи на посаді судді, належить враховувати період роботи позивача на посаді стажиста народного судді Тернопільського міського народного суду у період 01.08.1985 по 25.05.1986.

Аналогічний підхід до застосування зазначених норм законодавства застосовано Восьмим апеляційним адміністративним судом у постанові від 18.04.2022 у справі №500/6691/21.

Таким чином, судом встановлено, що половина строку навчання позивача за денною формою у Львівському ордена Леніна державному університеті імені І. Франка на юридичному факультеті та робота на посаді стажера народного судді в Тернопільському міському народному суді повинні зараховуватися до стажу роботи позивача на посаді судді.

Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача з 26.04.2023 безпідставно не зараховано вказані вище періоди до стажу роботи на посаді судді.

При визначенні періодів трудової діяльності, які зараховуються до стажу роботи на посаді судді, відповідачем не враховано положення абзацу 4 пункту 24 Прикінцевих і перехідних положень Закону №1402-VІІІ, яким регламентовано, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Позивач був призначений (обраний) на посаду до набрання чинності Законом №1402-VIIІ, а тому норми Закону №1402-VIIІ, щодо порядку обчислення стажу роботи на посаді судді до позивача застосовуватись не можуть.

Не зарахування певних періодів до стажу роботи на посаді судді позивача у випадку спірних правовідносин свідчить про протиправність дій органу Пенсійного фонду в частині невиконання покладених на нього обов`язків щодо правомірного та обґрунтованого визначення стажу роботи на посаді судді, який впливає на розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Відповідач невірно визначив стаж роботи позивача на посаді судді, що призвело до невірного визначення позивачу розміру щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується судді у відставці, з огляду на що до задоволення підлягає і похідна позовна вимога про зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 26 квітня 2023 року з врахуванням стажу роботи, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, дослідженого в межах даної судової справи.

За приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій, а також докази надані позивачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач за подання даної позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн згідно квитанції про оплату, а отже, такі судові витрати підлягають до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо призначення ОСОБА_1 з 26 квітня 2023 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без врахування до стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половини строку навчання за денною формою у Львівському ордена Леніна державному університеті імені Івана Франка (з коефіцієнтом 0,5) з 25 серпня 1980 року по 27 червня 1985 року та період роботи стажера народного судді в Тернопільському міському народному суді з 01 серпня 1985 року по 25 травня 1986 року та щодо призначення ОСОБА_1 з 26 квітня 2023 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 82 відсотки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половину строку навчання за денною формою у Львівському ордена Леніна державному університеті імені Івана Франка з 25 серпня 1980 року по 27 червня 1985 року та період роботи стажера народного судді в Тернопільському міському народному суді з 01 серпня 1985 року по 25 травня 1986 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 26 квітня 2023 року з врахуванням стажу роботи, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а саме: з 25 серпня 1980 року по 27 червня 1985 року та період роботи стажера народного судді в Тернопільському міському народному суді з 01 серпня 1985 року по 25 травня 1986 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області судові витрати в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 27 липня 2023 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 );

відповідач: - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).

Головуючий суддяМірінович У.А.