Ухвала суду № 112455972, 24.05.2023, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/113/23

У Х В А Л А

24 травня 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Анохіна А.М.,

при секретарі - Йогансен К.Д.,

за участі представника позивача - Тарасова С.О.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про призначення справи за правилами загального позовного провадження, залишення позову без руху та залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Службу Безпеки України, заявлених під час розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно - будівельна фірма «АВМ» до ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Подільського районного суду м. Києва перебуває вищезазначена цивільна справа.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 06.03.2023 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

31 березня 2023 року до суду представником відповідача було подано заяву проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження в якому просив суд про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, оскільки спір є майновим, тобто наявності у відповідача майнових прав на об`єкт інвестування. Встановлення факту розірвання договору доручення має наслідок припинення договірних майнових відносин між сторонами. Крім того, відповідач має намір звернутися до суду з зустрічним позовом.

Також, представником відповідача було заявлено клопотання про залишення позовної заяви без руху, оскільки остання має вимогу майнового характеру та підлягає грошовій оцінці. Судовий збір має сплачуватися в розмірі 1,5 відсотка від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. п. 1.1.1, 1.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» становить 5 190 грн 64 коп., а не 2 684 грн 00 коп., як сплачено позивачем.

До того ж, просить залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Службу безпеки України.

Зазначає, що Служба Безпеки України є замовником будівництва, а квартира (об`єкт інвестування, профінансований ОСОБА_1 ) знаходиться в будівлі по АДРЕСА_1 на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні замовника будівництва, відповідно їхня участь у справі є обов`язкова.

В судовому засіданні відповідачем було підтримано клопотання його представника та просив задовольнити останні.

Просить задовольнити клопотання.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення клопотань, посилаючись на письмові заперечення подані до суду.

Заслухавши сторін, дослідивши подані клопотання, суд дійшов до наступних висновків.

Що стосується заявленого клопотання проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження та розгляд справи за правилами загального позовного провадження, то суд зазначає наступне.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 06.03.2023 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Вирішуючи питання про те, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа, як це передбачено п. 4 ч. 1 ст. 187 ЦПК України, суд взяв до уваги, зокрема виходив з ціни позову (яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня календарного року, в якому подана відповідна заява, критерії, визначені ст. 11, ч. 3 ст. 274 ЦПК України, а також те, що дана справа не підпадає під категорії, визначені ч. 4 ст. 274 ЦПК України, у зв`язку з чим суд визнав таку справу малозначною, як таку, що є справою незначної складності.

З урахуванням зазначеного суд визначив порядок розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Частиною 6 ст. 277 ЦПК України встановлено, що якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Суд враховує, що перелік справ, які в обов`язковому порядку підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження наведено у ч. 4 ст. 274 ЦПК України:

1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;

2) щодо спадкування;

3) щодо приватизації державного житлового фонду;

4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу;

5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Справа, що є предметом розгляду, до категорій спорів, для яких законом передбачено розгляду в порядку зального позовного провадження, не відноситься.

Крім того, ч. 4 ст. 193 ЦПК України встановлено, що у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

У справі, що є предметом розгляду зустрічного позову не подано.

Згідно з ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Наразі обсяг доказової бази у справі не є значним.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Суд наголошує, що спрощене провадження (як з викликом, так і без виклику сторін) спрямоване на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження без виклику сторін не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги.

Сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, надавати суду свої докази на спростування взаємних вимог та заперечень у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України.

Усі наявні у сторін докази безперешкодно можуть бути надані ними суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

З наявних матеріалів справи необхідності проведення підготовчого судового засідання не вбачається.

Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають здійснення судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

Як зазначено, зокрема, в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 14.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц (провадження № 14-636цс18), бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

З урахуванням наведеного, підстави для задоволення клопотання представника відповідача у суду відсутні.

Що стосується клопотання про залишення позовної заяви без руху, оскільки остання має вимогу майнового характеру, суд зазначає наступне.

ЦПК України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК України).

У цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності (ст. 13 ЦПК України), який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Матеріали справи свідчать про те, що подана позивачем позовна заява не містить будь-яких майнових вимог до відповідача, судовий збір сплачено в повному обсязі, а тому клопотання в цій частині не підлягає задоволенню.

Що стосується клопотання в частині залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Службу безпеки України, суд зазначає наступне.

Статтею 53 ЦПК України визначено порядок залучення або вступу у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Так, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Аналіз вказаних приписів процесуального закону дає підстави стверджувати, що заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи, має бути обґрунтована з наданням суду відповідних доказів того, що рішення у справі може вплинути на права та обов`язки особи, яка звертається з відповідною заявою.

Виходячи з предмету спору та суб`єктного складу сторін, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання, оскільки суб`єктом звернення не доведено підстав для залучення у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, та яким чином ухвалене в майбутньому рішення суду безпосередньо впливає на права чи обов`язки щодо однієї із сторін у справі.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотань представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст. 19, 53, 54, 175, 177, 260, 274, 258-261, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про призначення справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно - будівельна фірма «АВМ» до ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту за правилами загального позовного провадження - відмовити.

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно - будівельна фірма «АВМ» до ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту без руху - відмовити.

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Службу Безпеки України за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно - будівельна фірма «АВМ» до ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Анохін