Ухвала суду № 112447396, 26.07.2023, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/3547/23

Провадження № 1-кс/0182/812/2023

У Х В А Л А

Іменем України

26.07.2023 року м. Нікополь

Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополь клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП у Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування у кримінальному провадженні, внесеному 19.06.2023 року до ЄРДР за №12023041340000697, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Нікополь, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, який має на утриманні доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з середньою освітою, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України,-

за участю:

слідчого - ОСОБА_3 ,

прокурора - ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування у кримінальному провадженні, внесеному 19.06.2023 року до ЄРДР за №12023041340000697, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що ОСОБА_5 17 червня 2023 року приблизно о 12 годині 30 хвилин проходив повз домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього виник злочинний умисел на викрадення майна з території вказаного домоволодіння.

Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , в той же день та час знаходячись біля території вищевказаного домоволодіння, будучи впевненим в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, під час дії Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», незаконно проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2 .

Після чого, 17 червня 2023 року в цей же час ОСОБА_5 знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_2 , через вхідні двері проник до будинку, та впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, скориставшись відсутністю в цей момент власника транспортного засобу, не маючи, а ні дійсного, а ні уявного права на транспортний засіб, викотив з території домоволодіння на вулицю мопед «Хонда - Такт 30», об`єм двигуна 49 куб., з номером на рамці «AF 24-1070091», тим самим повторно, незаконно, умисно заволодів транспортними засобом, який належить ОСОБА_7 , ринкова вартість якого згідно висновку судової транспортно - товарознавчої експертизи № CE-19/104-23/22980-АВ від 11.07.2023 становить 11158,32 грн.

З місця скоєння злочину ОСОБА_5 з викраденим майном зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Дії ОСОБА_5 підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, з проникненням у приміщення.

Крім того, ОСОБА_5 17 червня 2023 року приблизно о 12 годині 30 хвилин проходив повз домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього виник злочинний умисел на викрадення майна з території вказаного домоволодіння.

Реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , в той же день та час знаходячись біля території вищевказаного домоволодіння, будучи впевненим в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, під час дії Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», незаконно проник на територію домоволодіння АДРЕСА_2 .

Після чого, 17 червня 2023 року в цей же час ОСОБА_5 знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_2 , через вхідні двері проник до будинку, та впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, скориставшись відсутністю власника, звідки таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, викрав майно ОСОБА_7 , а саме:

- електричну батарею марки «Термія» 230 W 80 Гц, ТУ У 29.7-14307771-009:2006 0,5 кВт, ринкова вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3157 від 13.07.2023 становить 725 грн.;

- електричну батарею марки «Термія» з механічним регулятором - Оптима плюс Економ 2,0 кВт (32 м кв) ринкова вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3157 від 13.07.2023 становить 1712,50 грн.;

- керамічний нагрівач Africa A370, ринкова вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3157 від 13.07.2023 становить 2573,12 грн.;

- зимову гуму у кількості 4 штук, залишкова величина протектору 3 мм., марки «Кумхо» WinterCraft WI - 51 215/55 R16 97T XL, ринкова вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-23/22979-АВ від 11.07.2023 становить 5649,32 грн.;

-літню гуму у кількості 2 штук залишкова величина протектору 4 мм., марки «Преміорі» Solazo S Plus 215/55 R16 97W, ринкова вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-23/22979-АВ від 11.07.2023 становить 2118,10 грн.

Загальна вартість викраденого майна ОСОБА_7 складає 12 778,04 грн.

З місця скоєння злочину ОСОБА_5 разом з викраденим майном пішов, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Дії ОСОБА_5 підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану.

21 липня 2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289, ч.4 ст 185 КК України.

Підозра ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289, ч.4 ст 185 КК України, повністю обґрунтована та підтверджується наступними доказами:

- протокол допиту свідка ОСОБА_8 , від 05.07.2023 року;

- протокол допиту свідка ОСОБА_9 , від 06.07.2023 року;

- протокол впізнання за участю ОСОБА_9 від 06.07.2023 року;

- протокол огляду предмету (мопед) від 07.07.2023 року;

- протокол огляду предмету (батарея) від 10.07.2023 року;

- протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 10.07.2023 року;

- протокол впізнання за участю ОСОБА_10 від 10.07.2023 року;

Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив корисливий тяжкий злочин в період дії воєнного стану, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, вказана обставина дає підстави вважати, що перебуваючи під загрозою кримінальної відповідальності та розуміючи реальність та невідворотність її настання, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового слідства та суду. Крім того, враховуючи також той факт, що ОСОБА_5 не має місця роботи, як постійного джерела прибутку, а отже є підстави вважати, що останній може вчинити інші кримінальні правопорушення. Крім того, підозрюваному ОСОБА_5 відомі дані потерпілого та свідків по кримінальному провадженню, в зв`язку з чим слідство вважає, що останній може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Також на даний час в Нікопольському міськрайонному суді перебувають матеріали кримінальних проваджень відносно ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст 185 КК України, рішення по яким ще не прийняті.

Таким чином слідчий вважає, що є беззаперечні дані про наявність по справі ризиків, які дають достатні підстави вважати, що застосування до підозрюваного ОСОБА_5 іншого запобіжного заходу окрім як домашній арешт, призведе до здійснення підозрюваним ОСОБА_5 протидії судовому провадженню у спосіб вказаний в п. п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:

переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні;

вчинити інше кримінальне правопорушення.

