Ухвала суду № 112454354, 27.07.2023, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 232/1522/12

Провадження 6/127/248/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борисюк І.Е.,

за участю: секретаря судового засідання Остапенко І.В.,

відповідачів/боржників: ОСОБА_1 і ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про заміну стягувача у виконавчих листах,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» із заявою про заміну стягувача у виконавчих листах.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29.01.2013 по справі № 232/1522/2021 було солідарно стягнуто із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість в сумі 333594, 74 гривень, а також судовий збір в сумі 3219, 00 гривень. 05.08.2020 ПАТ КБ «Надра» відступило право вимоги за договором «Автопакет» № 03/09/2008/840-АП/337 від 03.09.2008 ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», яке згідно договору про відступлення прав вимоги від 17.08.2021, відступило дане право ТОВ «Брайт Інвестмент».

Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду ТОВ «Брайт Інвестмент» із заявою про заміну стягувача у виконавчих листах з ПАТ КБ «Надра» на правонаступника - ТОВ «Брайт Інвестмент» у виконавчих листах, виданих Вінницьким міським судом Вінницької області за судовим рішенням у справі № 232/1522/12 від 29.01.2013.

В судове засідання представники заявника, заінтересованої особи - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та позивача - ПАТ КБ «Надра» не з`явилися, хоча були повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомлено. Однак, заявником у заяві про заміну стягувача викладено клопотання про розгляд справи у відсутність його представника.

Згідно з ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене, клопотання заявника, думку відповідачів/боржників та положення ч. 3 ст. 442 ЦПК України, суд ухвалив провести розгляд справи у відсутність представників заявника, ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ПАТ КБ «Надра» (ухвала суду постановлена не виходячи до нарадчої кімнати та занесена до протоколу судового засідання).

В судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_4 повідомили, що ними в повному обсязі погашено заборгованість за судовим рішенням у справі № 232/1522/12 від 29.01.2013, у зв`язку із чим виконавче провадження було закінчене. Тому, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 заперечували щодо задоволення заяви заявника.

Дослідивши заяву ТОВ «Брайт Інвестмент» про заміну стягувача та матеріали справи, заслухавши пояснення відповідачів/боржників, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 29.01.2013 Вінницьким міським судом Вінницької області було ухвалено рішення у цивільній справі № 232/1522/12 за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» солідарно стягнуто кредитну заборгованість за договором «Автопакет»№ 03/09/2008/840-АП/337від 03.09.2008в розмірі 333594, 74 гривень, а також судовий збір в сумі 3219, 00 гривень. (т. 1 а.с. 124-130)

З матеріалів справи вбачається, що Вінницьким міським судом Вінницької області ПАТ КБ «Надра» було видано два виконавчих листи за вищевказаним судовим рішенням 10.07.2013 і 01.08.2013.

05.08.2020 між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» було укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank, відповідно до умов якого банк відступає новому кредитору - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників за кредитними договорами та всіма іншими похідними договорами, права з якими виникають у нового кредитора у зв`язку із набуттям прав на умовах цього договору, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників. (т. 2 а.с. 8-11)

Згідно із п. 2 вищевказаного договору, новий кредитор в день укладення договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до п. 4 цього договору, набуває усі права кредитора.

На виконання вимог п. 4 договору про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank від 05.08.2020, ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» сплатило ПАТ КБ «Надра» ціну договору, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 06.07.2020. (т. 2 а.с. 12)

З витягу із додатку № 1 до вищевказаного договору вбачається відступлення ПАТ КБ «Надра» ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» права вимоги до боржника за договором № 03/09/2008/840-АП/337 від 03.09.2008 ОСОБА_3 . (т. 2 а.с. 11)

17.08.2021 між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank_08, відповідно до умов якого первинний кредитор - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» відступає новому кредитору - ТОВ «Брайт Інвестмент» належні первинному кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первинного кредитора до позичальників за кредитними договорами та всіма іншими похідними договорами, права з якими виникають у нового кредитора у зв`язку із набуттям прав на умовах цього договору, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників. (т. 2 а.с. 13-15)

Згідно із п. 2 вищевказаного договору, новий кредитор в день укладення договору набуває усі права кредитора.

