Рішення № 112465518, 26.07.2023, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2023 року № 640/9684/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

До Київського окружного адміністративного суду звернулася гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просить;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови здійснити їй перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2017, 2018 та 2019 роки, починаючи з 01.05.2020.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату їй пенсії відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2017, 2018 та 2019 роки, починаючи з 01.05.2020.

На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що відповідач необґрунтовано застосував показник середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки при обчисленні її пенсії за віком.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2023 справу прийнято до провадження.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером та перебуває на обліку у ГУ ПФУ в м. Києві та отримує з 01.05.2020 отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як слідує з матеріалів пенсійної справи, при призначенні пенсії за віком позивачці застосовано показник середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки.

З матеріалів справи слідує, що до 03.07.2019 позивачці призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», виплата якої була призупинена в зв`язку з її роботою.

Позивачка 02.04.2020 звернулася до відповідача із заявою, у якій просила здійснити перерахунок її пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017, 2018 роки.

Листом від 19.05.2020 відповідач відмовив позивачці у перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017, 2018 роки.

Не погоджуючись із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки при обчисленні її пенсії за віком, позивачка звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ відповідно до якого була призначена пенсії позивачці на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

У свою чергу починаючи з 01.01.2004 набрали чинності норми Закону №1058.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №1058 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Статтею 9 Закону №1058 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з частинами 1-2 статті 43 Закону №1058, перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.

Статтею 10 Закону №1058 передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсій за її вибором (частина 1).

Частиною 3 статті 45 Закону №1058 визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що частиною 3 статті 45 Закону №1058 встановлено порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, а відтак показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058.

Водночас, у цій справі позивачці була призначена пенсія відповідно до Закону № 3723-ХII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058 позивачка звернулася вперше.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 29.07.2016 у справі №21-6331а15 та постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №334/917/17 (2- а/334/267/17), від 23.10.2020 у справі №528/196/17.

Аналогічного висновку дійшла Велика палата Верховного Суду в постанові від 31 жовтня 2018 року по справі № 876/5312/17.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Таким чином, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки при обчисленні пенсії за віком гр. ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії за віком гр. ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017, 2018 роки, починаючи з 01.05.2020.

Стягнути на користь гр. ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.