Рішення № 11244773, 14.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/23414.09.10 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

До Фізичної особи-підприємця Світличного Валерія Миколайовича

Про стягнення 26140,81 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Резаненко А.Ю. –представник за довіреністю № 83 від 30.08.10.

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до Фізичної особи-підприємця Світличного Валерія Миколайовича про стягнення з відповідача в доход Державного бюджету України заборгованості за Договором № 1048 від 12.10.04. оренди нерухомого майна, що належить до державної власності в розмірі 26140,81 грн. (22619,74 грн. –основний борг, 1879,04 грн. –пеня, 1642,03 грн. –збитки від інфляції).

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач порушує умови Договору, несвоєчасно і не в повному обсязі сплачує орендну плату, внаслідок чого у Фізичної особи-підприємця Світличного Валерія Миколайовича виникла заборгованість перед Державним бюджетом України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.10. порушено провадження у справі № 30/234; розгляд справи призначено на 02.09.10. о 14-40.

02.09.10. представником позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву просить суд стягнути з відповідача в доход Державного бюджету України заборгованість за Договором № 1048 від 12.10.04. оренди нерухомого майна, що належить до державної власності: 21678,66 грн. –основний борг, 1078,64 грн. –пеня, 1900,94 грн. –збитки від інфляції.

Представник відповідача в судове засідання 02.09.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 18.08.10. про порушення провадження у справі № 30/234 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/234 відкладено на 14.09.10. о 15-50.

В судовому засіданні 14.09.10. представник позивача підтримав свої уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 14.09.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 02.09.10. у справі № 30/234 не виконав, письмового відзиву на позов та контррозрахунку суми позову не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, наданим позивачем.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/234.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

12.10.04. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (далі –Орендодавець) та Приватним підприємцем Світличним Валерієм Миколайовичем (далі –Орендар) було укладено Договір № 1048 від 12.10.04. оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі –Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно –цокольний поверх, площею 68,0 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Корольова, 10-В (далі –Майно), що знаходиться на балансі КП «Київтрактородеталь».

Відповідно до п. 7.1 Договору, Орендодавець зобов’язаний передати Орендарю в оренду Майно згідно з цим Договором по акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим Договором.

Згідно п. 2.1 Договору, Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний в Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.04. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Приватним підприємцем Світличним Валерієм Миколайовичем було підписано акт приймання передачі в оренду нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Ак. Корольова, 10-В, відповідно до умов якого Орендодавець, згідно з Договором оренди нерухомого майна від 12.10.04. № 1048 передає, а Орендар приймає в користування нерухоме майно –цокольний поверх загальною площею 68,0 кв. м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Корольова, 10-В.

Як встановлено пунктами 3.1, 3.2 Договору, на підставі норм Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995. № 786, орендну плату встановлено відповідно до результатів конкурсу по визначенню орендаря державного нерухомого майна, у найбільшому, із запропонованих учасниками конкурсу, розмірі, що становить 3000 грн. за перший місяць використання майна Орендарем –жовтень 2004. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.3 Договору сторони погодили, що перерахування здійснюються Орендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70% орендної плати перераховується Орендарем до Державного бюджету; 30% орендної плати перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Балансоутримувача.

Договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 12.10.04. до 12.09.05. включно (п. 10.1 Договору).

Відповідно до п. 10.5 Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього Договору.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, Договір № 1048 від 12.10.04. оренди нерухомого майна, що належить до державної власності був продовжений до 12.08.06., 12.07.07., 12.06.08., 12.05.09. включно.

07.10.05. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Приватним підприємцем Світличним Валерієм Миколайовичем було підписано Додаткову угоду № 1 про внесення змін і доповнень до договору на оренду нерухомого майна № 1048 від 12.10.04., відповідно до умов якої (п. 1), Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, загальною площею 66,60 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Корольова, 10-В (далі –Майно), що знаходиться на балансі КП «Київтрактородеталь».

Крім того, 07.10.05. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Приватним підприємцем Світличним Валерієм Миколайовичем були підписані зміни до акту приймання-передачі нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. А.Корольова, 10-В, відповідно до умов якого (п.1), Орендодавець, згідно з Договором оренди нерухомого майна від 12.10.04. № 1048 передає, а Орендар приймає в користування нерухоме майно загальною площею 66,60 кв. м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Корольова, 10-В.

