Ухвала суду № 112447441, 25.07.2023, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/8699/23

№ 1-кс/183/2386/23

25 липня 2023 року м. Новомосковськ

Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041350000973 від 23.07.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , на посаді стрільця, у військовому званні «солдат», розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,

в с т а н о в и в :

Слідчий СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з клопотанням, погодженим прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041350000973 від 23.07.2023, про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що 23 липня 2023 року приблизно о 18.15 год. ОСОБА_5 ,. перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (2,41 ‰), чим заздалегідь позбавив себе можливості об`єктивно оцінювати дорожню обстановку і координувати свої дії, керуючи автомобілем «DAEWOO LANOS TF69Y», реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснював рух по проїзній частині автодороги по вул. Дачній с. Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровської області, де поблизу буд. №79-Б, водій ОСОБА_5 , проявляючи кримінальну протиправну самовпевненість, легковажно розраховуючи на відвернення суспільно-небезпечних наслідків та не виконавши покладені на нього обов`язки як на водія, грубо порушуючи вимоги Правил дорожнього руху, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, проявивши неуважність до дорожньої обстановки та ігноруючи її зміни, за відсутності перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, на заокругленні проїзної частини праворуч за напрямком його руху, відволікся від керування та змінив напрямок руху ліворуч, виїхавши на зустрічну смугу, де допустив зіткнення з велосипедом, що рухався у зустрічному напрямку під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на якому в якості пасажира перебував малолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого ОСОБА_7 спричинені тілесні ушкодження у виді закритого перелому нижнього краю лівої лопатки, які відносяться до середнього ступеню тяжкості оскільки зростання кісткових уламків в місці перелому відбувається в термін понад 21-ї доби, а малолітньому ОСОБА_8 спричинені тілесні ушкодження у виді закритого багатоуламкового перелому обох кісток лівої гомілки, які у своїй сукупності, відносяться до середнього ступеню тяжкості оскільки зростання кісткових уламків в місці перелому відбувається в термін понад 21-ї доби.

Своїми діями ОСОБА_5 грубо порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, де зазначено:

«перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з даною дорожньо-транспортною пригодою.

З огляду на вказане, порушення солдатом ОСОБА_5 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху, знаходились у прямому причинному зв`язку з виникненням вказаної вище дорожньо-транспортної події та настанням наслідків у вигляді заподіяння потерпілій ОСОБА_7 та малолітньому потерпілому ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесних ушкоджень., тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілим тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

23 липня 2023 року вказаний факт внесено до ЄРДР за №12023041350000973 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України.

23 липня 2023 року о 19.49 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КК України та йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, у кримінальному провадженні №12023041350000973.

Достатність доказів для підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами: протоколом огляду місця ДТП, освідуванням ОСОБА_5 за допомогою алкотестера газоаналізатора «ДРАГЕР»; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 23липня 2023 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 24липня 2023 року, та іншими матеріалами кримінального провадження.

Вивченням даних, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_5 встановлено, що він раніше не судимий, є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , має військове звання солдат та перебуває на посаді стрілець, розлучений, малолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, не є особою з інвалідністю, має середню професійну освіту, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_5 усвідомлює, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, покарання за який, передбачено лише у вигляді позбавлення волі строком до трьох років, та маючи можливість вільного пересування, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що перешкоджатиме досудовому розслідуванню та судовому розгляду.

Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які проходять військову службу в одному районі з підозрюваним ОСОБА_5 , та які ще не допитані безпосередньо судом в ході судового розгляду. Так, розуміючи тяжкість покарання, яке може бути призначене судом у разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, підозрюваний, перебуваючи на свободі, матиме реальну можливість незаконно впливати на свідків, та змусити їх змінити свої показання з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Застосування до ОСОБА_5 тримання під вартою, як виняткового запобіжного заходу, є цілком виправданим, зважаючи на суспільну небезпеку злочинного діяння, у якому підозрюється останній, та неможливість забезпечити запобігання наявних ризиків більш м`якими запобіжними заходами.

Враховуючи фактичні обставини даної справи, наявність у ній реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

На підставі викладеного, слідчий вважає, що з урахуванням реальної наявності вказаних ризиків забезпечити виконання підозрюваного покладених на нього процесуальних обов`язків можливо лише при застосуванні до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, запобігання вищезазначеним ризикам застосуванням більш м`яких запобіжних заходів неможливо.

Прокурор ОСОБА_3 клопотання слідчого підтримав, просив його задовольнити, мотивуючи обставинами, викладеними в ньому.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на його необґрунтованість, оскільки жодних об`єктивних даних, які би свідчили про існування обґрунтованої підозри чи ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається слідчий в своєму клопотанні не надано. Вважає доводи, на які посилається слідчий і прокурор виключно припущеннями. Крім того, з урахуванням даних про особу підозрюваного ОСОБА_5 , до нього не може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з огляду на положення п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину. У зв`язку з чим просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого та визначити своєму підзахисному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого. У повному обсязі підтримав позицію свого захисника, зазначивши, що переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, а також впливати на свідків він не збирається, оскільки вину у скоєному визнає у повному обсязі, щиро кається, про що надавав слідчому показання.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали клопотання, дослідивши надані докази, дійшов такого висновку.

23.07.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041350000973 внесені відомості за фактом того, що 23 липня 2023 року приблизно о 18.15 год. ОСОБА_5 ,. перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (2,41 ‰), керуючи автомобілем «DAEWOO LANOS TF69Y», реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснював рух по проїзній частині автодороги по вул. Дачній с. Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровської області, де поблизу буд. №79-Б, допустив зіткнення з велосипедом, що рухався у зустрічному напрямку під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на якому в якості пасажира перебував малолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого ОСОБА_7 спричинені тілесні ушкодження у виді закритого перелому нижнього краю лівої лопатки, а малолітньому ОСОБА_8 спричинені тілесні ушкодження у виді закритого багатоуламкового перелому обох кісток лівої гомілки.

Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 286-1 КК України.

23 липня 2023 року о 19.49 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КК України та йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, у кримінальному провадженні №12023041350000973.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами: протоколом огляду місця ДТП, освідуванням ОСОБА_5 за допомогою алкотестера газоаналізатора «ДРАГЕР»; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 23 липня 2023 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 від 24липня 2023 року, та іншими матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Так, слідчий та прокурор вказує на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України. Зазначають, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п`яти років. У відповідності до ст. 12 КК України вказаний злочин є нетяжким. Підозрюваний раніше не судимий, є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , має військове звання солдат та перебуває на посаді стрільця, розлучений, малолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, не є особою з інвалідністю, має середню професійну освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби.

Водночас, слідчим та прокурором не наведено жодних підстав вважити, що перебуваючи на волі, ОСОБА_5 переховувався від органу досудового розслідування чи суду. Так останній не залишив місце ДТП, чекав на прибуття працівників поліції, що підтверджується наданими до клопотання матеріалами. До того ж, клопотання не містить свідчень, що ОСОБА_5 будь-яким чином впливав на свідків.

Крім того, інші зазначені в клопотанні ризики, мають характер припущень і не містять достатнього обґрунтування та не підтверджуються фактичними даними, оскільки будь-які відомості про вплив підозрюваного на свідків матеріали клопотання не містять. Відсутні будь-які заяви свідків про здійснення на них будь-якого впливу, не вказано, якими саме незаконними засобами впливатиме на свідків у цьому кримінальному провадженні. Крім того, наявність обґрунтованої підозри підтверджується й іншими доказами, які додані до клопотання, зокрема огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23.07.2023 року, освідуванням ОСОБА_5 за допомогою алкотестера газоаналізатора «ДРАГЕР», а твердження слідчого про те, що свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 проходять військову службу в одному районі з підозрюваним ОСОБА_5 , не є безумовним свідченням впливу на цих осіб, інших доказів надано не було.

Тобто прокурором та слідчим не обґрунтовано неможливість застосувати більш м`якого запобіжного заходу, а саме посилання лише на тяжкість злочину не є свідченням неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу та такі доводи слідчого і прокурора щодо необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою не є достатньо переконливими й такими, що у сукупності свідчать про те, що встановлені щодо підозрюваного ризики, передбачені ст. 177 КПК України, можуть бути усунуті лише в такий спосіб.

Вказане узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні від 26.06.1991 у справі «Летельє проти Франції» зазначено, що попереднє ув`язнення не повинне бути передвісником наступного покарання у виді позбавлення волі та не може бути «формою очікування» обвинувального вироку.

Слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено в судовому засіданні, що інші запобіжні заходи, зокрема, особисте зобов`язання з урахуванням даних про особу підозрюваного, не зможе запобігти всім доведеним ризикам та забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік підозрюваного та стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше.

Перевіряючи можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, виходжу з того, що у випадку застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання він буде повністю запобігати ризикам, що доведені прокурором, а саме: ризикам переховування від органів досудового розслідування та суду.

Отже, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, є виправданим і доцільним. Водночас застосування виняткового запобіжного заходу є надмірним та не відповідає обставинам кримінального провадження, особі підозрюваного та доведеним ризикам переховування.

У своїх рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 40107/02 від «10» лютого 2011 року по справі «Харченко проти України», п. 80; за скаргою № 20808/02 від 04.03.2010 р. у справі «Шалімов проти України», суд визнає порушенням Конвенції продовження/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за умови, якщо національні суди «…не розглянули жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів…».

Також ЄСПЛ неодноразово наголошував, що обґрунтування наявності ризиків лише тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, є неправомірним (це висвітлено в рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 12369 від 26 червня 1991 року по справі «Латальє проти Франції», п. 51, за скаргою № 5522/04 від 20 січня 2011 року по справі «Прокопенко проти України», за скаргою № 38717/04 від 14 жовтня 2010 року по справі «Хайредінов проти України», п. 29, 41, за скаргою № 37466/04 від 20 травня 2010 року по справі «Москаленко проти України».

Таким чином, слідчий суддя вважає, що підстав для застосування виняткового запобіжного заходу немає, оскільки прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Отже, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, його вік, слідчий суддя доходить висновку, що підозрюваному ОСОБА_5 має бути застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

У зв`язку з цим, у задоволенні клопотання слідчого необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 176-178, 179, 194, 371, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання слідчого СВ Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041350000973 від 23.07.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та/або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та/або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Строк дії обов`язків визначити до 23 вересня 2023 року.

Підозрюваного ОСОБА_5 негайно звільнити з під-варти в залі суду.

Повний текст ухвали складено і оголошено 26 липня 2022 року о 08 годині 50 хвилин.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1