Інші більш м`які запобіжні заходи не можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 з наступних причин:

1. особисте зобов`язання - не можливо застосувати, оскільки вказаний запобіжний захід є найменш суворим запобіжним заходом з-поміж інших, передбачених ст. 176 КПК України та не забезпечить належної поведінки підозрюваного під час здійснення досудового розслідування та подальшого судового розгляду;

2. порука - не можливо застосувати до підозрюваного у зв`язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_5 не запоручився авторитетом в суспільстві та з-поміж осіб, які б мали особливу довіру і забезпечили б його належну процесуальну поведінку.

У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з домашнім арештом, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні, що у свою чергу не забезпечить передбачені завдання кримінального провадження, які містяться у ст. 2 КПК України, зокрема в частині захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене, слідчий просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту для ОСОБА_5 строком на два місяці.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування цього запобіжного заходу.

Підозрюваний, проти обставин, викладених в клопотанні слідчого, не заперечував.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.176 КПК України одним із запобіжних заходів є домашній арешт. Він полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч.ч.1,2 ст. 181 КПК України).

Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя,суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Це узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Кобець проти України» зазначив, що «Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (також рішення у справі «Авшар проти Туреччини». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні довести суду обставини, на які вони посилаються.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Суд у рішенні по справі "Белчев проти Болгарії" наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що останній має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

За змістом ч.ч.1,2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх вищевказаних обставин.

Обґрунтовану підозру у вчиненні кримінального правопорушення Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визнає обов`язковою умовою правомірності і законності попереднього ув`язнення. Проте, поняття "обґрунтована підозра" відповідно до мети підпункту "с" п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) у практиці ЄСПЛ має певні особливості. Це поняття не є тотожним поняттю "обґрунтоване обвинувачення" й на стадії арешту чи затримання особи не вимагається, щоб було достатньо доказів саме для висновку про винуватість особи у вчиненні того чи іншого правопорушення. Обґрунтована підозра для попереднього ув`язнення у практиці ЄСПЛ - це існування фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача, що конкретна особа могла вчинити злочин. Однак тлумачення поняття "обґрунтована підозра" і висновок про те, що саме може розглядатися як така підозра, залежить від усіх обставин кримінального правопорушення (рішення ЄСПЛ від 30.08.90 р. у справі "Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства").

Тобто, розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1 (с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, § 45).

Відповідно до матеріалів клопотання ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, які переконали б неупередженого спостерігача, що ОСОБА_5 може бути причетним до вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, що підтверджується наданими до клопотання копіями матеріалів кримінального провадження в їх сукупності. Свою вину ОСОБА_5 також визнав у ході розгляду клопотання.

Враховуючи особу обвинуваченого, який вчинив корисливий тяжкий злочин в період дії воєнного стану, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, вказана обставина дає підстави вважати, що перебуваючи під загрозою кримінальної відповідальності та розуміючи реальність та невідворотність її настання, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового слідства та суду. Крім того, враховуючи також той факт, що ОСОБА_5 не має місця роботи, як постійного джерела прибутку, а отже є підстави вважати, що останній може вчинити інші кримінальні правопорушення. Крім того, підозрюваному ОСОБА_5 відомі дані потерпілого та свідків по кримінальному провадженню, в зв`язку з чим слідство вважає, що останній може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Також на даний час в Нікопольському міськрайонному суді перебувають матеріали кримінальних проваджень відносно ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст 185 КК України, рішення по яким ще не прийняті.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються.

Суд вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави для обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Суд також приймає до уваги, що ОСОБА_5 хоча й вважається раніше не судимою особою, в силу ст. 89 КК України, однак стосовно останнього на даний в час в провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебувають матеріали кримінальних проваджень відносно ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст 185 КК України, рішення по яким ще не прийняті.

З урахуванням викладеного, суд вважає достатнім та таким, що буде відповідати встановленим обставинам справи, застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, за місцем його фактичного мешкання.

Відповідно до п. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

З огляду на вищеназвані обставини, слідчий суддя вважає можливим задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Строк дії запобіжного заходу належить встановити на два місяці.

Керуючись статтями 132,176-179, 181,194,206 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП у Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування у кримінальному провадженні, внесеному 19.06.2023 року до ЄРДР за №12023041340000697, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту покласти на нього, наступні обов`язки:

1.прибувати до слідчого, прокурора та Нікопольського міськрайонного суду за першою їх вимогою, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження;

2.докласти зусиль до пошуку роботи;

3.заборонити покидати територію домоволодіння АДРЕСА_1 в період часу з 21.00 годин до 04.00 годин, без дозволу органу досудового розслідування, прокурора, суду, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до Нікопольського РУП ГУНП України в Дніпропетровській області.

Строк дії ухвали - не більше ніж два місяці, тобто до 26.09.2023 року і у разі необхідності може бути продовжений за клопотанням прокурора. Після закінчення строку ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Контроль за виконанням запобіжного заходу здійснює слідчий, а коли справа перебуває в провадженні суду - прокурор.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1