19.03.07. між сторонами було укладено Додатковий Договір № 1 про внесення змін до Договору оренди № 1048 від 12.10.04., відповідно до умов якого (п. п. 2, 3), орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за перший /базовий/ місяць розрахунку - січень 2007 року: 3754,35 грн. орендна плата за січень 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень 2007 року.

Пунктом 2.4 Договору, сторони погодили, що у разі припинення цього Договору Майно повертається Орендарем Орендодавцю. Орендар повертає майно Орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю цим Договором. Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Відповідно до матеріалів справи, 22.12.09. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою Світличним Валерієм Миколайовичем було підписано акт приймання-передачі (повернення) нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Ак. Корольова, 10-В, відповідно до умов якого (п. 1), Орендар, згідно з Договором оренди нерухомого майна від 12.10.04. № 1048 повертає, а Орендодавець приймає із користування нерухоме майно загальною площею 68,00 кв. м, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Корольова, 10-В.

Згідно п. 5.14 Договору, в разі закінчення терміну дії Договору оренди (його розірвання), Орендар зобов’язаний сплатити орендну плату, заборгованість з орендної плати, пені та штрафні санкції за весь період оренди по день фактичної передачі майна балансоутримувачу (Орендодавцю) на підставі акту передачі-приймання.

Орендар зобов’язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.2 Договору).

Відповідно до п. 3.5 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п. 3.3 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

26.11.09. на адресу позивача надійшов гарантійний лист відповідача № 01-48 від 26.11.09. (належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи), відповідно до якого Фізична особа-підприємець Світличний Валерій Миколайович зобов’язався погасити заборгованість що виникла в зв’язку з закінченням 12.05.09. терміну дії Договору оренди № 1048 від 12.10.04. та не поверненням майна Орендодавцю.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача позивачем був направлений лист № 30-05/20091 від 21.12.09., з повідомленням про наявність заборгованості.

За твердженням Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву, на час звернення до суду з даним позовом, відповідь на зазначений лист відповідач не надав.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачем не сплачено заборгованість по орендній платі з лютого 2009 року по грудень 2009 в розмірі 21678,66 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір оренди є одним з видів зобов‘язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно –правовими актами (ст. 2, ст. 3 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”).

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено обов’язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно п. 1, п. 3 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу було нараховано 26102,88 грн. по сплаті орендної плати за період з лютого 2009 року по грудень 2009 року, з них Фізичною особою-підприємцем Світличним Валерієм Миколайовичем було сплачено 8316,37 грн.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов’язку по сплаті орендної плати за орендоване приміщення у повному обсязі не виконав, таким чином заборгованість відповідача по орендній платі за лютий 2009 року –грудень 2009 року становить 17786,51 грн.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі п. 3.5 Договору просить суд стягнути з відповідача в доход Державного бюджету України 1078,64 грн. - пені.

Відповідно до п. 3.5 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п. 3.3 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Враховуючи все вищевикладене, судом встановлено, що позивачем завищено суму пені, в зв’язку з чим з відповідача в доход Державного бюджету України підлягає стягненню пеня в розмірі 1077,79 грн. (за обґрунтованим розрахунком суду).

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача в доход Державного бюджету України збитків від інфляції в сумі 1900,94 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем завищено суму збитків від інфляції, в зв’язку з чим з відповідача в доход Державного бюджету України підлягає стягненню сума збитків від інфляції в розмірі 1408,06 грн. (за обґрунтованим розрахунком суду).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Але, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Світличного Валерія Миколайовича (03148, м. Київ, вул. Академіка Корольова, б. 2-А, кв. 253, код ЄДРПОУ 1719113973) в доход Державного бюджету України (ВДК у Шевченківському районі м. Києва код 26077968, банк одержувача ГУДК в м. Києві, р/р 31111094700011, МФО 820019, КЕКД 22080300) 17786 (сімнадцять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 51 коп. –основного боргу, 1077 (одна тисяча сімдесят сім) грн. 79 коп. –пені, 1408 (одна тисяча чотириста вісім) грн. 06 коп. –збитків від інфляції, 202 (двісті дві) грн. 72 коп. - державного мита, та 194 (сто дев’яносто чотири) грн. 02 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 3892 (три тисячі вісімсот дев’яносто дві) грн. 15 коп. –основного боргу, 0,85 (вісімдесят п’ять) коп. –пені, 492 (чотириста дев’яносто дві) грн. 88 коп. –збитків від інфляції - в позові відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення складено 17.09.10.