Ухвала суду № 112458932, 27.07.2023, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

27 липня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1035/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Ноувен М.П., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МД РЕСУРС»

про забезпечення позову

у справі №927/1035/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МД РЕСУРС»,

вул. Першотравнева,20А, оф.211А, м. Кременчук. Полтавська обл., 39600;

до відповідача: Фізичної особи підприємця « ОСОБА_1 »,

АДРЕСА_1 ;

про стягнення 893172,61 грн;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МД РЕСУРС» звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Фізичної особи підприємця « ОСОБА_1 » про стягнення 893172,61 грн збитків, а саме: 810372,61 грн вартості вантажу, 35000 грн штрафу за прострочення доставки вантажу, 47800 грн збитків за неотриману оплату за доставку вантажу.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору перевезення вантажів № 09/03-ІТ від 09.03.2023.

Одночасно з поданням позову, Товариством з обмеженою відповідальністю «МД РЕСУРС» до Господарського суду Чернігівської області подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб, що належить ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ), спеціалізований вантажний сідловий тягач марки: MAN TGX 28/480, ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_2 , реєстраційний номер: НОМЕР_3 , 2013 року випуску та спеціалізований напівпричіп н/пр-цистерна марки HMK BILKON TS-240, ідентифікаційний номер транспортного засобу: НОМЕР_4 , реєстраційний номер: НОМЕР_5 , 2006 року випуску.

Розглянувши заяву про забезпечення позову суд зазначає наступне.

Свою заяву про забезпечення позову ТОВ «МД РЕСУРС» обґрунтовує тим, що вищевказаний автомобіль з причіпом цистерною, що належить на праві власності відповідачу, був завантажений пальним, яке належить третій особі ТОВ «Полігран Трейд» та не був відвантажений, що достовірно підтверджується акцизною накладною № 223 від 28.03.2023, згідно якої акциз знаходиться на даному автомобілі і тільки після вивантаження буде знятий.

ТОВ «МД РЕСУРС» зазначає про те, що забезпечення позову про відшкодування збитків, що завдані внаслідок невиконання відповідачем договору перевезення, а саме заявки № 3 від 21.03.2023, відповідно до якої було завантажено транспортний засіб KA2036IE AA5009XF є співмірним забезпеченням позову, оскільки забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно це тимчасовий захід, який має наслідком накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження.

З огляду на наведені заявником підстави для забезпечення позову суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову передбачені ч.1 ст. 137 ГПК України.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість настання в майбутньому негативних наслідків, без надання відповідного обґрунтування, в тому числі доказів вчинення відповідачами певних реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення чи зменшення його майна, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Мотивувальна частина ухвали суду має містити, зокрема, зазначення мотивів, з яких суд дійшов висновків (частина 1 статті 234 Господарського процесуального кодексу України).

Обґрунтованим є таке судове рішення, яке ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

За своїм юридичним змістом заходи забезпечення позову направлені на забезпечення збереження існуючого положення речей на момент подання заяви про забезпечення позову і на весь час розгляду судового спору з метою недопущення ситуації, коли виконання судового рішення стане утрудненим або взагалі неможливим. У цьому досягається принцип збереження балансу інтересів сторін.

Статтею 13 Цивільного кодексу України встановлені межі здійснення цивільних прав. У відповідності із зазначеною статтею Кодексу цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Суд, з урахуванням обставин заяви про забезпечення позову, дійшов висновку, що заявником не доведено фактичні обставини, з якими пов`язується застосування відповідного заходу забезпечення позову, а саме з відсутності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, невідповідності та неспівмірності вжитих заходів забезпечення позову предмету заявленого позову.

Так, позовна вимога про стягнення коштів не пов`язана з обраним Позивачем заходом забезпечення позову, оскільки ТОВ «МД РЕСУРС» не заявлялись вимоги про визнання права власності на транспортний засіб або про витребування транспортного засобу з чужого незаконного володіння, тощо.

Дана позиція повністю узгоджується з викладеною у постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 911/527/19, від 10.10.2019 у справі № 904/1478/19, від 25.09.2020 у справі №925/77/20 правовою позицією, суть якої полягає в тому, що, накладаючи арешт на майно, яке належить відповідачу (відповідачам), суд повинен враховувати наявність зв`язку між обраним позивачем заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги про стягнення грошових коштів, оскільки накладення арешту має стосуватися майна, що належить до предмета спору.

Відтак, суд зазначає наступне:

- позивачем не доведено суду вчинення/наміру вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження належного йому майна (транспортного засобу) чи вчинення інших дій щодо належного йому майна, заявником не обґрунтовано належними доказами обставин того, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може призвести до неможливості чи утруднення виконання судового рішення в майбутньому;

- сама наявність судового спору між сторонами за відсутності доведення необхідності вжиття судом заходів забезпечення позову не може бути підставою для забезпечення позову, самі лише твердження позивача в даному випадку не є достатніми та обґрунтованими підставами для задоволення поданої заяви про забезпечення позову.

- недобросовісність та протиправність дій відповідача, на які посилається позивач, буде встановлюватись судом під час розгляду справи по суті;

- накладення арешту на транспортний засіб не спрямоване на забезпечення жодної із заявлених позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не обґрунтована належними доказами та базується лише на припущеннях заявника.

За таких обставин, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МД РЕСУРС» про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.136,138,139,140,234,235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви від 19.07.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «МД РЕСУРС» про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 27.07.2023.

Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, що передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

СуддяМ.П. Ноувен