Ухвала суду № 112454258, 27.07.2023, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/19226/19

Провадження №1-р/127/24/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Бернади Є.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Николайчук Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 заяву начальника Державної установи «Могилів-Подільська виправна колонія (№ 114)» Григоренка І. про роз`яснення вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 30.01.2020,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява начальника Державної установи «Могилів-Подільська виправна колонія (№ 114)» Григоренка І. про роз`яснення вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 30.01.2020. Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 був засуджений вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 30.01.2020 до покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі. Зі змісту зазначеного вироку не зрозуміло чи підлягає зарахуванню строк відбування покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 28.08.2019 з 24.10.2019 по 04.12.2019.

Учасники судового процесу в судове засідання не з`явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 537 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати, зокрема, інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 539 КПК клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.

З матеріалів справи випливає, що ОСОБА_1 30.01.2020 був засуджений Вінницьким міським судом Вінницької області за частиною другою статті 185, частиною другою статті 15 частиною другою статті 185 Кримінального кодексу України (далі КК) до покарання у виді 4 років позбавлення волі; на підставі частини четвертої статті 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 28.08.2019 остаточно призначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі. Початок строку відбування покарання визначено рахувати з дня звернення вироку до виконання. При цьому зазначеним вироком тимчасове залишення ОСОБА_1 у слідчому ізоляторі ДУ «Вінницька установа виконання покарань № 1» на підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 04.12.2019 припинено з дня набрання вироком законної сили та зараховано зазначений строк до строку відбування призначеного покарання.

Крім того, вказаним вироком ОСОБА_1 в строк відбування покарання зараховано частину відбутого покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 21.06.2019 з 26.03.2019 по 24.10.2019.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 30.01.2020 набрав законної сили на підставі розпорядження суду 03.03.2020.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для задоволення заяви про роз`яснення рішення суду, суд враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» (далі Закон № 3352-XII) попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 537 КПК під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати, зокрема, питання про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв`язку з розглядом справи в суді.

Згідно з наявними матеріалами справи до обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12019020010000595 запобіжний захід обраний не був, однак ОСОБА_1 утримувався під вартою у кримінальному провадженні № 12018020020004533. Вище суд зазначив, що на підставі вироку від 30.01.2020 ОСОБА_1 був зарахований строк перебування під вартою з 04.12.2019 по день набрання зазначеним вироком законної сили, тобто по 03.03.2020, також зарахована частина відбутого покарання за вироком від 21.06.2019, тобто з 26.03.2019 по 24.10.2019. Вирок від 28.08.2019 був змінений за результатами апеляційного розгляду поданих апеляційних скарг, за результатами чого апеляційним судом постановлений вирок від 24.10.2019. Разом з тим, строк перебування ОСОБА_1 під вартою з 24.10.2019 по 04.12.2019, тобто з дня постановлення вироку судом апеляційної інстанції по день тимчасового залишення ОСОБА_1 , тобто по 04.12.2019 при постановленні судом вироку від 30.01.2019 до строку відбутого покарання судом зарахований не був.

Відповідно до частини четвертої статті 70 КК за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Отже, зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_1 утримувався під вартою у СІЗО ВУВП № 1 саме у зв`язку з розглядом кримінального провадження за його обвинуваченням у кримінальному провадженні № 12019020010000595 після ухвалення вироку в кримінальному провадженні № 12018020020004533, суд вважає, що строк його перебування під вартою з 24.10.2019 по 04.12.2019 слід зарахувати до строку призначеного йому покарання.

Керуючись статтями 371, 537 КПК, суд

УХВАЛИВ:

Роз`яснити, що строк перебування ОСОБА_1 під вартою з 24.10.2019 по 04.12.2019 необхідно зарахувати до строку призначеного покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 30.01.2020.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою з дня отримання копії ухвали.

Суддя: