Рішення № 11244978, 15.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/28415.09.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «ПОЛТАВАГАЗ» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ПІВНІЧ»

Треті особи, які заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

2)Дочірня компанія «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

Про стягнення 4889739,68 грн.          

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: Баранов В.І., дов. № 10 від 22.04.2010 р.

Від відповідача: Сайко В.Д. –дов № б/н від 06.07.2010 р.

Від третіх осіб:

1) від НАК «Нафтогаз України»: Мельник В.В., дов. № 14-69 від 19.03.10 р.

2) від ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»: Сорохан Д.М., дов. № 2-70 від 25.02.10 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «ПОЛТАВАГАЗ»до Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ “ПІВНІЧ” про стягнення 4704742, 87 грн. основного боргу та 184996, 81 грн. процентів за користування чужими коштами у зв’язку з неповерненням відповідачем грошових коштів, які були сплачені позивачем на виконання договору комісії № 1/12/09-К від 17.12.2009 р.

Ухвалою суду від 03.06.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/284 та призначено її розгляд на 07.07.2010 року, залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України»та Дочірню компанію «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», зобов’язано учасників судового процесу надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 07.07.2010 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 03.06.2010 р. надав витребувані документи.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з’явився.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 06.07.2010 р. надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю його представника бути присутнім у призначеному судовому засіданні.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив.

Представник НАК «Нафтогаз України»на виконання вимог ухвали суду від 03.06.2010 р. пояснень по суті спору не надав.

Представник ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»надав суду письмові пояснення по суті спору.

Враховуючи наведене, у зв’язку з необхідністю витребувати документи у справі, а також приймаючи до уваги нез’явлення представника відповідача у призначене судове засідання та невиконання ним та третьою особою - ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»вимог ухвали суду від 03.06.2010 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, суд відклав розгляд даної справи № 37/284 до 18.08.2010 р.

Представник позивача у судовому засіданні 18.08.2010 р. позовні вимоги повторно підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у призначеному судовому засідання надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу у позові в повному обсязі з тих підстав, що відповідачем було вчасно та в повному обсязі подано документи по відбору та зведенню лімітів природного газу, що підтверджує виконання умов договору комісії № 1/12/09-К від 17.12.2009 р. у повному обсязі. ДК «Укртрансгаз» не здійснило відбір газу із ПСГ для подальшого транспортування позивачу. Комітент не є зберігачем природного газу та не несе відповідальності за бездіяльність ДК «Укртрансгаз».

Представник НАК «Нафтогаз України»надав суду письмові пояснення, з яких вбачається, що на підставі інформації, наданої листом Департаменту контррозвідувального захисту економіки держави Служби безпеки України від 14.04.2010 р. № 8/2/1-2519 та з метою недопущення нанесення економічних збитків НАК «Нафтогаз України», остання своїм листом від 26.04.2010 № 6/1-604/2497, направленим на адресу ДК «Укртрансгаз», вимагала припинити приймання документів щодо планового розподілу природного газу по Україні для споживачів з ресурсів газу підконтрольних ТОВ «Центр»комерційних структур, а саме –ТОВ «Компанія «Північ»та ТОВ «Фенікс»до покриття дефіциту, який було допущено ТОВ «Центр». Крім того, ДК «Укртрансгаз»листами від 16.04.2010 р. № 4462/64-004 та від 13.05.2010 р. № 5386/64-004 повідомляла ВАТ «Полтавагаз»та ТОВ «Компанія «Північ»про дефіцит ресурсів природного газу у березні 2010 р. в обсязі 1534,056 тис.м.куб. та про неприпустимість відпуску понадлімітного газу споживачам із ресурсів ТОВ «Компанія «Північ»у квітні 2010 р. та у наступних місяцях. За таких обставин, НАК «Нафтогаз України»вважає позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «ПОЛТАВАГАЗ»до ТОВ «Компанія «ПІВНІЧ»обґрунтованими.

Представник ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»надав суду усні пояснення по суті спору, згідно з якими також визнав позовні вимоги обґрунтованими.

У судовому засіданні 18.08.2010 р. судом було оголошено перерву до 15.09.2010 р. для дослідження наданих сторонами та третіми особами доказів у справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третіх осіб, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ПІВНІЧ» (комітент) та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «ПОЛТАВАГАЗ»(комісіонер) був укладений договір комісії № 1/12/09-к від 17.12.2009 р., відповідно до умов якого комітент доручає, а комісіонер бере на себе зобов’язання здійснити за винагороду від свого імені договори купівлі-продажу з реалізації природного газу ресурсів комітента споживачам на території Полтавської області.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором комісії.

Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

У відповідності до пункту 2.1., 3.1. договору комісії № 1/12/09-к від 17.12.2009 р., комітент передає комісіонеру природний газ на комісію в обсягах, зазначених у відповідних додаткових договорах до договору комісії, що є невід’ємною його частинами. Комітент передає комісіонеру газ на комісію, в об’ємах, зазначених у п. 2.1. даного договору.

Пунктом 3.7. договору комісії № 1/12/09-к від 17.12.2009 р. встановлено, що Акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «ПОЛТАВАГАЗ»(комісіонер) зобов’язане зібрати від споживачів та сплатити вартість природного газу, поставленого за даним договором, в обсязі згідно додаткових договорів, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок комітента, а комісіонер здійснює оплату за газ переданий на комісію до 25 числа місяця, попереднього місяцю поставки, шляхом перерахування 100 % попередньої оплати грошових коштів на розрахунковий рахунок комітента на підставі рахунку, представленого комітентом.

Згідно з пунктом 4.4. зазначеного договору, комісіонер зобов’язаний забезпечити і відповідає за оформлення споживачами всіх звітних документів (акти приймання-передачі газу та ін.), які надаються комітенту та необхідних для забезпечення звітності перед ОДУ, Укртрансгазом та ін. організаціями.

Пункт 10.1. договору передбачає, що договір комісії № 1/12/09-к від 17.12.2009 р . вступає в силу з 01.01.2010 р. та діє до 31.12.2010 р., а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

З наданих позивачем документів суд встановив, що відповідач на підставі п. 3.7. договору комісії № 1/12/09-к від 17.12.2009 р. виставив позивачу рахунок-фактуру № СФ00000036 на суму 6495387,60 грн. У зв’язку з тим, що станом на 25.03.2010 р. у позивача існувала за даним договором переплата у розмірі 5000000,00 грн., ВАТ по газопостачанню та газифікації «ПОЛТАВАГАЗ»за квітень 2010 р. перерахувало відповідачу 25.03.2010 р. платіжним дорученням № 9680 –200000,00 грн. та 02.04.2010 р. платіжним дорученням № 9901 –500000,00 грн.

31.03.2010 року сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків, з якого вбачається, що на 31.03.2010 залишок авансу ВАТ «ПОЛТАВАГАЗ»складає 5304742, 87 грн.

Листом № 5386/64-004 від 13.05.2010 р. ДК «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»повідомила ВАТ «ПОЛТАВАГАЗ»про неможливість оформити поставку газу споживачам за договором з ТОВ «КОМПАНІЯ «ПІВНІЧ»в зв’язку з листом НАК «Нафтогаз України»від 26.04.2010 р. № 6/1-604-2497

Платіжним дорученням № 216 від 11.10.2010 р. ТОВ «КОМПАНІЯ «ПІВНІЧ»повернуло ВАТ по газопостачанню та газифікації «ПОЛТАВАГАЗ»суму попередньої оплати у розмірі 1100000, 00 грн., залишок суми у розмірі 4704742,87 грн., сплачені позивачем, відповідач не повернув.

30.03.2009 р. позивач направив відповідачу вимогу вих. № 14/1251, в якій зобов’язав відповідача в семиденний строк перерахувати заборгованість у розмірі 4704742,87 грн., однак відповідач залишив її без задоволення та належного реагування.

За таких обставин Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «ПОЛТАВАГАЗ» звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ПІВНІЧ»про стягнення 4704742, 87 грн. основного боргу та 184996, 81 грн. процентів за користування чужими коштами у зв’язку з неповерненням відповідачем грошових коштів, які були сплачені позивачем на виконання договору № 1/12/09-К від 17.12.2009 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пункт 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1212 ЦК України ці норми застосовуються незалежно від того чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна потерпілого чи наслідком події.

З наданих суду документів та пояснень представників сторін вбачається, що відповідач не передав позивачу у квітні2008 року природній газ для подальшої реалізації її кінцевим споживачам.

Сторонами 31.03.2010 року було підписано акт звірки взаєморозрахунків, з якого вбачається, що на 31.03.2010 залишок авансу ВАТ «ПОЛТАВАГАЗ»складав 5304742, 87 грн.

Платіжним дорученням № 216 від 11.10.2010 р. ТОВ «КОМПАНІЯ «ПІВНІЧ»повернула ВАТ «ПОЛТАВАГАЗ»суму попередньої оплати у розмірі 1100000, 00 грн., залишок суми у розмірі 4704742,87 грн., відповідач не повернув.

Згідно ч. 2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

30.03.2009 р. позивач направив відповідачу вимогу вих. № 14/1251, в якій зобов’язав відповідача в семиденний строк перерахувати заборгованість у розмірі 4704742,87 грн., однак відповідач залишив її без задоволення та належного реагування.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не визнав позовні вимоги ВАТ по газопостачанню та газифікації «ПОЛТАВАГАЗ», заперечив їх у повному обсязі, стверджуючи, що відповідачем було вчасно та в повному обсязі подано документи по відбору та зведенню лімітів природного газу, що підтверджує виконання умов договору комісії № 1/12/09-К від 17.12.2009 р. у повному обсязі. ДК «Укртрансгаз» не здійснило відбір газу із ПСГ для подальшого транспортування позивачу. Комітент не є зберігачем природного газу та не несе відповідальності за бездіяльність ДК «Укртрансгаз».

Проте суд не погоджується з таким твердженням відповідача, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач належним чином свої зобов’язання за договором комісії № 1/12/09-К від 17.12.2009 р. не виконав, то він зобов’язаний повернути кошти отримані від позивача в рахунок вартості газу.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 4704742,87 грн., які перебувають у відповідача без достатньої правової підстави, обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню повністю.

Позивач також просить стягнути з відповідача 184996, 81 грн. процентів за період з 25.03.2010 до 25.05.2010 р. за користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами. В обґрунтування даної вимоги ВАТ «ПОЛТАВАГАЗ»посилається на ст. 536 Цивільного кодексу України та п. 6.1. договору комісії № 1/12/09-К від 17.12.2009 р.

У відповідності до ст. 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Дана норма кореспондується з нормою, встановленою в частині 3 статті 198 Господарського кодексу України, відповідно до якої відсотки за грошовими зобов’язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Таким чином, відповідно до вищевикладених норм чинного законодавства України, для застосування процентів за користування чужими грошовими коштами у сфері господарювання законом або договором мають бути визначені випадки, розмір та порядок їх застосування.

У договорі комісії № 1/12/09-к від 17.12.2009 р. умова про застосування до відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами, розмір цих процентів та порядок їх застосування відсутня.

За таких обставин, враховуючи невизначеність розміру процентів, у суду відсутні підстави стягувати з відповідача 184996,81 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині суд відмовляє.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 624, 525, 530, 1212 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ПІВНІЧ»(04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 3, код ЄДРПОУ 36468914) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «ПОЛТАВАГАЗ»(36039, м. Полтава, вул. Енгельса, 2, код ЄДРПОУ 03351912) 4704 742 (чотири мільйони сімсот чотири тисячі сімсот сорок дві) грн. 87 коп. основного боргу, 24 535 (двадцять чотири тисячі п’ятсот тридцять п’ять) грн. 24 коп. витрат по сплаті державного мита та 227 (двісті двадцять сім) грн. 07 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                                     Гавриловська І.О.