На виконання вимог п. 4 договору про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank_08 від 17.08.2021, ТОВ «Брайт Інвестмент» сплатило ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» ціну договору, що підтверджується платіжними дорученнями № 1603 від 24.09.2021 і № 2358 від 12.10.2021. (т. 2 а.с. 16-17)

З витягу із додатку № 1 до вищевказаного договору вбачається відступлення ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» ТОВ «Брайт Інвестмент» права вимоги до боржника за договором № 03/09/2008/840-АП/337 від 03.09.2008 ОСОБА_3 . (т. 2 а.с. 15)

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

За таких обставин може мати місце звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження, що відповідатиме змісту ст.ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Водночас, згідно з ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Отже, виходячи зі змісту ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього. Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно.

В ході розгляду справи судом встановлено, що у Замостянському відділі ДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій області перебувало виконавче провадження № 49482865 з виконання виконавчого листа № 232/1522/12, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 10.07.2013, про стягнення заборгованості із ОСОБА_5 , а у Стрийському міськрайонному відділі ДВС Західного міжрегіонального УМЮ (м. Львів) - виконавче провадження № 60787094 з виконання виконавчого листа № 232/1522/12, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 01.08.2013, про стягнення заборгованості із ОСОБА_1

11.09.2017 виконавче провадження № 49482865 було закінчене на підставі п. 15 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», про що державним виконавцем було винесено відповідну постанову.

19.06.2020 було закінчено виконавче провадження № 60787094 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», про що державним виконавцем було винесено відповідну постанову.

Із вищевказаної постанови вбачається фактичне виконання ОСОБА_1 в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом 16.06.2020.

У відповідності до ч. 3 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження № 60787094, у випадку, передбаченому п. 9 ч. 1 цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Згідно із положеннями Закону України «Про виконавче провадження» закінчене виконавче провадження № 60787094 не може бути розпочате знову № 60787094 (ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»).

В ході розгляду справи судом за даними АСВП, доступ до інформації якої є публічним, встановлено відсутність перебування на примусовому виконанні виконавчих документів, виданих Вінницьким міським судом Вінницької області за судовим рішенням у справі № 232/1522/12 від 29.01.2013.

Згідно із ч 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (ст. 599 ЦК України).

За належного виконання у повному обсязі забезпеченого порукою основного зобов`язання за кредитним договором припиняється як це зобов`язання, так і зобов`язання за договором поруки, яке є похідним від основного зобов`язання.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами договорів про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank від 05.08.2020 та № GL48N718070_blank_08 від 17.08.2021, права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вмоги (п. 2 договорів).

Як вставнолено в судовому засіданні, на момент укладення 05.08.2020 договору провідступлення праввимоги №GL48N718070_blankміж ПАТКБ «Надра»і ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», зобов`язання, що виникли між ОСОБА_5 , ОСОБА_1 і ПАТ КБ «Надра», вже були припинені, тобто не існували, що унеможливлювало передання ПАТ КБ «Надра» своїх прав у цих зобов`язаннях ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», і, відповідно, в подальшому ТОВ «Брайт Інвестмент».

До відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі ст. 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі ч. 5 ст. 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можнаставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник не позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження відкривається на підставі пред`явлення виконавчого документа до виконання, а ч. 5 ст. 442 ЦПК України передбачає можливість заміни стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження (у тому числі повторного за обґрунтованих підстав при повторному зверненні з виконавчим документом, оскільки зазначена стаття ЦПК України цього не виключає, а Закон про виконавче провадження передбачає таку можливість).

Наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом про виконавче провадження (абз. 2 ч. 1 ст. 40 цього Закону). Цим Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із ч. 1 ст. 41 Закону про виконавче провадження у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Водночас після закінчення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як у межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв`язку із судовим контролем за виконанням рішення суду. Тож навіть після закінчення виконавчого провадження в учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов`язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.

Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених ч. 1 ст. 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження.

Однак, приймаючи до уваги аргументацію заявника щодо необхідності заміни стягувача у виконавчих документах, реалізація правонаступництва не має процесуальної мети, зважаючи на виконання судового рішення боржником в повному обсязі перед належним кредитором.

Таким чином, суд, враховуючи вищевикладене прийшов до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про заміну стягувача у виконавчих листах, виданих Вінницьким міським судом Вінницької області за судовим рішенням у справі № 232/1522/12 від 29.01.2013, не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного вище та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 11, 512-519 ЦК України, ст.ст. 18, 258-261, 353, 354, 442 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про заміну стягувача у виконавчих листах, виданих Вінницьким міським судом Вінницької області за судовим рішенням у справі № 232/1522/12 від 29.01.2013 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_5 кредитної заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Вінницького апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду складена 27.07.2023.

Суддя: